Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді у працівника простій та відпустка без збереження заробітної плати з отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину
Працівниця хворіла в період з 7 по 18 грудня 2020 року (12 календарних днів). В розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) з 18 березня по 12 травня 2020 року на підприємстві був простій з нарахуванням працівникам 2/3 окладу. В період з 20 липня по 31 серпня (всього 43 к. д.) працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, наданої на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону України «Про відпустки»). За час цієї відпустки вона отримала допомогу по частковому безробіттю на період карантину від центру зайнятості (за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття). Чи виключаються з розрахункового періоду час простою та час «карантинної» відпустки без збереження заробітної плати? Чи враховуються оплата простою і допомога по частковому безробіттю на період карантину при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних»?
Згідно з частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Отже, за час простою не з вини працівника, введеного на період карантину, працівникам нараховується оплата в розмірі не нижче 2/3 окладу. Конкретний розмір оплати часу простою встановлюється в наказі керівника підприємства про введення простою.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 визначено, що оплата простоїв не з вини працівника як оплата за невідпрацьований час є фондом додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).
Отже, оплата простою у складі заробітної плати (ФОП) є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ.
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні») здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Оскільки час простою не належить до вищезазначених поважних причин відсутності на роботі, то він не виключається з розрахункового періоду, а оплата простою, яка є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».
Відпустка без збереження заробітної плати, в тому числі надана на період карантину відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), пунктом 3 Порядку № 1266 віднесена до поважних причин відсутності на роботі, тому період такої відпустки виключається з розрахункового періоду незалежно від того, отримував чи ні працівник за час такої відпустки допомогу по частковому безробіттю на період карантину, передбачену статтями 47 і 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість).1
1 Див. також лист ФССУ від 28.05.2020 р. № 1367-11-1 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2020, стор. 117. (Ред.)
Пунктом 3.2 Інструкції № 5 визначено, що допомога по частковому безробіттю не належить до ФОП. Отже, на суму допомоги по частковому безробіттю на період карантину ЄСВ не нараховується, така допомога у Звіті з ЄСВ не відображається2, тому вона не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».1
1 Див. також лист ФССУ від 28.05.2020 р. № 1367-11-1 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2020, стор. 117. (Ред.)
Що стосується включення до страхового стажу періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з одночасним отриманням за цей час допомоги по частковому безробіттю, то відповідно до абзацу другого частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV період отримання виплат за окремими видами соціального страхування включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Отже, період отримання допомоги по частковому безробіттю, яка виплачується центрами зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття відповідно до норм статей 47 і 47-1 Закону про зайнятість (в нашому випадку — період отримання працівницею допомоги по частковому безробіттю за період «карантинної» відпустки з 20 липня по 31 серпня 2020 року), включається до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності.
ПРИКЛАД
Нарахування працівниці «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді простій
та відпустка без збереження заробітної плати
Умови як в запитанні: працівниця в період з 7 по 18 грудня 2020 року (12 календарних днів) хворіла (загальне захворювання). В розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) на підприємстві з 18 березня по 12 травня 2020 року був простій, за час якого працівниці нараховувалась оплата простою в розмірі 2/3 окладу (ст. 113 КЗпП). В період з 20 липня по 31 серпня (всього 43 к. д.) працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки), за час якої вона отримала допомогу по частковому безробіттю на період карантину від центру зайнятості. Інших періодів, не відпрацьованих з поважних причин, у працівниці немає. В розрахунковому періоді працівниця отримала заробітну плату (включаючи оплату простою), з якої сплачено ЄСВ і яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних», в сумі 67 345,59 грн. Загальний страховий стаж працівниці — 7 років, протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.
Період простою (з 18 березня по 12 травня 2020 року) не виключається з розрахункового періоду, а оплата простою враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».
Відпустка без збереження заробітної плати на період карантину належить до поважних причин відсутності на роботі, тому 43 календарні дні такої відпустки виключаються з розрахункового періоду.
Загальна кількість календарних днів в розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року), які включаються до розрахунку:
366 к. д. – 43 к. д. (відпустка без збереження заробітної плати) = 323 к. д.
Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:
67 345,59 грн. : 323 к. д. = 208,50 грн.
Середньоденна заробітна плата з урахуванням страхового стажу (7 років):
208,50 грн. х 70% = 145,95 грн.
Сума «лікарняних» за період хвороби з 7 по 18 грудня (12 календарних днів):
145,95 грн. х 12 к. д. хвор. = 1751,40 грн.