Єдиний соціальний внесок: особливості сплати у 2024 році

1 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що у 2024 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня — 7100 грн, з 1 квітня — 8000 грн. Таким чином, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2024 року збільшилась.

Розглянемо нововведення поточного року у сплаті єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з урахуванням встановлених розмірів мінімальної заробітної плати на 2024 рік, які впливають на низку показників щодо сплати ЄСВ.

Нарахування єдиного соціального внеску,
якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) та підпункту 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вищенаведені вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

— заробітної плати (доходу) з джерела не за основним місцем роботи;

— заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи – підприємця, де застосовується ставка 8,41%;

— заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

— заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

— заробітної плати (доходів) працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом;

— працівників, в яких немає бази нарахування ЄСВ у календарному місяці (наприклад, весь місяць працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з ним призупинено трудовий договір або він не виходив на роботу за власним рішенням незалежно від причин, зокрема, через евакуацію сім’ї з місця ведення бойових дій).

Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні місяця, передбачені графіком його роботи, але в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру МЗП, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.

Оскільки у 2024 році МЗП у січні – березні становить 7100 грн, у квітні – грудні — 8000 грн, то у вищенаведеному випадку сума ЄСВ, яку роботодавець має сплатити за місяць за працівника, у 2024 році у січні – березні становить 1562 грн (7100 грн х 22%), у квітні – грудні — 1760 грн (8000 грн х 22%).

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ у звітному місяці менша за МЗП (див. приклади 1, 2 нижче та приклади 5, 6 на стор. 30, 32).

ПРИКЛАД 1

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо працівнику в одному місяці
виплачувалися заробітна плата і «лікарняні», загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця за основним місцем роботи, де їй встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2021 року по 9 січня 2024 року, а 10 січня 2024 року вийшла на роботу. Оклад працівниці — 10 000 грн. Після виходу на роботу працівниця в періоди з 10 по 21 січня та з 29 по 31 січня відпрацювала 11 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому її заробітна плата в січні склала 4782,61 грн (10 000 грн : 23 р. д. х 11 відпрац. д.). В період з 22 по 28 січня працівниця хворіла, тому за 7 календарних днів хвороби їй нараховано «лікарняні» в сумі 2252,25 грн (321,75 грн х 7 к. д. хвороби).

Визначимо сумарний дохід працівниці в січні 2024 року:

4782,61 грн (заробітна плата) + 2252,25 грн («лікарняні») = 7034,86 грн

Оскільки працівниця весь січень 2024 року перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу, що є базою нарахування ЄСВ, є меншою за МЗП (7034,86 грн < 7100 грн), то ЄСВ за працівницю за січень 2024 року необхідно сплатити з МЗП у сумі 1562 грн (7100 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума трьох величин:

— сума ЄСВ з заробітної плати: 4782,61 грн х 22% = 1052,17 грн;

— сума ЄСВ з «лікарняних»: 2252,25 грн х 22% = 495,50 грн;

— сума ЄСВ з різниці між МЗП та фактично нарахованим доходом:

(7100 грн – 4782,61 грн (заробітна плата) – 2252,25 грн («лікарняні»)) х 22% = 65,14 грн х 22% = 14,33 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в січні 2024 року:

1052,17 + 495,50 + 14,33 = 1562 грн     або     7100 грн х 22% = 1562 грн

В Податковому розрахунку за І квартал 2024 року в додатку Д1 за січень по працівниці як нарахування за січень (в реквізиті 10 зазначається 01.2024) заповнюються три рядки:

— в першому рядку відображаються заробітна плата за січень в сумі 4782,61 грн і нарахований на неї ЄСВ в сумі 1052,17 грн;

— у другому рядку відображаються «лікарняні» в сумі 2252,25 грн і нарахований на них ЄСВ в сумі 495,50 грн;

— в третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) відображаються різниця між мінімальною заробітною платою і фактично нарахованим доходом (заробітна плата і «лікарняні») за січень в сумі 65,14 грн (відображається в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ в сумі 14,33 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику в одному місяці виплачувалися заробітна плата
та винагорода за цивільно-правовим договором, загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями у суботу та неділю, з 1 грудня 2023 року по 21 січня 2024 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати у зв’язку з воєнним станом (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Одразу після відпустки 22 січня працівник вийшов на роботу. Його оклад становить 12 000 грн. Після виходу на роботу працівник у період з 22 по 31 січня відпрацював 8 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому його заробітна плата у січні склала 4173,91 грн (12 000 грн : 23 р. д. х 8 відпрац. д.). Крім того, це ж підприємство, яке для працівника є основним місцем роботи, у січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 2500 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2024 року, отриманий від одного підприємства, яке є основним місцем роботи:

4173,91 грн (заробітна плата) + 2500 грн (винагорода за ЦПД) = 6673,91 грн

Оскільки працівник весь січень 2024 року перебував у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого йому в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (6673,91 грн < 7100 грн), то ЄСВ за січень 2023 року необхідно сплатити з МЗП у сумі 1562 грн. (7100 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівника ЄСВ сплачується в розмірі, що визначається як сума трьох величин:

— сума ЄСВ з заробітної плати: 4173,91 грн х 22% = 918,26 грн;

— сума ЄСВ з винагороди за ЦПД: 2500 грн х 22% = 550 грн;

— сума ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованим доходом:

(7100 грн – 4173,91 грн (заробітна плата) – 2500 грн (винагорода за ЦПД)) х 22% = 426,09 грн х 22% = 93,74 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівника в січні 2024 року:

918,26 + 550 + 93,74 = 1562 грн     або     7100 грн х 22% = 1562 грн

У Податковому розрахунку за І квартал 2024 року у додатку Д1 за січень по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2024) заповнюються три рядки:

— у першому рядку відображаються заробітна плата за січень у сумі 4173,91 грн та нарахований на неї ЄСВ у сумі 918,26 грн;

— у другому рядку відображаються винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26) у сумі 2500 грн та нарахований на неї ЄСВ у сумі 550 грн;

— у третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) відображаються різниця між МЗП і нарахованим доходом (заробітна плата і винагорода за ЦПД) за січень у сумі 426,09 грн (зазначається в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ у сумі 93,74 грн.

__________________________________________________________________________

Мінімальний страховий внесок: розмір і платники

Мінімальний страховий внесок (далі — МСВ) — це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Оскільки у 2024 році МЗП у січні – березні становить 7100 грн, у квітні – грудні — 8000 грн, то МСВ у 2024 році у січні – березні становить 1562 грн (7100 грн х 22%), у квітні – грудні — 1760 грн (8000 грн х 22%).

Нагадаємо, що як в попередніх роках, так і в поточному році ЄСВ в розмірі не менше МСВ за місяць сплачують: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Водночас слід пам’ятати, що згідно з частиною 6 статті 4 Закону про ЄСВ особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 цієї статті (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі менше МСВ. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ.

Однак до скасування воєнного стану та протягом 12 місяців після скасування воєнного стану фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства мають право не сплачувати ЄСВ за себе (п. 9-19 р. VIII Закону про ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску

Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ, пп. 2 п. 2 р. IV Інструкції № 449).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.

Оскільки у 2024 році МЗП у січні – березні становить 7100 грн, у квітні – грудні — 8000 грн, то максимальна величина бази нарахування ЄСВ у січні – березні становить 106 500 грн (15 х 7100 грн), у квітні – грудні — 120 000 грн (15 х 8000 грн). Якщо місячний дохід перевищить зазначену максимальну величину, то ЄСВ сплачується з такої максимальної величини, тобто у 2024 році сума ЄСВ до сплати має становити у січні – березні 23 430 грн (106 500 грн х 22%), у квітні – грудні — 26 400 грн (120 000 грн х 22%).

ПРИКЛАД 3

Нарахування ЄСВ, якщо місячний дохід працівника перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ

Працівник, який обіймає на підприємстві посаду програміста, повністю відпрацював січень 2024 року та отримав заробітну плату в розмірі посадового окладу — 100 000 грн. Крім того, це ж підприємство у січні виплатило йому винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 20 000 грн.

Визначимо сумарний дохід працівника (фізичної особи) в січні 2024 року, отриманий від одного підприємства:

100 000 грн (заробітна плата) + 20 000 грн (винагорода за ЦПД) = 120 000 грн

Оскільки сума нарахованого працівнику в січні 2024 року доходу є більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (120 000 грн > 106 500 грн), то ЄСВ за січень 2024 року необхідно сплатити з максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 106 500 грн, а саме в сумі 23 430 грн (106 500 грн х 22%).

Фактично в січні ЄСВ сплачується:

— з заробітної плати, що становить 100 000 грн;

— з частини винагороди за ЦПД, що становить 6500 грн (106 500 – 100 000), при цьому на частину винагороди в сумі 13 500 грн (20 000 – 6500) ЄСВ не нараховується.

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті в січні, визначається як сума двох величин:

— сума ЄСВ з заробітної плати: 100 000 грн х 22% = 22 000 грн;

— сума ЄСВ з частини винагороди за ЦПД: 6500 грн х 22% = 1430 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті з доходу працівника в січні 2024 року:

22 000 + 1430 = 23 430 грн     або     106 500 грн х 22% = 23 430 грн

У Податковому розрахунку за І квартал 2024 року у додатку Д1 за січень по працівнику як нарахування за січень (у реквізиті 10 зазначається 01.2024) заповнюються два рядки:

— у першому рядку відображаються заробітна плата за січень у сумі 100 000 грн та нарахований на неї ЄСВ у сумі 22 000 грн;

— у другому рядку відображається винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26), при цьому в реквізиті 16 зазначається повна сума нарахованої винагороди — 20 000 грн, у реквізиті 17 — частина винагороди, на яку нараховується ЄСВ, — 6500 грн, у реквізиті 20 — нарахований на вказану частину винагороди ЄСВ у сумі 1430 грн.

_____________________________________________________________________________

Нарахування єдиного соціального внеску на «перехідні» виплати

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ. Застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівнику нараховуються відпускні, «лікарняні», що припадають на два та більше місяців, «декретні» (далі — «перехідні» виплати), то вони з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ та мінімальною заробітною платою у відповідному місяці.

Розглянемо порядок нарахування ЄСВ на «перехідні» виплати у 2023 році на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 4

Сплата єдиного соціального внеску з відпускних, нарахованих за відпустку,
що припадає на грудень 2023 року і січень 2024 року

Директору підприємства, оклад якого становить 110 000 грн, надано щорічну основну відпустку за минулий та поточний робочі роки загальною тривалістю 34 (10 + 24) календарних дні (далі — к. д.) з 18 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року. За весь період цієї відпустки перед її початком працівнику нараховано та виплачено відпускні в сумі 122 585,98 грн (34 к. д. х 3605,47 грн), у тому числі 50 476,58 грн (14 к. д. х 3605,47 грн) — за 14 календарних днів відпустки, що припадають на грудень 2023 року, та 72 109,40 грн (20 к. д. х 3605,47 грн) — за 20 календарних днів відпустки, що припадають на січень 2024 року.

За 11 відпрацьованих робочих днів у грудні 2023 року до відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 57 619,05 грн (110 000 грн : 21 р. д. х 11 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати в грудні 2023 року було нараховано ЄСВ у сумі 12 676,19 грн (57 619,05 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати працівнику перед відпусткою.

За 8 відпрацьованих робочих днів у січні 2024 року після відпустки працівнику нараховано заробітну плату в сумі 38 260,87 грн (110 000 грн : 23 р. д. х 8 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму «перехідних» відпускних застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

— відпускні в сумі 50 476,58 грн, нараховані за 14 к. д. відпустки з 18 по 31 грудня 2023 року, належать до виплат за грудень 2023 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 100 500 грн;

— відпускні в сумі 72 109,40 грн, нараховані за 20 к. д. відпустки з 1 по 20 січня 2024 року, належать до виплат за січень 2024 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 106 500 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2023 року та січні 2024 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2023 року:

57 619,05 грн (заробітна плата) + 50 476,58 грн (відпускні, що припадають на грудень) = 108 095,63 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2023 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (108 095,63 грн > 100 500 грн), за грудень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 100 500 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на всю суму заробітної плати — 57 619,05 грн та на частину суми відпускних, які припадають на грудень, в розмірі 42 880,95 грн (100 500 – 57 619,05). ЄСВ не нараховується на частину суми відпускних, які припадають на грудень, в розмірі 7595,63 грн (50 476,58 – 42 880,95).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2023 року:

(57 619,05 грн + 42 880,95 грн) х 22% = 100 500 грн х 22% = 22 110 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2024 року:

72 109,40 грн (відпускні, що припадають на січень) + 38 260,87 грн (заробітна плата) = 110 370,27 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2024 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (110 370,27 грн > 106 500 грн), за січень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з суми 106 500 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на всю суму відпускних, що припадають на січень, — 72 109,40 грн і на частину заробітної плати за січень, що становить 34 390,60 грн (106 500 – 72 109,40). ЄСВ не нараховується на частину заробітної плати за січень в сумі 3870,27 грн (38 260,87 – 34 390,60).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2024 року:

(72 109,40 грн + 34 390,60 грн) х 22% = 106 500 грн х 22% = 23 430 грн

Якщо у грудні 2023 року мала місце переплата ЄСВ з відпускних (наприклад, ЄСВ було нараховано на всю суму відпускних та сплачено при виплаті відпускних), то на суму такої переплати можна зменшити суму ЄСВ, що підлягає сплаті із заробітної плати за січень 2024 року, оскільки згідно з пунктом 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, у разі надмірної сплати сум ЄСВ податковим органом здійснюється зарахування цих сум у рахунок майбутніх платежів у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника ЄСВ з цього платежу.

Нараховані працівникові у грудні 2023 року заробітна плата та вся сума відпускних, а також нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за ІV квартал 2023 року.

У додатку Д1 за грудень працівник відображається у трьох рядках, де зазначаються:

— у першому рядку — заробітна плата за грудень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 57 619,05 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 12 676,19 грн (57 619,05 грн х 22%);

— у другому рядку — відпускні, що припадають на грудень 2023 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 12.2023; у реквізиті 16 — нараховані відпускні — 50 476,58 грн; у реквізиті 17 — частина відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 42 880,95 грн (100 500 – 57 619,05); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину відпускних у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 9433,81 грн (42 880,95 грн х 22%);

— у третьому рядку — відпускні, що припадають на січень 2024 року, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань 10; у реквізиті 10 — 01.2024; у реквізитах 16 та 17 — нараховані відпускні — 72 109,40 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, — 15 864,07 грн (72 109,40 грн х 22%).

У графі 3 (грудень) розділу І Податкового розрахунку за ІV квартал 2023 року зазначаються:

— у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — нарахована заробітна плата за грудень у сумі 57 619,05 грн та нараховані у грудні відпускні в загальній сумі 122 585,98 грн;

— у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — заробітна плата за грудень у сумі 57 619,05 грн та відпускні, на які нараховується ЄСВ, у сумі 114 990,35 грн (42 880,95 + 72 109,40);

— у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на заробітну плату за грудень, в сумі 12 676,19 грн (57 619,05 грн х 22%) та ЄСВ, нарахований на відпускні, в сумі 25 297,88 грн (114 990,35 грн х 22%).

У Податковому розрахунку за І квартал 2024 року в додатку Д1 за січень по працівнику необхідно заповнити один рядок з відображенням заробітної плати, нарахованої за січень, при цьому зазначаються: у реквізиті 10 — 01.2024, у реквізиті 16 — нарахована заробітна плата — 38 260,87 грн, у реквізиті 17 — частина зазначеної заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 34 390,60 грн (106 500 – 72 109,40), у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 7565,93 грн (34 390,60 грн х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2024 року зазначаються:

— у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — заробітна плата за січень у сумі 38 260,87 грн;

— у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — частина заробітної плати за січень, на яку нараховується ЄСВ, у сумі 34 390,60 грн;

— у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на частину заробітної плати за січень, у сумі 7565,93 грн (34 390,60 грн х 22%).

ПРИКЛАД 5

Сплата єдиного соціального внеску з «лікарняних», нарахованих за період хвороби,
що припадає на грудень 2023 року і січень 2024 року

Працівник, оклад якого у 2023 році становив 6700 грн, а з 1 січня 2024 року становить 7100 грн, хворів у період з 20 грудня 2023 року по 19 січня 2024 року (31 календарний день), що підтверджено електронним листком непрацездатності. Загальна сума «лікарняних», нарахованих та виплачених працівнику в січні 2024 року, становить 6527,36 грн (31 к. д. х 210,56 грн), у тому числі сума «лікарняних», що припадають на грудень 2023 року, — 2526,72 грн (12 к. д. х 210,56 грн), на січень 2024 року — 4000,64 грн (19 к. д. х 210,56 грн).

За 13 відпрацьованих робочих днів у грудні 2023 року до хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 4147,62 грн (6700 грн : 21 р. д. х 13 відпрац. д.). На суму цієї заробітної плати у грудні 2023 року нараховано ЄСВ у сумі 912,48 грн (4147,62 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати.

Хоча сума заробітної плати за грудень 2023 року була меншою за мінімальну заробітну плату (4147,62 грн < 6700 грн), ЄСВ за грудень 2023 року сплачувався лише з нарахованої заробітної плати (не з мінімальної заробітної плати), оскільки станом на кінець грудня, в якому почалася хвороба, ще не був відомий загальний місячний дохід за грудень (він буде відомий лише після закінчення хвороби працівника, коли на підставі листка непрацездатності працівнику будуть нараховані «лікарняні» за весь період хвороби). Таке нарахування ЄСВ не вважається несвоєчасним нарахуванням ЄСВ на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом).¹

За 8 відпрацьованих робочих днів у січні 2024 року після хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 2469,57 грн (7100 грн : 23 р. д. х 8 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму перехідних «лікарняних» останні розподіляються по місяцях, за які вони нараховані, а визначення бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

— «лікарняні» в сумі 2526,72 грн, нараховані за дні хвороби з 20 по 31 грудня 2023 року, належать до виплат за грудень 2023 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 6700 грн;

— «лікарняні» в сумі 4000,64 грн, нараховані за дні хвороби з 1 по 19 січня 2024 року, належать до виплат за січень 2024 року, в якому мінімальна заробітна плата становить 7100 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у грудні 2023 року та січні 2024 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2023 року:

4147,62 грн (заробітна плата) + 2526,72 грн («лікарняні», що припадають на грудень) = 6674,34 грн

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2023 року, є меншим за мінімальну заробітну плату цього місяця (6674,34 грн < 6700 грн), за грудень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з мінімальної заробітної плати — 6700 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за грудень — 4147,62 грн, на частину суми «лікарняних», що припадають на грудень, — 2526,72 грн, і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом) у грудні — 25,66 грн (6700 – 4147,62 – 2526,72).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2023 року:

(4147,62 грн + 2526,72 грн + 25,66 грн) x 22% = 6700 грн х 22% = 1474 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2024 року:

2469,57 грн (зарплата) + 4000,64 грн («лікарняні», що припадають на січень) = 6470,21 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2024 року, є меншим за мінімальну заробітну плату цього місяця (6470,21 грн < 7100 грн), за січень 2023 року ЄСВ необхідно сплатити з мінімальної заробітної плати — 7100 грн. Тобто фактично ЄСВ має бути нарахований на суму заробітної плати за січень — 2469,57 грн, на частину суми «лікарняних», що припадають на січень, — 4000,64 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом) у січні — 629,79 грн (7100 – 2469,57 – 4000,64).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2023 року:

(2469,57 грн + 4000,64 грн + 629,79 грн) x 22% = 7100 грн х 22% = 1562 грн.

Нараховані в січні 2024 року заробітна плата та вся сума «лікарняних», а також нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за І квартал 2024 року.

У додатку Д1 за січень працівник відображається у п’яти рядках, де зазначаються:

— у першому рядку — нарахована заробітна плата за січень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 2469,57 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 543,31 грн (2469,57 грн х 22%);

— у другому рядку — «лікарняні», що припадають на грудень 2023 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 12.2023; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби у грудні — 12; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 2526,72 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 555,88 грн (2526,72 грн х 22%);

— у третьому рядку — «лікарняні», що припадають на січень 2024 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 01.2024; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби в січні — 19; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 4000,64 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 880,14 грн (4000,64 грн х 22%);

— у четвертому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у грудні 2023 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 12.2023; у реквізиті 18 — різниця між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом — 25,66 грн (6700 – 4147,62 – 2526,72); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 5,65 грн (25,66 грн х 22%);

— у п’ятому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні 2024 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2024; у реквізиті 18 — різниця між мінімальною заробітною платою та нарахованим доходом — 629,79 грн (7100 – 2469,57 – 4000,64); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 138,55 грн (629,79 грн х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2024 року зазначаються:

— у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 2469,57 грн;

— у рядку 1.3 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, яка виплачується за рахунок роботодавця (за перші 5 календарних днів хвороби з 20 по 24 грудня 2023 року) — 1052,80 грн (5 к. д. х 210,56 грн);

— у рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, починаючи з 6-го дня хвороби, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України (за 26 календарних днів хвороби з 25 грудня 2023 року по 19 січня 2024 року) — 5474,56 грн (26 к. д. х 210,56 грн);

— у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і вся сума «лікарняних», нарахованих у січні, — 8996,93 грн (2469,57 + 6527,36);

— у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — загальна сума додаткової бази нарахування ЄСВ у грудні 2023 року та січні 2024 року, — 655,45 грн (25,66 + 629,79);

— у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і всю суму «лікарняних», — 1979,33 грн (2469,57 грн х 22% + 6527,36 грн х 22%);

— у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на загальну додаткову базу нарахування ЄСВ у грудні 2023 року та січні 2024 року, — 144,20 грн (655,45 грн х 22%).

ПРИКЛАД 6

Сплата єдиного соціального внеску з «декретних»,
нарахованих за «декретну» відпустку, що припадає на січень – травень 2024 року

Працівниці, оклад якої по 31 грудня 2023 року становив 6700 грн, а з 1 січня 2024 року становить 7100 грн, на підставі електронного листка непрацездатності надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка) тривалістю 126 календарних днів з 17 січня по 21 травня 2024 року. Середньоденна заробітна плата працівниці для нарахування «декретних», розрахована на підставі даних розрахункового періоду, склала 214,96 грн (78 459,30 грн : 365 к. д.), що менше за мінімальну середньоденну заробітну плату — 233,25 грн (7100 грн : 30,44), розраховану з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку (січні) — 7100 грн. Тому «декретні» працівниці нараховано з урахуванням «нижнього» обмеження — виходячи з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка дорівнює 233,25 грн. Нарахована в січні сума «декретних» за весь період «декретної» відпустки становить 29 389,50 грн (126 к. д. х 233,25 грн), у тому числі по місяцях:

— за 15 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на січень, — 3498,75 грн (15 к. д. х 233,25 грн);

— за 29 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на лютий, — 6764,25 грн (29 к. д. х 233,25 грн);

— за 31 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на березень, — 7230,75 грн (31 к. д. х 233,25 грн);

— за 30 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на квітень, — 6997,50 грн (30 к. д. х 233,25 грн);

— за 21 календарний день «декретної» відпустки, що припадають на травень, — 4898,25 грн (21 к. д. х 233,25 грн).

На всю суму «декретних» — 29 389,50 грн. у січні був нарахований та сплачений ЄСВ у сумі 6465,69 грн (29 389,50 грн х 22%), у тому числі по місяцях:

— з «декретних», що припадають на січень, — ЄСВ у сумі 769,73 грн (3498,75 грн х 22%);

— з «декретних», що припадають на лютий, — ЄСВ у сумі 1488,14 грн (6764,25 грн х 22%);

— з «декретних», що припадають на березень, — ЄСВ у сумі 1590,77 грн (7230,75 грн х 22%);

— з «декретних», що припадають на квітень, — ЄСВ у сумі 1539,45 грн (6997,50 грн х 22%);

— з «декретних», що припадають на травень, — ЄСВ у сумі 1077,62 грн (4898,25 грн х 22%).

У січні працівниця відпрацювала 10 робочих днів (в робочі дні 1 і 2 січня їй надавалася відпустка без збереження заробітної плати), тому в цьому місяці їй нараховано заробітну плату в сумі 3086,96 грн (7100 грн : 23 р. д. х 10 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати за січень нараховано і сплачено при її виплаті ЄСВ у сумі 679,13 грн (3086,96 грн х 22%).

Загальний дохід працівниці, що припадає на січень:

3086,96 грн (заробітна плата) + 3498,75 грн («декретні», що припадають на січень) = 6585,71 грн

Оскільки загальний дохід працівниці, що припадає на січень, є меншим за МЗП цього місяця (6585,71 грн < 7100 грн), то ЄСВ за січень необхідно сплатити з МЗП. Фактично ЄСВ за січень сплачується у розмірі, що визначається як сума трьох величин:

— сума ЄСВ з заробітної плати — 679,13 грн (3086,96 грн х 22%);

— сума ЄСВ з «декретних» — 769,73 грн (3498,75 грн х 22%);

— сума ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом:

(7100 грн – 3086,96 грн (зарплата) – 3498,75 грн («декретні», що припадають на січень)) x 22% = 514,29 грн х 22% = 113,14 грн

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень:

679,13 + 769,73 + 113,14 = 1562 грн     або     7100 грн х 22% = 1562 грн

ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом у сумі 113,14 грн має бути сплачено не пізніше 20 лютого.

Загальний дохід працівниці в лютому, що включає лише «декретні», що припадають на лютий, становить 6764,25 грн (29 к. д. х 233,25 грн), що менше за МЗП цього місяця (6764,25 грн < 7100 грн), тому ЄСВ за лютий необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, у сумі 1488,14 грн (6764,25 грн х 22%), у лютому по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 335,75 грн (7100 – 6764,25), на яку нараховується ЄСВ у сумі 73,86 грн (335,75 грн х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за лютий, становить:

1488,14 + 73,86 = 1562 грн     або     7100 грн х 22% = 1562 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на лютий, було сплачено під час їх виплати в січні, то роботодавець за лютий має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 73,86 грн не пізніше 20 березня.

Загальний дохід працівниці у березні, який включає лише «декретні», що припадають на березень, становить 7230,75 грн (31 к. д. х 233,25 грн), що більше за МЗП цього місяця (7230,75 грн > 7100 грн), тому ЄСВ за березень доплачувати не потрібно.

Загальний дохід працівниці у квітні, який включає лише «декретні», що припадають на квітень, становить 6997,50 грн (30 к. д. х 233,25 грн), що менше за МЗП цього місяця (6997,50 грн < 8000 грн), тому ЄСВ за квітень необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», що припадають на квітень, у сумі 1539,45 грн (6997,50 грн х 22%), у квітні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 1002,50 грн (8000 – 6997,50), на яку нараховується ЄСВ у сумі 220,55 грн (1002,50 грн х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за квітень, становить:

1539,45 + 220,55 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на квітень, було сплачено під час їх виплати в січні, то роботодавець за квітень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 220,55 грн. не пізніше 20 травня.

Якщо працівниці одразу після закінчення «декретної» відпустки з 22 травня 2024 року буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то загальний дохід працівниці у травні, який включає лише «декретні», що припадають на травень, становитиме 4898,25 грн (21 к. д. х 233,25 грн), що менше за МЗП цього місяця (4898,25 грн < 8000 грн), тому ЄСВ за травень необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, у сумі 1077,62 грн (4898,25 грн х 22%), у травні по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 3101,75 грн (8000 – 4898,25), на яку нараховується ЄСВ у сумі 682,38 грн (3101,75 грн х 22%). В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за травень, становить:

1077,62 + 682,38 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на травень, було сплачено при їх виплаті у січні, то роботодавець за травень має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 682,38 грн не пізніше 20 червня.

Нараховані працівниці у січні заробітна плата і вся сума «декретних» та нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за І квартал 2024 року.

У додатку Д1 за січень Податкового розрахунку за І квартал 2024 року працівниця відображається у семи рядках, де зазначаються:

— у першому рядку — заробітна плата за січень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 3086,96 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 679,13 грн (3086,96 грн х 22%);

— у другому рядку — «декретні», що припадають на січень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи (далі — код категорії ЗО) — 42; у реквізиті 10 — 01.2024; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в січні — 15; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 3498,75 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 769,73 грн (3498,75 грн х 22%);

— у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у січні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2024; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — 514,29 грн (7100 – 3086,96 – 3498,75); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом, — 113,14 грн (514,29 грн х 22%);

— у четвертому рядку — «декретні», що припадають на лютий, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 02.2024; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в лютому — 29; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 6764,25 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1488,14 грн (6764,25 грн х 22%);

— у п’ятому рядку — «декретні», що припадають на березень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 03.2024; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у березні — 31; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 7230,75 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1590,77 грн (7230,75 грн х 22%);

— у шостому рядку — «декретні», що припадають на квітень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 04.2024; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у квітні — 30; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 6997,50 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1539,45 грн (6997,50 грн х 22%);

— у сьомому рядку — «декретні», що припадають на травень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 05.2024; у реквізиті 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах у травні — 21; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у травні — 21; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 4898,25 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1077,62 грн (4898,25 грн х 22%).

У додатку Д1 за лютий Податкового розрахунку за І квартал 2024 року працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у лютому, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 02.2024; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними») — 335,75 грн (7100 – 6764,25); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними»), — 73,86 грн (335,75 грн х 22%).

У графі 1 (січень) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2024 року відображаються:

— у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 3086,96 грн;

— у рядку 1.5 з перенесенням до рядка 1 — загальна сума «декретних», нарахованих працівниці в січні, — 29 389,50 грн (126 к. д. х 233,25 грн);

— у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і загальна сума «декретних», на які нараховано ЄСВ, — 32 476,46 грн (3086,96 + 29 389,50);

— у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом) у січні — 514,29 грн (7100 – 3086,96 – 3498,75);

— у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і загальну суму «декретних», — 7144,82 грн (3086,96 грн х 22% + 29 389,50 грн х 22%);

— у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у січні, — 113,14 грн (514,29 грн х 22%).

У графі 2 (лютий) розділу І Податкового розрахунку за І квартал 2024 року відображаються:

— у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у лютому — 335,75 грн (7100 – 6764,25);

— у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у лютому, — 73,86 грн (335,75 грн х 22%).

У Податковому розрахунку за ІІ квартал 2024 року у додатку Д1 за квітень працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у квітні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 04.2024; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними») — 1002,50 грн (8000 – 6997,50); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними»), — 220,55 грн (1002,50 грн х 22%).

Якщо у працівниці не буде нарахувань у травні (їй одразу після закінчення «декретної» відпустки буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то у додатку Д1 за травень Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року працівниця відображається в одному рядку, де вказується додаткова база нарахування ЄСВ у травні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 05.2024; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та нарахованими «декретними» — 3101,75 грн (8000 – 4898,25); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та нарахованими «декретними», — 682,38 грн (3101,75 грн х 22%).

У графі 1 (квітень) розділу І Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року відображаються:

— у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та нарахованими «декретними») у квітні — 1002,50 грн (8000 – 6997,50);

— у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у квітні, — 220,55 грн (1002,50 грн х 22%).

У графі 2 (травень) розділу І Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року відображаються:

— у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — «декретними») у травні — 3101,75 грн (8000 – 4898,25);

— у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у травні, — 682,38 грн (3101,75 грн х 22%).

_____________________________________________________________________________

Особливості подання звітності та сплати єдиного соціального внеску у 2024 році

Звітність у 2024 році з ЄСВ

Квартальний податковий (звітний) період, встановлений з 1 січня 2021 року для подання Податкового розрахунку, створює проблему для оперативного обчислення страхового стажу застрахованих осіб, а подання Податкового розрахунку зі статусом (типом) «Довідковий» не вирішує цю проблему.

У зв’язку з цим Пенсійний фонд України через Кабінет Міністрів України ініціював зміну податкового (звітного) періоду для подання Податкового розрахунку з кварталу на місяць. Для цього Урядом був розроблений і внесений до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (реєстраційний № 6120 від 30.09.2021). Цей законопроект був розглянутий 6 вересня 2022 року і прийнятий парламентом за основу (у першому читанні). Але на цьому все й зупинилося.

Влітку 2023 року у Верховній Раді України був зарестрований проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстраційний № 9569 від 07.08.2023). Цим законопроєктом планувалося з 1 січня 2024 року покласти адміністрування ЄСВ на Пенсійний фонд України (далі — ПФУ), тобто взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати здійснюватиме ПФУ. Відповідно, сплата ЄСВ здійснюватиметься шляхом внесення відповідних сум ЄСВ на рахунки територіальних органів ПФУ. Також законопроектом № 9569 передбачено подання щомісячної звітності з ЄСВ до ПФУ, а щоквартальної звітності з податку на доходу фізичних осіб та військового збору до Державної податкової служби України (як це було до 1 січня 2021 року). Однак цей законопроект станом на кінець січня 2024 року навіть не вносився для розгляду Верховною Радою України у першому читанні.

Таким чином, у 2024 році подавати Податковий розрахунок потрібно по тій самій формі та в ті самі строки, що і у 2023 році.

Що стосується нововведень поточного року, то на момент підготовки цього номеру до друку Міністерством фінансів України (далі — Мінфін) видано наказ від 26.12.2023 № 720, який набере чинності з дня його офіційного опублікування. Цим наказом вносяться зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 № 773 (далі — Порядок № 4). Зміни до Порядку № 4 обумовлені необхідністю виправлення в ньому неточностей, а також необхідністю приведення його норм у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі — ПКУ), до якого протягом 2023 року вносились зміни. Зокрема, в пункті 3 розділу ІІ Порядку № 4 уточнюється, що юридична особа під час подання Податкового розрахунку (далі — Розрахунок) за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 (а не 032, як зазначено зараз) заголовної частини Розрахунку (це передбачено і формою Розрахунку). Також вносяться зміни до додатків до Порядку № 4. Так, додаток 1 «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до Порядку № 4 доповнюється новим рядком з кодом застрахованої особи 81 «Особи, які мають спеціальне звання Бюро економічної безпеки України». У розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4 додаються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та вносяться редакційні правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до оновлених норм ПКУ.

Особливості сплати ЄСВ під час воєнного стану

Оскільки воєнний стан і мобілізація в Україні будуть продовжені й після 14 лютого 2024 року через триваючу збройну агресію проти нашої країни, нагадаємо особливості сплати ЄСВ під час воєнного стану, встановлені для окремих роботодавців.

Відповідно до пункту 9-20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку (далі — роботодавці–єдиноподатники), мають право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (далі — мобілізовані працівники єдиноподатників).

Суми ЄСВ, нараховані та не сплачені вищезазначеними роботодавцями–єдиноподатниками, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких мобілізовані працівники єдиноподатників отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету. Для визначення суми ЄСВ, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, платник ЄСВ розраховує та відображає у звітності (Податковому розрахунку) суму ЄСВ за мобілізованих працівників єдиноподатників у розмірах, передбачених частинами 5 і 14 статті 8 Закону про ЄСВ (тобто залежно від категорії роботодавців за ставками 22%, 5,5%, 5,3%). Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно мобілізованих працівників єдиноподатників щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ, суми нарахованого ЄСВ, суми донарахованого та зменшеного нарахування ЄСВ таких працівників. На підставі такого розрахунку Державна податкова служба України формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями ЄСВ. Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.

Згідно з пунктом 9-24 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ у разі сплати платником ЄСВ протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, суми ЄСВ, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого ЄСВ, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Суми ЄСВ разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з ЄСВ та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення). Строки, визначені статтею 25 цього Закону, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику ЄСВ для сплати суми ЄСВ, нарахованого за результатами документальних перевірок. Сума ЄСВ, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.