Нарахування «лікарняних», якщо на початок та кінець розрахункового періоду припадають «перехідні» відпускні
Працівник хворів з 22 по 30 січня 2020 року. На початку та в кінці розрахункового періоду (січень – грудень 2019 року) він перебував у щорічних відпустках, які надавались йому з 17 грудня 2018 року по 12 січня 2019 року (24 к. д.) та з 16 грудня 2019 року по 11 січня 2020 року (24 к. д.). Відпускні за обидві відпустки виплачувались працівнику напередодні їх надання відповідно 13 грудня 2018 року в сумі 6840 грн. (285 грн. х 24 к. д.) та 12 грудня 2019 року в сумі 7104 грн. (296 грн. х 24 к. д.). Як враховуються такі відпускні при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» у січні 2020 року?
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (далі — «лікарняні») здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для нарахування «лікарняних» і допомоги по вагітності та пологах, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (зокрема, тимчасова непрацездатність).
Отже, якщо страховий випадок (хвороба) настав у січні 2020 року, то розрахунковим періодом є останні 12 календарних місяців: січень – грудень 2019 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Період перебування у щорічній відпустці не включено до вищезазначених поважних причин відсутності на роботі, тому календарні дні щорічної відпустки не виключаються з розрахункового періоду.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток, як оплата за невідпрацьований час, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці, тому є базою нарахування ЄСВ.
Отже, відпускні враховуються при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «лікарняних».
Відповідно до підпункту 1.6.1 Інструкції № 5 нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.
Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДФС.
Згідно з пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до графи 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» таблиці 6 Звіту з ЄСВ із зазначенням відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці, з кодом типу нарахувань 10. Суми, що припадають на дні відпустки в наступних місяцях, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком з кодом типу нарахувань 10.
Крім того, підпунктом 2 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449 встановлено, що застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.
Отже, відпускні, нараховані за відпустку, яка припадає на два суміжні місяці (далі — «перехідні» відпускні), з метою нарахування ЄСВ та врахування в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» (допомоги по вагітності та пологах) відносяться до заробітної плати того місяця, за календарні дні якого вони нараховані. До сумарної заробітної плати розрахункового періоду включаються лише відпускні, нараховані за календарні дні відпустки, що припадають на місяці розрахункового періоду.1
1 Див. лист ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422 та роз’яснення Київського міського відділення ФСС з ТВП від 19.11.2015 р. в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 10/2015, стор. 120, та № 3/2016, стор. 125, а також лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15, лист Мінпраці від 18.01.2010 р. № 396/0/14-10/18 та лист ФСС з ТВП від 30.03.2015 р. № 5.2-32-639. (Ред.)
В запитанні зазначено, що працівнику щорічні відпустки надавались:
– з 17 грудня 2018 року по 12 січня 2019 року (24 к. д.) з нарахуванням (виплатою) відпускних в сумі 6840 грн. (285 грн. х 24 к. д.);
– з 16 грудня 2019 року по 11 січня 2020 року (24 к. д.) з нарахуванням (виплатою) відпускних в сумі 7104 грн. (296 грн. х 24 к. д.).
Враховуючи вищенаведене, при нарахуванні працівнику «лікарняних» за дні хвороби у січні 2020 року до сумарної заробітної плати розрахункового періоду (січень – грудень 2019 року) включаються лише відпускні, які нараховані:
– у грудні 2018 року за дні щорічної відпустки з 1 по 12 січня 2019 року в сумі 2850 грн. (285 грн. х 10 к. д., святкові дні 1 та 7 січня не є днями щорічної відпустки), оскільки січень 2019 року є першим місяцем розрахункового періоду;
– у грудні 2019 року за дні щорічної відпустки з 16 по 31 грудня 2019 року в сумі 4440 грн. (296 грн. х 15 к. д., святковий день 25 грудня не є днем щорічної відпустки), оскільки грудень 2019 року є останнім місяцем розрахункового періоду.
Відпускні, нараховані у грудні 2018 року за дні щорічної відпустки з 17 по 31 грудня 2018 року, та відпускні, нараховані у грудні 2019 року за дні щорічної відпустки з 1 по 11 січня 2020 року, не включаються до розрахунку, оскільки грудень 2018 року та січень 2020 року не є місяцями розрахункового періоду.