ВОЄННИЙ СТАН І МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ДО 16 ЛИСТОПАДА 2023 РОКУ
Першим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 № 3275-IX, що набрали чинності 17.08.2023, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні продовжено до 16 листопада 2023 року, відповідно, до цієї дати будуть діяти всі заходи, обмеження, податкові пільги, особливості трудових відносин, встановлені законодавством на період дії воєнного стану, про які докладно йшлося у статтях нашого журналу за 2022 рік. Зокрема, як мінімум, до 16 листопада 2023 року буде діяти Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Другим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27.07.2023 № 3276-IX, що набрали чинності 17.08.2023, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань продовжено з 18 серпня 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 16 листопада 2023 року, відповідно, до цієї дати будуть проводитися всі заходи, пов’язані з призовом (прийняттям за контрактом) на військову службу громадян із збереженням трудових гарантій працівників-військовослужбовців, про які докладно йшлося у низці статей нашого журналу за 2022 рік.
ЧАСТИНУ ВІДПУСТКИ У ЗВ’ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ ТА ПОЛОГАМИ,
НЕ ВИКОРИСТАНУ ДО ПОЛОГІВ, ТЕПЕР МОЖНА
ПЕРЕНОСИТИ НА ПЕРІОД ПІСЛЯ ПОЛОГІВ
Цим документом, який набрав чинності 29.07.2023, до декількох законів внесено зміни, які встановлюють додаткові особливості надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).
Так, статтю 179 Кодексу законів про працю України та статтю 17 Закону України «Про відпустки» доповнено новою частиною другою, якою встановлено, що за бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина «декретної» відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість «декретної» відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).
Абзаци другий і третій частини 1 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV викладено в нових редакціях, якими встановлено наступне.
Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період «декретної» відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнених пологів).
Жінкам, віднесеним до 1–3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі — жінки-«чорнобильці»), допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період «декретної» відпустки, тривалість якої становить 90 календарних днів до пологів та 90 календарних днів після пологів. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів.
Таким чином, якщо працівниця не бажає використовувати до пологів частину «декретної» відпустки, то вона може перенести на період, починаючи з дня пологів, як всі 70 календарних днів (для жінок-«чорнобильців» — 90 календарних днів), так і меншу кількість календарних днів «декретної» відпустки, що надаються до пологів. Але загальна тривалість «декретної» відпустки за бажанням жінки зберігається — 126 календарних днів (для жінок-«чорнобильців» — 180 календарних днів). При цьому допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») виплачується за всі використані дні «декретної» відпустки.
Нагадаємо, що раніше якщо працівниця за власним бажанням йшла в «декретну» відпустку не з першого дня оформлення (видачі) листка непрацездатності по вагітності та пологах, а з будь-якого дня пізніше, то вона втрачала частину «декретної» відпустки (частину «декретних»). Тепер така частина «декретної» відпустки (частина «декретних») втрачатися не буде, а буде надаватися працівниці за її бажанням після дня пологів.
Докладно — див. статтю на стор. 10.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО СТАТТІ 73 КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ,
ЯКИМИ ВІДКОРИГОВАНО ПЕРЕЛІК ТА ДАТИ СВЯТКОВИХ І НЕРОБОЧИХ ДНІВ
Цим документом (далі — Закон № 3258), який набрав чинності 30.07.2023, внесено зміни до статті 73 «Святкові і неробочі дні» Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Внаслідок змін 7 січня вже не є святковим днем, при цьому Різдво Христове є святковим днем лише 25 грудня. Таким чином, в Україні з 30 липня 2023 року встановлено 11 святкових і неробочих днів у календарному році.
Крім того, Законом № 3258 змінено дати двох святкових днів. Тепер День Української Державності — 15 липня (був 28 липня), а День захисників і захисниць України — 1 жовтня (був 14 жовтня).
У пояснювальній записці до Закону № 3258, де наведено обґрунтування та мета його прийняття, зазначено, що більшість православних християн світу святкують Різдво Христове 25 грудня. Православна церква України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий — новоюліанський календар, за яким живе більшість православних церков світу та яким, зокрема, передбачено святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня. Зміна дати святкування Різдва Христового зумовлює необхідність перенесення на тринадцять повних календарних днів дат відзначення Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня) та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня).
Нагадаємо, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 КЗпП. Отже, у період дії воєнного стану в сфері відносин, які регулюються трудовим законодавством, норми статті 73 КЗпП не діють, тобто немає святкових і неробочих днів (вони є звичайними робочими чи вихідними днями).
З 1 СЕРПНЯ 2023 РОКУ ПОНОВЛЕНО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФІВ ЗА НЕСПЛАТУ ЄСВ
І ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТА СКАСОВАНО МОРАТОРІЙ
НА ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ ПЕРЕВІРОК
Цим документом (далі — Закон № 3219), який набрав чинності 01.08.2023, внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Зміни, внесені Законом № 3219 до Закону № 2464 стосовно єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), полягають в наступному.
Пункти 9-21 – 9-23 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 викладено в такій новій редакції:
«9-21. Тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, <…>, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
9-22. Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, <…>, до 1 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
9-23. Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, <…>, установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим цього пункту, поновлюються на невикористаний строк.».
Таким чином, мораторій на накладення штрафних санкцій, визначених частиною 11 статті 25 Закону № 2464 (в тому числі за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ у складі Податкового розрахунку) та мораторій на проведення документальних перевірок щодо ЄСВ, діяли лише до 1 серпня 2023 року, а з цієї дати штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, застосовуються в загальному порядку. Документальні перевірки щодо ЄСВ, які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим пункту 9-23 розділу VIII Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк.
Водночас розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9-24 такого змісту:
«9-24. У разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, <…>, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Суми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені статтею 25 цього Закону, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.».
Таким чином, якщо платник ЄСВ за результатами документальної перевірки, яка була відновлена або розпочата з 1 серпня 2023 року, отримав від податкового органу вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ та сплатив таку недоїмку протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання зазначеної вимоги, то штрафи вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Що стосується змін, внесених до ПКУ, то їх багато, але розглянемо лише головні з них, а саме зміни щодо проведення податкових перевірок та накладення штрафів за несплату податкових зобов’язань (зокрема ПДФО та військового збору).
Одразу зазначимо, що ті норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, які встановлювали порядок проведення податкових перевірок на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, тепер діють (діяли) лише до 1 серпня 2023 року, а з цієї дати діють нові правила проведення податкових перевірок, які встановлено підпунктом 69.2-1, яким доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Підпункт 69.2-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ має таку редакцію (витяг):
«69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, <…>, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:
доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;
доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
<…>
Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.».
Таким чином, з 1 серпня 2023 року поновлюються документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій. Тобто тепер залишається частковий мораторій на проведення позапланових перевірок з окремих підстав. При цьому вищенаведені документальні перевірки під час воєнного стану будуть проводитись лише за наявності безпечних умов для їх проведення.
Крім того, Законом № 3219 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ доповнено підпунктами 69.35 – 69.40, якими встановлено порядок проведення документальних планових перевірок, особливості визначення строку давності, умови звільнення від сплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та особливості погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року.
Так, підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно платники податків, які:
– здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
– здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);
– надають фінансові, платіжні послуги.
Згідно з підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення (далі — ППР), суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Сума грошового зобов’язання, визначеного у ППР, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов’язання, визначеного в такому ППР, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого ППР. Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.
Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені (пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ БРОНЮВАННЯ
ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ НА ПЕРІОД МОБІЛІЗАЦІЇ ТА НА ВОЄННИЙ ЧАС
Цим документом, який набрав чинності 22.07.2023, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76).
Нагадаємо, що Постановою № 76 затверджено:
– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану;
– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Порядок № 76).
У Порядку № 76 підпункт 1 пункту 2 викладено в такій новій редакції:
«1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство».
Таким чином, тепер сплачені суми ЄСВ враховуватимуться в одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з метою отримання права на бронювання працівників.
До абзацу першого пункту 6 Порядку № 76 внесено доповнення, внаслідок чого тепер державний орган, до якого надійшло звернення підприємства та який приймає рішення про визначення такого підприємства критично важливим, зобов’язаний у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня отримання звернення підприємства розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти рішення про відповідність або невідповідність підприємства зазначеним критеріям.
Змінами, внесеними до абзацу третього пункту 3 Порядку № 76, розширено перелік підприємств, працівники яких можуть бути заброньовані. До цього переліку додано підприємства, які провадять діяльність у сфері ветеринарної медицини, житлово-комунального господарства, казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади.