.

Вы здесь

О налогообложении и учете среднего заработка работников, призванных на военную службу по призыву во время мобилизации

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.11.2015 р. № 25184/6/99-99-17-03-03-15

Щодо оподаткування та обліку середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації

(Витяг)

  Державна фіскальна служба Україна розглянула лист <...> щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сум виплат в межах середнього заробітку працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк більше одного року, та включення такої суми до складу витрат підприємства і в межах компетенції повідомляє таке.

  Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Крім того, Податковим кодексом України (далі — Кодекс) визначено функції контролюючих органів, зокрема, п. 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом, а також надають податкові консультації відповідно до норм Кодексу.

  Згідно з п. 52.5 ст. 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

  Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у редакції Закону України від 14 травня 2015 року № 433-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» встановлено, що за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

  З 12.11.2015 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року № 911 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105» (далі — Постанова № 911), якою, зокрема, затверджені зміни до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі — Порядок).

  Дія Порядку поширюється, зокрема, на громадян України, які, починаючи з 18 березня 2014 р. були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

  Разом з тим, Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, зокрема, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом».

  Крім того, Постановою № 911 пункт 3 Порядку доповнено абзацом другим, згідно з яким працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, компенсація з бюджету середнього заробітку здійснюється на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.

  Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі — Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.

  Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення).

  Водночас п. 7 Порядку передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного внеску на компенсацію проводяться відповідно до Кодексу і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

  Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. «и» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

  Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

  Враховуючи зазначене, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до дня фактичної демобілізації не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

  Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

  Таким чином, податкові зобов’язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, згідно з яким витрати на оплату праці включаються до складу витрат.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153, відповідно до п. 17 якого отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

 

Голова                                                                                                        Р. М. Насіров

Создание сайта: SSC Group