Об учете годового вознаграждения при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, если в расчетном периоде был простойЩодо врахування річної винагороди при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді був простій
Работнице с 25 мая 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В расчетном периоде (май 2019 года – апрель 2020 года) работнице в феврале 2020 года начислено вознаграждение по итогам работы за 2019 год в сумме 4800 грн. Каким образом учитывается это вознаграждение при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае, если в период с 23 марта по 12 мая 2020 года на предприятии (у работницы) был простой из-за карантина с начислением оплаты простоя в размере 2/3 оклада?Працівниці з 25 травня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. В розрахунковому періоді (травень 2019 року – квітень 2020 року) працівниці в лютому 2020 року нарахована винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 4800 грн. Яким чином враховується ця винагорода при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні, якщо в період з 23 березня по 12 травня 2020 року на підприємстві (у працівниці) був простій через карантин з нарахуванням оплати простою в розмірі 2/3 окладу?
Исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска (п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100; далее — Порядок № 100).
Согласно абзацу второму пункта 3 Порядка № 100 единовременное вознаграждение по итогам работы за год включается в средний заработок путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения, начисленного в текущем году за предыдущий календарный год.
Учитывая содержание вопроса, поскольку вознаграждение начислялось (выплачивалось) работнице в феврале 2020 года (текущий календарный год) по итогам работы в 2019 году (предыдущий календарный год), то оно учитывается при исчислении среднего заработка за время отпуска в мае путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку каждого месяца расчетного периода (май 2019 года – апрель 2020 года).
Но следует учитывать, что время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени (которое исключается из расчетного периода) относится время простоя не по вине работника, который оплачивался в размере 2/3 оклада на основании части первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины.
Следовательно, поскольку у работницы (на предприятии) в расчетном периоде простой длился с 23 марта по 30 апреля 2020 года (39 календарных дней), то этот период (календарные дни) исключается из расчетного периода.
Учитывая, что из-за простоя весь апрель (с 1 по 30 число) исключается из расчетного периода, то последний включает лишь 11 месяцев, поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае годовое вознаграждение учитывается путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку 11 месяцев расчетного периода (май 2019 года – март 2020 года), то есть в размере 11/12 начисленной суммы вознаграждения — 4400 грн. (4800 грн. х 11/12).
Что касается марта 2020 года, в котором также был простой, то в этом месяце у работницы есть отработанный период (с 1 по 22 марта) и начисленный заработок, поэтому к заработку марта прибавляется 1/12 вознаграждения. Это объясняется тем, что годовое вознаграждение учитывается путем прибавления его 1/12 части к заработку каждого месяца расчетного периода, а март не исключается из расчетного периода. Кроме того, Порядок № 100 не требует учета 1/12 вознаграждения пропорционально отработанным дням в месяце расчетного периода, то есть именно 1/12 вознаграждения прибавляется к заработку месяца расчетного периода, даже если в таком месяце работником отработан только один рабочий день.
ПРИМЕР
Начисление отпускных, если в расчетном периоде был простой и выплачено годовое вознаграждение
Условия как в вопросе: на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, работнице с 25 мая 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. У работницы (на предприятии) в расчетном периоде (май 2019 года – апрель 2020 года) из-за карантина был простой с 23 марта по 30 апреля 2020 года (39 календарных дней) с начислением оплаты простоя в размере 2/3 оклада. За отработанный период с 1 мая 2019 года по 22 марта 2020 года работница, оклад которой составляет 6000 грн., получила заработную плату в сумме 64 000 грн., в том числе за май 2019 года – февраль 2020 года (10 месяцев) — 60 000 грн. (10 мес. х 6000 грн.), за март — 4000 грн. (6000 грн. : 21 р. д. х 14 отраб. д.). Кроме того, в феврале 2020 года ей начислено вознаграждение по итогам работы за 2019 год в сумме 4800 грн.
Период простоя (с 23 марта по 30 апреля) исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), поэтому оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.
К выплатам расчетного периода, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, относятся начисленная работнице заработная плата в сумме 64 000 грн. и годовое вознаграждение. Годовое вознаграждение, начисленное в текущем (2020) году за предыдущий (2019) год в сумме 4800 грн., учитывается путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения (абз. второй п. 3 Порядка № 100).
Поскольку весь апрель (с 1 по 30 число) у работницы (на предприятии) был простой, этот месяц исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только 11 месяцев. Следовательно, годовое вознаграждение учитывается путем прибавления 1/12 вознаграждения к заработку 11 месяцев расчетного периода (май 2019 года – март 2020 года), а именно в размере 11/12 начисленной суммы вознаграждения — 4400 грн. (4800 грн. х 11/12).
Суммарный заработок работницы в расчетном периоде, который учитывается при исчислении среднего заработка для начисления отпускных:
64 000 грн. (зарплата) + 4400 грн. (годовое вознаграждение) = 68 400 грн.
Простой всего включает 39 календарных дней (с 23 марта по 30 апреля), но из них один день является нерабочим днем — 19 апреля (Пасха), поэтому его исключаем из периода простоя (остается 38 к. д.), но включаем в количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде.
Количество календарных дней в расчетном периоде, которые включаются в расчет:
366 к. д. – 11 празд. д. – 38 к. д. (простой) = 317 к. д.
Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде:
68 400 грн. : 317 к. д. = 215,77 грн.
Сумма отпускных:
215,77 грн. х 24 к. д. = 5178,48 грн.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100; далі — Порядок № 100).
Згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Зважаючи на зміст запитання, оскільки винагорода нараховувалась (виплачувалась) працівниці в лютому 2020 року (поточний календарний рік) за підсумками роботи у 2019 році (попередній календарний рік), то вона враховується при обчисленні середнього заробітку за час відпустки у травні шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку кожного місяця розрахункового періоду (травень 2019 року – квітень 2020 року).
Але слід враховувати, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу (який виключається з розрахункового періоду) належить час простою не з вини працівника, який оплачувався в розмірі 2/3 окладу на підставі частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України.
Отже, оскільки у працівниці (на підприємстві) в розрахунковому періоді простій тривав з 23 березня по 30 квітня 2020 року (39 календарних днів), то цей період (календарні дні) виключається з розрахункового періоду.
Враховуючи, що через простій весь квітень (з 1 по 30 число) виключається з розрахункового періоду, то останній включає лише 11 місяців, отже, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних річна винагорода враховується шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку 11 місяців розрахункового періоду (травень 2019 року – березень 2020 року), тобто в розмірі 11/12 нарахованої суми винагороди — 4400 грн. (4800 грн. х 11/12).
Що стосується березня 2020 року, в якому також був простій, то в цьому місяці у працівниці є відпрацьований період (з 1 по 22 березня) і нарахований заробіток, тому до заробітку березня додається 1/12 винагороди. Це пояснюється тим, що річна винагорода враховується шляхом додавання її 1/12 частини до заробітку кожного місяця розрахункового періоду, а березень не виключається з розрахункового періоду. Крім того, Порядок № 100 не вимагає врахування 1/12 винагороди пропорційно відпрацьованим дням в місяці розрахункового періоду, тобто саме 1/12 винагороди додається до заробітку місяця розрахункового періоду, навіть якщо в такому місяці працівником відпрацьовано лише один робочий день.
ПРИКЛАД
Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді був простій і виплачена річна винагорода
Умови як в запитанні: на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, працівниці з 25 травня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. У працівниці (на підприємстві) в розрахунковому періоді (травень 2019 року – квітень 2020 року) через карантин, встановлений урядом, був простій з 23 березня по 30 квітня 2020 року (39 календарних днів) з нарахуванням оплати простою в розмірі 2/3 окладу. За відпрацьований період з 1 травня 2019 року по 22 березня 2020 року працівниця, оклад якої становить 6000 грн., отримала заробітну плату в сумі 64 000 грн., в тому числі за травень 2019 року – лютий 2020 року (10 місяців) — 60 000 грн. (10 міс. х 6000 грн.), за березень — 4000 грн. (6000 грн. : 21 р. д. х 14 відпрац. д.). Крім того, в лютому 2020 року їй нарахована винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 4800 грн.
Період простою (з 23 березня по 30 квітня) виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), тому оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.
До виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включаються нарахована працівниці заробітна плата в сумі 64 000 грн. та річна винагорода. Річна винагорода, нарахована в поточному (2020) році за попередній (2019) рік в сумі 4800 грн., враховується шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди (абз. другий п. 3 Порядку № 100).
Оскільки весь квітень (з 1 по 30 число) у працівниці (на підприємстві) був простій, цей місяць виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише 11 місяців. Отже, річна винагорода враховується шляхом додавання 1/12 винагороди до заробітку 11 місяців розрахункового періоду (травень 2019 року – березень 2020 року), а саме в розмірі 11/12 нарахованої суми винагороди — 4400 грн. (4800 грн. х 11/12).
Сумарний заробіток працівниці в розрахунковому періоді, який враховується при обчисленні середнього заробітку для нарахування відпускних:
64 000 грн. (зарплата) + 4400 грн. (річна винагорода) = 68 400 грн.
Простій загалом включає 39 календарних днів (з 23 березня по 30 квітня), але з них один день є неробочим днем — 19 квітня (Пасха), тому його виключаємо з періоду простою (залишається 38 к. д.), але включаємо до кількості святкових та неробочих днів в розрахунковому періоді.
Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:
366 к. д. – 11 святк. д. – 38 к. д. (простій) = 317 к. д.
Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:
68 400 грн. : 317 к. д. = 215,77 грн.
Сума відпускних:
215,77 грн. х 24 к. д. = 5178,48 грн.