Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді у працівниці відпустка для догляду за дитиною до 6 років і самоізоляція, не підтверджена листком непрацездатності

Відповідно до пункту 25 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні»), є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Зважаючи на зміст запитання, оскільки у працівниці страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав у грудні 2020 року, то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні «лікарняних» є останні 12 календарних місяців: грудень 2019 року – листопад 2020 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

В запитанні зазначено, що працівниця з 2017 року по 3 листопада 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, яка пунктом 3 Порядку № 1266 віднесена до поважних причин відсутності на роботі, тому період перебування в цій відпустці з 1 грудня 2019 року по 3 листопада 2020 року виключається з розрахункового періоду. Отже, розрахунковий період у працівниці включає лише період з 4 по 30 листопада 2020 року.

Що стосується періоду перебування працівниці на самоізоляції (через те, що її близький родич захворів на коронавірус), то якщо за цей період працівниці не було видано у встановленому порядку листок непрацездатності або довідку, які підтверджують її тимчасову непрацездатність, то немає підстав виключати період такої самоізоляції з розрахункового періоду.

Звертаємо увагу, що статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) не передбачено включення до страхового стажу періоду відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком (на відміну від  відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), за який не було сплачено ЄСВ.

Отже, якщо у працівниці страховий випадок (тимчасова непрацездатність) настав 14 грудня 2020 року, а протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку, тобто в період з 14 грудня 2019 року по 13 грудня 2020 року, вона з 14 грудня 2019 року по 3 листопада 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, за період якої не було сплачено ЄСВ, то у працівниці протягом останніх 12 місяців страховий стаж становить менше 6 місяців.

В цьому випадку для обчислення «лікарняних» встановлено верхнє обмеження пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105 та пунктом 29 Порядку № 1266, згідно з якими застрахованим особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, «лікарняні» обчислюються виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1266 у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пункту 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.

ПРИКЛАД

Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді у працівниці відпустка
для догляду за дитиною до 6 років і самоізоляція, не підтверджена листком непрацездатності

Умови як в запитанні: працівниця хворіла в період з 14 по 23 грудня 2020 року (10 календарних днів). В розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) вона з 2017 року по 3 листопада 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, з 4 по 15 листопада працювала, а з 16 по 30 листопада перебувала на самоізоляції, але листка непрацездатності чи довідки від медзакладу, які підтверджують її тимчасову непрацездатність за період самоізоляції, підприємству не надала (в табелі за цей період працівниці проставлено код «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин). За відпрацьований період з 4 по 15 листопада їй нараховано заробітну плату в сумі 2476,19 грн. (6500 грн. : 21 р. д. х 8 відпрац. д.). Через перебування з грудня 2019 року по 3 листопада 2020 року у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком страховий стаж працівниці протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців.

Період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком (з 1 грудня 2019 року по 3 листопада 2020 року) виключається з розрахункового періоду. Період самоізоляції, який не підтверджений як період тимчасової непрацездатності листком непрацездатності чи довідкою медзакладу, не виключається з розрахункового періоду.

Отже, розрахунковий період у працівниці включає період з 4 по 30 листопада 2020 року (27 календарних днів), в якому їй нараховано заробітну плату в сумі 2476,19 грн. (6500 грн. : 21 р. д. х 8 відпрац. д.).

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

2476,19 грн. : 27 к. д. = 91,71 грн.

Оскільки страховий стаж працівниці протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців, на неї поширюється верхнє обмеження середньоденної заробітної плати, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105 та пунктом 29 Порядку № 1266, тобто максимальна середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). При цьому загальний страховий стаж працівниці не впливає на розрахунок максимальної середньоденної заробітної плати.

Максимальна середньоденна заробітна плата (обчислюється з мінімальної заробітної плати у грудні 2020 року):

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді (91,71 грн.) менше максимальної середньоденної заробітної плати (164,26 грн.), тому для розрахунку «лікарняних» застосовується перша величина (91,71 грн.).

Сума «лікарняних» за період хвороби з 14 по 23 грудня 2020 року (10 календарних днів):

91,71 грн. х 10 к. д. хвор. = 917,10 грн.

________________________________________