Закон о Госбюджете-2019
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Державний бюджет України на 2019 рік
(Витяг)
<…>
Стаття 7. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
– дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року — 1626 гривень, з 1 липня — 1699 гривень, з 1 грудня — 1779 гривень;
– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2218 гривень;
– працездатних осіб: з 1 січня 2019 року — 1921 гривня, з 1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні;
– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року — 1497 гривень, з 1 липня — 1564 гривні, з 1 грудня — 1638 гривень.
Стаття 8. Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату:
– у місячному розмірі: з 1 січня — 4173 гривні;
– у погодинному розмірі: з 1 січня — 25,13 гривні.
Стаття 9. Установити, що у 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21 відсоток, для дітей — 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2019 році не може становити більше 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2019 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
<…>
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року.
<…>
3. Зупинити на 2019 рік дію:
– абзацу другого частини першої статті 241 Бюджетного кодексу України;
<…>
– абзацу п’ятого частини шостої статті 31 Закону України «Про державну службу» (<…>);
<…>
4. Установити, що норми частини дванадцятої статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (<…>); статей 11 і 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (<…>); частини п’ятої статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (<…>); статей 1, 9, 40 і 481 Житлового кодексу Української РСР (<…>); частини п’ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (<…>); частин третьої, сьомої та одинадцятої статті 119 Кодексу цивільного захисту України (<…>); статей 95 і 96 Закону України «Про Національну поліцію» (<…>); Закону України «Про пробацію» (<…>); абзацу другого частини третьої статті 51 та абзаців другого – п’ятого пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» (<…>) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.
5. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» (<…>) застосовуються по 31 грудня 2019 року.
<…>
14. Кабінету Міністрів України:
– забезпечити формування державного замовлення на підготовку фахівців, передбачивши здійснення заходів щодо приведення показників державного замовлення у відповідність із потребами держави та ринку праці, запровадження профілізації вищої освіти при формуванні державного замовлення за напрямами (спеціальностями) та визначення обсягів державного замовлення з урахуванням профільності закладів вищої освіти I – IV рівнів акредитації;
– запровадити механізм індикативної собівартості (в обсягах мінімального розміру вартості навчання за кожною спеціальністю (спеціалізацією) відповідно до ліцензійних умов);
– здійснити перегляд нормативів чисельності студентів (курсантів) на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у закладах вищої освіти III – IV рівнів акредитації державної власності з метою їх збільшення;
– вжити заходів щодо забезпечення автономізації закладів вищої освіти;
– опрацювати питання щодо створення єдиної електронної системи моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти;
– встановити нормативи чисельності студентів денної форми навчання на одну штатну посаду викладача у закладах вищої освіти I – II рівнів акредитації.
Міністерству освіти і науки України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству культури України:
– забезпечити здійснення видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у закладах вищої освіти I – II рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу закладів вищої освіти III – IVрівнів акредитації державної власності, як виняток з положень підпункту «в» пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах закладів вищої освіти III – IV рівнів акредитації державної власності;
– затвердити відповідно до середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці плани заходів і графіки модернізації та оптимізації мережі закладів вищої освіти з урахуванням необхідності їх укрупнення з метою створення освітніх холдингів, оптимізації штатної чисельності, перегляду напрямів використання бюджетних коштів та коштів, отриманих від провадження фінансово-господарської діяльності, та їх пріоритетного спрямування на підвищення якості надання освітніх послуг;
– провести інвентаризацію державного майна, яке закріплене за закладами вищої освіти на основі права господарського відання або передано їм у власність, для забезпечення його подальшого ефективного використання.
<…>
Президент України П. ПОРОШЕНКО
м. Київ
23 листопада 2018 року
№ 2629-VIII