Начисление оплаты за время простоя работнику, которому установлена сдельная система оплаты трудаНарахування оплати за час простою працівнику, якому встановлено відрядну систему оплати праці
Для работников производственного подразделения предприятия из-за карантина с 23 марта 2020 года введен простой, время которого согласно приказу руководителя оплачивается в размере 3/4 тарифной ставки (оклада). Каким образом работнику (токарю) производственного подразделения начислить заработную плату за март, если ему установлена сдельная оплата труда (сдельные расценки на каждое изделие)?Для працівників виробничого підрозділу підприємства через карантин з 23 березня 2020 року введено простій, час якого згідно з наказом керівника оплачується в розмірі 3/4 тарифної ставки (окладу). Яким чином працівнику (токарю) виробничого підрозділу нарахувати заробітну плату за березень, якщо йому встановлено відрядну оплату праці (відрядні розцінки на кожний виріб)?
Согласно части первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) время простоя не по вине работника, в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины, оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Сдельная система оплаты труда предусматривает оплату за фактически выполненный объем работ (количество единиц изготовленной продукции), который (которая) в месяцах у работника может отличаться в зависимости от производительности его труда.
Во время простоя работа не выполняется, за время простоя невозможно определить фактически выполненный объем работ (количество изготовленных изделий) работником, поэтому в вопросе оплаты времени простоя необходимо руководствоваться установленными на предприятии сдельными расценками и нормами выработки.
Сдельная расценка — это размер оплаты за изготовление единицы продукции (изделия) или выполнение определенной операции при сдельной системе оплаты труда.
В соответствии со статьей 90 КЗоТ при сдельной оплате труда расценки определяются исходя из установленных разрядов работы, тарифных ставок (окладов) и норм выработки (норм времени). Сдельная расценка определяется путем деления часовой (дневной) тарифной ставки, соответствующей разряду выполняемой работы, на часовую (дневную) норму выработки. Сдельная расценка может быть определена также путем умножения часовой (дневной) тарифной ставки, соответствующей разряду выполняемой работы, на установленную норму времени в часах или днях.1
1 Подробно о начислении заработной платы при сдельной системе оплаты труда рассказано в статье «Системы оплаты труда работников (часть 2)» журнала «Все о труде и зарплате» № 7/2019, стр. 6. (Ред.)
Учитывая вышеизложенное, часовую (дневную) тарифную ставку можно определить путем обратных действий — умножения сдельной расценки на часовую (дневную) норму выработки. Месячная тарифная ставка определяется путем умножения часовой (дневной) тарифной ставки на месячную норму рабочего времени в часах (днях).
Следовательно, для расчета оплаты простоя работника-сдельщика необходимо использовать часовую (дневную, месячную) тарифную ставку.
ПРИМЕР
Расчет заработной платы работника со сдельной оплатой труда,
если часть месяца им не отработана из-за простоя
На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей (выходные дни в субботу и воскресенье) и 8-часовым рабочим днем, из-за карантина для всех работников производственного подразделения с 23 марта 2020 года введен простой. Работнику этого производственного подразделения (токарь) установлена сдельная оплата труда. Он изготовляет два вида деталей:
І вид — сдельная расценка составляет 20 грн. за изготовленную деталь при норме — 2 детали в час. Часовая тарифная ставка — 40 грн. (20 грн. х 2 дет.);
ІІ вид — сдельная расценка составляет 10 грн. за изготовленную деталь при норме — 4 детали в час. Часовая тарифная ставка — 40 грн. (10 грн. х 4 дет.).
Норма на рабочий день (8 рабочих часов) — 6 деталей І вида и 20 деталей ІІ вида, поэтому дневная тарифная ставка — 320 грн. (6 дет. х 20 грн. + 20 дет. х 10 грн.), часовая тарифная ставка — 40 грн. (2 дет. х 20 грн. или 4 дет. х 10 грн.).
До введения простоя работник в марте за 14 отработанных дней (в период с 1 по 22 марта) изготовил 90 деталей І вида и 175 деталей ІІ вида. Время простоя работника в период с 23 по 31 марта включает 7 рабочих дней (56 рабочих часов). Согласно приказу руководителя время простоя оплачивается в размере 3/4 тарифной ставки.
Заработная плата за выполненную работу в период с 1 по 22 марта:
90 дет. х 20 грн. + 175 дет. х 10 грн. = 3550 грн.
Сумма оплаты времени простоя с 23 по 31 марта, на который приходится 7 рабочих дней (56 рабочих часов) по графику работы работника:
320 грн. х 3/4 х 7 р. д. = 1680 грн. или 40 грн. х 3/4 х 56 р. ч. = 1680 грн.
Общая сумма заработной платы работника в марте:
3550 + 1680 = 5230 грн.
Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відрядна система оплати праці передбачає оплату за фактично виконаний обсяг робіт (кількість одиниць виготовленої продукції), який (яка) в місяцях у працівника може відрізнятися залежно від продуктивності його праці.
Під час простою робота не виконується, за час простою неможливо визначити фактично виконаний обсяг робіт (кількість виготовлених виробів) працівником, тому в питанні оплати часу простою потрібно керуватися встановленими на підприємстві відрядними розцінками і нормами виробітку.
Відрядна розцінка — це розмір оплати за виготовлення одиниці продукції (виробу) або виконання певної операції при відрядній системі оплати праці.
Відповідно до статті 90 КЗпП при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.1
1 Докладно про нарахування заробітної плати при відрядній системі оплати праці йдеться у статті «Системи оплати праці працівників (частина 2)» журналу «Все про працю і зарплату» № 7/2019, стор. 6. (Ред.)
Враховуючи вищевикладене, погодинну (денну) тарифну ставку можна визначити шляхом обернених дій — множенням відрядної розцінки на погодинну (денну) норму виробітку. Місячна тарифна ставка визначається шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки на місячну норму робочого часу в годинах (днях).
Отже, для розрахунку оплати простою працівника-відрядника потрібно використовувати годинну (денну, місячну) тарифну ставку.
ПРИКЛАД
Розрахунок заробітної плати працівника з відрядною оплатою праці,
якщо частина місяця ним не відпрацьована через простій
На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем (вихідні дні в суботу і неділю) та 8-годинним робочим днем, через карантин для всіх працівників виробничого підрозділу з 23 березня 2020 року введено простій. Працівнику цього виробничого підрозділу (токар) встановлено відрядну оплату праці. Він виготовляє два види деталей:
І вид — відрядна розцінка становить 20 грн. за виготовлену деталь при нормі — 2 деталі за годину. Годинна тарифна ставка — 40 грн. (20 грн. х 2 дет.);
ІІ вид — відрядна розцінка становить 10 грн. за виготовлену деталь при нормі — 4 деталі за годину. Годинна тарифна ставка — 40 грн. (10 грн. х 4 дет.).
Норма на робочий день (8 робочих годин) — 6 деталей І виду та 20 деталей ІІ виду, тому денна тарифна ставка — 320 грн. (6 дет. х 20 грн. + 20 дет. х 10 грн.), годинна тарифна ставка — 40 грн. (2 дет. х 20 грн. або 4 дет. х 10 грн.).
До введення простою працівник у березні за 14 відпрацьованих днів (в період з 1 по 22 березня) виготовив 90 деталей І виду та 175 деталей ІІ виду. Час простою працівника в період з 23 по 31 березня включає 7 робочих днів (56 робочих годин). Згідно з наказом керівника час простою оплачується в розмірі 3/4 тарифної ставки.
Заробітна плата за виконану роботу в період з 1 по 22 березня:
90 дет. х 20 грн. + 175 дет. х 10 грн. = 3550 грн.
Сума оплати часу простою з 23 по 31 березня, на який припадає 7 робочих днів (56 робочих годин) за графіком роботи працівника:
320 грн. х 3/4 х 7 р. г. = 1680 грн. або 40 грн. х 3/4 х 56 р. г. = 1680 грн.
Загальна сума заробітної плати працівника в березні:
3550 + 1680 = 5230 грн.