.

Вы здесь

Отдельные вопросы предоставления отпусков

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07

Щодо надання відпусток при роботі на умовах неповного робочого часу та навчальних відпусток у разі навчання за кордоном

(Витяг)

  <...> звернення щодо роз'яснення чинного законодавства розглянуто Юридичним управлінням Міністерства і в межах своєї компетенції повідомляємо про наступне.

  1. Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством (стаття 73 Кодексу законів про працю України)). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

  Відповідно до частини третьої статті 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав. Тобто, робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення щорічної відпустки.

  Оплата праці у випадку роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

  У випадку, коли працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством (стаття 73 КЗпП України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні.

  <…>

  9, 10. Відповідно до статті 15 Закону України "Про відпустки" передбачено надання працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва, додаткових оплачуваних відпусток при навчанні у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації. Тривалість відпустки залежить від курсу, форми навчання та рівня акредитації навчального закладу.

  Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978.

  Відповідно до пункту 1 дія цього Положення поширюється на вищі навчальні заклади, вищі професійні училища незалежно від форми власності та підпорядкування, які здійснюють підготовку (перепідготовку) фахівців за певними спеціальностями певних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі ліцензії Міністерства освіти і науки України.

  Акредитація вищого навчального закладу — це державне визнання його статусу (рівня акредитації).

  Отже, законодавчої підстави для надання додаткових оплачуваних відпусток працівникам, що навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, які не пройшли акредитацію відповідно до вищезазначеного Положення, за кордоном немає. Питання надання додаткової оплачуваної відпустки може бути врегульовано колективним договором.

  Аналогічним чином може бути вирішено питання щодо оплати проїзду до місця знаходження вищого навчального закладу за кордоном, оскільки норми статті 219 Кодексу законів про працю України поширюються також лише у разі навчання у вищих навчальних закладах, які пройшли акредитацію і мають ліцензію Міністерства освіти і науки України.

 

Начальник Юридичного управління,
член Колегії Міністерства

 
І. Тубелець

 

Создание сайта: SSC Group