Индикатор надёжности

Подсказка: Рекомендуется задать пароль длиной не менее двенадцати символов. Чтобы сделать его надёжнее, используйте буквы верхнего и нижнего регистра, числа и символы наподобие ! " ? $ % ^ & ).

Внесено зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими відкориговано перелік та дати святкових і неробочих днів

30 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» від 14.07.2023 № 3258-ІХ (далі — Закон № 3258). Цим Законом внесено зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якою встановлено перелік святкових і неробочих днів.

Відтепер 7 січня вже не є святковим днем, при цьому Різдво Христове буде святковим днем лише 25 грудня. Таким чином, з 30 липня 2023 року в Україні встановлено 11 святкових і неробочих днів.

Також змінено дати двох святкових днів. Відтепер День Української Державності буде 15 липня (був 28 липня), а День захисників і захисниць України буде 1 жовтня (був 14 жовтня).

У пояснювальній записці до Закону № 3258, де наведено обґрунтування та мета його прийняття, зазначено таке:

«1. Обґрунтування необхідності прийняття нормативно-правового акта

В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України продовжується потужне відродження Української нації. Невпинна успішна боротьба за свою ідентичність сприяє внутрішньому усвідомленню та бажанню кожного українця проживати власне життя зі своїми традиціями, святами тощо.

Українському народові тривалий час нав’язувались російська ідеологія у майже всіх сферах життя, у тому числі стосовно дотримання юліанського календаря та святкування Різдва Христового 7 січня. Різдво Христове — це велике християнське свято, яке є невід’ємною частиною нашої української культури. Більшість православних християн світу святкують Різдво Христове 25 грудня. Православна церква України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий — новоюліанський календар, за яким живе більшість православних церков світу та яким, зокрема, передбачено святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня.

Зміна дати святкування Різдва Христового зумовлює необхідність перенесення на тринадцять повних календарних днів дат відзначення Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня).

2. Цілі і завдання законопроекту

Метою законопроекту є відмова від російської спадщини нав’язування відзначення Різдва Христового 7 січня та встановлення дати святкування Різдва Христового 25 грудня. І, як наслідок, перенесення дат святкування Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня), коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня), яке пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці».

На завершення нагадаємо, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 КЗпП.

Отже, у період дії воєнного стану в сфері відносин, які регулюються трудовим законодавством, норми статті 73 КЗпП не діють, тобто немає святкових і неробочих днів (вони є звичайними робочими чи вихідними днями). Відповідно, на ці дні щорічна відпустка та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, не продовжуються, а при розрахунку відпускних зазначені дні не виключаються з розрахункового періоду.


Вам також може бути цікаво

Воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів до 8 лютого 2025 року
Змінено ознаки окремих доходів для відображення у Податковому розрахунку
Закон України, яким збільшується ставка військового збору, направлено на підпис Президенту України
Внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних засобами Порталу «Дія»
З 1 жовтня 2024 року оновлено вимоги до організації та проведення профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій
Набув чинності Закон, яким запроваджено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та відсторонення працівників від роботи