Налоговый учет расходов, если экспедитор привлекает перевозчика — единоналожника

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.05.2011 р. № 13401/7/15-0217

Щодо права на витрати, якщо експедитор для виконання доручень клієнта залучає перевізника, який є підприємцем-єдиноподатником

  Відповідно до п. 138.1 Податкового кодексу України (далі — Кодексу) витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:

   — витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 — 138.9, 138.11 статті 138:

   — інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 — 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу;

   — крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

  Пунктом 138.2 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

  До витрат при визначенні об’єкта оподаткування згідно з пп. 138.10.3 Кодексу відносяться витрати на збут, які зокрема, включаються витрати на транспортно-експедиційні послуги.

  Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори тощо.

  Транспортно-експедиторська послуга здійснюється за договором транспортного експедирування, відповідно до якого одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

  Експедитор (транспортний експедитор) — суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

 Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємства, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

  Клієнт — споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

  Оплата клієнта включає суму, яка є оплатою експедитору та суму, яка в подальшому перераховується експедитором для оплати третій особі — перевізнику.

  У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.

  Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору та порядок розрахунків. Тобто, договір транспортного експедирування чітко розмежовує що є оплатою експедитору, а що є оплатою третій особі — перевізнику.

  Отже, якщо експедитор для виконання доручень клієнта залучає перевізника, який є фізичною особою — підприємцем, що сплачує єдиний податок, то враховуючи положення пп. 139.1.12 Кодексу клієнт не має права включити до складу витрат витрати, понесені на оплату послуг такого перевізника.

Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України, заступник Голови ДПС України – О. М. Любченко