.

Вы здесь

Оплата труда и индексация

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.03.2007 р. № 65/06/186-07

Щодо оплати праці та індексації доходів громадян

(Витяг)

  Юридичне управління на <...> лист <...> повідомляємо.

  Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

  Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

  Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

  Нормальна і скорочена тривалість робочого часу встановлюється нормативними актами, у тому числі локальними. Неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору.

  Неповний робочий час відрізняється від скороченого робочого часу розміром оплати праці. За відпрацьований чи скорочений робочий час працівникові при почасовій заробітній платі виплачується повна, встановлена у відповідному порядку, тарифна ставка (посадовий оклад). При неповному робочому часі, якщо встановлена почасова форма оплати праці, працівникові виплачується відповідна частина тарифної ставки (посадового окладу).

  Згідно зі статтею 170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи власник або уповноважений орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.

  При переведенні за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

  Документом, яким регламентовано порядок тимчасового замісництва, є роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 30/39 "Про порядок оплати тимчасового заступництва", затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. № 820/39 "Про порядок оплати тимчасового заступництва, затверджене постановою". Цей Порядок діє на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР".

  Тимчасовим заступництвом є виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника (в т. ч. відсутність у зв'язку з хворобою, на період щорічної відпустки, відпустки у зв'язку з навчанням тощо), коли це викликано виробничою необхідністю. Тимчасове виконання обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству, установі, організації. Зазначеному працівнику виплачується різниця між його фактичним окладом (посадовим, персональним) і посадовим окладом працівника, обов'язки якого він тимчасово виконує (без персональної надбавки), якщо працівник не є штатним заступником або помічником відсутнього працівника (при відсутності посади заступника). У випадках, коли у керівника є декілька помічників, то штатним заступником вважається перший, старший помічник.

  Підпунктом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" визначено, що у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) установлюється доплата працівникам за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.

  Індексація грошових доходів громадян провадиться відповідно до Закону України від 06.02.2003 р. № 491 "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078. Згідно зі ст. 13 Порядку спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду у судовому порядку.

  Відповідно до статті 15 Закону за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягуються до відповідальності відповідно до ст. 41 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення".

  Частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено наступне: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Начальник Юридичного управління

І. Тубелець

 

Создание сайта: SSC Group