.

Вы здесь

О применении понижающего коэффициента к размеру единого взноса в случаях, когда заработная плата не превышает минимальной заработной платы

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ

ЛИСТ

від 10.11.2015 р. № 04-27/10-1785

Щодо застосування понижуючого коефiцiєнту до розмiру єдиного внеску у випадках, коли заробiтна плата не перевищує мiнiмальної заробiтної плати

  У Комiтетi Верховної Ради України з питань податкової та митної полiтики розглянуто звернення народного депутата України Журжiя А.В. щодо практичного застосування суб’єктами господарювання понижуючого коефiцiєнту до розмiру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, у випадках коли заробiтна плата не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати за вiдповiдний мiсяць.

  У зверненнi, посилаючись на одержанiвiд суб’єктiв господарювання численнiскарги, народний депутат робить висновок, що у листiДержавної фiскальної служби України вiд 20 серпня 2015 року № 31041/7/99-99-17-03-03-17 контролюючим органом значно обмеженiправа роботодавцiв на застосовування понижуючого коефiцiєнту (далi — Коефiцiєнт). Зокрема у вказаному листi ДФС України у спосiб, не передбачений законом, встановлюється заборона роботодавцям застосовувати Коефiцiєнт, коли хоча б по однiй застрахованiй особi здiйснюється донарахування сум єдиного внеску до розмiру мiнiмальної заробiтної плати (виключенням є лiкарнянi, вiдпускнi та допомога у зв’язку з вагiтнiстю та пологами).

  Комiтет на засiданнi 4 листопада 2015 року розглянув порушене у зверненнi народного депутата питання щодо застосування понижуючого коефiцiєнту та вiдповiдно до норм частини 3 статтi 21 Закону України «Про комiтети Верховної Ради України» вважає за доцiльне надати роз’яснення щодо застосування положень Закону України вiд 08.07.10 р. № 2464 «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування» (далi — Закон № 2464), яке не має статусу офiцiйного тлумачення, а саме:

  1. З 13 березня 2015 року набрав чинностi Закон України «Про внесення змiн до роздiлу VIII Прикiнцевi та перехiднi положення Закону України «Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати працi» вiд 02 березня 2015 року № 219-VIII.

  Роздiл VIII Закону № 2464 доповнено новим пунктом 9-5. Згiдно iз зазначеним пунктом платники єдиного внеску до 31 грудня 2015 року при нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам та/або при нарахуваннi винагороди за цивiльно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовiй непрацездатностi та допомоги у зв’язку з вагiтнiстю та пологами розмiр єдиного внеску (встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статтi 8 Закону № 2464 для платникiв єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої статтi 4 цього Закону), застосовується з понижуючим коефiцiєнтом при умовi, що таким платником єдиного внеску одночасно дотримано трьох умов, визначених у цьому пунктi.

  Перелiк цих умов є вичерпним i до них вiдноситься наступне:

   - база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звiтному мiсяцi збiльшилась на 20 i бiльше вiдсоткiв порiвняно з середньомiсячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рiк в розрахунку на одну застраховану особу;

   - пiсля застосування Коефiцiєнта середнiй платiж на одну застраховану особу у звiтному мiсяцi складе не менше нiж середньомiсячний платiж на одну застраховану особу платника за 2014 рiк;

   - кiлькiсть застрахованих осiб у звiтному мiсяцi, яким нарахованi виплати, не перевищує 200% середньомiсячної кiлькостi застрахованих осiб платника за 2014 рiк. Ця умова не застосовується до платникiв єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статтi 4 Закону № 2464.

  Тобто якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано перелiчених вище трьох умов (окрiм платникiв, до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати Коефiцiєнт. Інших умов для застосування Коефiцiєнту законодавством не передбачено.

  Норми передостаннього абзацу частини п’ятої статтi 8 Закону № 2464 вказують, що у разi, якщо база нарахування єдиного внеску (крiм винагороди за цивiльно-правовими договорами) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який нараховується заробiтна плата (дохiд), та ставки єдиного внеску, встановленої для вiдповiдної категорiї платника.

  Таким чином, вище вказана норма вказує, що роботодавець при виплатi заробiтної плати працiвнику, розмiр якої не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, повинен сплатити нарахований єдиний внесок виходячи з розмiру мiнiмальної заробiтної плати за вiдповiдний мiсяць.

  Заробiтна плата може не перевищувати розмiру мiнiмальної заробiтної плати, наприклад: коли у звiтному мiсяцi були лiкарнянi, вiдпускнi, допомога у зв’язку з вагiтнiстю та пологами, допомога по тимчасовiй непрацездатностi, чи робота на умовах неповного робочого дня (тижня), легкi умови працi, мали мiсце прогули та в iнших випадках.

  В пунктi 9-5 роздiлу VIII «Прикiнцевi та перехiднi положення» Закону № 2464, зокрема, вказано, що Коефiцiєнт застосовується при нарахуваннi заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам. Рiзниця мiж мiнiмальною та фактичною заробiтною платою не вiдноситься до заробiтної плати, тому не може бути врахована при застосуваннi Коефiцiєнту.

  У взаємозв’язку вказаних норм видно, що у разi, якщо роботодавцем здiйснюється донарахування сум єдиного внеску до розмiру мiнiмальної заробiтної плати, то Коефiцiєнт не застосовується лише до суми рiзницi мiж мiнiмальною заробiтною платою та фактично нарахованою заробiтною платою.

  Таким чином, якщо роботодавцем виконанi умови п. 9-5 роздiлу VIII «Прикiнцевi та перехiднi положення» Закону № 2464, в тому числi, коли було здiйснено донарахування сум єдиного внеску до розмiру мiнiмальної заробiтної плати, роботодавець має право застосувати Коефiцiєнт до нарахованої заробiтної плати (доходiв) фiзичним особам та/або нарахованої винагороди за цивiльно-правовими договорами. Бiльше того, як було зазначено вище, головними умовами застосування Коефiцiєнту є збiльшення бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу на 20 i бiльше вiдсоткiв по всьому пiдприємству, за умови, що середнiй платiж на одну застраховану особу буде не менше нiж в 2014 роцi.

  Вказаний висновок узгоджується з роз’ясненнями, наданими листом Пенсiйного фонду України «Опис формату Звiту про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування до фiскальних органiв, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 14 квiтня 2015 року № 435, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 23 квiтня 2015 року за № 460/26905» вiд 19 червня 2015 року, в якому зазначено, що пiд час заповнення реквiзиту 21 «Суми нарахованого єдиного внеску за звiтний мiсяць (на заробiтну плату (дохiд)» єдиний внесок на суми рiзницi нараховується без застосування понижуючого коефiцiєнта».

  Враховуючи вказане, на виконання контрольних функцiй, передбачених Законом України «Про комiтети Верховної Ради України», та з метою забезпечення прав роботодавцiв, Комiтет пропонує Державнiй фiскальнiй службi України привести лист вiд 20 серпня 2015 року № 31041/7/99-99-17-03-03-17 у вiдповiднiсть до норм Закону № 2464.

  Про наслiдки розгляду просимо повiдомити Комiтет у строки, визначенi законом.

 

Голова Комітету                                                                                                                    Южаніна Н. П.

Создание сайта: SSC Group