Розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Одним з видів додаткової роботи, що доручається працівникам, є розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт. На жаль, цей вид додаткової роботи чинне законодавство України практично не регламентує.

У той же час згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 № 1545-XII до прийняття відповідних актів законодавства України застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

На підставі вищевикладеної норми звернемося до «союзних» документів.

Нормативними актами законодавства СРСР, які регулюють окремі питання розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, є:

– постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 № 1145 (далі — Постанова № 1145);

– Інструкція по застосуванню постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.82 № 53-ВЛ, видана Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань, Міністерством фінансів СРСР, Всесоюзною центральною радою професійних спілок (далі — Інструкція № 53).

Оскільки нормативні акти України не дають визначення поняттю «розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт», то в цьому питанні необхідно керуватися положеннями Постанови № 1145 та Інструкції № 53. При цьому норми цих документів продовжують діяти в Україні лише в частині визначення зазначеного поняття, а також вказівки на необхідність видання наказу про доручення працівникові додаткових обов’язків в порядку розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт.¹

Що стосується всіх інших норм вищевказаних «союзних» документів, які регулюють розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, то вони суперечать законодавству України, тому ними керуватися не можна.

Що таке розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Під розширенням зони обслуговування або збільшенням обсягу виконуваних робіт розуміється виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією ж професією або посадою. Зазначений вид додаткової роботи допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації (далі — підприємства) за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення (п. 1 Інструкції № 53, п.п. 5, 2 Постанови № 1145).

Виходячи з вищевикладених норм, можна зробити висновок, що розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт має такі особливості:

1. Воно можливе тільки на одному і тому ж підприємстві.

2. Така додаткова робота виконується за однією і тією ж посадою (професією) — в цьому її головна відмінність від суміщення посад (професій), при якому працівник виконує додаткову роботу за двома (або більше) посадами (професіями), передбаченими штатним розписом, при цьому посада, що суміщається, повинна бути вакантною.²

3. Додаткові обов’язки виконуються працівником без увільнення від виконання основної роботи — в цьому відмінність цього виду роботи від тимчасового замісництва, при якому працівник повністю увільняється від виконання обов’язків за основною посадою.³

4. Додаткова робота виконується протягом встановленого робочого часу за основною роботою — це одна з головних відмінностей цього виду роботи від роботи за сумісництвом, яка виконується у вільний від основної роботи час.⁴

5. Додаткова робота не пов’язана з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада).⁵

6. Покладання додаткових обов’язків на працівника можливе тільки за його згодою.

7. Як додаткова, так і основна робота повинні виконуватися якісно.

Збільшення обсягу робіт вводиться для штатних працівників, як правило, при отриманні термінових додаткових замовлень на виробництво (виготовлення, ремонт тощо) продукції (виробів) або при звільненні їхніх колег (працівників аналогічної професії або посади) зі скороченням їхніх посад, коли необхідно виконувати обов’язки, які раніше виконувалися звільненими працівниками.

Наприклад, якщо на підприємстві працювало 3 програмісти, але один з них звільнився, то на час пошуку нового програміста або безстроково (якщо вакантну посаду програміста планується скоротити) розробку (написання) комп’ютерних програм, якими займався звільнений програміст, можна покласти на двох працюючих програмістів, запровадивши для них збільшення обсягу робіт.

Розширенням зони обслуговування для працівника може бути доручення йому обслуговувати більшу кількість відвідувачів закладу громадського харчування, торгівлі (магазину), сфери послуг (музею, театру, кінотеатру, льодового катка, боулінг-клубу, фітнес-центру тощо).

Наприклад, якщо в ресторані (барі, кафе тощо), що має 24 столики для відвідувачів, працювало 4 офіціанти, кожен з яких обслуговував по 6 столиків, але один офіціант звільнився, то трьом офіціантам, які залишилися, можна ввести розширення зони обслуговування, після чого вони повинні будуть обслуговувати більше — по 8 столиків.

Звертаємо увагу, що розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт може встановлюватися лише в межах професії (посади) працівника. Доручення зазначеної додаткової роботи не повинно суперечити посадовим (трудовим) обов’язкам працівника, зазначеним в посадовій (робочій) інструкції та трудовому договорі (контракті).

Якщо виникла потреба у виконанні роботи за іншою посадою (професією), яка відрізняється від посади (професії) працівника і є вакантною, то необхідно використовувати суміщення професій (посад).⁶

Якщо працівникові доручається додаткова робота в межах однорідної професії (посади), але він повинен її виконувати за тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (тобто за працівника, який перебуває у відпустці, відрядженні, хворіє тощо), то таку додаткову роботу необхідно оформляти як виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.⁷

Введення розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Оскільки відповідно до статті 31 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, то перед введенням розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) необхідно погодити з працівником доручення йому додаткової роботи.

Покладання на працівника додаткових обов’язків у разі розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) здійснюється шляхом видання наказу керівником підприємства. У такому наказі зазначаються дата початку виконання додаткової роботи і порядок її оплати. Якщо тривалість розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) встановити заздалегідь неможливо, то в наказі дата закінчення такої додаткової роботи не зазначається або моментом її припинення визначають конкретну подію (наприклад, закінчення виконання термінового замовлення, прийняття на роботу нового співробітника тощо).

Наказ про збільшення обсягу робіт для працівника в разі отримання підприємством додаткового термінового замовлення може бути таким:

У разі потреби в наказі (в додатку до нього) можна деталізувати зміст і обсяг додаткової роботи, яку працівник повинен буде виконувати.

Крім того, якщо це не відображено в іншому локальному документі підприємства (наприклад, колективному договорі), в наказі про введення розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) бажано вказати, що в разі погіршення якості додаткової роботи її обсяг і, відповідно, розмір доплати за таку роботу може бути зменшений або ж така додаткова робота для працівника буде скасована. При цьому таке зменшення (скасування) може бути здійснено з моменту виявлення погіршення якості роботи.

При введенні розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) зміни (доповнення) до трудового договору не вносяться, оскільки така додаткова робота виконується за однією і тією ж посадою (професією) тимчасово і протягом робочого часу, відведеного для виконання основних обов’язків працівника.

Відповідно, час (години) виконання такої додаткової роботи в табелі обліку робочого часу окремо не відображається, оскільки включається до загального відпрацьованого працівником часу.

Скасування розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

У разі якщо працівник, для якого введено розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт), згодом з якихось причин не захоче (не зможе) виконувати додаткові обов’язки, він може написати на ім’я керівника підприємства заяву з проханням увільнити його від виконання додаткових обов’язків.

Якщо ініціатором скасування безстрокового розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт), не пов’язаного із погіршенням якості роботи, є роботодавець, то він зобов’язаний повідомити про це працівника в мирний час не пізніше ніж за два місяці, оскільки таке скасування призводить до зміни однієї з істотних умов праці — розміру оплати праці (ч. третя ст. 32, ст. 103 КЗпП), а в період дії воєнного стану — не пізніш як до скасування додаткової роботи (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

Скасування для працівника розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) здійснюється на підставі наказу керівника. Якщо в наказі про введення такої додаткової роботи вказувалася конкретна дата її закінчення або визначалося подія, з настанням якої вона скасовується, то скасування для працівника розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) здійснюється без його попереднього повідомлення і видання керівником додаткового наказу.

Відображення розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт в трудовій книжці працівника не передбачено.

Оплата праці при розширенні зони обслуговування і збільшенні обсягу робіт

За розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) здійснюється доплата, яка може встановлюватися як у фіксованій сумі, так і у відсотках від посадового окладу (тарифної ставки).

Доплата на госпрозрахункових підприємствах

Умови запровадження та розмір доплат (у т. ч. за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт) госпрозрахункові підприємства встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити розміри доплати з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР).

Якщо підприємство (як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу) через своїх представників брало участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки від 14 травня 2019 року (далі — Генеральна угода), яка продовжує діяти і зараз, то для такого підприємства є обов’язковими розміри доплат, наведені в додатку 3 до Генеральної угоди.⁸

Зокрема, цим додатком встановлено, що розмір доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт одному працівнику не обмежується і визначається наявністю економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників.

Аналогічну норму про розмір доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт містять Рекомендації, затверджені Міністерством праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці), які підприємства можуть використовувати як методичну допомогу при введенні доплат за виконання додаткових видів робіт, зокрема:

– додаток Г Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Мінпраці від 29.01.2003 № 23;

– розділ 6 (таблиця 6.1) Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджених наказом Мінпраці від 13.08.2004 № 186;

– розділ 5 (таблиця 5.1) Рекомендацій щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджених наказом Мінпраці від 31.03.99 № 44.

Для підприємств, які перебувають у сфері дії галузевої (міжгалузевої) або територіальної угоди, розмір доплат встановлюється відповідно до положень таких угод.

Таким чином, госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі (при його відсутності — іншому внутрішньому документі) встановлюють працівникам розмір доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт). Розмір такої доплати конкретному працівникові зазначається в наказі керівника і залежить від складності, характеру, обсягу додаткової роботи.

ПРИКЛАД

Нарахування заробітної плати працівнику при збільшенні обсягу робіт

Після введення додаткового виду діяльності на підприємстві збільшилася кількість первинних документів, що підлягають обробці. У зв’язку з цим наказом керівника для одного з бухгалтерів, який займається обробкою первинних документів, з 20 листопада 2023 року введено збільшення обсягу робіт з доплатою в розмірі 25% посадового окладу згідно з колективним договором. Оклад бухгалтера становить 9000 грн. Кількість робочих днів (далі — р. д.) за графіком роботи підприємства в листопаді — 22 р. д., а кількість відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.) бухгалтером в листопаді зі збільшенням обсягу робіт — 9 відпрац. д.

За роботу в листопаді бухгалтеру необхідно нарахувати:

– заробітну плату в розмірі окладу — 9000 грн.;

– доплату за збільшення обсягу робіт в розмірі:

9000 грн. : 22 р. д. х 9 відпрац. д. х 25% = 920,45 грн.

Загальна заробітна плата бухгалтера в листопаді:

9000 + 920,45 = 9920,45 грн.

_____________________________________________________________________________

Розмір доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) може бути збільшений або зменшений при перегляді обсягу додаткової роботи.

Крім того, в разі погіршення якості додаткової роботи і наявності відповідного запису в наказі про її запровадження, розмір доплати може бути зменшений, в тому числі з моменту виявлення погіршення якості роботи. Таке зменшення здійснюється шляхом видання керівником наказу, з яким необхідно ознайомити працівника під підпис.

Якщо ж роботодавець ініціює зменшення розміру доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, встановленого локальним документом підприємства, наприклад розмір доплати зменшується з 50% до 30% посадового окладу, то працівники повинні бути повідомлені про це в мирний час не пізніше ніж за два місяці, оскільки має місце зміна умов оплати праці в бік погіршення (ч. третя ст. 32, ст. 103 КЗпП), а в період дії воєнного стану — не пізніш як до зменшення розміру доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136). Таке рішення роботодавця має бути погоджено з профспілкою підприємства (органом, що представляє трудовий колектив).

Якщо доплата за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) встановлювалася для працівника на визначений строк (місяць, квартал тощо), то після закінчення цього періоду виплата доплати скасовується без додаткового попередження працівника та видання наказу.

Доплата в бюджетних установах

Для працівників бюджетних установ, закладів та організацій (далі — бюджетні установи) встановлено обмеження в розмірі доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Так, згідно з підпунктом «а» пп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298) працівникам бюджетних установ доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт виплачується в розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки). При цьому така доплата виплачується за рішенням керівників бюджетних установ в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків (пп. «а» п. 4 Постанови № 1298).

Доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не встановлюється керівникам бюджетних установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів бюджетних установ та їх заступникам (пп. «а» пп. 3 п. 3 Постанови № 1298).

У підпункті «а» пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 і в підпункті 3.1.2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519, також визначено, що доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт встановлюється в розмірі до 50% посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки) працівника.

Також у другому з вищезазначених документів йдеться про те, що ця доплата встановлюється працівникам за умови виконання ними роботи меншою кількістю працівників, ніж установлено нормами (нормативами).

Додаткові обов’язки, за виконання яких не встановлюється доплата
за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Оскільки можливість виплати і розмір доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) залежить від конкретного переліку додаткових обов’язків, покладених на працівника, необхідно враховувати норми різних довідників, що встановлюють характеристики професій (завдань і обов’язків) працівників.

До таких довідників, зокрема, належать:

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності»), затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336 (далі — Довідник № 336);

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 2 «Сільське господарство та пов’язані з ним послуги»), затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 07.06.2004 № 212, наказом Державного комітету України по водному господарству від 02.09.99 № 124;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуски 5 «Добувна промисловість», 62 «Виробництво та розподілення електроенергії»), затверджений наказами Міністерства палива та енергетики України від 14.01.2000 № 62 та від 16.03.2001 № 19;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуски 23 «Загальні професії хімічних виробництв», 28 «Виробництво лаку та фарб», 42 «Оброблення металу», 47 «Виробництво радіоапаратури та апаратури провідного зв’язку»), затверджений наказами Міністерства промислової політики України від 15.04.2008 № 229, від 22.12.2006 № 485, від 22.03.2007 № 120 та від 11.08.98 № 288 з урахуванням доповнень, внесених наказом від 17.12.2009 № 884;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи. Будівництво метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення»), затверджений наказами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 № 249, від 21.02.2000 № 32 та від 24.10.2000 № 239;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 69 «Автомобільний транспорт»), затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.02.2006 № 136 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 21.08.2019 № 656);

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 70 «Зв’язок»), затверджений наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 04.10.2000 № 144;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 71 «Фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення»), затверджений наказом Мінпраці від 23.10.98;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 № 117;

– Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 80 «Соціальні послуги»), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.03.2017 № 518.

Відповідно до пункту 6 Загальних положень Довідника № 336 конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які роботодавці розробляють і затверджують на основі цього Довідника, враховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства. Посадові інструкції повинні відображати повний перелік завдань та обов’язків, повноважень і відповідальності, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни — чіткі визначення. При необхідності завдання та обов’язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Якщо відбувається вищевказаний розподіл обов’язків між працівниками або розширення обов’язків окремих працівників з внесенням відповідних змін до їхніх посадових інструкцій, то в цьому випадку доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) не здійснюються.

Крім того, пунктом 6 Загальних положень Довідника № 336 визначено, що посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі, а після їх затвердження керівником підприємства або за дорученням його заступниками доводяться до відома працівника під підпис. До посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства за згодою працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці.

Таким чином, якщо затвердженими на підприємстві посадовими інструкціями на працівників уже покладено виконання певних обов’язків, то їх виконання вже не може в подальшому вважатися розширенням зони обслуговування (збільшенням обсягу виконуваних робіт), тому не може виплачуватися доплата за виконання таких обов’язків.

Крім того, не може бути введено розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт з нарахуванням відповідної доплати, якщо така додаткова робота буде здійснюватися в інший час, ніж виконання основної роботи.

Наприклад, якщо на балансі підприємства є два автомобілі (легковий і вантажний), які наказом керівника закріплені за одним водієм (інших водіїв в штаті немає), то такому водію не можна оформити розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) і встановити доплату за такий вид додаткової роботи, оскільки за специфікою роботи водій не може одночасно працювати на двох автомобілях. У цій ситуації працівника можна стимулювати встановленням інших виплат (підвищеного окладу, введенням надбавки за високу професійну майстерність або надбавки за складність, напруженість у роботі).

Працівникам з відрядною системою оплати праці заробітна плата нараховується за фактично виконаний обсяг робіт (кількість виготовлених виробів) згідно з відрядними розцінками. Тому при введенні таким працівникам у межах їхньої професії збільшення обсягу робіт їм повинна нараховуватися основна заробітна плата за фактично виконаний обсяг робіт (кількість виготовлених виробів) згідно з відрядними розцінками, а не доплата за збільшення обсягу робіт у відсотках від окладу.

Врахування доплати за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт
при розрахунку середньої заробітної плати за Порядком № 100

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Оскільки доплата за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт є складовою заробітної плати і не вказана в пункті 4 Порядку № 100, вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат, розрахунок яких здійснюється відповідно до Порядку № 100 (відпускні, середній заробіток за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, вихідна допомога, оплата вимушеного прогулу тощо).

Оподаткування та облік доплати за розширення
зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5).

Підпунктом 2.2.1 Інструкції № 5 встановлено, що доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт належить до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).

Отже, на суму доплати за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт як на складову заробітної плати (ФОП) нараховується ЄСВ.

Заробітна плата для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі — ПКУ) — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 ПКУ).

Відповідно до підпункту 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Таким чином, з суми доплати за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт як із складової заробітної плати утримуються податок на доходи фізичних осіб і військовий збір на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ.

У бухгалтерському (податковому) обліку підприємства доплата за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт включається до витрат у складі витрат на оплату праці категоріям працівників, яким встановлено таку доплату.

Врахування доплати за розширення зони обслуговування
і збільшення обсягу робіт при нарахуванні страхових виплат

Оскільки доплата за розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт є складовою заробітної плати (ФОП), з якої сплачується ЄСВ, на підставі пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат (допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах тощо).⁹

Індексація заробітної плати при виплаті доплати за розширення
зони обслуговування і збільшення обсягу робіт

Якщо незважаючи на зупинення дії на 2023 рік Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII роботодавець за власним рішенням продовжує нараховувати працівникам індексацію, то слід враховувати таке.

Введення доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) не змінює «базовий» місяць, оскільки останній змінюється тільки при збільшенні посадового окладу (тарифної ставки) за посадою працівника (п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; далі — Порядок № 1078).

Якщо розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) вводиться для працівника на тривалий період, то доплату за таку додаткову роботу можна вважати постійною виплатою, яка підлягає індексації. Щоб уникнути суперечок з працівниками і перевіряючими підприємство самостійно в колективному договорі має встановити часовий період, введення на який доплати працівнику дозволить відносити її до виплат, які мають постійний характер, з метою проведення індексації (такий період може становити, наприклад, півроку, 9 місяців, рік тощо).

Відповідно, якщо на підприємстві в якомусь місяці відбувається збільшення посадових окладів (тарифних ставок), внаслідок чого збільшується сума постійної доплати за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт), то в цьому «базовому» місяці сума збільшення зазначеної доплати враховується в загальній сумі підвищення доходу, яка порівнюється із сумою індексації, що склалася в такому місяці (абз. п’ятий п. 5 Порядку № 1078).¹⁰

Якщо ж розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) вводиться короткочасно, то і доплата за цю додаткову роботу носить тимчасовий (разовий) характер (критерій короткочасності введення доплати за виконання додаткової роботи підприємство визначає в колективному договорі). Така тимчасова (непостійна) доплата за розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) не підлягає індексації.