З 1 ЛИПНЯ 2022 РОКУ ЗБІЛЬШИВСЯ РОЗМІР ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ
Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX
Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2022 з 1 липня 2022 року збільшився розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, який тепер становить:
- для дітей віком до 6 років — 2201 грн.;
- для дітей віком від 6 до 18 років — 2744 грн.;
- для працездатних осіб — 2600 грн.;
- для осіб, які втратили працездатність, — 2027 грн.;
- усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 2508 грн.
Для роботодавців важливий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), який з 1 липня 2022 року, як зазначено вище, збільшився до 2600 грн. (з 1 грудня 2021 року по 30 червня 2022 року ПМПО становив 2481 грн.).
У зв’язку з цим з 1 липня 2022 року збільшилася до 2600 грн. сума заробітної плати, що підлягає індексації. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації (детально про проведення індексації йдеться у статті «Індексація доходів працівників» ВПЗ № 1/2022, стор. 44, а величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації доходів працівників у липні див. на стор. 127).
Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину у гарантованому мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 липня 2022 року становить:
- для дітей віком до 6 років — 1100,50 грн. (2201 грн. х 50%);
- для дітей віком від 6 до 18 років — 1372 грн. (2744 грн. х 50%).
Розмір всіх інших важливих для роботодавців «зарплатно-податкових» показників, що залежать від ПМПО, з 1 липня 2022 року не змінився, оскільки такі показники залежать від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. Наприклад, не змінилися розміри мінімального посадового окладу (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України), податкової соціальної пільги та граничного розміру доходу, до якого вона застосовується (ст. 169 Податкового кодексу України; далі — ПКУ), не оподатковуваної ПДФО і військовим збором частини доходів окремих видів (ст. 164, 165, 170 ПКУ).
Водночас якщо у колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО, але без прив’язки до його розміру станом на 1 січня (тобто прив’язка йде до поточного розміру ПМПО), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад з 1 липня 2022 року має становити не менше 2600 грн.
Не змінився з 1 липня 2022 року й розмір мінімальної заробітної плати (становить в місячному розмірі — 6500 грн. і в погодинному розмірі — 39,26 грн.), тому залишаються незмінними і всі показники, що обчислюються з розміру мінімальної заробітної плати.
ВОЄННИЙ СТАН ТА МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ДО 23 СЕРПНЯ 2022 РОКУ
Першим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-IX, що набрали чинності 23.05.2022, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 23 серпня 2022 року, відповідно, до цієї дати будуть діяти всі заходи, обмеження, особливості трудових відносин, податкові пільги тощо, встановлені на період дії воєнного стану, про які докладно йдеться у статтях «Трудові відносини, режим роботи та оплата праці в умовах воєнного стану» та «Оподаткування та відображення у звітності доходів працівників в умовах воєнного стану» ВПЗ № 2/2022, стор. 10 та 60.
Нагадаємо, що первісно воєнний стан вводився із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, потім він був продовжений спочатку до 25 квітня 2022 року, далі — до 25 травня 2022 року.
Другим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 22.05.2022 № 2264-IX, що набрали чинності 24.05.2022, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань продовжено з 25 травня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Отже, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 23 серпня 2022 року, відповідно, до цієї дати будуть проводитися всі заходи, пов’язані з призовом (прийняттям за контрактом) громадян на військову службу, про які докладно йдеться у статті «Трудові гарантії працівників, призваних на військову службу або прийнятих до тероборони під час воєнного стану» ВПЗ № 2/2022, стор. 32.
Нагадаємо, що первісно проведення загальної мобілізації було оголошено з 24 лютого 2022 року протягом 90 діб, але, на жаль, ворог продовжує збройну агресію проти України.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ,
ЯКИМИ ПОСИЛЕНО ЗАХИСТ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ
Цим документом, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про рекламу», Закону України «Про соціальний діалог в Україні» та Господарського кодексу України. Зміни спрямовані на посилення захисту прав працівників, а також на приведення норм вітчизняного законодавства у відповідність з положеннями законодавства Європейського Союзу, практикою Міжнародної організації праці.
Зміни стосуються декількох сфер та передбачають, зокрема:
1) у сфері колективно-договірного регулювання:
– можливість, а не обов’язковість укладення колективного договору, при цьому вже не передбачається укладення колективного договору в структурних підрозділах підприємства;
– можливість укладення колективного договору між фізичною особою, яка використовує найману працю, та органом, що об’єднує працівників цієї фізичної особи;
– обов’язок роботодавця ознайомлювати працівників з текстом колективного договору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін. Суб’єкти сторін колективного договору зобов’язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору, можливість його копіювання;
– граничний строк дії умов колективного договору у разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи);
– поширення дії галузевої угоди на всіх роботодавців, які провадять свою діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності), у разі отримання відповідного спільного звернення від суб’єктів сторін цієї угоди а також у разі, якщо угоду укладено центральним органом (органами) виконавчої влади та репрезентативними суб’єктами сторін/сторони (у разі укладення угоди на двосторонній основі), та якщо угоду зареєстровано без зауважень центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень затверджується Кабінетом Міністрів України;
2) у сфері трудових правовідносин:
– визначено, що не є дискримінацією у сфері праці. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду;
– встановлено, що є необґрунтованою відмовою у прийнятті на роботу. На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити про причину такої відмови. При цьому роботодавець має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади). Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається;
– уточнено, що забороняється зазначати в рекламі про вакансії (прийом на роботу), та врегульовано деякі питання накладення штрафу за порушення в рекламі про вакансії;
3) у випадку масових вивільнень:
– встановлено, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:
– вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
– вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
– вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
– вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.
Роботодавець має вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом’якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників. Для цього роботодавець у ході консультацій, але не пізніше ніж за 3 місяці до дати можливих звільнень, подає виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) повідомлення про заплановане масове вивільнення з відповідною інформацією (у письмовому вигляді) про такі заходи.
Докладно — див. статтю на стор. 10 цього номера.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО СТАТТІ 73 КЗПП, ЯКИМИ ЗАПРОВАДЖЕНО
НОВИЙ СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ 28 ЛИПНЯ — ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Цим документом, що набрав чинності 09.06.2022, внесено зміни до частини першої статті 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якими запроваджено новий святковий день 28 липня — День Української Державності, який будемо відзначати вже цього року.
Отже, тепер згідно зі статтею 73 КЗпП в України 12 святкових і неробочих днів. Водночас відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (див. ВТЗ № 2/2022, стор. 77), який набрав чинності 24 березня 2022 року, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 КЗпП (святкові і неробочі дні).
Таким чином, у сфері дії законодавства про працю з 24 березня 2022 року і до скасування воєнного стану святкові та неробочі дні відсутні. Тому в цей період на святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, щорічні відпустки та соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, не продовжуються, і ці дні не виключаються з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних чи грошової компенсації за невикористані дні вказаних відпусток.
Докладно — див. статтю на стор. 18 та статтю на стор. 40.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЯКИМИ ВИЗНАЧЕНО
ПОРЯДОК СПЛАТИ ПОДАТКІВ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
Цим документом (далі — Закон № 2260), що набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Основні зміни внесено до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з підпунктом 69.1 вказаного пункту в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (тобто до 27 травня 2022 року) за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники податків, у т. ч. щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1, та перелік документів на підтвердження затверджуються Міністерством фінансів України.
Таким чином, для платників податків, які в період з 24 лютого до 27 травня 2022 року не виконували свої податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (зокрема, податку на доходи фізичних осіб, військового збору), подання звітності (зокрема, Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), але мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо сплати податків та зборів, подання звітності, встановлено граничні терміни подання податкової звітності — до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів — не пізніше 31 липня 2022 року. Але порядок підтвердження можливості виконання платником податків своїх податкових обов’язків має встановити Мінфін.
Законом № 2260 у новій редакції викладено підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, який встановлює порядок проведення перевірок платників податків.
Згідно з вказаним підпунктом податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичних перевірок.
Вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 ПКУ.
Нагадаємо, що відповідно до підпункту 112.8.9 ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) є обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо платник податків доведе, що він не виконав свої податкові зобов’язання внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), то відповідальності можна уникнути.
З пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ виключено підпункт 69.26, яким було встановлено, що на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.
Таким чином, платники податків, які зобов’язані подавати податкову звітність в електронному вигляді, з 27 травня 2022 року вже не можуть подавати податкову звітність та інші документи в паперовій формі.
ПЕРЕНЕСЕНО ГРАНИЧНУ ДАТУ ВИКОРИСТАННЯ ПАПЕРОВИХ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ДОЗВОЛЕНО ЇХ РОЗДРУКОВУВАТИ НА БІЛОМУ АРКУШІ ПАПЕРУ
Цими двома наказами, які набрали чинності відповідно 15.04.2022 та 03.05.2022, внесено зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066).
Так, змінами, внесеними до пункту 6 Наказу № 1066, граничну дату повного переходу на електронні листки непрацездатності перенесено з 1 травня 2022 року на 1 січня 2023 року.
Тепер згідно з пунктом 8 Наказу № 1066 паперові листки непрацездатності (далі — ЛН) можуть видаватися лише у випадках:
1) продовження та закриття ЛН, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року;
2) спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — РМВ). У такому випадку рішення про видачу ЛН приймає лікарсько-консультативна комісія (далі — ЛКК) закладу охорони здоров’я, а за її відсутності керівник закладу;
3) застрахованій особі протягом 2 місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини — на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;
4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності (далі — ЕРЛН) та РМВ, які призводять до неможливості формування електронного ЛН в ЕРЛН більше ніж протягом 7 днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність — до усунення таких проблем (помилок);
5) зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров’я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я;
6) порушення строків звернення пацієнта для продовження випадку тимчасової непрацездатності, якщо це порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, а також за умови, що на дату звернення за медичною та/або реабілітаційною допомогою пацієнт залишається непрацездатним відповідно до результатів проведеної експертизи тимчасової непрацездатності та висновку лікуючого лікаря про тимчасову непрацездатність зазначеного пацієнта. У такому випадку рішення про видачу ЛН як продовження раніше виданого з дати, наступної за датою завершення періоду непрацездатності, засвідченого раніше виданим ЛН, приймає ЛКК закладу охорони здоров’я, а за її відсутності керівник закладу.
У бланку ЛН, який видається у вищезазначених випадках як продовження електронного ЛН, зазначається номер ЛН, який продовжується.
Наказ № 1066 також доповнено новим пунктом 8-1, яким установлено, що на період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування:
– у разі відсутності у закладі охорони здоров’я бланків ЛН та неможливості їх отримання дозволяється за рішенням керівника закладу охорони здоров’я видача ЛН, роздрукованих на білому аркуші паперу за формою, затвердженою для паперового ЛН. При цьому в рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а де номер бланка — порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності;
– ЛН, виданий у вищезазначеному порядку (тобто роздрукований на білому аркуші паперу), вважається документом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності та прирівнюється до ЛН, виданого на бланку.
Фонд соціального страхування України роз’яснив, що при роботі із роздрукованим бланком ЛН роботодавець виконує всі свої функції, передбачені для роботи із паперовими ЛН, зокрема, розглядає його на комісії із соціального страхування, заповнює зворотню сторону (яка може бути також роздрукована страхувальником самостійно у разі, якщо лікар видав лише лицьовий бік), оплачує перші 5 днів непрацездатності у разі необхідності, а також формує заяву-розрахунок. При формуванні заяви-розрахунку слід проставляти ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я та порядковий номер запису в Журналі реєстрації ЛН в колонку 8 «Номер» форми заяви-розрахунку, ігноруючи колонку 7 «Серія» у такому форматі: ХХХХХХХХ-YYYY, де ХХХХХХХХ — код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а YYYY — порядковий номер запису в Журналі реєстрації ЛН. При цьому кількість символів для цього поля не обмежуються, оскільки неможливо спрогнозувати кількість записів у журналі та який порядковий номер буде присвоєно ЛН. Оформлення тимчасової непрацездатності роздрукованим ЛН не вплине на строки та можливість отримання допомоги від Фонду — призначення і виплата коштів відбуваються на загальних засадах.
ЗАТВЕРДЖЕНО ФОРМУ ВИТЯГУ З ЕЛЕКТРОННОГО РЕЄСТРУ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ, НА ПІДСТАВІ ЯКОГО МОЖНА ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ ЗА Е-ЛІКАРНЯНИМ
Цією постановою, яка набрала чинності 31.05.2022, затверджено форму витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — ЕРЛН). Форму витягу з ЕРЛН затверджено з урахуванням положень Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 328 (далі — Порядок № 328).
Нагадаємо, що згідно з пунктом 16 Порядку № 328 інформація з ЕРЛН надається територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі як витяг з ЕРЛН.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 328 відомості з ЕРЛН формуються за допомогою програмних засобів його ведення з обов’язковим присвоєнням індексного номера, фіксацією дати і часу їх формування у вигляді витягу.
У формі витягу зазначаються, зокрема:
– дані про застраховану особу (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, стать, РНОКПП (за наявності));
– інформація про електронний листок непрацездатності (номер, дати реєстрації, відкриття та закриття листка непрацездатності, статус, категорія медичного висновку, номер випадку непрацездатності, відмітка про закордон, відмітка про зв’язок медичного висновку із професійною діяльністю, ознака алкогольного/наркотичного сп’яніння);
– відомості про порушення режиму лікування (зокрема, дата та вид порушення режиму лікування);
– відомості про страхувальника (код ЄДРПОУ/РНОКПП; прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та/або найменування страхувальника; ознака основного місця роботи (так/ні); номер випадку непрацездатності);
– відомості про медичний заклад, фізичну особу – підприємця, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, яким сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або орган опіки і піклування, яким внесено відомості про усиновлення (номер випадку непрацездатності, номер листка непрацездатності, номер медичного висновку, код ЄДРПОУ/РНОКПП, найменування медичного закладу та/або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)).
Фонд соціального страхування України надав роз’яснення щодо можливості отримання допомоги за е-лікарняним на підставі витягу з ЕРЛН.
Роз’яснення ФССУ — на стор. 125 цього номера.