Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Оновлено процедуру отримання або продовження дії дозволу на працевлаштування іноземців

15 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 21.09.2022  № 2623-IX (далі — Закон № 2623). Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі — Закон № 3773) та Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість).

Так, частину 4 статті 4 Закону № 3773 викладено в новій редакції, згідно з якою іноземці та особи без громадянства (далі разом — іноземці), які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною 13 цієї статті (тобто які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юридичних осіб; — Ред.), отримали дозвіл на застосування праці іноземців в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Суттєві зміни внесено Законом № 2623 до Закону про зайнятість, якими оновлено процедуру отримання або продовження дії дозволу на працевлаштування іноземців. Основні зміни полягають в наступному.

Для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців в Україні (далі — дозвіл) скасовано умову щодо розміру заробітної плати. Тепер жодна стаття Закону про зайнятість, зокрема стаття 421, не містить норми щодо розміру заробітної плати іноземця.

Одночасно виключено пункти 81, 82 і 84 частини 1 статті 1 Закону про зайнятість, в яких були наведені терміни «іноземні високооплачувані професіонали», «іноземні ІТ-професіонали» та «іноземний працівник творчої професії». Відповідно про такі категорії іноземців вже не йдеться в інших статтях Закону про зайнятість, внаслідок чого скасовано обмеження та особливості працевлаштування для іноземних високооплачуваних професіоналів, іноземних ІТ-професіоналів та іноземних працівників творчої професії.

Як і раніше, частиною 1 статті 42 Закону про зайнятість встановлено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців на території України на підставі дозволу, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (далі — центри зайнятості).

Водночас частину 1 статті 42 Закону про зайнятість доповнено абзацами другим і третім такого змісту:

«Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.

Технічний опис і зразок бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Отже, у зв’язку зі збройною агресією проти України Російською Федерацією, яка здійснюється за підпримки Республіки Білорусь, громадяни цих країн можуть бути працевлаштовані в Україні на підставі дозволу, що видається за погодженням із регіональними органами СБУ.

Частину 2 статті 42 Закону про зайнятість викладено в такій новій редакції:

«2. Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (далі — дозвіл) кожним роботодавцем (раніше було — на кожній посаді; — Ред.).

Праця іноземців та осіб без громадянства (раніше було — Праця іноземних високооплачуваних професіоналів; — Ред.) може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи».

Таким чином, роботодавцю для іноземця – внутрішнього сумісника отримувати додатково дозвіл для працевлаштування на посаду за сумісництвом тепер не потрібно (достатньо дозволу для працевлаштування за основним місцем роботи).

Одночасно частина 2 статті 42 Закону про зайнятість вже не містить норм, які звільняють резидентів Дія Сіті від отримання дозволу для виконання робіт (послуг) іноземцями за гіг-контрактами. Відтепер резиденти Дія Сіті отримують роботи (послуги), які виконуються (надаються) іноземцями за гіг-контрактами, на підставі отриманого дозволу.

У зв’язку з вищевикладеним у частині 3 статті 42 Закону про зайнятість уточнено, що іноземець (раніше було — іноземний найманий працівник) може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.

Частину 4 статті 3 Закону про зайнятість доповнено абзацом третім, відповідно до якого не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою та іншою діяльністю в Україні іноземці, включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, а також іноземці, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2623 встановлено, що дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, які видані або дію яких продовжено до набрання чинності цим Законом (тобто до 15.10.2022), діють до закінчення строку, на який їх видано або на який їх дію було продовжено.

Згідно з викладеною в новій редакції статтею 421 Закону про зайнятість дозвіл видається або його дія продовжується для таких категорій осіб, якщо інше не встановлено законом та/або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України:

1) іноземні наймані працівники;

2) відряджені іноземні працівники;

3) внутрішньокорпоративні цесіонарії;

4) іноземці, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

5) особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;

6) іноземці, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Як і раніше, перелік документів, які має подати роботодавець до центру зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування іноземця або продовження дії такого дозволу, наведено у статті 422 Закону про зайнятість, яку викладено в новій редакції, але принципових змін в зазначеному переліку не відбулося. Зокрема, роботодавець має подати:

заяву за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця, відповідно до закону не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;

копії сторінок паспортного документа іноземця з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку;

проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників).

Посадовим особам центру зайнятості заборонено вимагати від роботодавців документи, не передбачені Законом про зайнятість.

Що стосується способу подання документів до центру зайнятості, то заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються особисто роботодавцем або його уповноваженою особою у паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

1) особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;

2) шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

3) через електронний кабінет роботодавця на офіційному веб-сайті центру зайнятості або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

4) через центр надання адміністративних послуг;

5) через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

Центр зайнятості самостійно отримує інформацію:

1) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про статус роботодавця як юридичної особи або фізичної особи – підприємця;

2) про наявність у роботодавця статусу резидента Дія Сіті;

3) про безпосередню участь іноземця або особи без громадянства у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України — від Міністерства оборони України.

Викладеною в новій редакції статтею 426 Закону про зайнятість , яка отримала нову назву «Строк розгляду заяв про видачу, продовження дії або внесення змін до дозволу», встановлено, що центр зайнятості приймає рішення в такі строки з дня реєстрації ним відповідної заяви:

– до 7 робочих днів — про видачу дозволу;

– до 3 робочих днів — про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

Строки розгляду заяв про видачу дозволу, про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування:

– громадянина Російської Федерації, громадянина Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, — до надання погодження регіонального органу СБУ або відмови у наданні такого погодження;

– іноземця або особи без громадянства, який брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, — до надання інформації Міноборони.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до центру зайнятості не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

Відповідно до оновленої статті 423 Закону про зайнятість дозвіл видається на строк:

1) дії зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, але не більш як на 3 роки — для відряджених іноземних працівників;

2) дії рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну та трудового договору (контракту), укладеного українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства, але не більш як на 3 роки, — для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;

3) дії довідки про звернення за захистом в Україні або довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства, але не більше як на 1 рік — для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства або оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки;

4) дії трудового договору (контракту), але не більше як 1 рік у період навчання — для іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;

5) дії трудового договору (контракту) або гіг-контракту, але не більш як на 2 роки — для всіх інших іноземних найманих працівників та гіг-працівників.

Як і раніше, роботодавець має право зазначити в заяві про видачу дозволу менший строк, ніж передбачений Законом про зайнятість. Не допускається оформлення дозволу на менший строк, ніж зазначений у відповідній заяві та в межах строків, передбачених Законом про зайнятість.

У викладеній в новій редакції статті 424 Закону про зайнятість змінено розмір плати за видачу або продовження дії дозволу. Так, відтепер розмір плати за видачу дозволу становить:

1) для дозволів, що видаються на строк до 6 місяців включно, — 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб (далі — ПМПО), встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

2) для дозволів, що видаються на строк від 6 місяців до 1 року включно, — 5 ПМПО, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

3) для дозволів, що видаються на строк від 1 до 2 років включно, — 8 ПМПО, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи;

4) для дозволів, що видаються на строк від 2 до 3 років включно, — 10 ПМПО, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи.

Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на один ПМПО від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у видачі або у продовженні дії дозволу кошти, сплачені роботодавцем за видачу або продовження дії дозволу, повертаються шляхом їх перерахування на поточний рахунок роботодавця не пізніше 10 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці:

1) осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

2) іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;

3) особам, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;

4) іноземців або осіб без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України.

Статтю 425 Закону про зайнятість, яка отримала нову назву «Внесення змін до дозволу, видача дубліката дозволу», доповнено частинами 4 і 5, якими встановлено, що у разі втрати дозволу роботодавець повідомляє про це центр зайнятості, який видав такий дозвіл. Дублікат втраченого дозволу видається за умови подання роботодавцем до центру зайнятості складеної у довільній формі заяви про видачу дубліката дозволу. У разі пошкодження дозволу його дублікат видається центром зайнятості за умови подання роботодавцем відповідної заяви разом із пошкодженим дозволом. Центр зайнятості протягом 7 робочих днів з дня отримання від роботодавця документів приймає рішення про видачу дубліката дозволу та видає такий дублікат. Центр зайнятості у триденний строк з дня прийняття рішення про видачу дубліката дозволу інформує про його видачу Державну прикордонну службу України та територіальний орган Державної міграційної служби України, який видав посвідку на тимчасове проживання.

Плата за внесення змін до дозволу або за видачу дубліката дозволу не справляється.

В оновленій статті 429 Закону про зайнятість, яка отримала нову назву «Відмова у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу», додано ще три підстави для відмови у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу:

– скасування дозволу, отриманого роботодавцем з підстав, передбачених пунктами 4, 6 – 8 та 11 частини 2 статті 4210 Закону про зайнятість (протягом року з дня прийняття рішення про скасування). Зазначене положення не застосовується у випадках, коли роботодавцем подано заяву про отримання дозволу для іншого іноземця;

– скасування дозволу з підстав, передбачених пунктами 5, 9 та 10 частини 2 статті 4210 Закону про зайнятість (протягом року з дня прийняття рішення про скасування);

– відмова регіонального органу СБУ у погодженні видачі або продовженні дії дозволу на застосування праці громадянина Російської Федерації, громадянина Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України.

Інформація щодо рішення про відмову у видачі, продовженні дії або внесенні змін до дозволу протягом 2 робочих днів з дня його прийняття розміщується центром зайнятості на його офіційному веб-сайті та повідомляється роботодавцю засобами електронного зв’язку.

Рішення центру зайнятості про відмову у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу, скасування дозволу може бути оскаржено до Державного центру зайнятості не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня його оприлюднення та повідомлення роботодавцю засобами електронного зв’язку. Рішення центру зайнятості про відмову у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу, скасування дозволу може бути оскаржено в судовому порядку.

У статті 4210 Закону про зайнятість , яка отримала нову назву «Скасування дозволу», збільшено перелік підстав для скасування виданого дозволу. Так, відтепер центр зайнятості скасовує виданий дозвіл також у разі:

надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції України, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців, за підписом керівника органу, у разі якщо дії іноземця порушують законодавство про правовий статус іноземців або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

несплати роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом 2 місяців з дати укладення трудового договору (контракту) з іноземцем, крім випадків, передбачених законодавством (моніторинг сплати роботодавцем ЄСВ здійснює центр зайнятості шляхом обміну даними з Пенсійним фондом України);

– отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого закладу.

Крім того, статтю 4210 Закону про зайнятість доповнено частинами 3 і 4, якими встановлено, що центр зайнятості приймає рішення про скасування дозволу у триденний строк з дня отримання інформації або виявлення обставин, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті. Інформація про скасування дозволу протягом 2 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення оприлюднюється центром зайнятості на його офіційному веб-сайті та надсилається роботодавцю засобами електронного зв’язку.

Центр зайнятості протягом 3 робочих днів в електронній формі на підставі договорів про обмін інформацією повідомляє про скасування дозволу Державну прикордонну службу України, Національну поліцію України, Державну службу України з питань праці та територіальний орган Державної міграційної служби України.


Вам також може бути цікаво

Кабмін затвердив нові Порядки бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств критично важливими
Кабмін продовжив на три місяці строк дії відстрочок від мобілізації для заброньованих працівників
Кабмін затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, яким визначено обов’язки роботодавців
Кабмін вніс зміни до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів
Збільшено адміністративні штрафи за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію
З 18 травня 2024 року до низки законодавчих актів внесено зміни, спрямовані на удосконалення проведення заходів мобілізації