НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН ПРО ДЕРЖБЮДЖЕТ–2024,
ЯКИМ ВСТАНОВЛЕНО СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ НА 2024 РІК,
ВІД РОЗМІРУ ЯКИХ ЗАЛЕЖИТЬ НИЗКА ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ
Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX
Цим Законом (далі — Закон про Держбюджет-2024), що набрав чинності 1 січня 2024 року, встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2024 рік.
Так, відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2024 мінімальна заробітна плата у 2024 році становить:
– у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 грн, з 1 квітня — 8000 грн;
– у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,60 грн, з 1 квітня — 48 грн.
Крім того, розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, визначено на рівні 1600 грн.
Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2024 прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року становить:
– усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 2920 грн.;
– для дітей віком до 6 років — 2563 грн.;
– для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн.;
– для працездатних осіб — 3028 грн.;
– для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді — 2102 грн.;
– для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн.;
– для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн.;
– для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн.
Зауважимо, що прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення протягом 2024 року змінюватися не буде.
Враховуючи вищезазначені показники мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМТЛ), у тому числі станом на 1 січня 2024 року, протягом 2024 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:
- мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 3028 грн. (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ): з 1 січня — 106 500 грн. (7100 грн. х 15), з 1 квітня — 120 000 грн. (8000 грн. х 15);
- сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня — 1562 грн. (7100 грн. х 22%), з 1 квітня — 1760 грн. (8000 грн. х 22%);
- розмір мінімального страхового внеску: з 1 січня — 1562 грн. (7100 грн. х 22%), з 1 квітня — 1760 грн. (8000 грн. х 22%);
- сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП) протягом усього 2024 року, яка надається:
– у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1514 грн. (50% х 3028 грн.);
– у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1514 грн. та кількості дітей;
– у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 2271 грн. (1514 грн. х 150%);
– у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 3028 грн. (1514 грн. х 200%);
- граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 4240 грн. (3028 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 4240 грн. та кількості дітей;
- максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 4240 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);
- максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1775 грн. (7100 грн. х 25%);
- максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 710 грн. (7100 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
- максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ), — 21 300 грн. (7100 грн. х 3);
- максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 35 500 грн. (7100 грн. х 5);
- максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у розрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ), — 1775 грн. (7100 грн. х 25%);
- максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.47 ПКУ), — 4240 грн.;
- максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 8480 грн. (2 х 4240 грн.);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»: з 1 січня — 233,25 грн. (7100 грн. : 30,44), з 1 квітня — 262,81 грн. (8000 грн. : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців: з 1 січня — 466,49 грн. (7100 грн. х 2 : 30,44), з 1 квітня — 525,62 грн. (8000 грн. х 2 : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» та «декретних», якщо страховий випадок настав: у січні — 3301,58 грн. (100 500 грн. : 30,44), у лютому – квітні — 3498,69 грн. (106 500 грн. : 30,44), у травні – грудні — 3942,18 грн. (120 000 грн. : 30,44).
Статтею 22 Закону про Держбюджет-2024 встановлено, що у 2024 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.
Статтею 33 Закону про Держбюджет-2024 визначено, що у 2024 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Статтею 39 Закону про Держбюджет-2024 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Отже, у 2024 році відновлено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», при цьому «базовим» місяцем для обчислення величини приросту індексу споживчих цін буде грудень 2023 року (місяць, що передує місяцю, з якого починається обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком). Докладно про нарахування індексації у 2024 році йдеться у листі Мінсоцполітики від 07.12.2023 № 113/0/214-23 (див. стор. 100 цього номера) та коментарі редакції до нього.
Також пунктами 10–23 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2024 визначено особливості встановлення розмірів посадових окладів та здійснення інших виплат у 2024 році в державних органах. Зокрема, встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу. Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці. Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 % посадового окладу на місяць. У державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів державних службовців у 2024 році не застосовуються. Оплата праці працівників Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, постійно діючого незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЩОДО
НАДАННЯ ВІДПУСТОК ТА ТРУДОВИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ
Цим Законом, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) та інших законодавчих актів. Зміни стосуються надання відпусток та трудових гарантій деяких категорій працівників.
Основні зміни полягають в наступному:
– тривалість відпусток визначається Законом про відпустки, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором;
– збільшено термін відпустки без збереження заробітної плати, що надається за згодою сторін (за сімейними обставинами та з інших причин), з 15 до 30 календарних днів на рік;
– на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, а тривалість такої відпустки визначається угодою сторін;
– відтепер час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтею 26 Закону про відпустки, та час перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається протягом періоду дії воєнного стану на прохання працівника згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 2136, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку;
– тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях тепер регулюються трудовим та/або колективним договором;
– визначено документи, на підставі яких надається одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини деяким категоріям осіб, які мають право на таку відпустку;
– тепер не роботодавець, а профспілкова організація, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання, має оплачувати відпустку, що надається працівнику на час профспілкового навчання;
– якщо роботодавець у період дії воєнного стану обмежив для працівників тривалість щорічної основної відпустки 24 календарними днями, а тривалість такої відпустки у працівника становить більше 24 календарних днів, то за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися працівнику без збереження заробітної плати як в період воєнного стану, так і після припинення або скасування воєнного стану (фактично невикористані дні щорічної основної відпустки надаються, але відпускні за них не виплачуються);
– якщо працівник у період дії воєнного стану використав 24 календарні дні щорічної основної відпустки та бажає використати будь-які інші відпустки, то за рішенням роботодавця йому можуть надаватися такі відпустки без збереження заробітної плати як в період воєнного стану, так і після припинення або скасування воєнного стану (фактично будь-які оплачувані відпустки надаються, але відпускні за них не виплачуються). Це не стосується відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, які надаються без обмежень, а також вищенаведені норми не поширюються на керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників;
– роботодавець у період дії воєнного стану може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) працівникам, залученим не тільки до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, а й до виконання робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення);
– працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, надається відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов’язковому порядку тривалістю до 60 календарних днів;
– працівникам, призваним на військову службу в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки та соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Заява має бути подана не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу;
– за педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів освіти, призваними на військову службу в особливий період, відтепер попередній середній заробіток не зберігається.
Докладно — див. статтю на стор. 10.
СКАСОВАНО БІЛЬШІСТЬ ОБМЕЖЕНЬ НА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК
ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ТА ПЛАТНИКІВ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
Цим Законом (далі — Закон № 3453), який набрав чинності 08 грудня 2023 року, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464), якими відновлено значну частину планових та позапланових документальних перевірок.
Так, в абзаці першому пункту 9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тепер зазначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до 1 грудня 2023 року (раніше було — до припинення або скасування воєнного стану на території України), установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим цього пункту, поновлюються на невикористаний строк (абз. другий п. 9-23 розд. VIII Закону № 2464).
Також розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9-25, згідно з яким з 1 грудня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску проводяться з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, тепер податкові органи можуть проводити документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, але з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Законом № 3453 внесено зміни до декількох підпунктів пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, підпункт 69.2-1 вже не містить норми, що позапланові перевірки визначених в цьому підпункті платників податків не проводяться до припинення або скасування воєнного стану, а ця норма обмежена датою 1 грудня 2023 року.
В підпункті 69.2-2 зазначено, зокрема, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення. Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно з підпунктами 1 – 4 підпункту 69.35-1 діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Підпункт 69.35 вже не містить норми про проведення планових перевірок визначених в цьому підпункті платників податків до припинення або скасування воєнного стану, а ця норма обмежена датою 1 грудня 2023 року. Отже, тепер податкові органи можуть проводити документальні планові перевірки, що включені до плану-графіка таких перевірок.
Платники податків, на яких з 1 грудня 2023 року поширюється мораторій на проведення документальних перевірок, наведені у підпункті 69.35-1, яким доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. З норм підпункту 69.35-1 випливає, що з 1 грудня 2023 року мораторій діє на проведення документальних перевірок, зокрема:
– платників єдиного податку І та ІІ груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) — до 1 грудня 2024 року;
– платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані території України або податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, — до останнього числа місяця, в якому відповідно була завершена тимчасова окупація або було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України — до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться: виключно на звернення платника податків; з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 ПКУ; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства.
Платники податків, яких може бути включено до плану-графіка проведення планових перевірок на 2023 та 2024 роки, а також критерії відбору платників податків (на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року) наведені у підпункті 69.35-2, яким доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. До план-графіку перевірок щомісячно можуть вноситися зміни, а оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПСУ не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік. Перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка перевірок на поточний рік, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.