Индикатор надёжности

Подсказка: Рекомендуется задать пароль длиной не менее двенадцати символов. Чтобы сделать его надёжнее, используйте буквы верхнего и нижнего регистра, числа и символы наподобие ! " ? $ % ^ & ).

Частину відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами тепер можна переносити на період після пологів

29 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» від 03.07.2023 № 3238-ІХ (далі — Закон № 3238). Цим Законом до 4 законодавчих актів внесено зміни, які встановлюють додаткові особливості надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Так, статтю 179 Кодексу законів про працю України та статтю 17 Закону України «Про відпустки» доповнено новою частиною другою такого змісту:

«За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів)».

Абзаци другий і третій частини 1 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) викладено в такій новій редакції:

«Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів).

Жінкам, віднесеним до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період зазначеної відпустки, тривалість якої становить 90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів».

Абзац перший пункту 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII, викладено в новій редакції, якою передбачено надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності та пологах тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів».

Таким чином, якщо працівниця незалежно від причин не бажає використовувати до пологів частину відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), передбачену до пологів тривалістю 70 календарних днів (для жінок-«чорнобильців» — 90 календарних днів), то їй бажано повідомити роботодавця про перенесення цієї частини «декретної» відпустки на період, починаючи з дня пологів (щоб роботодавець знав, з якої дати та на який період необхідно знайти заміну працівниці). Таке повідомлення рекомендуємо оформляти у формі письмової заяви. При цьому перенести на період, починаючи з дня пологів, можна як всі 70 календарних днів, так і меншу кількість календарних днів «декретної» відпустки, що надаються до пологів. Але загальна тривалість «декретної» відпустки зберігається126 календарних днів (для жінок-«чорнобильців» — 180 календарних днів).

Отже, якщо раніше працівниця за власним бажанням йшла в «декретну» відпустку не з першого дня оформлення (видачі) листка непрацездатності по вагітності та пологах (далі — «декретний» ЛН), а з будь-якого дня пізніше, то вона втрачала частину «декретної» відпустки. Тепер така частина «декретної» відпустки втрачатися не буде, а надаватиметься працівниці за її бажанням після дня пологів.

Наприклад, якщо для працівниці сформовано «декретний» ЛН тривалістю 126 календарних днів з серпня по 4 грудня 2023 року, але вона бажає весь серпень (31 календарний день) відпрацювати та лише з 1 вересня 2023 року піти у «декретну» відпустку, то невикористана частина «декретної» відпустки тривалістю 31 календарний день (весь серпень) за бажанням жінки переноситься на період, починаючи з дня пологів (з дня народження дитини) — умовно з 10 жовтня. В цьому випадку на підставі заяви працівниці «декретна» відпустка має бути надана і допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») має бути нарахована їй за період з 1 вересня 2023 року по 4 січня 2024 року — 126 календарних днів, тобто працівниця використає 39 календарних днів «декретної» відпустки до пологів (з 1 вересня по 9 жовтня 2023 року) та 87 (31 + 56) календарних днів «декретної» відпустки з дня пологів (з 10 жовтня 2023 року по 4 січня 2024 року).

Якщо для працівниці сформовано «декретний» ЛН тривалістю 126 календарних днів з серпня по 4 грудня 2023 року, але вона бажає весь період до дня пологів — 70 календарних днів — з 1 серпня по 9 жовтня 2023 року відпрацювати та лише з дня пологів (з дня народження дитини) — умовно з 10 жовтня 2023 року піти у «декретну» відпустку, то невикористана до пологів частина «декретної» відпустки тривалістю 70 календарних днів за бажанням жінки переноситься на період, починаючи з дня пологів — умовно з 10 жовтня. В цьому випадку на підставі заяви працівниці «декретна» відпустка має бути надана і «декретні» мають бути нараховані їй за період з 10 жовтня 2023 року по 12 лютого 2024 року (126 календарних днів).

Звертаємо увагу, що використання «декретної» відпустки повної тривалості — 126 календарних днів (для жінок-«чорнобильців» — 180 календарних днів) є правом, а не обов’язком працівниці, тому вона може використати лише частину «декретної» відпустки.

Наприклад, якщо для працівниці сформовано «декретний» ЛН тривалістю 126 календарних днів з серпня по 4 грудня 2023 року, але вона бажає весь серпень (31 календарний день) відпрацювати та лише з 1 вересня 2023 року піти у «декретну» відпустку, то вона може відмовитися від використання частини «декретної» відпустки тривалістю 31 календарний день (весь серпень) з дня пологів. В цьому випадку на підставі заяви працівниці «декретна» відпустка має бути надана і «декретні» мають бути нараховані їй за період з 1 вересня по 4 грудня 2023 року — 95 календарних днів, тобто працівниця використає 39 календарних днів «декретної» відпустки до пологів (з 1 вересня по 9 жовтня 2023 року) та 56 календарних днів «декретної» відпустки з дня пологів (з 10 жовтня по 4 грудня 2023 року).

Крім того, слід пам’ятати, що «декретні» нараховуються лише за дні «декретної» відпустки, тобто за один і той же календарний день працівниці не можуть бути одночасно нараховані заробітна плата і «декретні», оскільки останні є страховою виплатою, яка повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки (ч. 1 ст. 18 Закону № 1105).

Єдине питання, яке наразі не врегульовано при перенесенні дати початку «декретної» відпустки — який місяць вважати місяцем настання страхового випадку в цілях визначення розрахункового періоду для нарахування «декретних».

Нагадаємо, що наразі відповідно до пункту 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Отже, дотепер місяцем настання страхового випадку вважається місяць, на який припадає перший день тимчасової непрацездатності, зазначений у «декретному» ЛН, незалежно від місяця початку «декретної» відпустки.

Сподіваємося, що Пенсійний фонд України як страховик у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування найближчим часом надасть відповідне роз’яснення, але краще це зробити на нормативному рівні, а саме Кабінету Міністрів України внести зміни до Порядку № 1266, та встановити порядок визначення розрахункового періоду в разі перенесення частини «декретної» відпустки. Тим більше що Прикінцевими положеннями Закону № 3238 доручено Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Таким чином, як зазначено на сайті Верховної Ради України, прийнятим Законом парламент надав можливість вагітній жінці на власний розсуд та з урахуванням медичних показань визначати дату початку «декретної» відпустки. Українська жінка, вагітність якої протікає без ускладнень, може працювати та професійно розвиватися до дня пологів та отримати більше часу для відновлення після народження немовля.


Вам також може бути цікаво

Воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів до 8 лютого 2025 року
Змінено ознаки окремих доходів для відображення у Податковому розрахунку
Закон України, яким збільшується ставка військового збору, направлено на підпис Президенту України
Внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних засобами Порталу «Дія»
З 1 жовтня 2024 року оновлено вимоги до організації та проведення профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій
Набув чинності Закон, яким запроваджено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та відсторонення працівників від роботи