Єдиний соціальний внесок: особливості сплати у 2026 році

1 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі — Закон про Держбюджет-2026).

Статтею 8 цього Закону встановлено, що у 2026 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 8647 грн. Таким чином, мінімальна заробітна плата у 2026 році збільшилася в порівнянні з 2025 роком на 647 грн (8647 – 8000).

Розглянемо нововведення поточного року у сплаті єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з урахуванням встановлених на 2026 рік розмірів мінімальної заробітної плати та максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Нарахування єдиного соціального внеску,
якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) та підпункту 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вищенаведені вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

– заробітної плати (доходу) з джерела не за основним місцем роботи;

– заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи – підприємця, де застосовується ставка 8,41%;

– заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

– заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

– заробітної плати (доходів) працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом;

– працівників, в яких немає бази нарахування ЄСВ у календарному місяці (наприклад, весь місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з ним призупинено трудовий договір або він не виходив на роботу за власним рішенням незалежно від причин, зокрема, через евакуацію сім’ї з місця ведення бойових дій).

Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні місяця, передбачені графіком його роботи, але в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру МЗП, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.

Оскільки протягом 2025 року МЗП становить 8647 грн, то у вищенаведеному випадку сума ЄСВ, яку роботодавець має сплатити за місяць за працівника, у 2026 році становить 1902,34 грн (8647 грн х 22%).

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ у звітному місяці менша за МЗП (див. приклади 1, 2, 5, 6 нижче).

ПРИКЛАД 1

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо працівнику в одному місяці
виплачувалися заробітна плата і «лікарняні», загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця за основним місцем роботи, де їй встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2023 року по 14 січня 2026 року, а 15 січня 2026 року вийшла на роботу. Оклад працівниці — 14 000 грн. Після виходу на роботу працівниця в період з 15 по 25 січня відпрацювала 7 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому її заробітна плата в січні становить 4454,54 грн (14 000 грн : 22 р. д. х 7 відпрац. д.). У період з 26 по 31 січня працівниця хворіла, тому за 6 календарних днів хвороби їй нараховано «лікарняні» в сумі 2749,62 грн (458,27 грн х 6 к. д. хвороби).

Визначимо сумарний дохід працівниці в січні 2026 року:

4454,54 грн (заробітна плата) + 2749,62 грн («лікарняні») = 7204,16 грн

Оскільки працівниця весь січень 2026 року перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу, що є базою нарахування ЄСВ, є меншою за МЗП (7204,16 грн < 8647 грн), то ЄСВ за працівницю за січень 2026 року необхідно сплатити з МЗП в сумі 1902,34 грн (8647 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 4454,54 грн х 22% = 980 грн;

– сума ЄСВ з «лікарняних»: 2749,62 грн х 22% = 604,92 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом:

(8647 грн – 4454,54 грн (заробітна плата) – 2749,62 грн («лікарняні»)) х 22% = 1442,84 грн х 22% = 317,42 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в січні 2026 року:

980 + 604,92 + 317,42 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року по працівниці як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2026) заповнюються три рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — заробітна плата за січень в сумі 4454,54 грн і нарахований на неї ЄСВ в сумі 980 грн;

– у другому рядку — «лікарняні» в сумі 2749,62 грн і нарахований на них ЄСВ в сумі 604,92 грн;

– в третьому рядку — з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) різниця між МЗП та фактично нарахованим доходом (заробітна плата і «лікарняні») за січень в сумі 1442,84 грн (зазначається в реквізиті 18) і нарахований на цю різницю ЄСВ в сумі 317,42 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику в одному місяці виплачувалися заробітна плата
та винагорода за цивільно-правовим договором, загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, з 1 по 20 січня 2026 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Одразу після відпустки 21 січня працівник вийшов на роботу. Його оклад становить 16 000 грн. Після виходу на роботу працівник у період з 21 по 31 січня відпрацював 8 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому його заробітна плата в січні склала 5818,18 грн (16 000 грн : 22 р. д. х 8 відпрац. д.). Крім того, це ж підприємство, яке для працівника є основним місцем роботи, в січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 2500 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2026 року, отриманий від одного підприємства, яке є основним місцем роботи:

5818,18 грн (заробітна плата) + 2500 грн (винагорода за ЦПД) = 8318,18 грн

Оскільки працівник весь січень 2025 року перебував у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого йому в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (8318,18 грн < 8647 грн), то ЄСВ за січень 2025 року необхідно сплатити з МЗП в сумі 1902,34 грн (8647 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівника ЄСВ сплачується в розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 5818,18 грн х 22% = 1280 грн;

– сума ЄСВ з винагороди за ЦПД: 2500 грн х 22% = 550 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом:

(8647 грн – 5818,18 грн (заробітна плата) – 2500 грн (винагорода за ЦПД)) х 22% = 328,82 грн х 22% = 72,34 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівника в січні 2026 року:

1280 + 550 + 72,34 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2026) заповнюються три рядки:

– у першому рядку відображаються заробітна плата за січень в сумі 5818,18 грн та нарахований на неї ЄСВ в сумі 1280 грн;

– у другому рядку відображаються винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26) в сумі 2500 грн та нарахований на неї ЄСВ в сумі 550 грн;

– у третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) відображаються різниця між МЗП та нарахованим доходом (заробітна плата і винагорода за ЦПД) за січень в сумі 328,82 грн (зазначається в реквізиті 18) і нарахований на неї ЄСВ в сумі 72,34 грн.

_____________________________________________________________________________

Мінімальний страховий внесок: розмір і платники

Мінімальний страховий внесок (далі — МСВ) — це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Оскільки протягом усього 2026 року МЗП дорівнює 8647 грн, то МСВ у 2026 році становить 1902,34 грн (8647 грн х 22%).

Нагадаємо, що ЄСВ в розмірі не менше МСВ за місяць сплачують: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Увага: вищезазначені особи у 2026 році зобов’язані нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ за себе, оскільки пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 на 2026 рік зупинено дію пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, яким встановлено, що до припинення або скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе.

Згідно з частиною 6 статті 4 Закону про ЄСВ особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 цієї статті (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (зокрема, резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (зокрема, резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі менше МСВ. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ.

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску

Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам МЗП, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Але статтею 32 Закону про Держбюджет-2026 встановлено, що у 2026 році (починаючи з 1 січня) розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ, визначеної Законом про ЄСВ), дорівнює 20 розмірам МЗП, встановленої законом, а для доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, — 15 розмірам МЗП, встановленої законом. Одночасно пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 зупинено на 2026 рік дію пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ в частині розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Таким чином, оскільки у 2026 році МЗП дорвнює 8647 грн, то максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2026 році становить 172 940 грн (8647 грн х 20), сума ЄСВ до сплати з неї — 38 046,80 грн (172 940 грн х 22%), а для грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу — відповідно 129 705 грн (8647 грн х 15) та 28 535,10 грн (129 705 грн х 22%).

ПРИКЛАД 3

Нарахування ЄСВ, якщо місячний дохід працівника перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ

Працівник, який обіймає на підприємстві посаду програміста, повністю відпрацював січень 2026 року та отримав заробітну плату в розмірі посадового окладу — 160 000 грн. Крім того, це ж підприємство у січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) в сумі 20 000 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2026 року, отриманий від одного підприємства:

160 000 грн (заробітна плата) + 20 000 грн (винагорода за ЦПД) = 180 000 грн

Оскільки сума нарахованого працівнику в січні 2026 року місячного доходу є більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (180 000 грн > 172 940 грн), то ЄСВ за січень 2026 року необхідно сплатити з максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 172 940 грн, а саме в сумі 38 046,80 грн (172 940 грн х 22%).

Фактично в січні ЄСВ сплачується:

– з заробітної плати, що становить 160 000 грн;

– з частини винагороди за ЦПД, що становить 12 940 грн (172 940 – 160 000), при цьому на частину винагороди в сумі 7060 грн (20 000 – 12 940) ЄСВ не нараховується.

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті в січні, визначається як сума двох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 160 000 грн х 22% = 35 200 грн;

– сума ЄСВ з частини винагороди за ЦПД: 12 940 грн х 22% = 2846,80 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті з доходу працівника в січні 2026 року:

35 200 + 2846,80 = 38 046,80 грн     або     172 940 грн х 22% = 38 046,80 грн

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2026) заповнюються два рядки:

– у першому рядку відображаються заробітна плата за січень в сумі 160 000 грн та нарахований на неї ЄСВ в сумі 35 200 грн;

– у другому рядку відображається винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26), при цьому в реквізиті 16 зазначається повна сума нарахованої винагороди — 20 000 грн, у реквізиті 17 — частина винагороди, на яку нараховується ЄСВ, — 12 940 грн, у реквізиті 20 — нарахований на вказану частину винагороди ЄСВ в сумі 2846,80 грн.

_____________________________________________________________________________

Нарахування єдиного соціального внеску на «перехідні» виплати

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ. Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівнику нараховуються відпускні, «лікарняні», що припадають на два та більше місяців, «декретні» (далі — «перехідні» виплати), то вони з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ та мінімальною заробітною платою у відповідному місяці.

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ на «перехідні» виплати з 2025 року на 2026 рік на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 4

Сплата ЄСВ з відпускних, нарахованих за відпустку, що припадає на грудень 2025 року
і січень 2026 року, якщо місячний дохід перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ

Директору підприємства, оклад якого становить 180 000 грн, надано щорічну основну відпустку за минулий та поточний робочі роки загальною тривалістю 34 (10 + 24) календарних дні (далі — к. д.) з 18 грудня 2025 року по 20 січня 2026 року. За весь період цієї відпустки перед її початком працівнику нараховано та виплачено відпускні в сумі 201 119,52 грн (34 к. д. х 5915,28 грн), у тому числі 82 813,92 грн (14 к. д. х 5915,28 грн) — за 14 календарних днів відпустки, що припадають на грудень 2025 року, та 118 305,60 грн (20 к. д. х 5915,28 грн) — за 20 календарних днів відпустки, що припадають на січень 2026 року.

За 13 відпрацьованих робочих днів у грудні 2025 року до відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 101 739,13 грн (180 000 грн : 23 р. д. х 13 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати в грудні 2025 року було нараховано ЄСВ в сумі 22 382,61 грн (101 739,13 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати працівнику перед відпусткою.

За 8 відпрацьованих робочих днів у січні 2026 року після відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 65 454,55 грн (180 000 грн : 22 р. д. х 8 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму «перехідних» відпускних застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– відпускні в сумі 82 813,92 грн, нараховані за 14 к. д. відпустки з 18 по 31 грудня 2025 року, належать до виплат за грудень 2025 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 160 000 грн;

– відпускні в сумі 118 305,60 грн, нараховані за 20 к. д. відпустки з 1 по 20 січня 2026 року, належать до виплат за січень 2026 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 172 940 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2025 року та січні 2026 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2025 року:

101 739,13 грн (заробітна плата) + 82 813,92 грн (відпускні, що припадають на грудень) = 184 553,05 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2025 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (184 553,05 грн > 160 000 грн), за грудень 2025 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 160 000 грн. Тобто фактично ЄСВ нараховується на всю суму заробітної плати — 101 739,13 грн і на частину відпускних, які припадають на грудень, в сумі 58 260,87 грн (160 000 – 101 739,13). ЄСВ не нараховується на частину відпускних, які припадають на грудень, в сумі 24 553,05 грн (82 813,92 – 58 260,87).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2025 року:

(101 739,13 грн + 58 260,87 грн) х 22% = 160 000 грн х 22% = 35 200 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2026 року:

118 305,60 грн (відпускні, що припадають на січень) + 65 454,55 грн (заробітна плата) = 183 760,15 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2026 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (183 760,15 грн > 172 940 грн), за січень 2026 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 172 940 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на всю суму відпускних, що припадають на січень, — 118 305,60 грн і на частину заробітної плати за січень, що становить 54 634,40 грн (172 940 – 118 305,60). ЄСВ не нараховується на частину заробітної плати за січень в сумі 10 820,15 грн (65 454,55 – 54 634,40).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2026 року:

(118 305,60 грн + 54 634,40 грн) х 22% = 172 940 грн х 22% = 38 046,80 грн

Якщо у грудні 2025 року мала місце переплата ЄСВ з відпускних (наприклад, ЄСВ було нараховано на всю суму відпускних та сплачено при виплаті відпускних), то на суму такої переплати можна зменшити суму ЄСВ, що підлягає сплаті із заробітної плати за січень 2026 року, оскільки згідно з пунктом 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, у разі надмірної сплати сум ЄСВ податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника ЄСВ з цього платежу.

Нараховані працівникові у грудні 2025 року заробітна плата і вся сума відпускних та нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за грудень 2025 року.

У додатку Д1 Податкового розрахунку за грудень працівник відображається у трьох рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за грудень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 101 739,13 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 22 382,61 грн (101 739,13 грн х 22%);

– у другому рядку — відпускні, що припадають на грудень 2025 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 12.2025; у реквізиті 16 — нараховані відпускні — 82 813,92 грн; у реквізиті 17 — частина відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 58 260,87 грн (160 000 – 101 739,13); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 12 817,39 грн (58 260,87 грн х 22%);

– у третьому рядку — відпускні, що припадають на січень 2026 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізитах 16 та 17 — нараховані відпускні — 118 305,60 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, — 26 027,23 грн (118 305,60 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за грудень 2025 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — нарахована заробітна плата за грудень в сумі 101 739,13 грн та нараховані у грудні відпускні в загальній сумі 201 119,52 грн;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — заробітна плата за грудень в сумі 101 739,13 грн та відпускні, на які нараховується ЄСВ, в сумі 176 566,47 грн (58 260,87 + 118 305,60);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на заробітну плату за грудень, в сумі 22 382,61 грн (101 739,13 грн х 22%) та ЄСВ, нарахований на відпускні, в сумі 38 844,62 грн (176 566,47 грн х 22%).

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року по працівнику необхідно заповнити один рядок з відображенням заробітної плати, нарахованої за січень, при цьому зазначаються: у реквізиті 10 — 01.2026, у реквізиті 16 — нарахована заробітна плата — 65 454,55 грн, у реквізиті 17 — частина зазначеної заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 54 634,40 грн (172 940 – 118 305,60), у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 12 019,57 грн (54 634,40 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за січень 2026 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — нарахована заробітна плата за січень в сумі 65 454,55 грн;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — частина заробітної плати за січень, на яку нараховується ЄСВ, в сумі 54 634,40 грн;

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на частину заробітної плати за січень, в сумі 12 019,57 грн (54 634,40 грн х 22%).

ПРИКЛАД 5

Сплата ЄСВ з «лікарняних», нарахованих за період хвороби, що припадає на грудень 2025 року
і січень 2026 року, якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві працівник, оклад якого у 2025 році становив 8000 грн, а у 2026 році становить 8650 грн, хворів у період з 22 грудня 2025 року по 16 січня 2026 року (26 календарних днів), що підтверджено електронним листком непрацездатності. Загальна сума «лікарняних», нарахованих та виплачених працівнику в січні 2026 року, становить 6795,62 грн (26 к. д. х 261,37 грн), у тому числі сума «лікарняних», що припадають на грудень 2025 року, — 2613,70 грн (10 к. д. х 261,37 грн), на січень 2026 року — 4181,92 грн (16 к. д. х 261,37 грн).

За 15 відпрацьованих робочих днів у грудні 2025 року до хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 5217,39 грн (8000 грн : 23 р. д. х 15 відпрац. д.). На суму цієї заробітної плати у грудні 2025 року нараховано ЄСВ в сумі 1147,83 грн (5217,39 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати.

Хоча сума заробітної плати за грудень 2025 року була меншою за МЗП (5217,39 грн < 8000 грн), ЄСВ за грудень 2025 року сплачувався лише з нарахованої заробітної плати (не з МЗП), оскільки станом на кінець грудня, в якому почалася хвороба у працівника, ще не був відомий загальний місячний дохід за грудень (він буде відомий лише після закінчення хвороби працівника, коли на підставі листка непрацездатності працівнику будуть нараховані «лікарняні» за весь період хвороби). Таке нарахування ЄСВ не вважається несвоєчасним нарахуванням ЄСВ на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом).¹

За 10 відпрацьованих робочих днів у січні 2026 року після хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 3931,82 грн (8650 грн : 22 р. д. х 10 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму перехідних «лікарняних» останні розподіляються по місяцях, за які вони нараховані, а визначення бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– «лікарняні» в сумі 2613,70 грн, нараховані за дні хвороби з 22 по 31 грудня 2025 року, належать до виплат за грудень 2025 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 8000 грн;

– «лікарняні» в сумі 4181,92 грн, нараховані за дні хвороби з 1 по 16 січня 2026 року, належать до виплат за січень 2026 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 8647 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2025 року та січні 2026 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2025 року:

5217,39 грн (заробітна плата) + 2613,70 грн («лікарняні», що припадають на грудень) = 7831,09 грн

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2025 року, є меншим за МЗП цього місяця (7831,09 грн < 8000 грн), за грудень 2025 року ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8000 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за грудень — 5217,39 грн, на частину «лікарняних», що припадають на грудень, — 2613,70 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом) у грудні — 168,91 грн (8000 – 5217,39 – 2613,70).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2025 року:

(5217,39 грн + 2613,70 грн + 168,91 грн) x 22% = 8000 грн х 22% = 1760 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2026 року:

3931,82 грн (зарплата) + 4181,92 грн («лікарняні», що припадають на січень) = 8113,74 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2026 року, є меншим за МЗП цього місяця (8113,74 грн < 8647 грн), за січень 2026 року ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8647 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за січень — 3931,82 грн, на частину «лікарняних», що припадають на січень, — 4181,92 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом) у січні — 533,26 грн (8647 – 3931,82 – 4181,92).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2026 року:

(3931,82 грн + 4181,92 грн + 533,26 грн) x 22% = 8647 грн х 22% = 1902,34 грн

Нараховані в січні 2026 року заробітна плата і вся сума «лікарняних», а також нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за січень 2026 року.

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року працівник відображається у п’яти рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — нарахована заробітна плата за січень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 3931,82 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 865 грн (3931,82 грн х 22%);

– у другому рядку — «лікарняні», що припадають на грудень 2025 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 12.2025; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби в грудні — 10; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 2613,70 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 575,01 грн (2613,70 грн х 22%);

– у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у грудні 2025 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 12.2025; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 168,91 грн (8000 – 5217,39 – 2613,70); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 37,16 грн (168,91 грн х 22%);

– у четвертому рядку — «лікарняні», що припадають на січень 2026 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби в січні — 16; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 4181,92 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 920,02 грн (4181,92 грн х 22%);

– у п’ятому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні 2026 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 533,26 грн (8647 – 3931,82 – 4181,92); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 117,32 грн (533,26 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за січень 2026 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 3931,82 грн;

– у рядку 1.3 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, яка виплачується за рахунок роботодавця (за перші 5 календарних днів хвороби з 22 по 26 грудня 2025 року) — 1306,85 грн (5 к. д. х 261,37 грн);

– у рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, починаючи з 6-го дня хвороби, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України (за 21 календарний день хвороби з 27 грудня 2025 року по 16 січня 2026 року) — 5488,77 грн (21 к. д. х 261,37 грн);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і вся сума «лікарняних», нарахованих у січні, — 10 727,44 грн (3931,82 + 6795,62);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — загальна сума додаткової бази нарахування ЄСВ у грудні 2025 року та січні 2026 року, — 702,17 грн (168,91 + 533,26);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і всю суму «лікарняних», — 2360,04 грн (3931,82 грн х 22% + 6795,62 грн х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на загальну додаткову базу нарахування ЄСВ у грудні 2025 року та січні 2026 року, — 154,48 грн (702,17 грн х 22%).

ПРИКЛАД 6

Сплата ЄСВ з «декретних», нарахованих за «декретну» відпустку, що припадає на січень – травень 2026 року,
якщо місячний дохід в деяких місяцях менше мінімальної заробітної плати²

На підприємстві працівниці, оклад якої у 2025 році становив 8000 грн, а у 2026 році становить 8650 грн, на підставі електронного листка непрацездатності надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка) тривалістю 126 календарних днів з 16 січня по 21 травня 2026 року.

Середньоденна заробітна плата працівниці для нарахування «декретних», обчислена на підставі даних розрахункового періоду, становить 261,37 грн, що менше за мінімальну середньоденну заробітну плату — 284,07 грн (8647 грн : 30,44), розраховану з МЗП в місяці настання страхового випадку (січні 2026 року) — 8647 грн. Тому «декретні» працівниці нараховано з урахуванням «нижнього» обмеження — виходячи з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка у місяцях 2026 року дорівнює 284,07 грн.³

Нарахована в січні сума «декретних» за весь період «декретної» відпустки становить 35 792,82 грн (126 к. д. х 284,07 грн), у тому числі по місяцях:

– за 16 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на січень, — 4545,12 грн (16 к. д. х 284,07 грн);

– за 28 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на лютий, — 7953,96 грн (28 к. д. х 284,07 грн);

– за 31 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на березень, — 8806,17 грн (31 к. д. х 284,07 грн);

– за 30 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на квітень, — 8522,10 грн (30 к. д. х 284,07 грн);

– за 21 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на травень, — 5965,47 грн (21 к. д. х 284,07 грн).

На всю суму «декретних» — 35 792,82 грн у січні був нарахований та сплачений ЄСВ в сумі 7874,42 грн (35 792,82 грн х 22%), у тому числі по місяцях:

– з «декретних», що припадають на січень, — ЄСВ в сумі 999,93 грн (4545,12 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на лютий, — ЄСВ в сумі 1749,87 грн (7953,96 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на березень, — ЄСВ в сумі 1937,36 грн (8806,17 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на квітень, — ЄСВ в сумі 1874,86 грн (8522,10 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на травень, — ЄСВ в сумі 1312,40 грн (5965,47 грн х 22%).

У січні працівниця відпрацювала 10 робочих днів (в робочий день 1 січня їй надавалася відпустка без збереження заробітної плати), тому в цьому місяці їй нараховано заробітну плату в сумі 3931,82 грн (8650 грн : 22 р. д. х 10 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати за січень нараховано і сплачено при її виплаті ЄСВ в сумі 865 грн (3931,82 грн х 22%).

Загальний дохід працівниці, що припадає на січень:

3931,82 грн (зарплата) + 4545,12 грн («декретні», що припадають на січень) = 8476,94 грн

Оскільки загальний дохід працівниці, що припадає на січень, є меншим за МЗП цього місяця (8476,94 грн < 8647 грн), то ЄСВ за січень необхідно сплатити з МЗП. Фактично ЄСВ за січень сплачується у розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати — 865 грн (3931,82 грн х 22%);

– сума ЄСВ з «декретних» — 999,93 грн (4545,12 грн х 22%);

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом:

(8647 грн – 3931,82 грн (зарплата) – 4545,12 грн («декретні», що припадають на січень)) x 22% = 170,06 грн х 22% = 37,41 грн

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень:

865 + 999,93 + 37,41 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом в сумі 37,41 грн має бути сплачений не пізніше 20 лютого.

Загальний дохід працівниці в лютому, що включає лише «декретні», що припадають на лютий, становить 7953,96 грн (28 к. д. х 284,07 грн), що менше за МЗП цього місяця (7953,96 грн < 8647 грн), тому ЄСВ за лютий необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, у сумі 1749,87 грн (7953,96 грн х 22%), в лютому по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 693,04 грн (8647 – 7953,96), на яку нараховується ЄСВ в сумі 152,47 грн (693,04 грн х 22%).

В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за лютий, становить:

1749,87 + 152,47 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, було сплачено під час їх виплати в січні, роботодавець за лютий має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) в сумі 152,47 грн не пізніше 20 березня.

Загальний дохід працівниці в березні, який включає лише «декретні», що припадають на березень, становить 8806,17 грн (31 к. д. х 284,07 грн), що більше за МЗП цього місяця (8806,17 грн > 8647 грн), тому ЄСВ за березень доплачувати не потрібно.

Загальний дохід працівниці у квітні, який включає лише «декретні», що припадають на квітень, становить 8522,10 грн (30 к. д. х 284,07 грн), що менше за МЗП цього місяця (8522,10 грн < 8647 грн), тому ЄСВ за квітень необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», що припадають на квітень, у сумі 1874,86 грн (8522,10 грн х 22%), у квітні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 124,90 грн (8647 – 8522,10), на яку нараховується ЄСВ в сумі 27,48 грн (124,90 грн х 22%).

В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за квітень, становить:

1874,86 + 27,48 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на квітень, було сплачено під час їх виплати в січні, роботодавець за квітень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) в сумі 27,48 грн не пізніше 20 травня.

Якщо працівниці одразу після закінчення «декретної» відпустки з 22 травня 2026 року буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то загальний дохід працівниці у травні, який включає лише «декретні», що припадають на травень, становитиме 5965,47 грн (21 к. д. х 284,07 грн), що менше за МЗП цього місяця (5965,47 грн < 8647 грн), тому ЄСВ за травень необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, в сумі 1312,40 грн (5965,47 грн х 22%), у травні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 2681,53 грн (8647 – 5965,47), на яку нараховується ЄСВ в сумі 589,94 грн (2681,53 грн х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за травень, становить:

1312,40 + 589,94 = 1902,34 грн     або     8647 грн х 22% = 1902,34 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, було сплачено при їх виплаті в січні, роботодавець за травень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) в сумі 589,94 грн не пізніше 20 червня.

Нараховані працівниці в січні заробітна плата і вся сума «декретних» та нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за січень 2026 року.

У додатку Д1 Податкового розрахунку за січень 2026 року працівниця відображається у семи рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за січень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи (далі — код категорії ЗО) — 1; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізитах 16 та 17 — 3931,82 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 865 грн (3931,82 грн х 22%);

– у другому рядку — «декретні», що припадають на січень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в січні — 16; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 4545,12 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 999,93 грн (4545,12 грн х 22%);

– у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — 170,06 грн (8647 – 3931,82 – 4545,12); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом, — 37,41 грн (170,06 грн х 22%);

– у четвертому рядку — «декретні», що припадають на лютий, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 02.2026; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в лютому — 28; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 7953,96 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1749,87 грн (7953,96 грн х 22%);

– у п’ятому рядку — «декретні», що припадають на березень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 03.2026; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в березні — 31; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 8806,17 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1937,36 грн (8806,17 грн х 22%);

– у шостому рядку — «декретні», що припадають на квітень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 04.2026; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у квітні — 30; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 8522,10 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1874,86 грн (8522,10 грн х 22%);

– у сьомому рядку — «декретні», що припадають на травень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 05.2026; у реквізиті 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах у травні — 21; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у травні — 21; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 5965,47 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1312,40 грн (5965,47 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за січень 2026 року зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 3931,82 грн;

– у рядку 1.5 з перенесенням до рядка 1 — загальна сума «декретних», нарахованих працівниці в січні, — 35 792,82 грн (126 к. д. х 284,07 грн);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і загальна сума «декретних», на які нараховано ЄСВ, — 39 724,64 грн (3931,82 + 35 792,82);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом) у січні — 170,06 грн (8647 – 3931,82 – 4545,12);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і загальну суму «декретних», — 8739,42 грн (3931,82 грн х 22% + 35 792,82 грн х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) в січні, — 37,41 грн (170,06 грн х 22%).

У додатку Д1 Податкового розрахунку за лютий 2026 року працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у лютому, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 02.2026; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними») — 693,04 грн (8647 – 7953,96); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними»), — 152,47 грн (693,04 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за лютий 2026 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») в лютому — 693,04 грн (8647 – 7953,96);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) в лютому, — 152,47 грн (693,04 грн х 22%).

У додатку Д1 Податкового розрахунку за квітень 2026 року працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у квітні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 04.2026; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними») — 124,90 грн (8647 – 8522,10); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними»), — 27,48 грн (124,90 грн х 22%).

У розділі І загальної таблиці Податкового розрахунку за квітень 2026 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та нарахованими «декретними») у квітні — 124,90 грн (8647 – 8522,10);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) у квітні, — 27,48 грн (124,90 грн х 22%).

Якщо у працівниці не буде нарахування доходів у травні (їй одразу після закінчення «декретної» відпустки буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то в додатку Д1 Податкового розрахунку за травень 2026 року працівниця відображається в одному рядку, де вказується додаткова база нарахування ЄСВ у травні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 05.2026; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та нарахованими «декретними» — 2681,53 грн (8647 – 5965,47); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та нарахованими «декретними», — 589,94 грн (2681,53 грн х 22%).

У розділі І Податкового розрахунку за травень 2026 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у травні — 2681,53 грн (8647 – 5965,47);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) у травні, — 589,94 грн (2681,53 грн х 22%).

_____________________________________________________________________________

Нововведення у поданні звітності та сплаті єдиного соціального внеску у 2026 році

Нововведення в порядку подання Податкового розрахунку

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16.07.2025 № 4536-IX (далі — Закон № 4536) зміни, передбачені пунктом 2 (щодо внесення змін до статті 51 Податкового кодексу України; далі — ПКУ), пунктом 3 (щодо внесення змін до статті 70 ПКУ), пунктом 9 (щодо внесення змін до статті 176 ПКУ) розділу I цього Закону набирають чинності з 1 січня 2026 року.

Далі розглянемо, що саме змінилося в ПКУ з 1 січня 2026 року у зв’язку з набранням чинності пунктами 2, 3, 9 розділу I Закону № 4536.

Пунктом 2 розділу I Закону № 4536 пункт 51.1 статті 51 ПКУ викладено в такій новій редакції:

«51.1. Платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу».

Пунктом 9 розділу I Закону № 4536 абзац перший підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, який визначає один з обов’язків податкових агентів та платників ЄСВ, замінено чотирма новими абзацами такого змісту:

«б) подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, — у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, — у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.».

Отже, з 1 січня 2026 року звітним періодом для подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є квартал. Для інших податкових агентів, зокрема юридичних осіб, звітним періодом для подання Податкового розрахунку залишається місяць.

Наразі форму Податкового розрахунку для всіх податкових агентів зі звітним періодом — місяць затверджено наказом Міністерства фінансів України (далі — Мінфін) від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Мінфіну від 24.01.2025 № 39), тому в найближчий час для реалізації вищенаведених норм ПКУ Мінфін має затвердити для податкових агентів — фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нову форму Податкового розрахунку, яку потрібно буде подавати щокварталу з розбивкою по місяцях звітного кварталу (як це робили всі податкові агенти щокварталу до 2025 року), і внести зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку. Вперше за оновленою формою фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають подати Податковий розрахунок за звітний період — І квартал 2026 року.

Нагадаємо, що податкові декларації (в т. ч. Податковий розрахунок) за звітний період, що дорівнює календарному кварталу, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ). Граничний строк подання Податкового розрахунку за І квартал 2026 року — 10 травня, але ця дата припадає на вихідний (не операційний) день — неділю, тому останнім днем подання Податкового розрахунку буде понеділок 11 травня (перший операційний день, що настає за вихідним днем; — п. 49.20 ПКУ).

Крім того, оскільки Податковий розрахунок включає додаток Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби», в якому відображається інформація, зокрема, про прийняття на роботу та звільнення працівників, то пунктом 3 розділу I Закону № 4536 підпункт 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 ПКУ викладено в новій редакції, згідно з якою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи, податкові агенти (крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, як податкових агентів та платників єдиного внеску) подають контролюючим органам крім інформації, передбаченої статтею 51 ПКУ (тобто крім інформації про нараховані доходи, ПДФО, військовий збір та ЄСВ), також інформацію про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, — про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Нововведення у сплаті ЄСВ

Як вже зазначалося у попередній статті, 26 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду незаконного звільнення працівника» від 03.12.2025 № 4697-IX, яким в новій редакції викладено абзац другий частини 2 статті 7 Закону про ЄСВ. Наслідком нової редакції вказаного абзацу є те, що якщо за рішенням суду працівника поновлено на попередній роботі з нарахуванням різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (далі — різниця), то сума ЄСВ, яка нараховується на різницю, визначається шляхом ділення різниці на кількість місяців, за які вона нарахована (аналогічно нарахуванню ЄСВ на середній заробіток за період вимушеного прогулу). Сума ЄСВ, нарахована роботодавцем за кожний місяць вимушеного прогулу або з урахуванням різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, не може бути меншою за розмір МСВ, тобто у 2026 році не може бути менше 1902,34 грн (8647 грн х 22%).

Також встановлено, що ЄСВ, нарахований на середній заробіток за період вимушеного прогулу та на різницю, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абз. третій ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).