Начисление «декретных», если работнице начислена премия в месяце расчетного периода, в котором нет отработанных дней из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы и болезниНарахування «декретних», якщо працівниці нарахована премія в місяці розрахункового періоду, в якому немає відпрацьованих днів через перебування у відпустці без збереження заробітної плати і хворобу

Исчисление средней заработной платы для расчета суммы пособия по беременности и родам (далее — «декретные») в случае наступления страхового случая (отпуска в связи с беременностью и родами; далее — «декретный» отпуск) осуществляется согласно Порядку исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266).

В соответствии с пунктом 3 Порядка № 1266 среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы (дохода, денежного обеспечения), на которую начислен единый социальный взнос (далее — ЕСВ), на количество календарных дней занятости (пребывания в трудовых отношениях) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, «декретный» отпуск, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы (далее — уважительные причины).

Месяцы расчетного периода (с первого до первого числа), в которых застрахованное лицо не работало по уважительным причинам, исключаются из расчетного периода.

Следовательно, если работник не работал весь месяц расчетного периода по уважительным причинам (например, весь месяц не работал из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы и временной нетрудоспособности), то такой месяц исключается из расчетного периода, и не учитываются все выплаты, начисленные в таком месяце.¹

Выходные дни не относятся к уважительным причинам, поэтому они не исключаются из расчетного периода. Но это не касается выходных дней месяца, в котором не отработано ни одного дня по уважительным причинам.

В вопросе указано, что работница в октябре 2020 года не отработала ни одного дня, поскольку в период с 1 по 16 октября (16 к. д.) находилась в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, то есть в этот период отсутствовала на работе по уважительным причинам, а с 19 по 31 октября (16 к. д.) она болела, то есть также отсутствовала на работе в этот период по уважительным причинам, а все остальные дни этого месяца — 17 и 18 октября (2 к. д. — суббота и воскресенье) были выходными днями на предприятии (для работницы).

Таким образом, работница в октябре 2020 года не работала по уважительным причинам, поскольку во все рабочие дни октября у нее был отпуск без сохранения заработной платы и временная нетрудоспособность. В выходные дни по определению работница не должна была работать и не могла получать заработную плату (доход) за такие дни.

Учитывая вышеизложенное, весь октябрь 2020 года (31 к. д.) исключается из расчетного периода, а начисленная работнице в октябре премия за ІІІ квартал не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления «декретных» (несмотря на то, что с указанной премии уплачен ЕСВ).

Предположим, что работнице в расчетном периоде (декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) ежемесячно (кроме октября 2020 года) выплачивалась заработная плата в размере оклада — 8000 грн., и у нее (кроме октября 2020 года) нет периодов, не отработанных по уважительным причинам.

Поскольку весь октябрь 2020 года (31 к. д.) исключается из расчетного периода, а квартальная премия, выплаченная в октябре, не учитывается в расчете, исчислим среднедневную заработную плату работницы в расчетном периоде:

(8000 грн. х 11 мес.) : (366 к. д. – 31 к. д.) = 262,69 грн.

Сумма «декретных» за период «декретного» отпуска (126 к. д.):

262,69 грн. х 126 к. д. = 33 098,94 грн.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Отже, якщо працівник не працював весь місяць розрахункового періоду з поважних причин (наприклад, весь місяць не працював через перебування у відпустці без збереження заробітної плати та через тимчасову непрацездатність), то такий місяць виключається з розрахункового періоду і не враховуються всі виплати, нараховані в такому місяці.¹

Вихідні дні не належать до поважних причин, тому вони не виключаються з розрахункового періоду. Але це не стосується вихідних днів місяця, в якому не відпрацьовано жодного дня з поважних причин.

В запитанні зазначено, що працівниця у жовтні 2020 року не відпрацювала жодного дня, оскільки в період з 1 по 16 жовтня (16 к. д.) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, наданої на період карантину, тобто в цей період була відсутня на роботі з поважних причин, а з 19 по 31 жовтня (16 к. д.) вона хворіла, тобто також була відсутня на роботі в цей період з поважних причин, а всі інші дні цього місяця — 17 і 18 жовтня (2 к. д. — субота і неділя) були вихідними днями на підприємстві (для працівниці).

Таким чином, працівниця у жовтні 2020 року не працювала з поважних причин, оскільки у всі робочі дні жовтня в неї була відпустка без збереження заробітної плати і тимчасова непрацездатність. У вихідні дні за визначенням працівниця не повинна була працювати і не могла отримувати заробітну плату (дохід) за такі дні.

Враховуючи вищевикладене, весь жовтень 2020 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а нарахована працівниці у жовтні премія за ІІІ квартал не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки, наданої з 21 грудня 2020 року (незважаючи на те, що з вказаної премії сплачено ЄСВ).

Припустимо, що працівниці в розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) щомісяця (крім жовтня 2020 року) виплачувалась заробітна плата в розмірі окладу — 8000 грн., і в неї (крім жовтня 2020 року) немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Оскільки весь жовтень 2020 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а квартальна премія, виплачена в жовтні, не враховується, обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці в розрахунковому періоді:

(8000 грн. х 11 міс.) : (366 к. д. – 31 к. д.) = 88 000 грн. : 335 к. д. = 262,69 грн.

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (126 к. д.):

262,69 грн. х 126 к. д. = 33 098,94 грн.