Виробнича практика учнів і студентів на підприємстві

Практика на виробництві є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (далі — виш) і професійно-технічних навчальних закладах (далі — ПТНЗ).

Оскільки проходження практики студентами вишів і проходження практики учнями (слухачами) ПТНЗ мають багато відмінностей і регламентуються різними нормативно-правовими актами, розглянемо їх окремо.

Організація проходження практики студентами вишів

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти (далі — виш), здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними вишами договорами або в структурних підрозділах вишу, що забезпечують практичну підготовку.

Наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 р. № 93 затверджено Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (далі — Положення № 93). Згідно з пунктом 1.3 цього Положення залежно від конкретної спеціальності або спеціалізації студентів практика може бути: навчальна, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна та інших видів.

Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.

Програми і бази практики

Форма, тривалість, строки, вид практики, а також витрати часу на керівництво практикою, кількість студентів в групах і підгрупах та інші організаційні питання встановлюються вишом самостійно в програмах практики відповідно до навчальних планів, розроблених конкретно для окремої спеціальності і спеціалізації, та затвердженого обсягу фінансування.

Практика студентів вишів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми практики. Базами практики можуть бути підприємства, організації або установи будь-якої форми власності (п.п. 2.1, 2.5 Положення № 93).

Розподіл студентів на практику проводиться вишом з урахуванням замовлень на підготовку фахівців. З дозволу вишу студент може вибрати базу практики самостійно. У той же час встановлено випадки, коли база практики студентів визначається не студентом:

1) для студентів, які навчаються у вишах за державними, регіональними замовленнями на підготовку спеціалістів, бази практики встановлюються згідно з переліком, який надають вишу органи, які формували замовлення на таких спеціалістів;

2) для студентів, які навчаються за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами, бази практики передбачаються у цих договорах;

3) для студентів, які навчаються у виші за замовленням фізичної особи, базу практики забезпечує їм ця особа (з урахуванням всіх вимог наскрізної програми та Положення № 93) або виш, який визначається умовами договору (контракту) на підготовку спеціалістів;

4) для студентів робітничих професій базами практики можуть бути: навчально-виробничі та наукові підрозділи вишів; навчально-виховні заклади; професійно-технічні училища; дослідні господарства; полігони та підприємства, організації, установи, які мають необхідне обладнання та педагогічні кадри.

Галузеві міністерства та відомства, які мають у своєму підпорядкуванні виши, за погодженням з Міністерством освіти і науки України можуть закріплювати за ними підприємства терміном до 5 років.

Пунктом 2.5 Положення № 93 встановлено, що для проходження практики студентів між вишом та базою практики укладається Договір на проведення практики студентів вищих навчальних закладів, типова форма якого наведена в додатку 1 до Положення № 93 (далі — Договір на проведення практики студентів).

Такий договір укладати не потрібно, якщо питання проходження практики було обумовлено в договорі на навчання студента на умовах цільового направлення, який укладається між підприємством і вишом при прийнятті студента на навчання.

Фінансування практики

Відповідно до пункту 5.1 Положення № 93 джерела фінансування витрат на практику студентів залежать від форми замовлення на підготовку спеціалістів і можуть бути державними або регіональними коштами, коштами підприємств, організацій, установ усіх форм власності, закордонних замовників спеціалістів або фізичних осіб. Для цього підприємства – замовники спеціалістів повинні перераховувати вишам кошти на фінансування практики студентів відповідно до термінів і обсягів, передбачених договорами на підготовку спеціалістів (з урахуванням інфляційних процесів).

Розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом-калькуляцією, яку розробляє виш і погоджує з базами практики, із розрахунку вартості проходження практики одного студента за тиждень.

Типова форма смети-калькуляції наведена в додатку до Договору на проведення практики студентів (додаток 1 до Положення № 93) та відповідно до пункту 5.2 Положення № 93 основними статтями калькуляції витрат на практику можуть бути:

• оплата праці безпосереднього керівника практики від бази практики;
• разові витрати на організацію і підведення підсумків практики (укладання договору, проведення інструктажів, вибір місця практики та інше);
• витрати на матеріальне забезпечення практики (використання комп’ютерів, придбання матеріалів і канцтоварів, експлуатація обладнання та інше);
• оплата консультацій, екскурсій та інших разових загальних заходів, які можуть проводитися спеціалістами баз практики, та інше.

Керівництво практикою студентів вишів

Керівництво практикою студентів здійснюють:

• керівник практики від вишу, обов’язки якого можуть виконувати досвідчені викладачі кафедр або предметних (циклових) комісій, а також директори та їх заступники, завідуючі відділеннями вишів, які брали безпосередню участь в навчальному процесі, по якому проводиться практика. Для керівництва практикою при підготовці студентів за робітничою професією можуть залучатись майстри виробничого навчання. Керівник практики від вишу призначається керівником вишу;
• керівник практики від бази практики, який призначається з числа кваліфікованих працівників підприємства – бази практики його керівником.

Обов’язками керівника практики від вишу є: контроль підготовленості бази практики; забезпечення проведення всіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на практику (інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам-практикантам необхідних документів — направлення, програма, календарний план, індивідуальне завдання, тема курсової та дипломної роботи, методичні рекомендації тощо); контроль забезпечення нормальних умов праці та побуту студентів під час проходження практики; контроль виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, дотримання правил безпеки, контроль відвідування студентами бази практики; доведення до відома студентів системи звітності з практики (подання письмового звіту, виконання кваліфікаційної роботи, оформлення виконаного індивідуального завдання, підготовка доповіді, повідомлення, виступу тощо); прийняття у складі комісії заліків з практики; у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечення високої якості її проходження згідно з програмою; подання письмового звіту керівництву вишу про проведення практики із зауваженнями та пропозиціями щодо поліпшення практики студентів (п. 3.3 Положення № 93).

Обов’язками керівника практики від бази практики, які фактично наведені в пунктах 1.1–1.8 Договору на проведення практики студентів, є: контроль за дотриманням умов Договору на проведення практики студентів; проведення необхідних інструктажів для студентів-практикантів з охорони праці та техніки безпеки і контроль за їхнім дотриманням; забезпечення студентам умов безпечної роботи на кожному робочому місці; за потреби забезпечення студентів-практикантів спецодягом, запобіжними засобами, лікувально-профілактичним обслуговуванням за нормами, встановленими для штатних працівників; оформлення необхідної документації щодо проходження практики студентами (складання характеристик студентів-практикантів тощо); забезпечення обліку виходів на роботу студентів-практикантів (п. 3.7 Положення № 93).

Про прийняття студентів для проходження практики на підприємстві – базі практики видається наказ по підприємству (розпорядження керівника), підставою для якого є Договір на проведення практики студентів, укладений між підприємством – базою практики і вишом. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути відображені умови і термін проходження практики, кількість студентів-практикантів, їхні прізвища, імена, по батькові. Крім того, цим наказом (розпорядженням) повинен бути призначений керівник практики від підприємства – бази практики.

Оплата праці керівників практики студентів вишів

Відповідно до пункту 5.3 Положення № 93 з урахуванням змін, внесених до нього наказом Міністерства освіти України від 20.12.94 р. № 351, оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики здійснюється навчальним закладом згідно з діючими в період практики ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства, за проведення навчальних занять із розрахунку 1 година на одного студента на тиждень.

Розміри годинних ставок для працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять наведено в додатку 16 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557. Вони визначаються у відсотках від окладу (ставки) працівника I тарифного розряду (див. таблицю).

Ставки погодинної оплати праці за проведення навчальних занять

Вищевказані ставки погодинної оплати праці для лікарів-консультантів, які залучаються установами охорони здоров’я для проведення консультацій з інших установ (організацій), установлюються для професора, доктора наук у розмірі 10,91% окладу (ставки) працівника I тарифного розряду. Ставки погодинної оплати праці дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів академій наук підвищуються на 25%.

Оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики (виконавців) може проводитися через фінансові органи баз практики або безпосередньо навчальними закладами відповідно до трудової угоди, форма якої наведена в додатку 2 до Положення № 93 (далі — Трудова угода).

Пункт 2.2 Трудової угоди містить норму, згідно з якою після закінчення практики виконавець (керівник практики від бази практики) зобов’язується подавати вишу довідку, засвідчену керівником бази практики, про фактичну кількість студентів, які проходили практику, і строки керівництва, що є підставою для кінцевих фінансових розрахунків за виконану роботу. У свою чергу, замовник (виш) згідно з пунктом 3.3 Трудової угоди зобов’язується здійснити оплату виконавцю (керівнику практики від бази практики) за фактично виконану роботу на підставі наданої ним довідки. У разі невиконання роботи в установлений термін та незабезпечення належної якості роботи з вини виконавця, сума оплати, передбачена пунктом 3.3 Трудової угоди, може бути переглянута за згодою замовника і виконавця (п. 2.5 Трудової угоди).

Оплата праці керівника практики від навчально-виховних закладів (шкіл, гімназій та інші) по керівництву педагогічною практикою студентів здійснюється за рахунок коштів вишів, передбачених у кошторисах на практику за нормативами погодинної оплати (п. 5.4 Положення № 93).

Порядок проходження виробничої практики студентами медичних і фармацевтичних вишів ІІІ–ІV рівнів акредитації, в т. ч. порядок оплати праці керівників такої практики, встановлено Інструкцією про виробничу практику студентів медичного, лікувального, педіатричного, медико-профілактичного, стоматологічного і фармацевтичного факультетів медичних і фармацевтичного вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.10.95 р. № 179 (далі — Інструкція № 179).

Пунктами 10.2, 10.3 Інструкції № 179 визначено, що оплата праці безпосередніх керівників практики здійснюється погодинно у відповідності з пунктом 5.3 Положення № 93, а загальному керівнику від бази практики виплачуються кошти на відповідну групу студентів за весь період практики згідно з такими нормами (у відсотках до посадового окладу за основним місцем роботи): до 10 осіб — 10%; від 11 до 20 осіб — 15%; від 21 до 30 осіб — 20%; від 31 до 40 осіб — 25%; від 41 до 50 осіб — 30%.

Якщо кількість студентів-практикантів перевищує 50 осіб, загальному керівнику від бази практики наказом по установі (органу) охорони здоров’я може зменшуватися обсяг навантаження за основними посадовими обов’язками, при цьому за ним зберігається заробітна плата за основною роботою (п. 10.4 Інструкції № 179).

Якщо під час практики на базах практики проводяться лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття, консультації та екскурсії (загальною тривалістю не більше 6 годин на тиждень на групу студентів) і їх проводять не керівники бази практики, а кваліфіковані спеціалісти структурних підрозділів такої бази практики, то оплата їхньої праці здійснюється за фактичні години роботи за нормами погодинної оплати згідно з чинним законодавством за рахунок коштів вишів (п. 5.5 Положення № 93).

Оплата відряджень викладачам вишів – керівникам практики студентів здійснюється вишами згідно з чинним законодавством (п. 5.11 Положення № 93).

Терміни і витрати часу на керівництво практикою, а також інші організаційні питання практики, не обумовлені в Положенні № 93, встановлюються навчальними закладами самостійно відповідно до навчальних планів та фінансування (п. 5.12 Положення № 93).

Оплата праці студентів-практикантів

Положенням № 93 не передбачено умову щодо оформлення трудових відносин зі студентами в період проходження ними практики.¹ Але відповідно до пункту 3.7 Положення № 93 за наявності вакантних місць на час проходження практики студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50% часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики (п. 3.7 Положення № 93).

У разі зарахування студента-практиканта на час проходження практики на штатну посаду з ним укладається строковий трудовий договір, який оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу, з направленням повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу (ст. 24 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).² В цьому випадку студент-практикант буде користуватися всіма правами найманого працівника, встановленими трудовим законодавством, зокрема, на нього будуть поширюватися правила внутрішнього трудового розпорядку, і йому має нараховуватися заробітна плата. У даній ситуації заробітна плата повинна нараховуватися за виконану ним роботу, передбачену трудовим договором.

Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю (п. 5.6 Положення № 93).

Якщо підприємство – база практики не бажає зараховувати студентів-практикантів на вакантні штатні посади або коли у такого підприємства немає вакантних посад в штаті, то студентам-практикантам заробітна плата за час проходження практики не нараховується, оскільки відсутні відносини трудового найму і, крім того, підприємство не зацікавлене в додаткових фінансових витратах.

У той же час у керівників баз практики часто виникає запитання: чи має право підприємство – база практики з метою заохочення за якісно виконану роботу і стимулювання до такої роботи під час практики оплатити студенту-практиканту виконану роботу, якщо на цьому підприємстві відсутні вільні вакансії і студент-практикант на час практики не зараховується до штату підприємства?

Положення № 93 та інші нормативно-правові акти, в т. ч. КЗпП, не дають відповіді на поставлене запитання, але й не містять прямої заборони на таку оплату позаштатному студенту-практиканту. Разом з тим підпункт 2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), визначає, що до складу основної заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП) включається, зокрема, оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договором між підприємствами про надання робочої сили (в т. ч. учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві). Тобто Інструкція № 5 не виключає можливість оплати підприємством (базою практики) праці студентів-практикантів, які не перебувають у штаті підприємства, за умови, що розрахунки здійснюються підприємством безпосередньо з такими працівниками.

Підставою для нарахування підприємством – базою практики заробітної плати позаштатному студенту-практиканту за виконану ним роботу під час практики є Договір на проведення практики студентів, в якому (наприклад, в пункті 1.8. «Додаткові умови») відображається можливість (зобов’язання) виплати підприємством – базою практики заробітної плати позаштатним студентам-практикантам при якісному виконанні дорученої роботи.

Як варіант, підприємство (база практики) може укласти зі студентом-практикантом на час проходження практики цивільно-правовий договір на виконання робіт (надання послуг) з виплатою винагороди на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг). В цьому випадку студент-практикант не буде працівником підприємства (він не включається до штату підприємства), тому не зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Компенсації при проходженні студентами практики

Добові

Якщо студенти-практиканти проходять практику за межами місця знаходження вишу, то вони мають право на виплату добових. Добові виплачуються вишом за рахунок витрат на практичну підготовку за весь період практики студента з урахуванням часу знаходження в дорозі до бази практики і назад (п. 5.8 Положення № 93).

Розмір добових для практикантів, які проходять практику за межами місця знаходження вищого навчального закладу, здійснюється відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів» від 08.08.2001 р. № 950 (крім пункту 4, ця постанова втратила чинність), згідно з яким на період проходження практики, яка проводиться за межами місця знаходження навчального закладу, студентам виплачуються добові у розмірі 50% рівня, встановленого для оплати добових працівникам державних підприємств, установ і організацій, і відшкодовуються витрати на проїзд до місця проходження практики залізничним, водним і автомобільним транспортом та на найм житла відповідно до законодавства.³

Оскільки згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98 та додатком 1 до неї розмір добових при відрядженнях в межах України для працівників підприємств, установ та організацій, які фінансуються з бюджету, становить 60 грн. на добу, то студентам-практикантам добові повинні виплачуватися в розмірі 30 грн. (60 грн. х 50%).

Вузи можуть утримувати зі студентів добові за пропущені з неповажних причин дні практики, зазначені у табелі відвідування бази практики. Студентам, зарахованим на період практики на штатні посади в геологічних партіях і експедиціях, а також в екіпажі суден з виплатою заробітної плати і польового забезпечення або безкоштовного харчування, добові не виплачуються (п. 5.8 Положення № 93).

Оплата проїзду

Проїзд студентів вишів залізничним, водним і автомобільним транспортом до місця знаходження баз практики і назад здійснюється за рахунок витрат на практику, тобто за рахунок вишу. Проїзд до баз практики і назад міським і приміським (до 50 км) транспортом оплачується студентами за свій рахунок (п. 5.9 Положення № 93).

Оплата проживання

Проживання студентів-практикантів у гуртожитках баз практик або в орендованих для цього житлових приміщеннях сплачується вишом за рахунок витрат на практику у розмірах, передбачених чинним законодавством. Проживання студентів-практикантів у гуртожитках навчальних закладів інших міст (за договорами між навчальними закладами про взаємообмін місцями в гуртожитках) сплачується студентами за свій рахунок за нормами, встановленими для цих гуртожитків (п. 5.10 Положення № 93).

Гарантії студентам під час навчання без відриву від виробництва

Для студентів, які навчаються без відриву від виробництва, виши можуть передбачати практику тривалістю до одного місяця (п. 3.5 Положення № 93).

Студентам останніх курсів вишів, які навчаються без відриву від виробництва і відповідно до рішення кафедри (предметних, циклових комісій) направляються для проходження практики, керівники підприємств, організацій і установ усіх форм власності надають таким працівникам-студентам додаткову місячну відпустку без збереження заробітної плати на підставі довідок вишів про строк практичної підготовки. На період зазначеної відпустки таким студентам призначається стипендія в розмірі не менше мінімальної заробітної плати за рахунок відповідних підприємств, організацій, установ (п. 5.7 Положення № 93).

Організація проходження практики учнями
професійно-технічних навчальних закладів

Відповідно до статті 29 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР (далі — Закон про профтехосвіту) підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають здобувачам освіти (далі — учні , слухачі) закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі — ПТНЗ) робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики та інших видів практичного навчання відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 р. № 992 затверджено Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики (далі — Порядок № 992).

Стаття 25 Закону про профтехосвіту встановлює, що професійно-практична підготовка учнів (слухачів) ПТНЗ проводиться, зокрема, у формі виробничої практики та інших видів практичного навчання на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг.

Переліки підприємств, що надають учням, слухачам робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики, формуються ПТНЗ з урахуванням пропозицій підприємств – замовників підготовки кваліфікованих робітників, організацій роботодавців, місцевих органів виконавчої влади. У переліках зазначаються назви підприємств та кількість робочих місць або навчально-виробничі ділянки, що мають виділятися кожним підприємством протягом певного періоду, назви і місцезнаходження ПТНЗ та квоти робочих місць для учнів, слухачів цих ПТНЗ. З дозволу керівництва ПТНЗ учні (слухачі) можуть самостійно вибрати для себе місце для проходження виробничого навчання та виробничої практики, в тому числі з наступним працевлаштуванням (п. 2 Порядку № 992).

Направляючи учнів (слухачів) на виробниче навчання та виробничу практику на наданих підприємствами робочих місцях або навчально-виробничих ділянках, ПТНЗ відповідно до пункту 15 Порядку № 992 має завчасно (не пізніше ніж за два тижні до початку виробничого навчання та виробничої практики) надати базі практики:

• списки учнів (слухачів), які повинні проходити практику;
• прізвища майстрів виробничого навчання навчальних груп – керівників професійно-практичної підготовки від ПТНЗ;
• освітні програми з виробничого навчання та виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг.

Крім того, не пізніше ніж за два тижні до початку виробничого навчання та виробничої практики ПТНЗ та підприємство – база практики зобов’язані укласти договір про навчально-виробничу практику (далі — Договір виробничої практики), типова форма якого наведена в додатку до Порядку № 992. Договір виробничої практики не укладається у випадку, коли всі його розділи включаються до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників, що укладається між ПТНЗ і підприємством – замовником підготовки кадрів (п. 8 Порядку № 992).

У Договорі виробничої практики, що укладається між підприємством – базою практики та ПТНЗ, повинні бути відображені:

• кількість учнів (слухачів) – практикантів (в розрізі професій, спеціальностей і спеціалізацій);
• терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики;
• забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог;
• інші взаємні зобов’язання сторін;
• термін дії договору.

Укладений Договір виробничої практики є підставою для видання на підприємстві – базі практики наказу про проведення навчально-виробничої практики.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 992 такий наказ повинен містити інформацію, зокрема, про:

• персональний розподіл учнів (слухачів) ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів;
• визначення конкретних видів робіт для учнів (слухачів) – практикантів, які будуть відповідати змісту робочих освітніх програм;
• призначення з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики;
• системи оплати праці учнів (слухачів) – практикантів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) та укладеного із ПТНЗ Договору виробничої практики.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 992 підприємства, які надають учням (слухачам) ПТНЗ робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики (тобто підприємства – бази практики), зобов’язані, зокрема:

• створювати необхідні та безпечні умови праці відповідно до змісту освітніх програм, законодавства про працю, у тому числі про охорону праці, забезпечувати опанування учнями (слухачами) нової техніки і технологій виробництва, передових методів праці;
• проводити інструктажі з охорони праці, правил поведінки на робочих місцях та на підприємстві, зі змісту роботи чи обслуговування робочих місць, у разі потреби навчати учнів (слухачів) безпечним методам праці;
• створювати умови для повного і продуктивного завантаження учнів (слухачів) на кожному робочому місці або навчально-виробничій ділянці на час проведення виробничого навчання та виробничої практики, не допускати простоїв і використання учнів (слухачів) на роботах, що не відповідають освітнім програмам та майбутнім професіям, спеціальностям і спеціалізаціям;
• забезпечувати учнів (слухачів) та, якщо цього потребують умови виробництва чи сфери послуг, майстрів виробничого навчання на період виробничого навчання та виробничої практики спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту та лікувально-профілактичне обслуговування за нормами, встановленими для відповідних штатних працівників підприємств;
• надавати учням (слухачам) та майстрам виробничого навчання можливість користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання освітніх програм та відповідних завдань;
• забезпечувати технічний контроль, облік виконаних кожним учнем (слухачем) робіт та оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) згідно із законодавством;
• здійснювати технічне керівництво роботою учнів (слухачів) і контролювати роботу інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємств, які залучаються для керівництва виробничим навчанням та виробничою практикою.

Керівник підприємства (бази практики) несе відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві чи у сфері послуг, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності в період проходження ними виробничого навчання та виробничої практики відповідно до укладених з ПТНЗ договорів виробничої практики (ст. 29 Закону про профтехосвіту, п. 13 Порядку № 992).

З моменту розподілу учнів (слухачів) ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні (слухачі) підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства (п. 10 Порядку № 992).

Оплата праці керівників практики учнів ПТНЗ

Керівниками практики від підприємства – бази практики призначаються досвідчені інженерно-технічні працівники і кваліфіковані робітники цього підприємства (п. 9 Порядку № 992). Оплата їхньої праці за керівництво практикою здійснюється підприємством – базою практики і може проводитися за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів (п. 19 Порядку № 992).

Оплата за керівництво практикою проводиться за рахунок зазначених коштів додатково на термін виробничого навчання та виробничої практики щомісяця у таких розмірах:

– 5% суми основної заробітної плати, яку керівники практики отримують за основним місцем роботи, — за наявності 1–2 учнів (слухачів);

– 10% основної заробітної плати — за наявності 3–4 учнів (слухачів);

– 20% основної заробітної плати — за наявності 5–7 учнів (слухачів);

– 30% основної заробітної плати — за наявності 8–10 учнів (слухачів).

Таким чином, на відміну від оплати праці керівників практики від підприємства – бази практики під час практики студентів вишів, яку здійснює виш, оплату праці керівників практики від підприємства – бази практики при проходженні практики учнями (слухачами) ПТНЗ здійснює підприємство – база практики, а не ПТНЗ.

Особливості роботи та оплата праці учнів-практикантів

Тривалість роботи практикантів

Тривалість роботи учнів-практикантів повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами ПТНЗ, і не повинна перевищувати тривалість робочого часу, встановлену законодавством для відповідної категорії працівників (п. 7 Порядку № 992).

Крім того, слід пам’ятати про тривалість робочого часу, визначену для неповнолітніх статтею 51 КЗпП: для осіб віком від 16 до 18 років встановлюється скорочена тривалість робочого часу — 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років — 24 години на тиждень.

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати (ст. 208 КЗпП).

Трудові відносини та оплата праці учнів-практикантів

На час виробничого навчання та виробничої практики учні (слухачі) ПТНЗ (далі — учні-практиканти) не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства – бази практики (п. 7 Порядку № 992). Тобто з учнями-практикантами трудовий договір не укладається, наказ про їх прийняття на роботу не видається і повідомлення ДПС про прийняття таких осіб на роботу не надсилається.⁴

Разом з тим у частині дев’ятій статті 50 Закону про профтехосвіту, пунктах 17, 18 Порядку № 992 йдеться про те, що учням-практикантам виплачується заробітна плата.

Так, пунктом 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями-практикантами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство – база практики нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Крім того, в пункті 11 Порядку № 992 та пункті 1.6 Договору виробничої практики зазначено, що підприємство зобов’язується забезпечити облік виконаних кожним учнем (слухачем) робіт та оплату їх праці за фактично виконаний обсяг робіт згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Як зазначалося вище, керівники підприємств несуть відповідальність за оплату праці учнів-практикантів (ст. 29 Закону про профтехосвіту, п. 13 Порядку № 992).

Хоча в Законі про профтехосвіту і Порядку № 992 йдеться про те, що учням-практикантам виплачується заробітна плата, законодавчі підстави для її виплати, в тому числі визначення цьому терміну, наведено в КЗпП та Законі України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Згідно зі статтею 1 цього Закону і статтею 94 КЗпП заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 21 КЗпП також визначено, що заробітна плата виплачується при укладенні трудового договору між роботодавцем і працівником.

Отже, виходячи з норм «профільних» законодавчих актів заробітна плата може бути виплачена лише особі, з якою укладено трудовий договір. Відповідно, якщо з особою трудовий договір не укладено, то йому не може бути виплачена заробітна плата за визначенням.

Оскільки учні-практиканти, як зазначено вище, не включаються до штатного розпису підприємства – бази практики і з ними, відповідно, не укладаються трудові договори в період проходження практики, то під час практики вони можуть отримувати не заробітну плату, а оплату за виконану роботу, яка нараховується в порядку, аналогічному для нарахування заробітної плати, за встановленими на підприємстві розцінками, ставками (окладами).

Однак такий «законодавчий» підхід створює проблеми підприємству – базі практики в частині оподаткування нарахованої учням-практикантам оплати за виконану роботу та її відображення у звітності. Щоб уникнути таких проблем рекомендуємо підприємствам – базам практики вважати нараховану учням-практикантам оплату за виконану роботу все ж таки заробітною платою з відповідним її оподаткуванням, відображенням в бухгалтерському (податковому) обліку та різній звітності, оскільки, як зазначалося вище, підпункт 2.1.8 Інструкції № 5 відносить до основної заробітної плати оплату праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки здійснюються підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договором між підприємствами про надання робочої сили, в т. ч. учням і студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві.

Як і у випадку зі студентами-практикантами, які на відміну від учнів-практикантів можуть бути включені до штату підприємства за наявності вакансії, трудові відносини між базою практикою та учнем-практикантом можуть бути встановлені лише за умови укладення між ними строкового трудового договору. Але, як правило, підприємства – бази практики на укладення строкових трудових договорів з учнями-практикантами не йдуть, оскільки це спричиняє збільшення витрат роботодавця (у вигляді оплати перших 5 днів хвороби, виплати компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника тощо). Відносини, які виникають між підприємством – базою практики і учнем-практикантом є навчально-виробничим процесом, всі аспекти якого, в тому числі порядок нарахування оплати за виконану учнем-практикантом роботу, регламентуються Договором виробничої практики.

Якщо підприємство – база практики все ж таки уклало строковий трудовий договір з учнем-практикантом (за наявності вакансії), то між ними встановлюються трудові відносини з усіма наслідками, що випливають з таких відносин (створення необхідних умов праці, нарахування заробітної плати, забезпечення соціальних гарантій у вигляді надання відпусток, оплати періоду хвороби тощо). Укладення трудового договору з учнем-практикантом оформляється наказом (розпорядженням) керівника з направленням повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу (ч. третя ст. 24 КЗпП).

Звертаємо увагу на те, що якщо з практикантом трудовий договір не укладався, то підприємство не зобов’язане виплачувати йому мінімальну заробітну плату, оскільки, по-перше, практикант не є працівником, по-друге, йому не встановлюється місячна (годинна) норма праці.

Нарахована учням-практикантам оплата за виконану роботу в період проходження практики згідно з пунктом 17 Порядку № 992 може виплачуватися двома способами:

• шляхом перерахування коштів підприємством – базою практики на розрахунковий рахунок ПТНЗ, а ПТНЗ потім виплачує їх учням-практикантам;
• шляхом виплати безпосередньо підприємством – базою практики учням-практикантам не пізніше 5 днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

При виплаті заробітної плати учням-практикантам слід враховувати норми статті 50 Закону про профтехосвіту і пункту 18 Порядку № 992, згідно з якими 50% заробітної плати, нарахованої практикантам ПТНЗ за час виробничого навчання та виробничої практики, може бути направлено на рахунок закладу освіти для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист здобувачів освіти (учнів, слухачів), проведення культурно-масової та фізкультурно-спортивної роботи.

Питання про направлення 50% заробітної плати учнів-практикантів на рахунок ПТНЗ для використання в зазначених цілях вирішується ПТНЗ спільно з підприємством – базою практики в кожному конкретному випадку і відображається в Договорі виробничої практики як додаткові зобов’язання підприємства. При цьому 50% заробітної плати учня-практиканта, що підлягає перерахуванню підприємством – базою практики на рахунок ПТНЗ, визначається після утримання з неї податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військового збору (далі — ВЗ), тобто з «чистої» суми, що підлягає виплаті «на руки».

Оплата проїзду та проживання

Відповідно до пункту 12 Порядку № 992 у разі направлення учнів (слухачів) ПТНЗ для проходження виробничого навчання та виробничої практики поза місцем розташування закладу освіти підприємство може здійснювати оплату вартості їхнього проїзду до місць виконання робіт і назад та створює для них необхідні житлово-побутові умови.

Запис про практику до трудової книжки практиканта

Внесення підприємством – базою практики запису про роботу під час проходження практики до трудової книжки законодавством не передбачено.

Виходячи з норм пункту 2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), якщо практикант (студент, учень) вже працював і має трудову книжку, то запис про період проходження виробничої практики до його трудової книжки здійснює навчальний заклад на підставі довідки, яку видає підприємство – база практики.

У довідці, яку підприємство – база практики видає практиканту, повинні вказуватися спеціальність, кваліфікація, посада та час роботи практиканта на даному підприємстві (зразок довідки див. нижче).

На підставі довідки навчальний заклад вносить до трудової книжки студента (учня) відомості про роботу згідно з отриманими даними (зразок заповнення трудової книжки див. нижче).

Якщо практикант (студент, учень) не має трудової книжки, то запис про практику на підставі довідки підприємства – бази практики вносить підприємство, яке є його першим основним місцем роботи (п. 2.18 Інструкції № 58). Воно ж (перший роботодавець після закінчення навчального закладу) вносить до трудової книжки працівника і запис про час навчання у виші або ПТНЗ (пп. «б» і «в» п. 2.19 Інструкції № 58).

Зразок заповнення довідки про проходження практики

Зразок заповнення трудової книжки

Оподаткування та облік оплати праці практикантів

Якщо під час проходження практики підприємство – база практики укладало з практикантом (студентом, учнем) строковий трудовий договір (практикант включався до штату підприємства) і нараховувало йому заробітну плату, а також якщо з практикантом не укладався трудовий договір, але підприємство нараховувало йому оплату за виконану роботу, яка внутрішніми документами підприємства оформлялася як заробітна плата, то такі виплати практикантам обкладаються ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) з відображенням в розділі I форми 4ДФ Податкового розрахунку з ознакою доходу «101».

Якщо ж оплата практиканту за виконану роботу нараховувалася (виплачувалася) без укладення трудового договору та внутрішніми документами підприємства не була віднесена до заробітної плати, то така оплата включається до складу інших доходів платника податку (практиканта) і обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ (інші доходи) з відображенням в розділі I додатка 4ДФ Податкового розрахунку з ознакою доходу «127».⁵

Що стосується єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), то якщо під час проходження практики підприємство – база практики укладало з практикантом строковий трудовий договір (практикант включався до штату підприємства) і нараховувало (виплачувало) йому заробітну плату, а також якщо з практикантом строковий трудовий договір не укладався, але підприємство нараховувало йому оплату за виконану роботу, що, як встановлено підпунктом 2.1.8 Інструкції № 5, належить до основної заробітної плати, то такі заробітна плата і оплата за виконану роботу є базою нарахування ЄСВ. При цьому практикант – одержувач такого доходу відображається в додатку Д1 Податкового розрахунку із зазначенням в реквізиті 08 коду категорії застрахованих осіб «69».

На думку ДФСУ, викладену в декількох ІПК⁶, якщо учень-практикант працював (проходив практику) повний місяць (відпрацював всі робочі дні місяця), і його місячна заробітна плата менше мінімальної, то ЄСВ сплачується з мінімальної заробітної плати (незважаючи на те, що місце проходження практики по факту не є основним місцем роботи; — Авт.). Відповідно, якщо учень-практикант відпрацював не всі робочі дні місяця (практика проходила неповний місяць), і його місячна заробітна плата менше мінімальної, то ЄСВ сплачується з фактично нарахованої заробітної плати практиканта.

Звертаємо увагу, що практикант, з яким не укладається строковий трудовий або цивільно-правовий договір, не відображається в додатку Д5 Податкового розрахунку (з ним трудові та цивільно-правові відносини не встановлюються), а також не вказується в реквізитах 104 «Облікова кількість штатних працівників» та 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період» заголовної частини Податкового розрахунку. Це пояснюється тим, що згідно з підпунктом 2.6.4 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, не включаються до облікової кількості штатних працівників учні, слухачі ПТНЗ, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей.

ПДФО, ВЗ і ЄСВ сплачуються з усієї нарахованої учню-практиканту заробітної плати (без її зменшення на 50%, що перераховуються на рахунок ПТНЗ).

Якщо ж підприємство – база практики виплачує студенту-практиканту винагороду за виконану роботу (надану послугу) на підставі укладеного цивільно-правового договору та акту виконаних робіт (наданих послуг), то з такої винагороди сплачуються ЄСВ, ПДФО та ВЗ. При цьому студент-практикант — отримувач такого доходу відображається в Податковому розрахунку із зазначенням в реквізиті 08 додатка Д1 коду категорії застрахованих осіб «26», а в додатку 4ДФ — ознаки доходу «102». Також інформація про укладення зі студентом-практикантом цивільно-правового договору відображається в додатку Д5.

У бухгалтерському обліку підприємства – бази практики витрати на оплату праці практикантів відображаються за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94 залежно від структурного підрозділу, де працюють практиканти.

Витрати підприємства, понесені в результаті проходження практики студентами вишів, відображаються за дебетом субрахунку 977 «Інші витрати діяльності».

Надходження від вишу коштів у вигляді оплати витрат за проходження практики студентами (згідно з кошторисом) підприємство відображає як цільове фінансування на субрахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Отримане підприємством цільове фінансування визнається доходом (на субрахунку 746 «Інші доходи») протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов такого цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15 «Дохід»).

ПРИКЛАД 1

Нарахування заробітної плати студенту-практиканту

Підприємство в лютому 2021 року нарахувало студенту-практиканту, включеному до штату підприємства, за повністю відпрацьований місяць заробітну плату в сумі 3000 грн. (робота з неповним робочим днем — 4 години на день). Він надав підприємству довідку з вишу про те, що не отримує стипендію з бюджету, а також заяву про застосування до його заробітної плати податкової соціальної пільги (далі — ПСП). Тому на підставі підпункту «г» пп. 169.1.3 ПКУ при визначенні бази оподаткування ПДФО до його заробітної плати застосовується ПСП у розмірі 150% від звичайної ПСП, тобто в розмірі 1702,50 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з нарахування заробітної плати студенту-практиканту відображаються таким чином:

ПРИКЛАД 2

Нарахування заробітної плати учню-практиканту

Підприємство в лютому 2021 року нарахувало учню-практиканту, який відпрацював неповний місяць, заробітну плату за фактично виконану роботу в розмірі 1600 грн. Цей практикант надав підприємству довідку з ПТНЗ про те, що він не отримує стипендію з бюджету, а також заяву про застосування до його заробітної плати ПСП на підставі пп. «г» пп. 169.1.3 ПКУ, тому ПСП до його заробітної плати застосовується у розмірі 150% від звичайної ПСП, тобто в розмірі 1702,50 грн. Оскільки розмір ПСП перевищує розмір заробітної плати, то ПДФО із заробітної плати учня-практиканта не утримується.

У бухгалтерському обліку підприємства операції з нарахування заробітної плати учню-практиканту відображаються таким чином:

____________________________________________________________________________

Трудові гарантії неповнолітніх практикантів

Оскільки учні-практиканти в більшості випадків є неповнолітніми (особами, які не досягли 18 років), підприємство – база практика при організації трудового процесу має враховувати, що відповідно до статей 190 і 192 КЗпП роботодавцям забороняється:

– застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (Перелік зазначених робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ) від 31.03.94 р. № 46. Пунктом 2.3 цього наказу встановлено, що при проходженні виробничої практики неповнолітні можуть знаходитися у виробництвах, професіях і на роботах, включених до вказаного Переліку, не більше 4 годин за умови суворого дотримання діючих санітарних норм і правил, а також правил і норм по охороні праці);

– залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59);

– залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.