.

Вы здесь

О налогообложении сумм индексации заработной платы, доначисленных за прошлые периоды

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.08.2015 р.№ 7682/6/99-99-17-03-03-15

Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати, донарахованих за минулi перiоди

  Державна фiскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далi — Кодекс), розглянула лист <…> щодо оподаткування сум iндексацiї заробiтної плати i в межах компетенцiї повiдомляє таке.

  Порядок оподаткування доходiв фiзичних осiб податком на доходи фiзичних осiб регламентується роздiлом IV Кодексу, згiдно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у виглядi заробiтної плати, нарахованi (виплачені) платнику податку вiдповiдно до умов трудового договору (контракту).

  Згiдно з частиною шостою ст. 95 Кодексу законiв про працю України заробiтна плата пiдлягає iндексацiї у встановленому законодавством порядку.

  Індексацiя заробiтної плати здiйснюється на пiдставi Закону України вiд 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про iндексацiю грошових доходiв населення» (далi — Закон № 1282) та Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв населення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 липня 2003 року № 1078 (далi — Порядок).

  Індексацiя грошових доходiв населення — це встановлений законами та iншими нормативно-правовими актами України механiзм пiдвищення грошових доходiв населення, що дає можливiсть частково або повнiстю вiдшкодовувати подорожчання споживчих товарiв i послуг (ст. 1 Закону № 1282).

  Об’єктом iндексацiї грошових доходiв населення є оплата працi (грошове забезпечення) як грошовий дохiд громадян, одержаний ними в гривнях на територiї України i який не має разового характеру (частина перша ст. 2 Закону № 1282, п. 2 Порядку).

  Структуру заробiтної плати визначено у ст. 2 Закону України вiд 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату працi» (далi — Закон № 108), вiдповiдно до якої заробiтна плата складається iз основної заробiтної плати, додаткової заробiтної плати та iнших заохочувальних та компенсацiйних виплат.

  Додаткова заробiтна плата — це винагорода за працю понад установленi норми, за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi, яка включає доплати, надбавки, гарантiйнi i компенсацiйнi виплати, передбаченi чинним законодавством; премiї, пов’язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй (частина друга ст. 2 Закону № 108).

  Суми виплат, пов’язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiвникiв, входять до складу фонду додаткової заробiтної плати згiдно з пп. 2.2.7 пп. 2.2 п. 2 Інструкцiї зi статистики заробiтної плати, затвердженої наказом Держкомстату України вiд 13.01.2004 № 5, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 27.01.2004 за № 114/8713.

  Пiд час нарахування доходiв у формi заробiтної плати база оподаткування визначається як нарахована заробiтна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, страхових внескiв до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внескiв до недержавного пенсiйного фонду, якi вiдповiдно до закону сплачуються за рахунок заробiтної плати працiвника, а також на суму податкової соцiальної пiльги за її наявностi (п. 164.6 ст. 164 Кодексу).

  Якщо платник податку отримує доходи у виглядi заробiтної плати за перiод її збереження згiдно iз законодавством, у тому числi за час вiдпустки або перебування платника податку на лiкарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соцiальної пiльги, та в iнших випадках їх оподаткування, такi доходи (їх частина) вiдносяться до вiдповiдних податкових перiодiв їх нарахування (абз. третiй пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

  Вiдповiдно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здiйснювати перерахунок сум нарахованих доходiв, утриманого податку за будь-який перiод та у будь-яких випадках для визначення правильностi оподаткування, незалежно вiд того, чи має платник податку право на застосування податкової соцiальної пiльги.

  Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

  Разом з тим, згiдно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, якi вiдповiдно до Кодексу мають статус податкових агентiв, зобов’язанi, зокрема, подавати у строки, встановленi Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за мiсцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разi нарахування сум зазначених доходiв платнику податку податковим агентом протягом звiтного перiоду.

  Вiдповiдно до Довiдника ознак доходiв, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 13.01.2015 № 4, доходи у виглядi заробiтної плати, включаючи iндексацiю, нарахованi (виплачені) платнику податку, зазначаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «101».

  Отже, коли податковим агентом проводяться донарахування сум iндексацiї заробiтної плати за попереднi податковi перiоди (мiсяці) працюючим (звiльненим) працiвникам, такi суми донарахувань (нарахувань) при здiйсненнi перерахунку слiд вiдносити до вiдповiдних податкових перiодiв, за якi провадяться нарахування, з вiдповiдним вiдображенням у податковому розрахунку форми № 1ДФ.

 

Голова                                                                                                   Р. М. Насіров

Создание сайта: SSC Group