Нарахування вихідної допомоги працівниці, яку звільняють за скороченням штату одразу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 6 років

Відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Отже, якщо підприємство не ліквідується, то звільнення вищезазначених жінок, які працюють за безстроковим трудовим договором, неможливе за скороченням штату (за пунктом 1 статті 40 КЗпП), оскільки таке звільнення відбувається з ініціативи роботодавця.

Якщо працівниця втрачає статус жінки, зазначеної у частині третій статті 184 КЗпП, зокрема дитині виповнюється 6 років і у жінки закінчується відпустка для догляду за цією дитиною, то звільнення такої працівниці (не одинокої матері) здійснюється на загальних підставах.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування суми вихідної допомоги при звільненні працівника здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації), в тому числі для розрахунку вихідної допомоги при звільненні, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю, в якому відбувається звільнення працівниці).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. четвертий п. 2, абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Зважаючи на зміст запитання, перед місяцем виплати вихідної допомоги (листопад) працівниця протягом останніх 4 місяців (вересень – жовтень, липень – серпень) не працювала через перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). Отже, обчислення середньомісячної заробітної плати для нарахування вихідної допомоги здійснюється виходячи з установленого працівниці посадового окладу в місяці звільнення.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства (працівника), встановленим з дотриманням вимог законодавства.

ПРИКЛАД

Нарахування вихідної допомоги, якщо працівницю звільняють
одразу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 6 років

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівницю звільняють у зв’язку із скороченням її посади 11 листопада 2020 року. При звільненні їй виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітків. Протягом останніх 3 років перед місяцем звільнення працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Оклад працівниці — 7000 грн.

Оскільки перед місяцем виплати вихідної допомоги (листопад) працівниця протягом останніх 4 місяців (з 2017 року) не працювала через перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, то обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з установленого працівниці посадового окладу в місяці звільнення (листопаді). Таке обчислення провадиться в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарні місяці: вересень – жовтень. Норма робочого часу за графіком роботи працівниці у вересні — 22 робочих дні, у жовтні — 21 робочий день.

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді:

(7000 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. (вересень) + 21 р. д. (жовтень)) = 325,58 грн.

Середньомісячне число робочих днів в умовному розрахунковому періоді:

(22 р. д. (вересень) + 21 р. д. (жовтень)) : 2 = 21,5 р. д.

Середня місячна заробітна плата:

325,58 грн. х 21,5 р. д. = 6999,97 грн.

Сума вихідної допомоги, яка становить два середньомісячних заробітки:

6999,97 грн. х 2 міс. = 13 999,94 грн.

Отже, сума вихідної допомоги, яку потрібно виплатити працівниці при звільненні, становить 13 999,94 грн.