Журнал Все про працю і зарплату № 2/2024

Артем КОЛИСНИЧЕНКО, эксперт по вопросам трудового законодательства

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Реалізація права на працю здійснюється шляхом працевлаштування громадян на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб. Який порядок прийняття працівників на роботу? Як воно оформляється документально? В якій формі укладається трудовий договір? В яких випадках з працівником укладається контракт? Які особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану? Кому роботодавець не може, а в яких випадках має право відмовити в прийнятті на роботу? Які держоргани і яким чином роботодавець повинен повідомляти про прийняття працівників на роботу? Яка відповідальність роботодавця та його посадових осіб за порушення порядку прийняття працівника на роботу?

Александр ШИПОВСКИЙ, главный редактор журнала "Все о труде и зарплате"

Через зупинення дії на 2023 рік Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» більшість роботодавців протягом 2023 року не проводила індексацію заробітної плати працівників. Невелика кількість роботодавців протягом 2023 року виплачувала працівникам індексацію, яка склалась станом на грудень 2022 року, а ще менша кількість роботодавців протягом 2023 року за власним рішенням продовжувала нараховувати працівникам індексацію в загальному порядку. У 2024 році дію Закону про індексацію відновлено, а Законом про Держбюджет-2024 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Яким чином у 2024 році проводити індексацію заробітної плати? Які доходи підлягають індексації? Як визначається величина приросту ІСЦ і сума індексації?

Вадим АНТИПОВ, эксперт по вопросам трудового законодательства

Трапляється, що роботодавці надають працівникам дохід у негрошовій формі. Оскільки із суми такого доходу неможливо утримати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, пункт 164.5 Податкового кодексу України передбачає застосування «натурального» коефіцієнту для визначення бази оподаткування. Тривалий час такий коефіцієнт застосовувався виключно для визначення бази оподаткування ПДФО. Але у вересні 2022 року до Податкового кодексу України були внесені зміни, які уточнили порядок нарахування і утримання військового збору. В лютому 2024 року була оприлюднена індивідуальна податкова консультація, з якої випливає, що у разі надання доходів у негрошовій формі при визначенні бази оподаткування військовим збором потрібно застосовувати «натуральний» коефіцієнт. Яким чином наразі обкладати ПДФО і військовим збором негрошовий дохід? Чи зменшується база оподаткування військовим збором у разі застосування податкової соціальної пільги?

Дмитрий ДАНКОВСКИЙ, эксперт по вопросам трудового и налогового законодательства

Одним з видів відпусток, що надаються працівникам і передбачені чинним законодавством, є відпустки без збереження заробітної плати. До таких відпусток з моменту введення воєнного стану належать відпустка без збереження заробітної плати, що може надаватися на прохання працівника у період дії воєнного стану, та відпустка без збереження заробітної плати, що надається за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи. Також до відпусток без збереження заробітної плати належить відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, яка за бажанням працівника надається йому в обов’язковому порядку. Які ще існують види відпусток без збереження заробітної плати? В яких випадках відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам за їх бажанням в обов’язковому порядку, а які лише за згодою роботодавця? Яка максимальна тривалість відпусток без збереження заробітної плати? Як документально оформляється їх надання?

Олег ВИНОГРАДОВ, эксперт по вопросам трудового и налогового законодательства

Під час триваючої збройної агресії проти нашої країни як ніколи актуальним є питання донорства крові та її компонентів, оскільки кожний день наші захисники отримують поранення на фронті, які часто призводять до втрати крові. Донорство крові та її компонентів є однією з потреб системи охорони здоров’я і складовою комплексу заходів з лікування громадян. Розвиток донорства є важливим соціально-необхідним обов’язком держави, що регулюється спеціальним Законом України, який визначає засади державної політики щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та її компонентів. Які трудові гарантії для працівників-донорів встановлені «донорським» Законом і Кодексом законів про працю України? За які дні за працівником, який здійснив донацію крові, зберігається середній заробіток? Як він розраховується? В яких випадках і коли працівники можуть використати додатковий день відпочинку в разі донації крові? В якому розмірі працівникам-донорам виплачуються «лікарняні»?