Щодо нарахування середнього заробітку за час проходження медогляду за направленням військкомату працівнику, який працює на умовах неповного робочого часу

Згідно з частиною другою статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII встановлено, що особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Отже, якщо працівник був направлений військкоматом до лікувального закладу для проходження медичного огляду і через це наказом керівника був увільнений від роботи, йому нараховується середній заробіток за дні, не відпрацьовані із зазначеної причини.

Середній заробіток за час залучення працівників до виконання військових обов’язків (в тому числі за час проходження медогляду за направленням військкомату) обчислюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «ї» пункту 1 Порядку № 100.

В цьому випадку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівник залучався до виконання військових обов’язків (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівник залучався до виконання військових обов’язків, він не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належать, зокрема:

– період простою не з вини працівника, який відповідно до статтi 113 КЗпП оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);

– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), в тому числі період перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Зважаючи на зміст запитання, оскільки протягом останніх 4 (2 + 2) місяців перед місяцем проходження медогляду, а саме в період з 1 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року, працівник не працював через простій і перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, то цей період виключається з розрахункового періоду. Отже, у працівника немає розрахункового періоду.

Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, оскільки у працівника відсутній розрахунковий період, то обчислення середньої заробітної плати необхідно здійснити з посадового окладу або з розміру мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу за повною посадою (в еквіваленті повної зайнятості) працівника є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, але з урахуванням встановленого працівнику режиму роботи трудовим договором (наказом керівника підприємства).

В запитанні зазначено, що оклад за повною посадою працівника становить 5800 грн., а мінімальна заробітна плата в лютому (місяці проходження медогляду) — 6000 грн. Оскільки оклад за повною посадою працівника є меншим розміру мінімальної заробітної плати (5800 грн. < 6000 грн), то розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (6000 грн.), але з урахуванням встановленого працівнику режиму роботи — 6-годинного робочого дня.

Згідно з частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Враховуючи, що в лютому (місяці проходження медогляду) норма робочого часу для повної посади працівника становить 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.), а індивідуальна норма робочого часу працівника становить 120 робочих годин (20 р. д. х 6 р. г.), то мінімальна заробітна плата працівника, обчислена пропорційно до встановленої норми праці, в лютому становить:

6000 грн. : 160 р. г. х 120 р. г. = 4500 грн.

Відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Оскільки в нашому випадку умовний розрахунковий період включає останні 2 календарні місяці: грудень – січень, а норма робочого часу працівника у грудні 2020 року становить 22 робочі дні, у січні — 19 робочих днів, то середньоденна заробітна плата працівника становить:

(4500 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. + 19 р. д.) = 219,51 грн.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

Середній заробіток працівника за 2 дні (18 і 19 лютого) проходження медогляду за направленням військкомату:

219,51 грн. х 2 р. д. = 439,02 грн.