Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

26 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 № 59 (далі — Постанова № 59), якою внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).

Нагадаємо, що трохи раніше, а саме з 1 січня 2023 року, до Порядку № 337 також вносилися зміни постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1350, пов’язані з приєднанням Фонду соціального страхування України (далі — ФССУ) до Пенсійного фонду України (далі — ПФУ), внаслідок чого всі функції з управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві тепер виконує ПФУ та його територіальні органи (у тексті Порядку № 337 слова «робочий орган Фонду» у всіх відмінках і формах числа замінено словами «територіальний орган Пенсійного фонду України» у відповідному відмінку і числі).

Зокрема, з 1 січня 2023 року у пункті 8 Порядку № 337 зазначено, що повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), зокрема, територіальному органові ПФУ (раніше було — робочому органові ФССУ).

Завдяки змінам, внесеним Постановою № 59 до Порядку № 337, в абзаці першому пункту 8 Порядку № 337 тепер зазначено, що у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов’язаний протягом однієї доби (раніше було — двох годин) повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому – дев’ятому цього пункту (тобто повідомити територіальному органові Держпраці, територіальному органові ПФУ; керівникові підприємства, на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці; уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення); органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі), з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 до Порядку № 337.

До пункту 15 Порядку № 337 внесено доповнення, згідно з яким до складу спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) входять тепер також представник територіального органу ПФУ (замість представника робочого органу ФССУ — ця норма діє з 1 січня 2023 року) та посадові особи органів Держатомрегулювання (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Скасовано норму пункту 26 Порядку № 337, згідно з якою нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися на ядерних установках, підпорядкованих Держатомрегулюванню, розслідуються комісією, яка утворюється наказом Держатомрегулювання.

Одночасно колишній абзац перший пункту 27 став пунктом 26 Порядку № 337, а колишній абзац другий пункту 27 став єдиним (першим) абзацом пункту 27 Порядку № 337.

Пункт 33 Порядку № 337 доповнено нормами, відповідно до яких засідання комісії підприємства (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів. Участь голови комісії у засіданні комісії (спеціальної комісії) є обов’язковою. Інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань покладається на голову комісії (спеціальної комісії) та здійснюється з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою. Прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами засідання комісії (спеціальної комісії) здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії. Про прийняті на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії) зобов’язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.

Пункт 35 Порядку № 337 доповнено абзацом другим, яким встановлено, що інформація про хід проведення розслідування та його результати, зокрема, матеріали розслідування, можуть надаватися головою комісії (спеціальної комісії) потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) на його (їх) запит з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронній формі.

Головним нововведенням Порядку № 337 є його доповнення новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях» (пункти 14115 – 14129). Введення цього розділу спрямовано на спрощення, врегулювання та вдосконалення процедури розслідування нещасних випадків на період дії в Україні режиму воєнного (надзвичайного) стану. Спрощений механізм розслідування нещасних випадків на виробництві дає можливість швидко проводити розслідування та створює умови для своєчасного й належного соціального захисту потерпілих.

Згідно з вищезазначеним новим розділом нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання. Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється.

Розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов’язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій, проводиться комісією (спеціальною комісією) у складі, визначеному пунктами 13 і 15 Порядку № 337 відповідно.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці, передбаченого пунктом 10 Порядку № 337. У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці, передбаченого пунктом 30 Порядку № 337.

У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

У разі настання групового нещасного випадку, внаслідок якого загинуло від 2 до 4 осіб, розслідування проводиться спеціальною комісією, яка утворюється відповідним територіальним органом Держпраці, якщо Держпраці протягом однієї доби з дня отримання повідомлення не прийнято іншого рішення. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, утвореною Держпраці.

Протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:

– Держпраці та її територіальному органові за місцем настання нещасного випадку;

– територіальному органові ПФУ за місцем реєстрації підприємства (установи, організації);

– органові Національної поліції (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);

– профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;

– іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).

Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 разом з документами, зазначеними у пункті 10 примітки до додатка 111 до Порядку № 337.

У разі неможливості роботодавцем сформувати матеріали спеціального розслідування та надіслати їх вищевизначеним адресатам такий обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці, що утворив комісію.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій або виникненням надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію, про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог Порядку № 337 після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.

У разі виникнення загрози життю та здоров’ю членам комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування може бути зупинене наказом роботодавця, Держпраці або її територіального органу, який утворив комісію, з підстав ведення воєнних (бойових) дій або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та продовжене на період до припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.

У період дії воєнного (надзвичайного) стану та протягом місяця після прийняття рішення про його скасування чи припинення допускається продовження строку складення роботодавцем відомостей про наслідки нещасного випадку за формою Н-2.

Що стосується участі представників профспілок у розслідуваннях нещасних випадків, що сталися під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій, то як і в мирний час, роботодавець зобов’язаний надавати повідомлення про нещасний випадок, що стався з працівником підприємства (установи, організації) під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій, керівникові первинної організації профспілки, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку. За необхідності представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб’єднання) може бути включений до складу спеціальної комісії з розслідування. Роботодавець зобов’язаний надсилати матеріали розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок воєнних (бойових) дій, профспілковому органу вищого рівня або територіальному профоб’єднанню. Участь представників профспілок на всіх етапах проведення розслідування від повідомлення про настання нещасного випадку до отримання матеріалів завершеного розслідування забезпечить належний рівень захисту прав потерпілих та членів їх родин, а також контроль за дотриманням вимог Порядку № 337.


Вам також може бути цікаво

Кабмін затвердив нові Порядки бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств критично важливими
Кабмін продовжив на три місяці строк дії відстрочок від мобілізації для заброньованих працівників
Кабмін затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, яким визначено обов’язки роботодавців
Кабмін вніс зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Збільшено адміністративні штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію
З 18 травня 2024 року до низки законодавчих актів внесено зміни, спрямовані на удосконалення проведення заходів мобілізації