Обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді були дні прогулу, день відсторонення від роботи та періоди простою

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Календарні (робочі) дні прогулу та відсторонення працівника від роботи у зв’язку з перебуванням у стані алкогольного сп’яніння є невідпрацьованими календарними (робочими) днями з вини працівника, а не згідно із законодавством, тому вони не виключаються з розрахункового періоду.

До зазначеного в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100 часу, який виключається з розрахункового періоду (протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним заробіток зберігався частково), належить, зокрема, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, що на підставі частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) оплачується у розмірі 2/3 (3/4, 4/5 тощо) тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Період простою, а саме дата його початку і дата закінчення, зазначаються в наказі керівника підприємства про введення простою, тому з розрахункового періоду виключаються всі календарні дні, в тому числі вихідні дні за графіком роботи підприємства, з дати початку до дати закінчення простою.¹ При цьому нарахована працівнику оплата за час простою в розмірі 2/3 (3/4, 4/5 тощо) окладу (тобто заробіток, який зберігався за працівником частково) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Якщо період простою оплачується роботодавцем працівникам в розмірі середнього заробітку (зокрема, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища — ч. третя ст. 113 КЗпП), то час (календарні дні) такого простою не виключається з розрахункового періоду, а середній заробіток за час вказаного простою враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (ч. четверта п. 3 Порядку № 100).

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівнику з 15 березня 2021 року надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні, а в розрахунковому періоді (березень 2020 року – лютий 2021 року) на підприємстві був оформлений простій в періоди з 18 березня по 12 травня 2020 року (56 календарних днів) та з 8 по 24 січня 2021 року (17 календарних днів) з виплатою працівникам 2/3 окладу, то періоди такого простою виключаються з розрахункового періоду.

Припустимо, що працівнику в розрахунковому періоді нараховано заробітну плату в загальній сумі 65 000 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (березень 2020 року – лютий 2021 року), які включаються до розрахунку:

365 к. д. – 56 к. д. (кількість днів простою з 18 березня по 12 травня 2020 року, включаючи 3 святкові і неробочі дні — 19 квітня (Пасха), 1 травня, 9 травня) – 17 к. д. (кількість днів простою з 8 по 24 січня 2021 року) – 8 святк. д. (8 березня, 7 червня (Трійця), 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня, 1 і 7 січня) = 284 к. д.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:

65 000 грн. : 284 к. д. = 228,87 грн.

Сума відпускних за 24 к. д. щорічної відпустки:

228,87 грн. х 24 к. д. = 5492,88 грн.