Нарахування «декретних», якщо працівниці нарахована премія в місяці розрахункового періоду, в якому немає відпрацьованих днів через перебування у відпустці без збереження заробітної плати і хворобу

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Отже, якщо працівник не працював весь місяць розрахункового періоду з поважних причин (наприклад, весь місяць не працював через перебування у відпустці без збереження заробітної плати та через тимчасову непрацездатність), то такий місяць виключається з розрахункового періоду і не враховуються всі виплати, нараховані в такому місяці.¹

Вихідні дні не належать до поважних причин, тому вони не виключаються з розрахункового періоду. Але це не стосується вихідних днів місяця, в якому не відпрацьовано жодного дня з поважних причин.

В запитанні зазначено, що працівниця у жовтні 2020 року не відпрацювала жодного дня, оскільки в період з 1 по 16 жовтня (16 к. д.) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, наданої на період карантину, тобто в цей період була відсутня на роботі з поважних причин, а з 19 по 31 жовтня (16 к. д.) вона хворіла, тобто також була відсутня на роботі в цей період з поважних причин, а всі інші дні цього місяця — 17 і 18 жовтня (2 к. д. — субота і неділя) були вихідними днями на підприємстві (для працівниці).

Таким чином, працівниця у жовтні 2020 року не працювала з поважних причин, оскільки у всі робочі дні жовтня в неї була відпустка без збереження заробітної плати і тимчасова непрацездатність. У вихідні дні за визначенням працівниця не повинна була працювати і не могла отримувати заробітну плату (дохід) за такі дні.

Враховуючи вищевикладене, весь жовтень 2020 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а нарахована працівниці у жовтні премія за ІІІ квартал не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки, наданої з 21 грудня 2020 року (незважаючи на те, що з вказаної премії сплачено ЄСВ).

Припустимо, що працівниці в розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) щомісяця (крім жовтня 2020 року) виплачувалась заробітна плата в розмірі окладу — 8000 грн., і в неї (крім жовтня 2020 року) немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Оскільки весь жовтень 2020 року (31 к. д.) виключається з розрахункового періоду, а квартальна премія, виплачена в жовтні, не враховується, обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці в розрахунковому періоді:

(8000 грн. х 11 міс.) : (366 к. д. – 31 к. д.) = 88 000 грн. : 335 к. д. = 262,69 грн.

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (126 к. д.):

262,69 грн. х 126 к. д. = 33 098,94 грн.