.

Вы здесь

Закон о Госбюджете-2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний бюджет України на 2014 рік

(Витяг)

 

  Стаття 1. Визначити на 2014 рік:

   доходи Державного бюджету України у сумі 377.821.587,5 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 321.993.534,9 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 55.828.052,6 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону;

   видатки Державного бюджету України у сумі 441.587.118,6 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 384.597.377,3 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 56.989.741,3 тис. гривень;

   повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 3.443.080,4 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.410.091,2 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 2.032.989,2 тис. гривень;

   надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 8.241.824,7 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.371.941,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 6.869.883,2 тис. гривень;

   граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 68.564.275,4 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 62.565.692,7 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 5.998.582,7 тис. гривень, згідно з додатком N 2 до цього Закону;

   оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею..

  <…>

  Стаття 7. Установити у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

   дітей віком до 6 років — 1032 гривні;

   дітей віком від 6 до 18 років — 1286 гривень;

   працездатних осіб — 1218 гривень;

  осіб, які втратили працездатність, — 949 гривень.

  Стаття 8. Установити у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі —1218 гривень; у погодинному розмірі —7,3 гривні.

  Стаття 9. Установити, що у 2014 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21 відсоток, для дітей — 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

  Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2014 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

  Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2014 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

  <…>

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

  <…>

  62. Кабінету Міністрів України у місячний термін:

   забезпечити скорочення граничної чисельності працівників центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та інших державних органів не менше ніж на 10 відсотків;

   подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо скорочення не менше ніж на 10 відсотків загальної чисельності Міністерства внутрішніх справ України (за винятком чисельності Національної гвардії України), Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органів прокуратури України;

   вжити заходів щодо скорочення кількості легкових автомобілів автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, автобаз Державного управління справами та Управління справами Апарату Верховної Ради України не менше ніж на 50 відсотків, а також легкових автомобілів, що обслуговують органи виконавчої влади та інші державні органи;

   подати на розгляд Президента України та прийняти власні рішення про скасування актів, якими встановлені пільги окремим колишнім посадовим особам держави, в тому числі щодо виплати щомісячного грошового утримання, створення апаратів для забезпечення їх діяльності, користування державними дачами, охорони, транспортного та побутового обслуговування, безоплатного проїзду, пільгового користування житлом, комунальними послугами.

  63. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Рахунковій палаті, Центральній виборчій комісії, Державній судовій адміністрації України, Вищій раді юстиції, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення забезпечити скорочення чисельності працівників не менше ніж на 10 відсотків.

  <…>

  66. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, з метою забезпечення скорочення видатків, передбаченого цим Законом, здійснити заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.

  Надати право керівникам зазначених центральних органів виконавчої влади у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін.

  Установити, що під час здійснення центральними органами виконавчої влади цих заходів:

   положення статті 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються;

   до працівників, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до цього Закону, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені статтею 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не застосовуються.

  67. Установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами), Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту «ж» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами), статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами), статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433 із наступними змінами), статей 61, 62, 63 та 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. 

<…>

 

Президент України                                                    В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ

16 січня 2014 року

№ 719-VII

Создание сайта: SSC Group