.

Вы здесь

О налогообложении займа, предоставленного предприятием работнику

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ

ЛИСТ

від 13.11.2015 р. № 3472/М/26-15-15-03-11

Щодо оподаткування позики, наданої підприємством працівнику

  Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення <…> щодо оподаткування безвідсоткової позики співробітнику підприємства і в межах своїх повноважень повідомляє.

  Відповідно до абз. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IVзі змінами та доповненнями (далі — ЦКУ), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

  Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми (п. 1 ст. 1047 ЦКУ). 

  Згідно з п. 1 ст. 1048 ЦКУ, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

  Отже, порядок надання безпроцентної позики співробітнику повинен встановлюватись договором позики.

  Обмежень щодо розміру позики та термінів повернення позики у випадках, коли позикодавець — юридична особа, а позичальник — фізична особа, ЦКУ не встановлено. 

  Разом з цим, обов’язок позичальника повернути позику та наслідки порушення договору позичальником встановлено ст. 1049 та ст. 1050 ЦКУ.

  Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

  Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 29 листопада 1999 року № 290 із змінами і доповненнями (далі — П(С)БО 15).

  Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором (пп. 6.5 п. 6 П(С)БО 15).

  Витрати підприємства в бухгалтерському обліку та їх розкриття у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 із змінами і доповненнями (далі —П(С)БО 16).

  Відповідно до п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

  Таким чином, при наданні співробітникові позики та поверненні її у підприємства (платника податку на прибуток) доходи і витрати не визнаються. 

  Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фінансова допомога — фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

  Безповоротна фінансова допомога — це:

   сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

   сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

   сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

  основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

  Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

  Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

  Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПКУ, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.

  Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, зокрема, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

  Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними ПКУ (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

  Водночас, згідно з абз. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу).

  Відповідно пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.

  Разом з цим, пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

  Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»), тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

  Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

  Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

  Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

  Разом з цим, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

  Враховуючи викладене, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об’єктом (базою) оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

  Разом з цим, суми безповоротної фінансової допомоги, та поворотної фінансової допомоги, які не повернулись фізичною особою у термін, визначений договором, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 20%), і військовим збором.

  Слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

  Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.  

 

В. о. заступника начальника                                                                            Е.М. Пруднікова

Создание сайта: SSC Group