У попередньому номері журналу були розглянуті випадки, порядок та інші аспекти відсторонення працівників від роботи, зокрема згадувалося про трудові гарантії працівників у період відсторонення від роботи. У цій статті зупинимося на питаннях, які можуть виникнути у роботодавців, коли відсторонення працівника від роботи закінчилося і він знову став до роботи. Чи включається період відсторонення від роботи до стажу, що дає право на щорічну відпустку? Чи потрібно виключати період відсторонення від роботи з розрахункового періоду при нарахуванні відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються згідно з Порядком № 100? Чи виключається період відсторонення від роботи з розрахункового періоду при нарахуванні «лікарняних» та «декретних», які обчислюються згідно з Порядком № 1266? Чи відображається у Податковому розрахунку період відсторонення працівника від роботи?
Наслідки відсторонення працівника від роботи при наданні відпусток та нарахуванні «середньозарплатних» виплат
Нагадаємо, що відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;
- відмови або ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Детально про відсторонення працівників від роботи у вищевказаних випадках, а також про виплати, на які працівники мають право в період відсторонення від роботи, розказано у статті1 попереднього номера журналу.
Оскільки строк відсторонення працівника від роботи встановлюється до усунення причин, що його зумовили, то рано чи пізно працівник знову допускається до роботи та отримує всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством, у тому числі йому надаються всі відпустки, передбачені Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та колективним (трудовим) договором.
Надання працівнику, який відсторонявся від роботи, відпусток після допуску до роботи
При наданні працівнику будь-яких видів відпусток, крім щорічних, не має значення тривалість роботи працівника на підприємстві. Тому соціальні, навчальні, творчі відпустки, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам, які раніше відсторонялися від роботи, повної тривалості.
Для отримання щорічних основної та додаткової відпусток працівник повинен мати стаж роботи, що дає право на отримання основної та додаткової відпусток (далі — «відпускний» стаж).
Періоди, які включаються до «відпускного» стажу, визначено статтею 82 КЗпП та статтею 9 Закону про відпустки.2 Аналіз норм зазначених статей дозволяє зробити висновок, що період відсторонення працівника від роботи, зазначений у наказі роботодавця, не включається до «відпускного» стажу. Тому за період відсторонення працівника від роботи щорічні основна та додаткова відпустки не надаються.
2 Докладно про періоди, які включаються та не включаються до стажу роботи, що дає право на отримання щорічних основної та додаткових відпусток, йдеться у статті «Щорічні відпустки: види, порядок надання, тривалість, оформлення» журналу «Все про працю і зарплату» № 4/2024, стор. 6.
ПРИКЛАД 1
Визначення тривалості щорічної відпустки, якщо працівник
був відсторонений від роботи в поточному робочому році
Працівнику за поточний робочий рік з 23.12.2024 надається щорічна основна відпустка тривалістю, яку необхідно визначити (до цього часу працівник використав частину зазначеної відпустки за поточний робочий рік). За посадою працівника тривалість щорічної основної відпустки становить 28 календарних днів (далі — к. д.). Робочий рік у працівника триває з 27.12.2023 по 26.12.2024. У зазначеному робочому році працівник був відсторонений від роботи на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування відповідно до статті 154 Кримінального процесуального кодексу України в період з 08.07.2024 по 21.08.2024, що включає 45 календарних днів. З 22.08.2024 працівник був допущений до роботи. Усі інші періоди робочого року, в тому числі період перебування працівника у щорічній основній відпустці з 03.06.2024 по 12.06.2024 (10 к. д.) за поточний робочий рік, включаються до «відпускного» стажу працівника для отримання щорічної основної відпустки.
Оскільки згідно з частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану не застосовуються норми статей 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону про відпустки, тобто немає святкових і неробочих днів, передбачених статтею 73 КЗпП, то всі такі дні як звичайні робочі чи вихідні дні не виключаються з «відпускного» стажу та враховуються при визначенні тривалості щорічних відпусток.
Визначимо «відпускний» стаж працівника для отримання щорічної основної відпустки в поточному робочому році (з 27.12.2023 по 26.12.2024), що включає 366 к. д., враховуючи, що період відсторонення працівника від роботи, який тривав 45 к. д., не включається до «відпускного» стажу працівника:
366 к. д. – 45 к. д. = 321 к. д.
Визначимо тривалість щорічної основної відпустки працівника у поточному робочому році (з 27.12.2023 по 26.12.2024):
28 к. д. : 366 к. д. х 321 к. д. = 25 к. д.,
де:
28 к. д. — тривалість щорічної основної відпустки за посадою працівника;
366 к. д. — кількість календарних днів у робочому році;
321 к. д. — стаж, що дає право на щорічну основну відпустку.3
3 Алгоритм визначення тривалості щорічної відпустки роз’яснено в листі Мінекономіки від 26.02.2024 № 4707-05/14494-09, листах Мінсоцполітики від 28.10.2016 № 616/13/116-16, від 27.03.2013 № 321/13/84-13 та листі Мінпраці від 24.06.2011 № 208/13/116-11 — див. журнал «Все про працю і зарплату» відповідно № 10/2023, стор. 99, № 5/2017, стор. 117, № 6/2013, стор. 121, та № 1/2011, стор. 120.
Враховуючи вищенаведені розрахунки, працівник за поточний робочий рік (з 27.12.2023 по 26.12.2024) має право на щорічну основну відпустку тривалістю не 28 к. д., а 25 к. д., оскільки в цьому робочому році він відсторонявся від роботи на 45 календарних днів (це скоротило його відпустку на 3 к. д.). Враховуючи, що за поточний робочий рік працівник вже використав 10 к. д. щорічної основної відпустки в період з 03.06.2024 по 12.06.2024, то йому може бути надана невикористана частина зазначеної відпустки за поточний робочий рік тривалістю 15 к. д. (25 к. д. – 10 к. д.) з 23.12.2024 по 06.01.2025.
_____________________________________________________________________________
Нарахування «середньозарплатних» виплат, що обчислюються
згідно з Порядком № 100, працівнику, який відсторонявся
від роботи в розрахунковому періоді
При нарахуванні виплат, що розраховуються відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), до яких належать оплата за час відпустки та грошова компенсація за невикористану відпустку (далі разом — відпускні), середній заробіток за час службового відрядження, виконання державних та громадських обов’язків, залучення працівників до виконання військових обов’язків, направлення на обстеження до медичних закладів, звільнення працівників-донорів від роботи, тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу, переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я, переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу, надання жінкам додаткових перерв для годування дитини, вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, вихідна допомога та інші виплати, перелічені в пункті 1 зазначеного Порядку (далі — «середньозарплатні» виплати)4, нас цікавить насамперед, чи виключається період (календарні дні) відсторонення працівника від роботи з розрахункового періоду.
4 Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, що обчислюються згідно з Порядком № 100, йдеться у статтях «Відпускні: порядок нарахування і виплати» та «Розрахунок середнього заробітку за останні 2 місяці роботи для нарахування «середньозарплатних» виплат згідно з Порядком № 100» журналу «Все про працю і зарплату» відповідно № 4/2024, стор. 34, та № 5/2023, стор. 10.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
До часу, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток, відноситься, зокрема, час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченій статтями 25 та 26 Закону про відпустки, частинами 3 та 4 статті 12 Закону № 2136, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки.
Норма абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 застосовується у випадках, коли працівник, використовуючи надані йому трудовим законодавством права та гарантії, не працював, внаслідок чого не отримував заробітної плати, при цьому з боку працівника немає порушення трудової дисципліни або трудових обов’язків, тобто немає вини працівника.
Відсторонити працівника від роботи роботодавець може за наявності вини працівника (наприклад, у разі появи його на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, при відмові або ухиленні від обов’язкового медогляду без поважних причин, при ухиленні від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, так і у випадках, коли вини працівника немає, але через певні обставини та вимоги законодавства роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника від роботи, наприклад, у разі проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури, або у разі відсторонення посадових осіб від роботи на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження у випадках, встановлених главою 14 «Відсторонення від посади» (статті 154–158) Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПКУ).
У першому випадку — відсторонення від роботи за наявності вини працівника — календарні (робочі) дні відсторонення працівника від роботи є невідпрацьованими днями не згідно із законодавством, а з вини працівника (він порушив трудову дисципліну або не виконав свої трудові обов’язки), тому такі календарні (робочі) дні не виключаються з розрахункового періоду.5 Те, що у зазначеному випадку роботодавець відстороняє працівника від роботи відповідно до норм статті 46 КЗпП, не дає підстав вважати, що працівник не працював згідно із законодавством з метою застосування норми абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100. Тобто вираз «працівника відсторонено від роботи згідно із законодавством» та вираз «працівник згідно із законодавством не працював» не є тотожними.
5 Див. консультації «Щодо виключення періоду відсторонення від роботи з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних» та «Обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді були дні прогулу, день відсторонення від роботи та періоди простою» О. М. Гузенко, посадової особи Мінекономіки, в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 9/2021, стор. 100, та № 2/2021, стор. 124.
У другому випадку — відсторонення працівника від роботи без його вини, але через певні обставини та вимоги законодавства — період (календарні дні) відсторонення від роботи виключається з розрахункового періоду. До таких випадків відносяться, зокрема, відсторонення від роботи у разі проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктів чи операторів критичної інфраструктури, та відсторонення від роботи посадової особи на час досудового розслідування або судового провадження згідно з нормами КПКУ.6
6 Див. консультацію «Щодо виключення періоду відсторонення працівника від роботи з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати за час відпустки» О. М. Гузенко, посадової особи Мінекономіки, в журналі «Все про працю і зарплату» № 4/2020, стор. 107.
Таким чином, виключати чи не виключати період (календарні дні) відсторонення працівника від роботи з розрахункового періоду, залежить від того, з якої причини працівник був відсторонений роботодавцем від роботи. Якщо така причина обумовлена виною працівника, то період відсторонення від роботи не виключається з розрахункового періоду. Якщо ж вини працівника немає, але він відсторонений від роботи через певні обставини та вимоги законодавства, то період відсторонення від роботи виключається з розрахункового періоду.
Вищенаведені висновки важливі, насамперед, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки в цьому випадку для розрахунку використовуються не відпрацьовані, а календарні дні розрахункового періоду.
ПРИКЛАД 2
Нарахування відпускних, якщо період відсторонення працівника від роботи не виключається з розрахункового періоду
Працівнику надається щорічна основна відпустка з 06.01.2025 тривалістю 14 календарних днів (далі — к. д.). У розрахунковому періоді (січень – грудень 2024 року) працівника в один з робочих днів — 10.06.2024 (понеділок) було відсторонено від роботи через вихід на роботу в стані алгокольного сп’яніння. Також працівника було відсторонено від роботи на 3 робочих дні з 11.09.2024 по 13.09.2024 (середа – п’ятниця), оскільки він своєчасно не пройшов без поважних причин медогляд, передбачений законодавством для його професії. Також працівник не виходив на роботу 2 робочих дні 18.11.2024 та 19.11.2024 (понеділок та вівторок), що було оформлено як прогул. У розрахунковому періоді заробітна плата працівника, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 152 347 грн.7
7 Детально про виплати, які враховуються та не враховуються при обчисленні середньої заробітної для нарахування відпускних, та про розрахунок суми відпускних йдеться у статті «Відпускні: порядок нарахування і виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 4/2024, стор. 34.
Один календарний (робочий) день відсторонення працівника від роботи через появу на роботі у нетверезому стані, 3 календарних (робочих) дні відсторонення працівника від роботи через непроходження обов’язкового медогляду та 2 календарних (робочих) дні прогулу не виключаються з розрахункового періоду, оскільки ці дні не відпрацьовані з вини працівника та не підпадають під дію норми абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100. Інших періодів (календарних днів), які виключаються з розрахункового періоду, у працівника немає. Зокрема, в розрахунковому періоді немає святкових і неробочих днів, оскільки у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 КЗпП.
Отже, розрахунковий період (січень – грудень 2024 року) включає 366 календарних днів.
Середньоденна заробітна плата:
152 347 грн : 366 к. д. = 416,25 грн
Сума відпускних за 14 к. д. щорічної відпустки:
416,25 грн х 14 к. д. = 5827,50 грн
ПРИКЛАД 3
Нарахування відпускних, якщо період відсторонення працівника від роботи виключається з розрахункового періоду
Працівнику надається щорічна основна відпустка з 30.12.2024 тривалістю 10 календарних днів (далі — к. д.). У розрахунковому періоді (грудень 2023 року – листопад 2024 року) працівника у зв’язку з проведенням службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, було відсторонено від роботи в період з 01.11.2024 по 06.12.2024, який включає 36 к. д. Крім того, працівник не працював у період з 17.07.2024 по 31.07.2024, оскільки в цей період йому надавалася відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 15 к. д. (ч. перша ст. 26 Закону про відпустки). У розрахунковому періоді заробітна плата працівника, яка враховується під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 145 278 грн.
Період відсторонення працівника від роботи у зв’язку з проведенням службової перевірки (з 01.11.2024 по 06.12.2024), що включає 36 к. д., та період відпустки без збереження заробітної плати (з 17.07.2024 по 31.07.2024) тривалістю 15 к. д., виключаються з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (грудень 2023 року – листопад 2024 року), які включаються до розрахунку:
366 к. д. – 36 к. д. – 15 к. д. = 315 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
145 278 грн : 315 к. д. = 461,20 грн
Сума відпускних за 10 к. д. щорічної відпустки:
461,20 грн х 10 к. д. = 4612 грн
ПРИКЛАД 4
Нарахування середнього заробітку за час підвищення кваліфікації,
якщо в розрахунковому періоді працівник відсторонявся від роботи
Працівник з 06.01.2025 по 07.02.2025 направлений на курси підвищення кваліфікації, за час яких за ним зберігається середній заробіток (ст. 122 КЗпП, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695). Розрахунковий період для нарахування середнього заробітку включає останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю початку підвищення кваліфікації: листопад – грудень 2024 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу становить: у листопаді — 21 робочий день, у грудні — 22 робочих дні. Оклад працівника — 12 000 грн.
У розрахунковому періоді у зв’язку з ухиленням від обов’язкової вакцинації, передбаченої для професії працівника, його було відсторонено від роботи в період з 4 по 8 листопада, що включає 5 робочих днів. Тому в листопаді працівнику за відпрацьовані 16 із 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, нараховано заробітну плату в сумі 9142,86 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д.). У грудні працівник відпрацював усі 22 робочих дні, передбачені графіком роботи на цей місяць, тому отримав заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн.
Загальна сума заробітної плати розрахункового періоду, що враховується при обчисленні середнього заробітку за час підвищення кваліфікації:
9142,86 грн (зарплата за листопад) + 12 000 грн (зарплата за грудень) = 21 142,86 грн
Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:
16 відпрац. д. (листопад) + 22 відпрац. д. (грудень) = 38 відпрац. д.
Середньоденна заробітна плата:
21 142,86 грн : 38 відпрац. д. = 556,39 грн
Середній заробіток за час підвищення кваліфікації (з 06.01.2025 по 07.02.2025), на який припадає 25 робочих днів за графіком роботи працівника:
556,39 грн х 25 р. д. = 13 909,75 грн
ПРИКЛАД 5
Нарахування «відпускної» компенсації та вихідної допомоги при звільненні працівника,
який у розрахунковому періоді був відсторонений від роботи
Працівника, оклад якого становить 12 000 грн, звільняють з підприємства за скороченням штату 31.12.2024. При звільненні йому виплачується грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку (далі — «відпускна» компенсація) та вихідна допомога у розмірі двох середніх місячних заробітків.
1. Визначення кількості календарних днів невикористаної відпустки, за які виплачується «відпускна» компенсація.
За посадою працівника тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні (далі — к. д.). Робочий рік у працівника триває з 15.03.2024 по 14.03.2025. За цей робочий рік працівник не використав жодного календарного дня щорічної основної відпустки. У зазначеному робочому році працівника було відсторонено від роботи на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування відповідно до статті 154 КПКУ в період з 09.09.2024 по 04.10.2024, що включає 26 к. д. Всі інші періоди робочого року, крім періоду після звільнення, включаються до «відпускного» стажу працівника для отримання щорічної основної відпустки.
З «відпускного» стажу працівника виключається період його відсторонення від роботи на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування, тому «відпускний» стаж працівника станом на день звільнення включає періоди з 15.03.2024 (початок робочого року) по 08.09.2024 (день, що передує дню відсторонення від роботи) та з 05.10.2024 (день допуску до роботи після періоду відсторонення від роботи) по 31.12.2024 (день звільнення). На цей період припадає 266 к. д.
Визначимо кількість календарних днів щорічної основної відпустки, на які працівник має право станом на день звільнення:
24 к. д. : 365 к. д. х 266 к. д. = 17 к. д.
Таким чином, при звільненні працівнику необхідно виплатити «відпускну» компенсацію за невикористані 17 к. д. щорічної основної відпустки. На щорічну додаткову відпустку та додаткову відпустку на дітей працівник права не має.
2. Визначення суми «відпускної» компенсації.
Розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації включає останні 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення працівника: грудень 2023 року – листопад 2024 року.
Оскільки на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування працівника було відсторонено від роботи в період з 09.09.2024 по 04.10.2024, то з розрахункового періоду для нарахування «відпускної» компенсації на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 виключається період відсторонення від роботи з 09.09.2024 по 04.10.2024, що включає 26 к. д.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (грудень 2023 року – листопад 2024 року), що включаються до розрахунку:
366 к. д. – 26 к. д. (період відсторонення від роботи) = 340 к. д.
У розрахунковому періоді працівнику нараховано дохід, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації (заробітна плата, «лікарняні»), у загальній сумі 123 574 грн.
Середньоденна заробітна плата:
123 574 грн : 340 к. д. = 363,45 грн
Сума «відпускної» компенсації за 17 к. д. невикористаної щорічної відпустки:
363,45 грн х 17 к. д. = 6178,65 грн
Таким чином, при звільненні працівнику необхідно виплатити «відпускну» компенсацію в сумі 6178,65 грн.
3. Визначення суми вихідної допомоги.
Розрахунковий період для нарахування вихідної допомоги включає останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю звільнення: жовтень – листопад 2024 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю, тому норма робочого часу становить: у жовтні — 23 робочих дні (далі — р. д.), в листопаді — 21 р. д.
Враховуючи, що працівника на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування було відсторонено від роботи з 09.09.2024 по 04.10.2024, з розрахункового періоду для нарахування вихідної допомоги виключається період відсторонення від роботи з 01.10.2024 по 04.10.2024. У жовтні працівник з 05.10.2024 по 31.10.2024 відпрацював 19 робочих днів, тому отримав заробітну плату за цей місяць в сумі 9913,04 грн (12 000 грн : 23 р. д. х 19 відпрац. д.). У листопаді працівник відпрацював усі робочі дні, передбачені графіком роботи на цей місяць, — 21 р. д., тому отримав заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн.
Загальна сума заробітної плати розрахункового періоду, яка враховується для нарахування вихідної допомоги:
9913,04 грн (зарплата за жовтень) + 12 000 грн (зарплата за листопад) = 21 913,04 грн
Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:
19 відпрац. д. (жовтень) + 21 відпрац. д. (листопад) = 40 відпрац. д.
Середньоденна заробітна плата:
21 913,04 грн : 40 відпрац. д. = 547,83 грн
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку № 100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства (працівника), встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. четвертий п. 8 Порядку № 100).
Враховуючи вищевикладене, визначимо середньомісячне число робочих днів за графіком роботи підприємства (працівника) в розрахунковому періоді (жовтень – листопад 2024 року):
(23 р. д. (жовтень) + 21 р. д. (листопад)) : 2 = 22 р. д.
Середня місячна заробітна плата:
547,83 грн х 22 р. д. = 12 052,26 грн
Сума вихідної допомоги, що становить два середніх місячних заробітки:
12 052,26 грн х 2 = 24 104,52 грн
Отже, при звільненні працівнику необхідно виплатити вихідну допомогу в сумі 24 104,52 грн.
________________________________________________________________________
Сплата ЄСВ та нарахування страхових виплат працівнику,
який відсторонявся від роботи у розрахунковому періоді
Якщо працівник повний календарний місяць не працював через відсторонення від роботи, і йому за цей місяць не нараховувалися доходи, які є базою нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), то за такий місяць роботодавець за працівника ЄСВ не сплачує (відсутня база нарахування ЄСВ), тому зазначений місяць до страхового стажу працівника не включається.
Якщо працівник (не інвалід) частину місяця був відсторонений від роботи, а частину місяця працював і отримав дохід, з якого сплачується ЄСВ, при цьому база нарахування ЄСВ в цьому місяці є меншою за мінімальну заробітну плату, то за такий місяць за працівника за основним місцем роботи роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з мінімальної заробітної плати. У цьому випадку весь календарний місяць включається до страхового стажу працівника.
Якщо працівник повний календарний місяць не працював через відсторонення від роботи, але йому за цей місяць нараховано дохід, що є базою нарахування ЄСВ, в розмірі менше мінімальної заробітної плати, то за такий місяць за працівника за основним місцем роботи роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з мінімальної заробітної плати. За цієї умови весь календарний місяць буде включено до страхового стажу працівника.
Як ми вже повідомляли8, якщо тимчасова непрацездатність (у т. ч. догляд за хворою дитиною) припала на період з дня відсторонення працівника від роботи і пізніше, то «лікарняні» працівнику не нараховуються, а допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні») у період відсторонення від роботи надається у повному обсязі.9
9 Див. роз’яснення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.12.2024 на стор. 109 цього номера, лист Мінекономіки від 31.12.2021 № 4712-06/61731-07, лист Мінсоцполітики від 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45, лист ФССУ від 16.12.2021 № 2931-11-1, роз’яснення ФССУ від 05.11.2021, від 16.11.2021 та від 03.03.2021, листи ФСС з ТВП від 27.09.2016 № 5.2-32-1675 та від 20.10.2016 № 2.4-46-1816 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 1/2022, стор. 114, 115 та 117, № 8/2021, стор. 123, та № 6/2021, стор. 125, № 6/2017, стор. 127, та № 11/2016, стор. 127, а також лист ФССУ від 03.03.2021 № 502-11-1.
Що стосується нарахування «лікарняних» та «декретних» після допуску працівника до роботи (закінчення періоду відсторонення від роботи), то відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив військову службу в особливий період, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі — поважні причини).10
10 Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» та «декретних» розказано у статтях «Порядок нарахування і виплати лікарняних» та «Надання відпустки і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами» журналу «Все про працю і зарплату» відповідно № 10/2024, стор. 6, та № 11/2024, стор. 28.
Отже, при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «лікарняних» і «декретних» з розрахункового періоду виключаються лише періоди, не відпрацьовані з вищезазначених поважних причин. Оскільки до них відсторонення працівника від роботи не належить, то період відсторонення працівника від роботи (незалежно від причин) не виключається з розрахункового періоду.9
9 Див. роз’яснення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.12.2024 на стор. 109 цього номера, лист Мінекономіки від 31.12.2021 № 4712-06/61731-07, лист Мінсоцполітики від 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45, лист ФССУ від 16.12.2021 № 2931-11-1, роз’яснення ФССУ від 05.11.2021, від 16.11.2021 та від 03.03.2021, листи ФСС з ТВП від 27.09.2016 № 5.2-32-1675 та від 20.10.2016 № 2.4-46-1816 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 1/2022, стор. 114, 115 та 117, № 8/2021, стор. 123, та № 6/2021, стор. 125, № 6/2017, стор. 127, та № 11/2016, стор. 127, а також лист ФССУ від 03.03.2021 № 502-11-1.
ПРИКЛАД 6
Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді працівник відсторонявся від роботи
Працівник хворів з 06.01.2025 по 17.01.2025 (12 календарних днів). Розрахунковий період для нарахування «лікарняних» включає останні 12 календарних місяців, що передують місяцю хвороби: січень – грудень 2024 року.
У розрахунковому періоді працівнику надавалася відпустка без збереження заробітної плати з 01.07.2024 по 30.07.2024 тривалістю 30 календарних днів (далі — к. д.). Також працівник був відсторонений від роботи через ухилення від обов’язкової вакцинації, передбаченої для його професії, у період з 11.11.2024 по 18.11.2024, що включає 8 к. д. (18.11.2024 працівник вакцинувався і з 19.11.2024 допущений до роботи). Решту календарних (робочих) днів розрахункового періоду працівник відпрацював повністю.
У розрахунковому періоді працівнику нараховано дохід, з якого сплачено ЄСВ, у розмірі 147 256 грн. Загальний страховий стаж працівника на момент настання страхового випадку (хвороби) становить 7 років («лікарняні» нараховуються у розмірі 70% середньої заробітної плати), страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку (хвороби) — більше 6 місяців (обмеження в сумі «лікарняних» не застосовується).
Оскільки в розрахунковому періоді працівник не працював з поважної причини — перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то період такої відпустки (30 к. д.) виключається з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266). Період відсторонення працівника від роботи (з 11.11.2024 по 18.11.2024) не є поважною причиною відсутності на роботі для нарахування «лікарняних», тому цей період не виключається з розрахункового періоду.
Кількість календарних днів, що враховуються в розрахунковому періоді:
366 к. д. – 30 к. д. (відпустка без збереження зарплати) = 336 к. д.
Середньоденна заробітна плата, розрахована виходячи з нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді:
147 256 грн : 336 к. д. = 438,26 грн
Середньоденна заробітна плата, розрахована з урахуванням страхового стажу працівника:
438,26 грн х 70% = 306,78 грн
Сума «лікарняних» за весь період хвороби:
306,78 грн х 12 к. д. хвороби = 3681,36 грн
__________________________________________________________________________
У Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок) календарні дні відсторонення працівника від роботи окремо не відображаються (не плутати відсторонення від роботи з відпусткою без збереження заробітної плати, календарні дні якої відображаються в реквізиті 13 «Кількість календарних днів без збереження заробітної плати» додатка Д1 до Податкового розрахунку). Якщо працівник був відсторонений від роботи на весь календарний місяць, і доходи йому за цей місяць не нараховувалися, то такий працівник відображається у додатку Д1 за цей місяць в одному рядку без сум із зазначенням у реквізиті 14 «Кількість календарних днів перебування у трудових … відносинах … протягом звітного місяця» кількості календарних днів місяця, оскільки в період відсторонення від роботи трудові відносини продовжуються (не припиняються), при цьому в додатках 4ДФ та Д5 працівник не відображається.