Об отражении в форме № 1ДФ доходов, выплаченных в натуральной форме, и уплате ЕСВ с суммы компенсации за неиспользованный отпуск
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
від 14.11.2013 р. № 1486/10/16-31-17-01-21
Щодо відображення у формі № 1ДФ доходів, виплачених у натуральній формі, та сплати єдиного внеску з суми компенсації за невикористану відпустку
Головне управління Міндоходів у Полтавській області розглянуло <…> запит щодо роз’яснення окремих положень законодавства <…> та повідомляє наступне.
Відповідно до п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020: у графі 3а «Сума нарахованого доходу» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ відображається (за звітній квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.
У графі 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
У графі 3 податкового розрахунку за ф. № 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом, а саме — без вирахування із суми нарахованого доходу суми податку з доходів фізичних осіб, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою
К = 100 : (100 – Сп),
де К — коефіцієнт;
Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
До наведеної формули застосовується існуючі дві ставки податку 15% і 17% (для ставки податку 15% — коефіцієнт 1,17647; для ставки податку 17% — коефіцієнт 1,20482).
Враховуючи, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Кодексу, застосовується виключно для визначення бази оподаткування, тому у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу відображаються (з урахуванням цього коефіцієнту), у графах 3а та 3 форми № 1ДФ.
Відповідно до п. 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 р. за № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою для нарахування єдиного внеску для вищезазначених платників відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/98-ВР «Про оплату праці».
Згідно з пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 <…> (далі — Інструкція), суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати. Таким чином, зазначені виплати є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.
Водночас, згідно з частиною другою ст. 7 Закону для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Суми грошових компенсацій у разі невикористаних щорічних (основної та додаткових) відпусток є платою за невідпрацьований час (пп. 2.2.12 Інструкції), отже, на зазначені суми компенсацій, які виплачується звільненим особам, єдиний внесок не нараховується.
<…>
Також повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника О. О. Слончак