Щодо можливості встановлення погодинної оплати праці окремим працівникам

Можна, за умови правильного документального оформлення.

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату.

В розділі «Оплата праці» трудового договору зазначається система (форма) оплати праці працівника, якщо вона відрізняється від загальновстановленої на підприємстві, та розміри заробітної плати (посадового окладу, годинної ставки, премій, надбавок, доплат та інших виплат).

Відповідно до статті 97 КЗпП оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.¹ Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Згідно з пунктом 2 Методичних рекомендацій щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, наведених у додатку 1 до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 16.04.99 № 69, погодинна оплата праці є однією з систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або у колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.¹

¹ Докладно про системи оплаті праці, в тому числі погодинну, та їх запровадження йдеться у статтях «Системи оплати праці працівників (частини 1)» та «Системи оплати праці працівників (частини 2)» журналу «Все про працю і зарплату» № 7/2024, стор. 8, та № 8/2024, стор. 10.

Отже, за домовленістю сторін трудового договору окремому працівнику можна встановити погодинну оплату праці, що зазначається у трудовому договорі та оформляється наказом керівника підприємства, при цьому в колективному договорі (за його відсутності — в іншому локальному «зарплатному» документі) потрібно передбачити можливість встановлення окремим працівникам погодинної оплати праці за їх бажанням та за згодою роботодавця.