Прийнято та офіційно опубліковано Закон про Держбюджет–2025, яким встановлено соціальні стандарти на 2025 рік

28 листопада 2024 року офіційно опубліковано Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (далі — Закон про Держбюджет-2025), який набере чинності 1 січня 2025 року. Цим Законом встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2025 рік.

Так, відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2025 мінімальна заробітна плата з 1 січня 2025 року становитиме:

— у місячному розмірі — 8000 грн;

— у погодинному розмірі — 48 грн.

Отже, мінімальна заробітна плата у місячному та погодинному розмірах протягом усього 2025 року буде такою ж, якою вона є з 1 квітня 2024 року.

Крім того, розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, визначено на рівні 1600 грн.

Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2025 прожитковий мінімум з 1 січня 2025 року становитиме:

— усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 2920 грн;

— для дітей віком до 6 років — 2563 грн;

— для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн;

— для працездатних осіб — 3028 грн;

— для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді — 2102 грн;

— для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн;

— для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн;

— для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн;

— для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, — 1600 грн.

Таким чином, прожитковий мінімум протягом усього 2025 року буде таким же, як і у 2024 році.

Статтею 39 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що у 2025 році (починаючи з 1 січня) розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ, визначеної Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Одночасно пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ в частині розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом).

Враховуючи вищезазначені показники мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), у тому числі станом на 1 січня 2025 року, максимальної величини бази нарахування ЄСВ протягом усього 2025 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:

• мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 3028 грн (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
• максимальна величина бази нарахування ЄСВ — 160 000 грн (8000 грн х 20);
• сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, — 1760 грн (8000 грн х 22%);
• розмір мінімального страхового внеску — 1760 грн (8000 грн х 22%);
• сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП) протягом усього 2025 року, яка надається:

— у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1514 грн (50% х 3028 грн);

— у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1514 грн та кількості дітей;

— у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 2271 грн (1514 грн х 150%);

— у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 3028 грн (1514 грн х 200%);

• граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 4240 грн (3028 грн х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 4240 грн та кількості дітей;
• максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі— ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 4240 грн (пп. 170.7.3 ПКУ);
• максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 2000 грн (8000 грн х 25%);
• максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 800 грн (8000 грн х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
• максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ), — 24 000 грн (8000 грн х 3);
• максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 40 000 грн (8000 грн х 5);
• максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, урозрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ), — 2000 грн (8000 грн х 25%);
• максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.47 ПКУ), — 4240 грн;
• максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 8480 грн (2 х 4240 грн);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» — 262,81 грн (8000 грн : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців — 525,62 грн (8000 грн х 2 : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» та «декретних», якщо страховий випадок настав: у січні 2025 року — 3942,18 грн (120 000 грн : 30,44), у лютому – грудні 2025 року — 5256,24 грн (160 000 грн : 30,44).

Статтею 20 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що у 2025 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Статтею 30 Закону про Держбюджет-2025 визначено, що у 2025 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.

Статтею 34 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Отже, з 1 січня 2025 року індексація обнулюється, а «базовим» місяцем для обчислення величини приросту ІСЦ буде грудень 2024 року (місяць, що передує місяцю, з якого починається обчислення ІСЦ наростаючим підсумком), при цьому в січні 2025 року індексація не нараховується. Нагадаємо, що аналогічний підхід для нарахування індексації був запроваджений і у 2024 році.

Також пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, яким встановлено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе.

Отже, у 2025 році фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, повинні нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ за себе.