Нарахування «лікарняних» працівникам, які в розрахунковому періоді певний час не працювали через роботу членами виборчих комісій з місцевих виборів на платній або безоплатній основі

Трудові гарантії за місцем основної роботи працівників, які є членами виборчих комісій з місцевих виборів, виборів Президента України та з виборів народних депутатів (далі — виборчі комісії), визначені Виборчим кодексом України (далі — ВКУ).

Згідно зі статтями 92, 149, 212 ВКУ особи, які виконують обов’язки члена виборчої комісії на платній основі (голова, заступник голови, секретар або інші члени виборчої комісії), звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи із збереженням відповідного (загального та спеціального) стажу. Робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, оплачується у розмірі та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму» від 28.07.2004 р. № 966 (далі — Постанова № 966), за рахунок коштів державного (на місцевих виборах — місцевого) бюджету, що виділяються на підготовку і проведення виборів.

Оплата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою за його середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Збереження середнього заробітку за основним місцем роботи за працівниками, які виконують обов’язки члена виборчої комісії на платній основі, ні ВКУ, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

У працівників за основним місцем роботи, які в робочий час на безоплатній основі виконують обов’язки члена виборчої комісії (участь у засіданнях виборчої комісії, інших заходах на виконання норм ВКУ чи рішень комісії), тобто виконують державні обов’язки в робочий час, зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).

Пунктом 3 Постанови № 966 встановлено, що заробітна плата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях (тобто нарахована за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів), включається до фактичного заробітку за основним місцем роботи при обчисленні пенсії та середньої заробітної плати у випадках, передбачених законодавством.

Водночас правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання визначаються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Згідно з пунктом 8 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 33 Закону № 1105 передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведених норм постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (в редакції постанови від 26.06.2015 р. № 439) затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок № 1266).

Пунктом 3 Порядку № 1266 встановлено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Відповідно до пункту 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (далі разом — страхові виплати) обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, внесених до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДПС.

Отже, обчислення середньої заробітної плати (доходу) для нарахування страхових виплат за основним місцем роботи (діяльності) здійснюється роботодавцем тільки з урахуванням заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), нарахованої за основним місцем роботи застрахованій особі в розрахунковому періоді та відображеної роботодавцем у Звітах з ЄСВ. При цьому включати до виплат розрахункового періоду за основним місцем роботи будь-який дохід, нарахований застрахованій особі за іншими місцями роботи (іншими страхувальниками), зокрема, заробітну плату або грошову винагороду, виплачену виборчою комісією за рахунок державного або місцевого бюджету за час роботи у виборчій комісії, немає законодавчих підстав (Законом № 1105 та Порядком № 1266 це не передбачено).

Що стосується періоду, коли працівник був увільнений від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи на період виконання повноважень члена виборчої комісії на платній основі, тобто коли за ним не зберігався середній заробіток за основним місцем роботи, то такий період (календарні дні) відсутності на роботі без збереження заробітної плати є тотожним періоду відпустки без збереження заробітної плати, тому має виключатися з розрахункового періоду як такий, що не відпрацьований з поважної причини (виконання державних обов’язків).¹ Такий період зазначається в наказі керівника підприємства про увільнення працівника від виконання посадових (трудових) обов’язків у зв’язку з виконанням повноважень члена виборчої комісії на платній основі.

Період (календарні дні), коли працівник у робочий час на підставі наказу керівника підприємства увільнявся від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи на період виконання повноважень члена виборчої комісії на безоплатній основі (тобто коли за ним зберігався середній заробіток за основним місцем роботи — ч. перша ст. 119 КЗпП), не виключається з розрахункового періоду, а нарахований роботодавцем середній заробіток, з якого сплачено ЄСВ і який відображено у Звіті з ЄСВ, включається до виплат розрахункового періоду, з яких обчислюється середня заробітна плата для нарахування страхових виплат.

Якщо працівник, який виконував повноваження члена виборчої комісії на безоплатній основі, за основним місцем роботи за власним бажанням подавав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати у дні, коли він залучався до виконання повноважень члена виборчої комісії, і йому на підставі наказу керівника підприємства в такі дні надавалася відпустка без збереження заробітної плати, то календарні дні такої відпустки виключаються з розрахункового періоду як період, не відпрацьований з поважної причини.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних» працівнику, який в розрахунковому періоді
був членом виборчої комісії на платній основі

Працівник хворів з 2 по 11 грудня 2020 року (10 календарних днів). В розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) він в період з 1 жовтня по 20 листопада 2020 року (51 календарний день) був увільнений від виконання посадових обов’язків за основним місцем роботи на період виконання повноважень члена (заступника голови) дільничної виборчої комісії з місцевих виборів на платній основі з отриманням заробітної плати за рахунок місцевого бюджету. За цей період середній заробіток за місцем основної роботи за ним не зберігався.

Сукупна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді за місцем основної роботи, з якої сплачено ЄСВ і яка відображена у Звітах з ЄСВ, становить 105 470 грн. Загальний страховий стаж працівника — 25 років, страховий стаж протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Оскільки працівник в період з 1 жовтня по 20 листопада 2020 року (51 календарний день) був увільнений від виконання посадових обов’язків за основним місцем роботи без збереження заробітної плати, то цей період відсутності на роботі, що має ознаки відпустки без збереження заробітної плати, виключається з розрахункового періоду як такий, що не відпрацьований з поважної причини (виконання державних обов’язків). Інших періодів, не відпрацьованих з поважних причин, в розрахунковому періоді у працівника немає.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних»:

366 к. д. – 51 к. д. = 315 к. д.

Заробітна плата, нарахована працівнику за час роботи у виборчій комісії за рахунок місцевого бюджету, не є доходом, нарахованим за місцем основної роботи та відображеним роботодавцем у Звіті з ЄСВ, тому вона не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» за місцем основної роботи.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу працівника (25 років):

105 470 грн. : 315 к. д. х 100% = 334,83 грн.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 2 по 11 грудня (10 календарних днів):

334,83 грн. х 10 к. д. хвор. = 3348,30 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних» працівнику, який в розрахунковому періоді
був членом виборчої комісії на безоплатній основі

Працівник хворів з 3 по 14 грудня 2020 року (12 календарних днів). В розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) він в період з 10 по 30 жовтня періодично (в окремі робочі дні) увільнявся від виконання посадових обов’язків за основним місцем роботи на період виконання повноважень члена дільничної виборчої комісії з місцевих виборів, які виконувались ним на безоплатній основі. За основним місцем роботи за працівником зберігався середній заробіток за період (робочі години, робочі дні) відсутності на роботі у зв’язку з виконанням повноважень члена дільничної виборчої комісії, тобто за період виконання державних обов’язків в робочий час (ч. перша ст. 119 КЗпП).

В розрахунковому періоді у працівника за місцем основної роботи сукупна заробітна плата (в тому числі середній заробіток за час виконання повноважень члена дільничної виборчої комісії в робочий час), з якої сплачено ЄСВ і яка відображена роботодавцем у Звітах з ЄСВ, становить 78 350 грн. Загальний страховий стаж працівника — 7 років, страховий стаж протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

В розрахунковому періоді у працівника немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин, в тому числі немає періодів надання відпустки без збереження заробітної плати. При цьому робочі (календарні) дні, в які працівник за основним місцем роботи увільнявся від виконання посадових обов’язків із збереженням середнього заробітку для виконання повноважень члена дільничної виборчої комісії на безоплатній основі, не виключаються з розрахункового періоду.

Середньоденна заробітна плата з урахуванням страхового стажу працівника (7 років):

78 350 грн. : 366 к. д. х 70% = 149,85 грн.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 3 по 14 грудня (12 календарних днів):

149,85 грн. х 12 к. д. хвор. = 1798,20 грн.