Роз’яснення ГУ ДПС у Житомирській області «Нарахування єдиного внеску, якщо працівник відпрацював неповний місяць та звільнився» від 27.11.2023

Головна Архів номерів

Журнал Все про працю і зарплату № 9/2023

Журнал Все про працю і зарплату № 9/2023

Нормативні документи та роз’яснення державних органів

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 27.11.2023

Нарахування єдиного внеску, якщо працівник
відпрацював неповний місяць та звільнився

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, зокрема роботодавців, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац четвертий частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: До вищенаведеного додамо, що згідно з підпунктом 6 пункту 2 розділу IІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, для платників, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (тобто для роботодавців), якщо база нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

– заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;

– заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи – підприємця, у тому числі тієї, яка обрала спрощену систему оподаткування, де застосовується ставка 8,41%;

– заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

– заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

– заробітної плати (доходів) працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Таким чином, якщо працівник не підпадає під вищенаведені виключення і за основним місцем роботи в місяці прийняття на роботу чи місяці звільнення відпрацював не всі робочі дні цього місяця, то ЄСВ за цей місяць сплачується з фактично нарахованого працівнику доходу незалежно від його розміру. Якщо ж працівник за основним місцем роботи в місяці прийняття на роботу чи місяці звільнення відпрацював всі робочі дні цього місяця, і при цьому його місячна заробітна плата (дохід) не перевищує мінімальну заробітну плату, то ЄСВ за цей місяць сплачується з мінімальної заробітної плати.