Роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Чи вважаються додатковим благом працівника відшкодовані йому роботодавцем витрати на таксі під час відрядження?» від 18.05.2023
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 18.05.2022
Чи вважаються додатковим благом працівника відшкодовані йому
роботодавцем витрати на таксі під час відрядження?
Чи вважаються додатковим благом найманого працівника витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження та відшкодовані юридичною особою, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів?
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі — ПКУ), згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Зазначені в абзаці другому пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі — Інструкція № 59).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ «Порядок відрядження в межах України» Інструкції № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.
Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції № 59 витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).
Враховуючи викладене, у разі якщо з дозволу керівника юридичної особи, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, працівнику відшкодовуються витрати за користування ним таксі під час відрядження в межах території України, то сума таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Разом з тим, якщо зазначені витрати на таксі були понесені працівником під час відрядження за кордон, то суми відшкодованих витрат на проїзд не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови надання таким працівником підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат та виконання усіх інших вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Оскільки норми Інструкції № 59 поширюються лише на працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, то всі інші (госпрозрахункові) підприємства мають в Положенні про відрядження встановити порядок відрядження працівників, в тому числі порядок відшкодування витрат за користування таксі у відрядженні. Якщо у госпрозрахункового підприємства немає Положення про відрядження, то є ризик того, що податківці при перевірці такого підприємства будуть застосовувати норми Інструкції № 59 у питанні відшкодування витрат за користування таксі у відрядженні з метою визначення наявності у працівника оподатковуваного доходу, оскільки інших нормативно-правових актів, які регулюють зазначене питання, наразі немає.