Новорічні блага для працівників та їхніх дітей за рахунок роботодавця

Введений урядом карантин до 31 грудня 2020 року значно обмежує можливості роботодавців з організації новорічних корпоративного заходу для персоналу та свята для дітей працівників на території розважальних закладів. Проте святкування Нового року, в тому числі надання новорічних благ для працівників та їхніх дітей, ніхто не відміняв.

Працівникам та їхнім дітям новорічні блага можуть бути надані за рахунок коштів роботодавців — підприємств, установ, закладів, організацій, фізичних осіб – підприємців (далі — підприємства), а також за рахунок коштів органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (в т. ч. профспілкових) організацій.

До новорічних благ, що надаються роботодавцями своїм працівникам та їхнім дітям, зокрема, належать:

• подарунки у негрошовій формі як працівникам, так і їхнім дітям;
• подарунки працівникам у грошовій формі (разова грошова виплата, разова матеріальна допомога);
• новорічна вечірка або новорічний корпоративний захід;
• новорічне свято або новорічна вистава для дітей працівників;
• нагородження працівників відзнаками за результатами звітного року.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (включаючи профспілкові) організації та створені ними заклади освіти, охорони здоров’я та культури, що утримуються за рахунок відповідних бюджетів, можуть як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів, отриманих від підприємств, проводити новорічні та різдвяні свята та вистави для дітей з врученням на них подарунків дітям (далі — новорічні заходи).

Оскільки у кожного з вище зазначених видів новорічного забезпечення працівників та їхніх дітей маса організаційних та податкових аспектів, зупинимося на них окремо в розрізі осіб, які виступають в ролі дарувальників подарунків і організаторів новорічних заходів.

Негрошові подарунки працівникам та їхнім дітям від роботодавця

Підприємства за рахунок власних коштів можуть купувати і дарувати новорічні подарунки як працівникам, так і їхнім дітям. Якщо підприємство не дуже багате, то працівникам зазвичай вручається стандартний подарунковий набір — шампанське і коробка цукерок. Багатші підприємства працівникам, які особливо відзначилися, можуть вручити більш коштовні подарунки, зокрема, смартфон, планшет, ноутбук, відео-, аудіо- або побутову техніку. Для дуже цінних працівників підприємство може придбати дорогий подарунок, наприклад, автомобіль або квартиру.

Дітям працівників роботодавці зазвичай дарують набір цукерок, але іноді придбавають для них іграшки, настільні ігри тощо, а також квитки на дитячу новорічну виставу (в дитячий театр, цирк і т. д.).

Для правильного відображення в бухгалтерському (податковому) обліку підприємства операцій із закупівлі у постачальників і видачі працівникам новорічних подарунків повинні бути оформлені наступні документи:

• наказ керівника підприємства про закупівлю та видачу подарунків (в ньому зазначаються вид і вартість товару, що купується, дати його придбання та видачі працівникам, відповідальні особи тощо);
• договір з продавцем про придбання подарунків (за потреби);
• первинні документи, що підтверджують придбання і вартість подарунків (розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, видаткова накладна тощо);
• первинні документи зі складського обліку (у разі зберігання деякий час придбаних подарунків на складі);
• накладна на видачу подарунків під звіт особі, відповідальній за їх вручення працівникам;
• відомість видачі подарунків із зазначенням працівників – одержувачів подарунків (не рекомендуємо одержувачами дитячих подарунків оформляти дітей, оскільки в цьому випадку саме дохід дітей доведеться відображати в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ із зазначенням ідентифікаційних номерів дітей);
• звіт про фактичні витрати з придбання та видачі подарунків (складається відповідальними (уповноваженими) особами підприємства).

Податок на доходи фізичних осіб

З метою пільгового оподаткування подарунків податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) передбачено спеціальну норму в підпункті 165.1.39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Відповідно до цього підпункту вартість дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-який сумі, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (тобто не обкладається ПДФО).

Таким чином, оскільки мінімальна заробітна плата за станом на 1 січня 2020 року становила 4723 грн., гранична вартість новорічного подарунка, що не підлягає оподаткуванню ПДФО, у 2020 році становить 1180,75 грн. (4723 грн. х 25%).

Сума у вартості подарунка (подарунків), яка перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, (далі — сума перевищення) включається до оподатковуваного доходу платника податку (одержувача подарунка) як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) та абзацу другого пункту 174.6 ПКУ.¹

Отже, у 2020 році вартість подарунка (подарунків) у вигляді суми перевищення 1180,75 грн. (4723 грн. х 25%) в розрахунку на місяць підлягає обкладенню ПДФО.

Якщо подарунок буде вручатися на початку 2021 року, наприклад до Різдва Христового, то з огляду на те, що відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі — Закон про Держбюджет-2021) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня по 30 листопада 2021 року буде дорівнювати 6000 грн., гранична вартість подарунка, що не підлягатиме обкладенню ПДФО, у 2021 році буде дорівнювати 1500 грн. (6000 грн. х 25%). Відповідно, якщо вартість подарунка (подарунків) в розрахунку на місяць у 2021 році перевищить 1500 грн., то сума перевищення як додаткове благо буде обкладатися ПДФО.

Звертаємо увагу на важливий аспект для визначення бази оподаткування: останнім абзацом підпункту 164.2.17 ПКУ встановлено, що якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 ПКУ.

Згідно з пунктом 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який для ставки ПДФО в розмірі 18% становить 1,219512 (далі — «натуральний» коефіцієнт).²

Таким чином, на «натуральний» коефіцієнт необхідно збільшувати оподатковувану вартість подарунка³, якою у 2020 році є сума перевищення 1180,75 грн., а у 2021 році — сума перевищення 1500 грн.

Також необхідно пам’ятати, що надання працівнику подарунка (дарування) як безоплатна передача товару в цілях оподаткування податком на додану вартість (далі — ПДВ) є постачанням товару (пп. 14.1.191 ПКУ), тому ця операція у підприємства (дарувальника) супроводжується нарахуванням ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). При цьому спочатку на вартість подарунка, що вручається його одержувачу, підприємство (як дарувальник) нараховує ПДВ, потім визначається оподатковувана вартість подарунка (сума перевищення), яка з метою визначення бази оподаткування ПДФО збільшується на «натуральний» коефіцієнт (див. приклад 1 нижче).

Що стосується відображення подарунків в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ, то неоподатковувана ПДФО вартість подарунка, яка у 2020 році не перевищує 1180,75 грн., а у 2021 році не перевищує 1500 грн., відображається за ознакою доходу «160». Оподатковувана ПДФО вартість подарунка (сума перевищення), обчислена із застосуванням «натурального» коефіцієнта, в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ відображається як додаткове благо за ознакою доходу «126».⁴

Якщо оподатковуваний дохід надається (подарунок вручається) у негрошовій формі, то ПДФО з такого доходу (подарунка) сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом протягом 3 банківських днів з дня, що настає за днем надання доходу (вручення подарунка) (пп. 168.1.4 ПКУ).

Що стосується питання, хто і за рахунок яких джерел має сплатити ПДФО при наданні працівнику (його дитині) «натурального» подарунка, то оскільки нарахування такого доходу здійснюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта, за рахунок саме такого нарахованого доходу, а фактично за рахунок власних коштів, роботодавець як податковий агент має сплатити ПДФО з вартості подарунка. При цьому в разі надання працівникові подарунка немає підстав сплачувати ПДФО за рахунок інших оподатковуваних доходів працівника, зокрема, за рахунок заробітної плати.⁵

Звертаємо увагу, що вище розглянуте оподаткування новорічних подарунків згідно з підпунктом 165.1.39 ПКУ матиме місце лише в тому випадку, якщо в наказі роботодавця про новорічне забезпечення працівників (та їхніх дітей) буде вказано про необхідність придбання і вручення їм саме подарунків (або дарунків), а не про надання (виплату) новорічного заохочення (винагороди) в натуральній формі. Це важливо в тому випадку, якщо роботодавці прописують можливість (обов’язковість) надання заохочення (винагороди) в натуральній формі в розділі «Оплата праці» локальних документів підприємства — колективному договорі, трудових договорах з працівниками, Положенні про оплату праці, затвердженому наказом керівника підприємства (далі — локальні «зарплатні» документи).

Якщо в наказі про новорічне забезпечення не буде вказано, що працівникам (їхнім дітям) вручається подарунок, а буде зазначено про надання їм заохочення (винагороди) в натуральній формі, то такий дохід працівника буде заробітною платою (далі — «зарплатний» подарунок), хоча ним насправді може бути звичайний дитячий новорічний подарунок у вигляді набору цукерок або настільної гри. У цьому випадку оподаткування такого «зарплатного» подарунка буде здійснюватися на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ і з усієї його вартості, збільшеної на «натуральний» коефіцієнт, необхідно буде сплатити ПДФО як із заробітної плати з відображенням зазначеного доходу в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «101».

Краще надання новорічного заохочення в натуральній формі працівникам та/або їхнім дітям передбачити в розділі «Соціальне забезпечення» («Соціальний пакет») колективного договору (трудових договорів з працівниками) або взагалі не передбачати їх надання в локальних документах підприємства (далі — «незарплатний» подарунок). У цих випадках оподаткування новорічних подарунків працівникам та їхнім дітям буде здійснюватися на підставі підпункту 165.1.39 ПКУ.

Звертаємо увагу, що якщо з метою мінімізації оподаткування подарунки для працівника і його дитини (дітей) оформляються не на одного працівника, а на двох (трьох) одержувачів доходу — окремо на працівника і на його дитину (дітей), то працівник повинен завчасно отримати в податковому органі та надати роботодавцю ідентифікаційний номер дитини (дітей) для його (їх) відображення в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ.

Також необхідно пам’ятати, що вищевикладений порядок обкладення ПДФО вартості новорічних подарунків застосовується тільки у випадку, якщо одержувач подарунка персоніфікований. Якщо подарунки вручаються колективу працівників (групі дітей) і неможливо визначити дохід окремо взятого працівника (його дитини), тобто неможливо ідентифікувати одержувача доходу і визначити вартість наданого йому доходу, то ПДФО не нараховується (з загальної вартості подарунків не сплачується).⁶ Це випливає з норм пункту 23.1 ПКУ, відповідно до якого базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

Військовий збір

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого належать, зокрема, передбачені підпунктами 164.2.1 та 164.2.17 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати та додаткового блага.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою 1,5% (пп. 1.3, 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, порядок оподаткування подарунків військовим збором і строки його сплати аналогічні порядку оподаткування подарунків ы строкам сплати ПДФО. Єдина відмінність полягає у визначенні бази оподаткування при наданні доходів у негрошовій формі. Так, ПКУ не передбачено застосування «натурального» коефіцієнта до доходів, наданих у негрошовій формі, з метою визначення бази оподаткування військовим збором (на відміну від ПДФО). Тому оподатковувана вартість негрошових подарунків з метою оподаткування військовим збором на «натуральний» коефіцієнт не збільшується⁷ (див. приклад 1 нижче).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати військовий збір (як і ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 ПКУ).

Отже, якщо дохід (подарунок) надається працівникові у негрошовій формі, то військовий збір з вартості такого доходу протягом 3 банківських днів після дня його надання має сплатити роботодавець фактично за власний рахунок, оскільки саме роботодавець нараховує такий дохід і є податковим агентом, який прирівнюється до платника податків (п. 18.2 ПКУ). При цьому немає підстав сплачувати військовий збір за рахунок інших доходів працівника, зокрема, за рахунок заробітної плати, якщо працівник не дав на це згоди. Після сплати суми військового збору за рахунок власних коштів роботодавець має право вимагати від працівника повернення сплаченої суми (працівник може її повернути шляхом внесення коштів до каси (перерахування на рахунок) підприємства або може написати заяву з проханням утримати суму військового збору з його заробітної плати).⁸

ПРИКЛАД 1

Розрахунок утримань із вартості подарунків у негрошовій формі

Підприємство в кінці грудня 2020 року як новорічний подарунок вручило працівнику смартфон (подарунок у негрошовій формі) вартістю 6000 грн. з урахуванням нарахованого підприємством ПДВ в сумі 1000 грн. (5000 грн. х 20%). Крім того, працівнику для його дитини підприємство вручило набір цукерок (подарунок у негрошовій формі) вартістю 360 грн. з урахуванням нарахованого підприємством ПДВ в сумі 60 грн. (300 грн. х 20%).

Сума місячного доходу, нарахованого працівникові у вигляді подарунків:

6000 грн. + 360 грн. = 6360 грн.

Зазначена сума перевищила граничну вартість подарунків в розрахунку на місяць, яка звільняється від оподаткування (6360 грн. > 1180,75 грн.), тому визначимо суму перевищення, яка обкладається ПДФО та військовим збором:

6360 – 1180,75 = 5179,25 грн.

База оподаткування ПДФО (оподатковувана ПДФО вартість подарунка, збільшена на «натуральний» коефіцієнт):

5179,25 грн. х 1,219512 = 6316,16 грн.

Сума ПДФО, що підлягає сплаті:

6316,16 грн. х 18% = 1136,91 грн.

Сума військового збору, що підлягає сплаті:

5179,25 грн. х 1,5% = 77,69 грн.

У розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за IV квартал 2020 року по працівнику в першому рядку за ознакою доходу «160» в графах 3а і 3 відображається нарахована та виплачена вартість подарунка — 1180,75 грн., яка не обкладається ПДФО, а в другому рядку за ознакою доходу «126» в графах 3а і 3 відображається нарахована та виплачена вартість подарунка — 6316,16 грн., яка обкладається ПДФО (база оподаткування ПДФО), із зазначенням в графах 4а і 4 нарахованого та перерахованого ПДФО в сумі 1136,91 грн.

У розділі ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за IV квартал 2020 року в рядку «Військовий збір» відображаються нарахована (виплачена) сума доходу (подарунків) — 6360 грн. і сума нарахованого (перерахованого) військового збору — 77,69 грн.

____________________________________________________________________________

Єдиний соціальний внесок

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Пунктом 3.23 Інструкції № 5 визначено, що вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не включається до фонду оплати праці (далі — ФОП). Крім того, вказаний дохід зазначено в пункті 8 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік № 1170).

Отже, вартість новорічних подарунків і квитків на новорічні заходи (свята, вистави) для дітей працівників не обкладається ЄСВ.

Для уникнення обкладення ЄСВ вартості зазначених дитячих подарунків і квитків, придбаних за рахунок роботодавця, в останнього повинен бути поіменний список дітей, а також копії свідоцтв про народження таких дітей. Видачу дитячих подарунків і квитків необхідно оформити у відповідній відомості, де працівники — батьки дітей повинні підтвердити одержання подарунків або квитків своїм підписом.

Що стосується обкладення ЄСВ новорічних подарунків для працівників, то відповідно до підпункту 2.3.2 Інструкції № 5 одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), включаються до інших заохочувальних і компенсаційних виплат ФОП. Крім того, згідно з підпунктом 2.3.4 Інструкції № 5 до інших заохочувальних і компенсаційних виплат ФОП включаються виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема, виплати, що мають індивідуальний характер.

Таким чином, вартість новорічного подарунка, наданого працівнику (як одноразового заохочення в натуральній формі або як соціальної виплати в натуральній формі, що має індивідуальний характер), у складі заробітної плати (ФОП) обкладається ЄСВ.⁹

Як і у випадку з ПДФО (військовим збором), для того щоб була підстава обкладати ЄСВ вартість подарунка, врученого працівникові, такий дохід повинен бути персоніфікований. Підтвердженням отримання подарунка працівником є його підпис у відомості на видачу подарунків, в якій повинна бути відображена вартість подарунка.

Бухгалтерський і податковий облік

В бухгалтерському обліку витрати на придбання подарунків працівникам та їхнім дітям без обмеження їх вартості включаються до витрат у складі інших операційних витрат на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»). В податковому обліку вартість подарунків зменшує фінансовий результат (різниць по витратах на новорічне забезпечення ПКУ не містить). Зазначені витрати відображаються в періоді, в якому їх здійснено.

Що стосується ПДВ, то, як зазначалося вище, при наданні працівникам подарунків (безоплатна передача товару) має місце постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), тому нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). База оподаткування при безоплатній передачі товару визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання (п. 188.1 ПКУ). У разі, коли вартість придбаних товарів, які безоплатно передаються працівникам підприємства, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій (це стосується і подарунків), то:

1) сума ПДВ за придбаними товарами включається до податкового кредиту;

2) нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 ПКУ (виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання). За такою операцією платник ПДВ зобов’язаний скласти дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (становить 0 грн.), іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною, та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307);

3) нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 ПКУ не здійснюється. Тобто нараховувати ПДВ на вартість подарунка необхідно тільки один раз, а не двічі¹⁰, незважаючи на те, що нарахування ПДВ в цьому випадку фактично передбачено двома різними нормами: підпунктом «а» пункту 185.1 ПКУ (з урахуванням норм пп. 14.1.191 та п. 188.1 ПКУ) і підпунктом «г» пункту 198.5 ПКУ (з урахуванням норм пункту 189.1 ПКУ).

ПРИКЛАД 2

Придбання та видача підприємством новорічних подарунків працівникам та їхнім дітям

Підприємство (платник ПДВ) у грудні 2020 року придбало у постачальника новорічні подарунки для 40 працівників у вигляді побутової техніки вартістю по 2400 грн. (з ПДВ) і для 70 дітей працівників у вигляді наборів цукерок вартістю по 300 грн. (з ПДВ). Загальна сума перерахованих коштів — 117 000 грн., в т. ч. ПДВ = 19 500 грн.

Сумарна вартість подарунків для працівника і його дитини становить 2700 грн. (2400 + 300), що перевищує 1180,75 грн., тому обкладенню ПДФО і військовим збором підлягає вартість подарунків в сумі 1519,25 грн. (2700 – 1180,75).

Оскільки дохід надано у негрошовій формі, визначимо базу оподаткування ПДФО (обчислюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта):

1519,25 грн. х 1,219512 = 1852,74 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства операції придбання і видачі подарунків працівникам та їхнім дітям відображаються таким чином:

* На вартість подарунка для дитини працівника ЄСВ не нараховується.

_____________________________________________________________________________

Подарунки в грошовій формі працівникам за рахунок роботодавця

За наявності коштів і при небажанні зв’язуватися з подарунками в натуральній формі підприємство може надати своїм працівникам новорічний подарунок у грошовій формі — здійснити грошову виплату (фінансова допомога) або надати матеріальну допомогу.

Підставою для нарахування зазначених виплат є наказ керівника підприємства, в якому вказуються одержувачі грошової виплати (матеріальної допомоги), її розмір і порядок надання.

Новорічна грошова виплата

Підпунктом 165.1.39 ПКУ передбачено пільгове оподаткування подарунків, наданих у негрошовій формі, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, якщо роботодавець надає працівнику новорічний подарунок у вигляді грошової виплати, то такий подарунок обкладається ПДФО і військовим збором в повній сумі як додаткове благо працівника на підставі підпункту «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ (сума безповоротної фінансової допомоги).

Нагадаємо, що відповідно до підпункту 14.1.257 ПКУ безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

У розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ додаткове благо у вигляді вартості безповоротної фінансової допомоги відображається за ознакою доходу «126». Ця ж вартість відображається у рядку «Військовий збір» розділу ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.

ПДФО і військовий збір з доходу в грошовій формі сплачуються до бюджету під час (в день) його надання (виплати) працівникові (пп. 168.1.2 ПКУ).

Звертаємо увагу, що вищевикладений порядок оподаткування застосовується лише у разі, якщо працівнику здійснюється грошова виплата, яка не передбачена локальними «зарплатними» документами, а надається один раз в кінці календарного року на підставі наказу керівника підприємства або її надання передбачено в розділі «Соціальне забезпечення» («Соціальний пакет») колективного договору або трудових договорів з працівниками (далі — «незарплатна» грошова виплата).

Якщо здійснення грошової виплати передбачено в розділі «Оплата праці» колективного договору або трудових договорів з працівниками чи в Положенні про оплату праці (далі — «зарплатна» грошова виплата), то її сума є заробітною платою працівника, яка на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ обкладається ПДФО і військовим збором з відображенням в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ по працівнику в розділі І за ознакою доходу «101» та в загальній сумі нарахованого (виплаченого) доходу працівникам у рядку «Військовий збір» розділу ІІ.

Що стосується ЄСВ, то новорічна грошова виплата («зарплатна» і «незарплатна») як одноразове заохочення, не пов’язане з конкретними результатами праці, згідно з підпунктом 2.3.2 Інструкції № 5 належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП, тобто є складовою заробітної плати. Відповідно, новорічна грошова виплата у складі заробітної плати є базою нарахування ЄСВ.

У бухгалтерському обліку сума новорічної «незарплатної» грошової виплати включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» в періоді, в якому вона надана. Відповідно, в податковому обліку ця виплата зменшує фінансовий результат.

При наданні працівнику «зарплатної» грошової виплати її сума в бухгалтерському (податковому) обліку потрапляє до витрат у складі витрат на оплату праці за категоріями працівників.

Новорічна матеріальна допомога

З метою зменшення бази оподаткування підприємство замість грошової виплати (фінансової допомоги) може надати окремим працівникам до Нового року разову матеріальну допомогу.

Незважаючи на те, що як фінансова, так і матеріальна допомога надаються працівнику грошима, для пільгового оподаткування (в деяких випадках — для уникнення оподаткування) в наказі керівника про її виплату вказується, що надається саме разова матеріальна, а не фінансова допомога.

Надання такої разової матеріальної допомоги не обумовлюється в колективному договорі підприємства, а здійснюється на підставі заяви працівника згідно з наказом роботодавця.¹¹

Одноразова матеріальна допомога з метою оподаткування ПДФО і військовим збором не вважається заробітною платою, а є нецільовою благодійною допомогою, яка оподатковується в порядку, встановленому підпунктом 170.7.3 ПКУ. Для неоподаткування ПДФО та військовим збором така матеріальна (нецільова благодійна) допомога повинна надаватися працівникам сукупно за рік в розмірі, що не перевищує розміру доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), тобто у 2020 році — в розмірі, що не перевищує 2940 грн. на рік. Сума перевищення матеріальної (нецільової благодійної) допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (оподатковується ПДФО та військовим збором) у складі інших доходів відповідно до підпункту 164.2.20 ПКУ.

У розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ як не оподатковувана, так і оподатковувана ПДФО матеріальна (нецільова благодійна) допомога відображається за єдиною ознакою доходу «169»¹² (тобто відображати окремо оподатковувану ПДФО частину матеріальної допомоги за ознакою доходу «127» не потрібно). Також вся сума нарахованої матеріальної (нецільової благодійної) допомоги відображається у рядку «Військовий збір» розділу ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.

Одноразова матеріальна допомога, що надається окремим працівникам, не включається до ФОП згідно з пунктом 3.31 Інструкції № 5 та зазначена в пункті 14 розділу І Переліку № 1170, тому на її суму не нараховується ЄСВ.¹³ Але, звертаємо увагу, що це повинна бути матеріальна допомога саме разового характеру і надаватися вона повинна не всім або більшості працівників підприємства, а тільки окремим працівникам на підставі поданих ними заяв.

У бухгалтерському (податковому) обліку разова матеріальна допомога незалежно від її розміру включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» в періоді, в якому її надано.

Новорічні вечірка або корпоративний захід за рахунок роботодавця

З метою підняття настрою своїм працівникам напередодні Нового року і згуртування трудового колективу завдяки спілкуванню в неформальній обстановці (що теж сприяє поліпшенню мікроклімату в трудовому колективі) підприємство може організувати для них новорічну вечірку (банкет) шляхом оренди для цього ресторану, кафе, бару тощо (якщо це вийде в умовах карантину) або використання одного з приміщень підприємства (для офісних працівників можна організувати застілля в офісі).

Крім новорічної вечірки (застілля), підприємство може «подарувати» активний відпочинок своїм працівникам, організувавши напередодні Нового року відвідування будь-якого розважального або спортивного закладу (дискотеки, боулінг-клубу, більярд-клубу, льодового катка, аквапарку тощо), хоча в умовах дії карантинних обмежень зробити це буде проблематично.

Для дітей працівників підприємство може організувати новорічне свято в одному із своїх приміщень або на території інших організацій.

Проведення зазначених заходів та виділення коштів для оплати витрат, пов’язаних з ними, оформляється відповідним наказом керівника. При цьому складається план такого заходу, кошторис витрат, призначаються працівники, відповідальні за організацію та проведення заходу.

Якщо витрати на проведення новорічної вечірки (корпоративного заходу) для працівників підприємства, а також новорічного свята для дітей працівників неможливо персоніфікувати (визначити кількість з’їдених продуктів і випитих напоїв, обсяг спожитих послуг кожним працівником, його дитиною), то об’єкта обкладення ПДФО, військовим збором і ЄСВ не виникає.¹⁴

Хоча ДПСУ (ДФСУ) вважає інакше, наполягаючи в декількох останніх своїх ІПК на оподаткуванні доходу працівників у вигляді вартості харчування за принципом «шведського» столу та інших отриманих благ, незважаючи на судові рішення про скасування її ІПК.¹⁵ При цьому в жодній своїй ІПК ДПСУ (ДФСУ) не роз’яснила, як саме можна персоніфікувати зазначений дохід працівників.

У разі, коли оплачене підприємством відвідування розважального закладу буде персоніфіковано (наприклад, для кожного працівника підприємством придбавається вхідний квиток), дохід працівника у вигляді вартості оплати такого відвідування (квитка) буде додатковим благом (як вартість безоплатно отриманих послуг), що підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Оскільки в цьому випадку працівнику надається дохід у негрошовій формі (кошти «на руки» не виплачуються, а надається квиток на відвідування закладу, тобто працівник отримує тільки послуги), то база оподаткування ПДФО збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

У Податковому розрахунку ф. № 1ДФ дохід працівника у вигляді додаткового блага, збільшений на «натуральний» коефіцієнт, відображається у розділі І за ознакою доходу «126», а цей дохід без збільшення на зазначений коефіцієнт відображається у рядку «Військовий збір» розділу ІІ.

Сплата ПДФО і військового збору в такій ситуації здійснюється протягом 3 банківських днів з дня, що настає за днем перерахування коштів розважальному закладу (пп. 168.1.4 ПКУ).

Персоніфікований дохід працівників у вигляді вартості відвідування розважального закладу (якщо кожному працівникові підприємство буде купувати квиток) на підставі підпункту 2.3.4 Інструкції № 5 як виплата соціального характеру, надана в натуральній формі, що має індивідуальний характер, включається до ФОП у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Отже, такий дохід (вартість квитка) буде базою нарахування ЄСВ.

Що стосується відображення в обліку витрат на проведення новорічної вечірки (корпоративного заходу) для працівників підприємства, а також новорічного свята для дітей працівників, то, нагадаємо, що податковий облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку, а останнім обмежень по включенню до витрат сум, витрачених на вказане забезпечення працівників, не встановлено (немає і податкових різниць). Отже, суми витрат підприємства на зазначені новорічні заходи, які підтверджені первинними документами, в бухгалтерському (податковому) обліку включаються до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності») в періоді їх здійснення.

Вхідний ПДВ у витратах на «святково-новорічні» заходи включається до податкового кредиту¹⁶ (незалежно від «господарства» операції) на підставі пункту 198.3 ПКУ з одночасним нарахуванням «компенсаційних» податкових зобов’язань з ПДВ через «негосподарство» операцій на підставі пункту 198.5 ПКУ.

Нагородження роботодавцем працівників за результатами роботи у звітному році

В кінці календарного (фінансового) року багато підприємств проводять урочисті збори трудового колективу, на яких підводяться підсумки роботи у звітному році, а працівникам, які особливо відзначилися, роботодавці вручають почесні грамоти (дипломи), нагрудні знаки, медалі, ордени, кубки тощо, при цьому нагороджуваним працівникам, як правило, вручаються квіти.

Згідно з підпунктом 165.1.38 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів.

Отже, вартість зазначених «морально-натуральних» (негрошових) заохочень, якими відзначаються (нагороджуються) працівники за результатами роботи у звітному році, не підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором.

У розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ дохід працівника у вигляді вартості орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, відображається за ознакою доходу «159».¹⁷ У рядку «Військовий збір» розділу ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ зазначений дохід працівників також відображається в загальному порядку як нарахований (виплачений).

Що стосується квітів, то якщо їх вартість неможливо персоніфікувати (наприклад, якщо отримувачами квітів є декілька осіб), то такий неперсоніфікований дохід в Податковому розрахунку ф. № 1ДФ не відображається.¹⁸

Що стосується ЄСВ, то згідно з роз’ясненнями, наданими Державною службою статистики України щодо складових заробітної плати, визначених Інструкцією № 5, критерієм віднесення певної виплати у грошовій або натуральній формі до заробітної плати є можливість використання цієї виплати працівником для задоволення особистих потреб або потреб інших членів сім’ї. Вартісний еквівалент орденів, медалей, нагрудних знаків, грамот, дипломів таким визнаний бути не може, отже, не належить до заробітної плати.

Таким чином, вартість зазначених нагород (заохочень), якими нагороджуються працівники за результатами роботи за рік, не є базою нарахування ЄСВ.¹⁹

Підтверджені первинними документами суми витрат підприємства на придбання почесних грамот (дипломів), нагрудних знаків, медалей, орденів, кубків, квітів тощо, які вручаються працівникам, в бухгалтерському (податковому) обліку включаються до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Новорічне забезпечення дітей працівників
за рахунок державних органів і громадських організацій

Проводити новорічні та різдвяні свята для дітей (новорічні вистави) і дарувати дітям святкові подарунки (далі — новорічні дитячі заходи) можуть також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (включаючи профспілкові) організації та створені ними заклади освіти, охорони здоров’я та культури, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів (далі разом — державні органи і громадські організації). Джерелом коштів для проведення зазначених новорічних дитячих заходів є власні кошти державних органів і громадських організацій або отримані від роботодавців (підприємств).

У разі перерахування коштів на проведення новорічних заходів зазначеним державним органам і громадським організаціям підприємству необхідно підготувати ряд документів. Для того щоб всі бажаючі діти працівників змогли взяти участь у новорічних та/або різдвяних святах і отримати подарунки, підприємство повинно завчасно надати державним органам і громадським організаціям список таких дітей і скласти відомість на видачу подарунків. Як правило, новорічні заходи державними органами і громадськими організаціями проводяться для дітей віком до 14 років, але в них можуть брати участь і особи віком до 18 років, оскільки відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття — 18 років.

Якщо новорічні заходи проводить профспілка підприємства, то це повинно бути відображено в її рішенні, а також має бути передбачено статутом профспілки, кошторисом її доходів і витрат на календарний рік. На придбання новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи повинні бути складені окремі кошториси — з розрахунку кількості дітей членів профспілки, вартості одного подарунка, вартості одного квитка.

Документами, що підтверджують можливість та факт видачі подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, є:

• рішення профспілки про видачу дитячих новорічних подарунків та квитків (в ньому вказуються вид подарунка і гранична його вартість);
• кошторис доходів і витрат на проведення новорічно-різдвяних заходів;
• список дітей членів профспілки, яким мають бути надані новорічні подарунки (з урахуванням встановленого вікового критерію);
• відомість на видачу новорічних подарунків із зазначенням прізвищ членів профспілки (батьків) та їх дітей з підписом батьків про отримання подарунків;
• накладна на отримання новорічних подарунків і квитків від постачальника та розрахунковий документ, що підтверджує їх придбання (касовий, розрахунковий чек тощо);
• акт про списання подарунків і квитків.

Якщо профспілка підприємства проводить дитяче новорічне свято за рахунок профспілкових коштів, то на засіданні профкому складається і затверджується кошторис на організацію цього заходу (враховуючи кількість дітей, які беруть в ньому участь, витрати на одну дитину та інші витрати на проведення дитячого свята).

Документами, що підтверджують проведення дитячого новорічного свята, є:

• рішення профспілки про проведення цього заходу;
• кошторис доходів і витрат;
• накладна на отримання товарів, продуктів від постачальника, акти виконаних робіт (наданих послуг);
• акт про списання товарів, продуктів харчування на проведення дитячого новорічного свята.

Федерація професійних спілок України в листі від 10.11.2009 р. № 03/01-34/2521 повідомила, що порядок видачі дитячих новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, придбаних за рахунок бюджету профспілкової організації, має визначатися рішенням профспілкового комітету або колективним договором.

Таким чином, у підприємства існує два «профспілкових» варіанти фінансування дитячих новорічних заходів:

• за рахунок перерахування підприємством коштів профспілці підприємства;
• за рахунок власних коштів профспілки підприємства.

Що стосується оподаткування, то якщо підприємства перераховують кошти на проведення новорічних заходів державним органам і громадським організаціям, в т. ч. власній профспілці, оподаткування таких операцій здійснюється відповідно до норм Закону України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 р. № 2117-ІІІ (далі — Закон № 2117). Цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року і встановлює певні податкові пільги. При цьому в преамбулі Закону № 2117 зазначено, що цей документ регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених ПКУ.

З метою застосування Закону № 2117 під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі — ПМПО), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (ст. 4 Закону № 2117).

Таким чином, оскільки ПМПО за станом на 1 січня 2020 року становив 2102 грн., гранична вартість дитячого новорічного подарунка, що підпадає під пільги з оподаткування, передбачені Законом № 2117, у 2020 році становить 168,16 грн. (2102 грн. х 8%).

Що стосується граничної вартості дитячого святкового подарунка, який підпадає під пільги з оподаткування, передбачені Законом № 2117, в період з 1 по 15 січня 2021 року, то відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір ПМПО з 1 січня по 30 червня 2021 року становитиме 2270 грн. (тобто розмір ПМПО в цей період залишиться на рівні розміру ПМПО у грудні 2020 року).

Отже, оскільки відповідно до Закону про Держбюджет-2021 розмір ПМПО станом на 1 січня 2021 року становитиме 2270 грн., то у 2021 році гранична вартість подарунка, що не підлягає обкладенню ПДФО і військовим збором на підставі Закону № 2117, становитиме 181,60 грн. (2270 грн. х 8%).

Облік витрат з новорічного забезпечення дітей працівників
за рахунок державних органів і громадських організацій

Згідно зі статтею 1 Закону № 2117 підприємства — платники податку на прибуток, які перераховують кошти на проведення новорічних заходів державним органам і громадським організаціям, мають право включити їх до витрат в податковому обліку в сумі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

У контексті статті 1 Закону № 2117 під попереднім звітним періодом слід розуміти попередній звітний рік.

Звертаємо увагу, що в податковому обліку згідно з підпунктом 140.5.9 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, сума 4%-ного обмеження, зазначеного у статті 1 Закону № 2117 і підпункті 140.5.9 ПКУ, повинна визначатися, виходячи з суми:

• оподатковуваного прибутку за 2019 рік — якщо кошти перераховані з 15 листопада по 31 грудня 2020 року;
• оподатковуваного прибутку за 2020 рік — якщо кошти перераховані в період з 1 до 15 січня 2021 року.

Якщо у підприємства, яке в період з 15 листопада по 31 грудня 2020 року перераховує кошти на проведення новорічних дитячих заходів державним органам і неприбутковим організаціям, відсутній оподатковуваний прибуток за 2019 рік, у нього немає підстав на включення до витрат коштів, перерахованих на проведення новорічних заходів державним органам і неприбутковим організаціям у 2020 році.

У бухгалтерському обліку вся сума перерахованих підприємством коштів на проведення новорічних заходів державним органам і громадським організаціям включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати».

Таким чином, «малоприбуткові» підприємства — платники податку на прибуток (у яких річний дохід за останній рік не перевищує 40 млн. грн. і які не коригують фінансовий результат до оподаткування на різниці) всю суму перерахованих коштів на проведення новорічних дитячих заходів державним органам і неприбутковим організаціям можуть віднести у податковому обліку до витрат.

«Високоприбуткові» підприємства — платники податку на прибуток (які мають річний дохід за останній рік понад 40 млн. грн. і які коригують фінансовий результат до оподаткування на різниці) у разі перерахування коштів на проведення новорічних дитячих заходів неприбутковим організаціям збільшують фінансовий результат на суму перевищення 4% оподатковуваного прибутку попереднього року.

Податок на додану вартість

Відповідно до статті 2 Закону № 2117 звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій.

Таким чином, без нарахування ПДВ виробничі і торговельні підприємства продають дитячі новорічні подарунки державним органам і громадським організаціям (в т. ч. профспілкам підприємств), вартість яких у 2020 році не вище 168,16 грн.²⁰, а в період з 1 по 15 січня 2021 року — не вище 181,60 грн.

ПДФО, військовий збір і ЄСВ

В період дії Закону № 2117 вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми (батьками на дітей) від державних органів і громадських організацій, не включається до сукупного оподатковуваного доходу батьків таких дітей (ст. 3 Закону № 2117). Але, як і у випадку з оподаткуванням ПДВ, вартість подарунка, що не обкладається ПДФО, виходячи з норми статті 4 Закону № 2117, не повинна перевищувати 8% ПМПО (тобто у 2020 році не повинна перевищувати 168,16 грн., у 2021 році — 181,60 грн.), а подарунок повинен включати кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти.

Якщо вищевказані вимоги не виконуються (зокрема, вартість подарунка перевищує 8% ПМПО), то в питанні обкладення ПДФО вартості подарунків необхідно керуватися нормами «подарункового» підпункту 165.1.39 ПКУ, які розглянуті вище. Це випливає з норм пункту 5.2 ПКУ, згідно з яким за наявності протиріч в правилах оподаткування в нормативних актах застосовуються положення ПКУ.²¹

Таким чином, як і у випадку з оподаткуванням подарунків, наданих роботодавцями працівникам (їхнім дітям), при наданні у грудні 2019 року дитячих новорічних подарунків державними органами і громадськими організаціями не підлягає обкладенню ПДФО у джерела їх надання вартість дитячого новорічного подарунка в розмірі 1180,75 грн. (4723 грн. х 25%). Якщо вартість подарунка перевищує зазначену граничну суму, то сума перевищення після збільшення на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ) підлягає обкладенню ПДФО.

Вищевикладений порядок обкладення ПДФО вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми (батьками на дітей) від державних органів і громадських організацій, застосовується і при оподаткуванні зазначеного доходу військовим збором, за винятком застосування «натурального» коефіцієнта.

У державних органів і громадських організацій не оподатковувана ПДФО вартість дитячих новорічних подарунків відображається в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «160», а оподатковувана ПДФО вартість подарунків, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, — за ознакою доходу «126». У розділі ІІ Податкового розрахунку ф. № 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображається загальна нарахована (виплачена) сума зазначеного доходу.

Порядок оподаткування ПДФО та військовим збором вартості новорічних подарунків, наданих профспілковою організацією дітям членів такої організації, є аналогічним вищерозглянутому.

Обкладення ПДФО і військовим збором вартості дитячих новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, які надаються за рахунок профспілки дітям працівників підприємства, здійснюється відповідно до вищерозглянутих норм Закону № 2117, але гранична не оподатковувана ПДФО сума дитячого подарунка, а також «дорослого» подарунка визначається згідно з підпунктом 165.1.39 ПКУ (див. спільний лист ДПАУ та Федерації профспілок України від 15.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, 3071/6/17-0715, 58/01-16/330).

Законом № 2117 не обмежені вартість квитка на новорічно-різдвяні заходи для дітей і вік дітей, які можуть отримувати подарунки і квитки від профспілкових організацій, тому не обкладається ПДФО і військовим збором повна вартість такого квитка. Порядок видачі подарунків і квитків, придбаних за рахунок бюджету профспілкової організації, повинен визначатися рішенням профспілкового комітету або колективним договором (див. лист ДПАУ від 14.12.2009 р. № 27729/7/17-0717, лист Федерації профспілок України від 10.11.2009 р. № 03/01-34/2521).

Що стосується ЄСВ, то оскільки, як повідомлялося вище, вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не включається до ФОП (п. 3.23 Інструкції № 5) і зазначена у пункті 8 розділу ІІ Переліку № 1170, вказана вартість не є базою нарахування ЄСВ у державних органів і громадських організацій.

Якщо профспілка здійснює грошову виплату напередодні Нового року своїм членам — працівникам підприємства, то згідно з підпунктом 165.1.47 ПКУ не обкладається ПДФО і військовим збором сума виплат, які здійснюються за рішенням профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суму доходу, яка дає право на застосування ПСП (у 2020 році — 2940 грн.). Оскільки йдеться не про працівників профспілки, а про членів профспілки, то ЄСВ з таких виплат не сплачується.