Нарахування «декретних», якщо в місяці розрахункового періоду працівниця перебувала у щорічній відпустці та не має відпрацьованих днів, але їй в цьому місяці виплачена квартальна премія
Працівниці, оклад якої становить 7000 грн., на підставі листка непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, з 22 січня по 26 травня 2020 року надається «декретна» відпустка, за весь період якої (126 к. д.) нараховуються «декретні». В розрахунковому періоді (січень – грудень 2019 року) їй надавалась щорічна відпустка з 1 по 26 квітня (26 к. д.) з виплатою відпускних 27 березня в сумі 6152,14 грн. При цьому 27, 29, 30 квітня 2019 року були вихідними днями на підприємстві, 28 квітня — святковий день (Пасха), тому у квітні працівниця не відпрацювала жодного дня. Але у квітні працівниці була нарахована премія за І квартал в сумі 6350 грн. Чи враховується зазначена премія при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування працівниці «декретних» у січні 2020 року?
Як зазначалося у відповіді на попереднє запитання, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266).
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
Враховуючи вищевикладене, щорічні та інші оплачувані відпустки не належать до поважних причин відсутності працівника на роботі, тому календарні дні таких відпусток не виключаються з розрахункового періоду, а сума відпускних, яка є додатковою заробітною платою і базою нарахування ЄСВ, включається до виплат розрахункового періоду.
Вихідні, святкові та неробочі дні не належать до поважних причин, тому вони не виключаються з розрахункового періоду (крім випадків, коли вони належать до місяця, який виключається з розрахункового періоду).
В запитанні зазначено, що працівниця у квітні 2019 року не відпрацювала жодного дня, оскільки перебувала у щорічній відпустці з 1 по 26 квітня (26 к. д.), а 27–30 квітня були святково-вихідними днями. Враховуючи, що період щорічної відпустки, вихідні, святкові та неробочі дні не виключаються з розрахункового періоду, то і квітень не виключається з розрахункового періоду, а нарахована у квітні премія за І квартал, з якої сплачено ЄСВ, враховується в повній сумі (6350 грн.) при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування працівниці «декретних» у січні 2020 року.
Отже, якщо працівниці в розрахунковому періоді (січень – грудень 2019 року) щомісяця виплачувалась заробітна плата в розмірі окладу — 7000 грн., за квітень їй нараховані відпускні в сумі 6152,14 грн. і премія за І квартал в сумі 6350 грн., то середньоденна заробітна плата становить:
(7000 грн. х 11 міс. + 6152,14 грн. + 6350 грн.) : 365 к. д. = 245,21 грн.
Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (126 к. д.):
245,21 грн. х 126 к. д. = 30 896,46 грн.