Лист Мінекономіки «Щодо обчислення середньої заробітної плати та визначення кількості днів відпустки для виплати компенсації за невикористані відпустки» від 26.02.2024 № 4707-05/14491-09

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.02.2024  № 4707-05/14491-09

Щодо обчислення середньої заробітної плати та визначення кількості
днів відпустки для виплати компенсації за невикористані відпустки

(Витяг)

Міністерство економіки України розглянуло Ваше звернення <…> щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки та в межах компетенції повідомляє.

Обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок).

Абзацом першим пункту 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Змінами, внесеними абзацом другим пункту 2 Порядку, визначено новий порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, зокрема, її розрахунок здійснюється виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Проведення розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набуде право після 31 грудня 2023 року, залишається без змін.

Тобто при виплаті компенсації за невикористані відпустки у 2024 році для її розрахунку роботодавець має обчислювати дві середні заробітні плати. При цьому сама компенсація також має поділятися на дві частини: компенсація за відпустки, права на які набуті до 31.12.2023 та після цієї дати.¹

Кількість днів щорічної основної відпустки працівника має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості такої відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає.

Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку, тобто, прив’язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Тривалість щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати наступним чином.

Визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів в цілому за робочий рік. Потім одержаний результат множимо на кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді.

З урахуванням правил округлення визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які підлягають компенсації.

Аналогічно окремо розраховуємо періоди з початку робочого року працівника до 31.12.2023 та з 01.01.2024 по день звільнення.²

Звертаємо увагу, що частиною шостою статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022, у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, статті 73 Кодексу законів про працю України, якою встановлено святкові і неробочі дні.

У випадку, зазначеному у зверненні, для збереження загальної кількості днів невикористаної відпустки, які підлягають оплаті, рекомендуємо порівнювати за математичною більшістю/меншістю за першою, другою чи третьою цифрою після коми та коригувати число днів у визначених розрахункових періодах шляхом додавання чи зменшення днів в кожному з них після порівняння цифр.

Тобто, якщо при підрахунку днів невикористаної відпустки в періоді до 31.12.2023 отримуємо, наприклад, число 7,41 календарних дня і в періоді після 31.12.2023 — 2,40 календарних дня, а загальна кількість становить 10 календарних днів, то округлюємо дні в періоді до 31.12.2023 до 8 календарних днів і в періоді після 31.12.2023 — до 2 календарних днів.

Якщо при підрахунку днів невикористаної відпустки до 31.12.2023 отримуємо число 7,50 календарних дня і після 31.12.2023 — 2,51 календарних дня, а загальна кількість становить 10 днів, то округлюємо дні в періоді до 31.12.2023 до 7 календарних днів і в періоді після 31.12.2023 — до 3 календарних днів.

Щодо зазначення в наказі про звільнення працівника періодів для виплати компенсації за невикористані відпустки повідомляємо, що Порядок не містить норм щодо урегулювання цього питання саме в наказі роботодавця про звільнення працівника.

Підприємства, установи, організації самостійно визначають в інструкціях з діловодства правила і порядок складання та оформлення внутрішніх нормативно-розпорядчих документів із дотриманням вимог норм чинного законодавства.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра економіки України                                               Тетяна БЕРЕЖНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Висновки, зроблені у вищенаведеному роз’ясненні стосовно округлення при визначенні загальної кількості днів невикористаної щорічної відпустки, за які при звільненні працівнику виплачується компенсація, розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад.

Працівника прийнято на роботу 10.09.2023, а 06.02.2024 він звільняється. В період роботи працівнику щорічна основна відпустка не надавалася, тому при звільненні йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.

У працівника є невикористані дні щорічної основної відпустки, на які він набув право по 31 грудня 2023 року, тобто за відпрацьований період з 10.09.2023 по 31.12.2023, та невикористані дні відпустки, на які він набув право з 01 січня 2024 року по день звільнення, тобто за відпрацьований період з 01.01.2024 по 06.02.2024.

Визначимо у працівника станом на день звільнення стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (далі — «відпускний» стаж), а саме кількість відпрацьованих працівником календарних днів (далі — к. д.) в поточному робочому році окремо за період з 10.09.2023 по 31.12.2023 та з 01.01.2024 по 06.02.2024, враховуючи що в період дії воєнного стану немає святкових і неробочих днів, оскільки на цей період зупинено дію статті 73 КЗпП:

— за період з 10.09.2023 по 31.12.2023:

21 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) = 113 к. д.;

— за період з 01.01.2024 по 06.02.2024:

31 к. д. (січень) + 6 к. д. (лютий) = 37 к. д.

Для розрахунку тривалості щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу визначаємо кількість днів щорічної основної відпустки, що припадають на один календарний день в цілому за робочий рік:

24 к. д. відпустки : 366 к. д. = 0,0656 к. д.,

де: 24 к. д. — кількість календарних днів щорічної основної відпустки за посадою працівника;

366 к. д. — кількість календарних днів в поточному робочому році працівника (з 10.09.2023 по 09.09.2024).

Кількість днів щорічної основної відпустки, на які працівник набув право у відпрацьованому періоді з 10.09.2023 по 31.12.2023:

0,0656 к. д. х 113 к. д. = 7,41 ≈ 7 к. д.

Кількість днів щорічної основної відпустки, на які працівник набув право у відпрацьованому періоді з 01.01.2024 по 06.02.2024:

0,0656 к. д. х 37 к. д. = 2,43 ≈ 2 к. д.

Загальна кількість календарних днів щорічної основної відпустки, на які працівник набув право у відпрацьованому періоді з 10.09.2023 по 06.02.2024:

7 к. д. + 2 к. д. = 9 к. д.

Як бачимо, у разі застосування загальних правил округлення і проведення окремих розрахунків у різних розрахункових періодах працівник станом на день звільнення має право на 9 к. д. щорічної основної відпустки. Але Мінекономіки в даній ситуації рекомендує здійснювати округлення за математичною більшістю/меншістю за першою, другою чи третьою цифрою після коми та коригувати число днів відпустки у визначених розрахункових періодах шляхом додавання чи зменшення днів відпустки в кожному з них після порівняння цифр.

В такому разі при первинному округленні до другого знаку після коми працівник матиме право на наступну загальну кількість календарних днів щорічної основної відпустки станом на день звільнення:

7,41 + 2,43 = 9,84 ≈ 10 к. д.

Отже, для того щоб загальна кількість календарних днів щорічної основної відпустки становила 10 календарних днів, округлюємо кількість календарних днів відпустки в періоді з 10.09.2023 по 31.12.2023 до 7 календарних днів (7,41 ≈ 7 к. д.), а в періоді з 01.01.2024 по 06.02.2024 — не до 2, а до 3 календарних днів (2,43 ≈ 3 к. д.).

Вважаємо, що такий підхід є справедливим, оскільки якби не потрібно було розбивати «відпускний» стаж на періоди до 31 грудня 2023 року та після цієї дати, загальний «відпускний» стаж у працівника у відпрацьованому періоді з 10.09.2023 по 06.02.2024 становив:

21 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 6 к. д. (лютий) = 150 к. д.

За такого «відпускного» стажу загальна кількість днів щорічної основної відпустки, на які працівник має право, становить:

0,0656 к. д. х 150 к. д. = 9,84 ≈ 10 к. д.

Отже, підсумковий результат співпадає. Тому радимо скористатися рекомендацією Мінекономіки та робити обчислення за таким алгоритмом:

1. При визначенні кількості календарних днів щорічної основної відпустки в кожному розрахунковому періоді округлення здійснити до одного, двох, трьох знаків після коми.

2. Просумувати отримані числа (кількість календарних днів щорічної основної відпустки в двох розрахункових періодах) та отриманий результат округлити до цілого числа.

3. За потреби відкоригувати кількість календарних днів щорічної основної відпустки в кожному розрахунковому періоді або лише в одному з них з округленням до цілого числа, щоб сума двох таких цілих чисел дорівнювала цілому числу, обчисленому в порядку, зазначеному в пункті 2.