Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо надання працівнику щорічної основної відпустки тривалістю 31 календарний день у період дії воєнного стану» від 12.01.2024
ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 12.01.2024
Щодо надання працівнику щорічної основної відпустки
тривалістю 31 календарний день у період дії воєнного стану
Роботодавець не проти дати працівнику щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день. Чи порушує при цьому роботодавець вимоги абзацу другого частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 № 3494-IX, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни та доповнення до частини першої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».1
1 Докладно про ці зміни йдеться у статті «Нововведення в наданні відпусток і трудових гарантіях працівників» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2023, стор. 10. (Ред.)
Так, відповідно до абзацу першого частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Абзацом другим частини 1 статті 12 вищезазначеного Закону встановлено, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Таким чином, надання працівнику щорічної чергової відпустки понад 24 календарних днів є його правом, а не обов’язком.
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведеного роз’яснення випливає, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить 31 календарний день, то роботодавець може у період дії воєнного стану надати працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день (тобто понад 24 календарних дні). При цьому роботодавець не зобов’язаний надавати у період дії воєнного стану працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день, а може обмежити її тривалість 24 календарними днями, наприклад, керуючись інтересами виробництва або через скрутний фінансовий стан підприємства.
Якщо працівник у період дії воєнного стану наполягає на використанні саме 31 календарного дня щорічної основної відпустки, то роботодавець може надати працівнику відпустку зазначеної тривалості, при цьому може виплатити відпускні як за 31 календарний день щорічної основної відпустки, так і лише за 24 календарних дні такої відпустки, а решту —7 календарних днів цієї відпустки надати без збереження заробітної плати (без виплати відпускних).