.

Вы здесь

О начислении единого взноса на заработную плату учеников, которые проходят производственную практику на предприятии

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.10.2015 р.№ 21700/6/99-99-17-03-03-15

Щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату учнів, які проходять виробничу практику на підприємстві

  Державна фiскальна служба України розглянула лист <…> щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на заробiтну плату учням, якi проходять виробничу практику на пiдприємствi, та в межах компетенцiї повiдомляє.

  Вiдповiдно до частини четвертої ст. 53 Закону України вiд 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освiту» на час виробничого навчання, практики учням i студентам забезпечуються робочi мiсця, безпечнi та нешкiдливi умови працi.

  Законом України вiд 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професiйно-технiчну освiту» (далi — Закон № 103) визначено правовi, органiзацiйнi та фiнансовi засади функцiонування i розвитку системи професiйно-технiчної освiти, створення умов для професiйної самореалiзацiї особистостi та забезпечення потреб суспiльства i держави у квалiфiкованих робiтниках.

  Статтею 29 Закону № 103 пiдприємства, установи, органiзацiї незалежно вiд форм власностi надають учням, слухачам професiйно-технiчних навчальних закладiв робочi мiсця або навчально-виробничi дiлянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики вiдповiдно до укладених iз професiйно-технiчними навчальними закладами договорiв про навчально-виробничу практику. Типовий договiр про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих мiсць визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

  Учнi, слухачi професiйно-технiчних навчальних закладiв пiд час виробничого навчання i виробничої практики на виробництвi виконують роботи вiдповiдно до навчальних планiв i програм.

  Згiдно з п. 9 Порядку надання робочих мiсць для проходження учнями, слухачами професiйно-технiчних навчальних закладiв виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 7 червня 1999 року № 992 (далi — Порядок), перед початком виробничого навчання та виробничої практики керiвник пiдприємства видає наказ про персональний розподiл учнiв, слухачiв професiйно-технiчного навчального закладу на робочi мiсця або навчально-виробничi дiлянки виробничих пiдроздiлiв чи створює учнiвськi самостiйнi навчально-виробничi пiдроздiли та визначає вiдповiдно до змiсту робочих навчальних програм види робiт, а також призначає з числа iнженерно-технiчних працiвникiв та квалiфiкованих робiтникiв пiдприємства вiдповiдальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов i безпеки працi на рiвнi нормативних вимог, установлює системи оплати працi учнiв, слухачiв за фактично виконаний обсяг робiт вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов’язки) та укладених iз професiйно-технiчними навчальними закладами договорiв про навчально-виробничу практику.

  Вiдповiдно до пп. 7 i 8 Порядку учнi, слухачi учбових закладiв, якi згiдно з договором, укладеним мiж професiйно-технiчним навчальним закладом та пiдприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на пiдприємствi, не включаються до складу (списку) i штатного розпису працiвникiв пiдприємства.

  При цьому всi органiзацiйнi питання проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом i пiдприємством. Типова форма такого договору наведена в додатку до Порядку.

  Згiдно iз п. 10 Порядку з моменту розподiлу учнiв, слухачiв професiйно-технiчного навчального закладу на робочi мiсця або навчально-виробничi дiлянки на них вiдповiдно до законодавства про охорону працi поширюються права та обов’язки щодо виконання правил i норм охорони працi, технiки безпеки та виробничої санiтарiї, правил внутрiшнього трудового розпорядку та iнших правил i норм, що дiють на пiдприємствi, з вiдповiдних професiй, спецiальностей i рiвнiв квалiфiкацiї робiтникiв та службовцiв. Учнi, слухачi пiдлягають соцiальному та iншому страхуванню нарiвнi з вiдповiдними працiвниками пiдприємства.

  Отже, учнi, слухачi професiйно-технiчних навчальних закладiв, якi проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робiтникiв пiдприємства, однак на них у повнiй мiрi розповсюджуються правила внутрiшнього трудового розпорядку i положення iнших внутрiшнiх актiв i розпоряджень пiдприємства.

  Разом з тим п. 17 Порядку встановлено, що за фактично виконаний обсяг робiт учнями, слухачами за перiод виробничого навчання та виробничої практики вiдповiдно до виробничих завдань, пiдприємство нараховує їм заробiтну плату згiдно з установленими системами оплати працi за нормами, розцiнками, ставками (окладами) з урахуванням коефiцiєнтiв, доплат i надбавок.

  Нарахованi учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професiйно-технiчного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо пiдприємством не пiзнiше п’яти днiв пiсля виплати заробiтної плати працiвникам пiдприємства.

  П’ятдесят вiдсоткiв заробiтної плати, нарахованої за час виробничого навчання i виробничої практики учням професiйно-технiчних навчальних закладiв, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здiйснення його статутної дiяльностi, змiцнення навчально-матерiальної бази, на соцiальний захист учнiв, проведення культурно-масової i фiзкультурно-спортивної роботи.

  Основною пiдставою виникнення трудових правовiдносин на територiї України є факт укладення трудового договору, яким вiдповiдно до частини першої статтi 21 Кодексу законiв про працю України (далi — КЗпП) є угода мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою (далi — роботодавець), за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi, а роботодавець — виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

  Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовiй формi.

  Згiдно iз частиною третьою ст. 24 КЗпП працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

  Разом з тим, ст. 38 Закону № 103 встановлено, що час навчання у професiйно-технiчному навчальному закладi зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числi в безперервний, i в стаж роботи за спецiальнiстю, що дає право на пiльги, встановленi для вiдповiдної категорiї працiвникiв, якщо перерва мiж днем закiнчення навчання i днем зарахування на роботу за набутою професiєю не перевищує трьох мiсяцiв.

  При цьому слiд зазначити, що професiйно-технiчна освiта може включати, зокрема, професiйно-практичну пiдготовку, яка проводиться на робочих мiсцях на виробництвi чи в сферi послуг у формi виробничої практики (ст. 25 Закону № 103).

  Згiдно з п. 1 Порядку пiдтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсiй за вiдсутностi трудової книжки або вiдповiдних записiв у нiй, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що пiдтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

  Для студентiв, учнiв, аспiрантiв та клiнiчних ординаторiв, якi ранiше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, вiдомостi про роботу в студентських таборах, на виробничiй практицi, а також про виконання науково-дослiдної госпдоговiрної тематики на пiдставi довiдок вносяться пiдприємством, де надалi вони будуть працювати (п. 2.18 Інструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнiстерства працi України, Мiнiстерства юстицiї України, Мiнiстерства соцiального захисту населення України вiд 29 липня 1993 року № 58).

  Питання державного i договiрного регулювання оплати працi, прав працiвникiв на оплату працi та їх захисту визначаються КЗпП, Законом України вiд 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату працi» (далi — Закон № 108) та iншими нормативно-правовими актами.

  Правовi та органiзацiйнi засади забезпечення збору та облiку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування (далi — єдиний внесок), умови та порядок нарахування i сплати та повноваження органу, що здiйснює його збiр та ведення облiку, визначає Закон України вiд 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування» (далi — Закон № 2464).

  Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для пiдприємств, установ та органiзацiй, якi використовують працю фiзичних осiб на умовах трудового договору (контракту) або на iнших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожнiй застрахованiй особi заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробiтну плату, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону № 108, та сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами.

  Згiдно з частиною дев’ятою ст. 9 Закону № 2464 обчислення i сплата єдиного внеску за працiвникiв, якi працюють на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, здiйснюються роботодавцями за рахунок сум, на якi внесок нарахований.

  Обчислення єдиного внеску здiйснюється на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких провадиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

  Таким чином, нарахована заробiтна плата учням, якi проходять виробничу практику на пiдприємствi згiдно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування єдиного внеску.

  При цьому пiдприємством нараховується та утримується єдиний внесок iз усiєї суми нарахованої заробiтної плати учня.

  Статтею 8 Закону № 2464 визначено, що якщо база нарахування єдиного внеску (крiм винагороди за цивiльно-правовими договорами) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника.

  При нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам з джерел не за основним мiсцем роботи ставки єдиного внеску, встановленi частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно вiд її розмiру.

  Отже, для учнiв, якi проходять виробниче навчання i виробничу практику на пiдприємствi, сума єдиного внеску розраховується (нараховується та утримується) з фактично нарахованої заробiтної плати незалежно вiд її розмiру.

  Абзацом першим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платникiв, зазначених, зокрема, в абзацi другому частини першої п. 1 ст. 4 Закону № 2464 (тобто роботодавцiв), встановлюється у вiдсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивiльно-правовими договорами) вiдповiдно до класiв професiйного ризику виробництва, до яких вiднесено платникiв єдиного внеску, з урахуванням видiв їх економiчної дiяльностi у розмiрi вiд 36,76 до 49,7 вiдсотка.

  Згiдно зi ст. 47 розд. ІІІ Закону № 2464 визначення класу професiйного ризику виробництва за видами економiчної дiяльностi здiйснюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

  Частиною сьомою ст. 5 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок для найманих працiвникiв, якi працюють на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, в iнших юридичних осiб встановлюється у розмiрi 3,6 вiдс. бази нарахування єдиного внеску.

  Вiдповiдно до Порядку формування та подання страхувальниками звiту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 23.04.2015 № 435 (далi — Порядок № 435), звiт про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування до органiв доходiв i зборiв (далi — Звiт) формується на пiдставi бухгалтерських та iнших документiв, вiдповiдно до яких проводиться нарахування (обчислення) або якi пiдтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на якi вiдповiдно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

  Пiдприємство надає за учнiв, якi проходять виробниче навчання i виробничу практику на пiдприємствi, Звiт за формою згiдно з додатком 4 до Порядку № 435.

  При цьому згiдно з додатком 2 до Порядку № 435 зазначенi особи вiдображаються у таблицi 6 додатка 4 до цього Порядку з кодом категорiї застрахованих осiб «1».

  Водночас, у разi застосування роботодавцем понижуючого коефiцiєнту кiлькiсть учнiв-практикантiв, а також їх дохiд не враховуються у кiлькостi застрахованих осiб звiтного перiоду при нарахуваннi єдиного внеску пiд час обчислення встановлених Законом № 2464 умов для застосування понижуючого коефiцiєнту.

 

Голова                                                                                                   Р. М. Насіров

Создание сайта: SSC Group