Виплата «лікарняних» і «декретних» особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

Ще 11 жовтня 2017 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) були внесені зміни Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, про які ми тоді докладно розповідали¹, зокрема, ними було розширено перелік застрахованих осіб у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, з 11 жовтня 2017 року і по теперішній час згідно з частиною 1 статті 18 та частиною 1 статті 35 Закону № 1105 соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві, підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання або у фізичних осіб (далі — роботодавці).

У частині 1 статті 19 Закону № 1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються і надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною (далі — «лікарняні»), допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи² (діяльності) і за сумісництвом³ (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даний час діє Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Тому страхувальникам (роботодавцям) при нарахуванні «лікарняних» і «декретних» особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору (далі — ЦПД), необхідно враховувати чинні норми Закону № 1105 та Порядку № 1266, а також керуватися роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики), оскільки пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 надано право саме Мінсоцполітики надавати роз’яснення щодо застосування норм Порядку № 1266. Одне з таких роз’яснень щодо розрахунку страхових виплат надано в листі Мінсоцполітики від 17.12.2017 р. № 571/0/86-17/218 (далі — Лист № 571).⁴

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН). У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію ЛН засвідчує установа охорони здоров’я, яке його видає.

Таким чином, особам, які працюють на умовах трудового договору за основним місцем роботи і одночасно для свого «основного» роботодавця виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» (далі — страхові виплати) повинен «основний» роботодавець на підставі наданого працівником ЛН (див. приклад 3 нижче).

Особам, які працюють на умовах трудового договору за місцем роботи за сумісництвом і одночасно по такому місцю роботи для свого роботодавця (далі — «додатковий» роботодавець) виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен «додатковий» роботодавець на підставі копії ЛН, засвідченої підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Особам, які не працюють на умовах трудового договору (не мають основного місця роботи і місця роботи за сумісництвом), але виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен замовник робіт або послуг (роботодавець) на підставі копії ЛН, засвідченої установою охорони здоров’я, що видає ЛН особі, а оригінал ЛН може залишатися у такої особи (див. приклади 1 і 2 нижче).

Особливості надання страхових виплат особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

Відразу зазначимо, що чинним законодавством недостатньо врегульовано порядок розрахунку суми страхової виплати особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Більш того, на думку Фонду соціального страхування України (далі — ФССУ, Фонд), викладену в роз’ясненні від 08.07.2019 р. (далі — Роз’яснення ФССУ; див. в цьому номері), розміщеному на сайті цього Фонду, в деяких випадках неможливе надання страхових виплат зазначеним особам. Тому перед тим як перейти до розрахунку сум страхових виплат, нагадаємо порядок виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, який регламентується Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ).

Договором на виконання роботи зазвичай є договір підряду, особливості укладення і виконання якого визначені главою 61 ЦКУ. Згідно зі статтею 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦКУ).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦКУ).

У договорі підряду також встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦКУ).⁵

Що стосується ЦПД на надання послуг, то відповідно до частини 1 статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строком договору (підряду, про надання послуг та інших ЦПД) є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ст. 631 ЦКУ).

Таким чином, договір підряду (договір про надання послуг) набирає чинності з моменту його укладення і діє до дати, зазначеної в такому договорі (як правило, діє до моменту передачі роботи (надання послуги) або здійснення оплати). Оплата виконаної роботи (наданої послуги) зазвичай здійснюється за фактом її передачі (надання) замовнику, що оформляється актом прийому-передачі виконаної роботи (наданої послуги).

Звертаємо увагу, що підрядник (виконавець) самостійно планує свій робочий процес, в тому числі на свій розсуд визначає час (дні, години), протягом якого він буде виконувати роботу (надавати послугу), передбачену ЦПД, при цьому для замовника (роботодавця) важливий лише факт отримання кінцевого результату робіт, який підлягає оплаті. При цьому як на момент укладення ЦПД, так і на момент надання замовнику (роботодавцю) кінцевого результату робіт неможливо достовірно визначити, в які саме календарні дні підрядник (виконавець) буде виконувати або виконував роботу, передбачену ЦПД.

Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, зазначених у цій частині, а відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).

Відзначимо, що «декретна» відпустка (як і будь-яка інша відпустка) надається тільки працівникам (особам, з якими укладено трудовий договір або контракт) і не може бути надана особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД.

Таким чином, «лікарняні» і «декретні» надаються як компенсація втрати заробітної плати (доходу) за період страхового випадку. Але якщо у працівника факт втрати заробітної плати внаслідок настання страхового випадку очевидний (працівник в період страхового випадку роботу не виконує, тому заробітна плата за цей період йому не нараховується), то у підрядника (виконавця) факт втрати доходу (винагороди за ЦПД) не обов’язковий, оскільки підрядник (виконавець) може виконати роботу (надати послугу) після закінчення страхового випадку, надати результат робіт в передбачений ЦПД термін і отримати винагороду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, в Роз’ясненні ФССУ зроблено висновок, що якщо підрядник (виконавець) надав замовнику ЛН (або його засвідчену копію), дати якого припадають на період дії ЦПД, то він має право на оплату ЛН лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). Тобто, якщо замовником буде здійснена оплата за ЦПД в повному обсязі у визначений ЦПД строк, то оплачувати ЛН не можна, оскільки немає факту втрати заробітку (доходу). Враховуючи, що «декретні» є компенсацією втраченого доходу за період «декретної» відпустки, вони повинні надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період від початку настання страхового випадку і до завершення дії ЦПД.

Звичайно, певна логіка у висновках ФССУ є, однак ні Закон № 1105, ні Порядок № 1266 не містять прямої заборони на надання страхової виплати підряднику (виконавцю), якщо в нього немає факту втрати доходу (винагороди за ЦПД). Також не зрозуміло (Фонд не роз’яснює), яким чином необхідно розраховувати суму страхової виплати, якщо винагороду за ЦПД підряднику (виконавцю) виплачено частково (Закон № 1105 і Порядок № 1266 механізму такого розрахунку не містять). В результаті складається враження, що Роз’яснення ФССУ має на меті заощадити кошти Фонду і якомога менше виплатити коштів застрахованим особам. До того ж, як зазначалося вище, право надавати роз’яснення щодо застосування норм Порядку № 1266 надано лише Мінсоцполітики. Це стосується і роз’яснень щодо розрахунку суми страхової виплати особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Прикладом такого роз’яснення є вищезгаданий Лист № 571.

Звертаємо увагу, що Лист № 571 не містить висновку, аналогічного за суттю висновку в Роз’ясненні ФССУ, згідно з яким якщо підрядник (виконавець) надав замовнику ЛН (його засвідчену копію), дати якого припадають на період дії ЦПД, то він має право на оплату ЛН лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). Тобто Мінсоцполітики не ставить можливість (необхідність) оплати ЛН підрядника (виконавця) в залежність від розміру (в повному або неповному обсязі) і терміну виплати (у визначений або невизначений ЦПД термін) винагороди за ЦПД.

Робота за ЦПД має багато нюансів щодо розмірів і термінів її оплати, тому не варто буквально розуміти норми частини 1 статті 22 та частини 1 статті 25 Закону № 1105, а саме фразу «допомога… надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке … компенсує втрату … (доходу)» і позбавляти страхової виплати підрядників (виконавців) лише через те, що вони вже після закінчення страхового випадку виконали роботу (надали послугу) і отримали за це винагороду за ЦПД в повному обсязі і у визначений ЦПД термін.

Таким чином, Мінсоцполітики є прихильником іншого підходу (відмінного від підходу ФССУ) до питання оплати ЛН особам, які працюють за ЦПД.⁶ Він полягає в наступному: в разі настання у підрядника (виконавця) страхового випадку (хвороби, вагітності та пологів тощо) в період дії ЦПД оплаті підлягають всі календарні дні страхового випадку, які припадають на період дії ЦПД, при цьому не має значення, в повній або не в повній сумі виплачено йому винагороду за ЦПД замовником.

Це пояснюється тим, що якби страховий випадок в період дії ЦПД не настав, підрядник (виконавець) виконував роботу (надавав послугу) в звичайному режимі, своєчасно (або раніше встановленого терміну) надав замовнику результат робіт і отримав винагороду за ЦПД. Настання страхового випадку у підрядника (виконавця) призвело до того, що строк виконання роботи (надання послуги) був перенесений на період після закінчення страхового випадку (в період страхового випадку фізична особа об’єктивно не може виконувати роботу або надавати послугу), внаслідок чого підрядник (виконавець) був змушений виконувати роботу (надавати послугу) пізніше встановленого строку і в більш активному режимі, щоб вчасно надати замовнику результат робіт (послугу) і отримати винагороду за ЦПД в повному обсязі, хоча в цей час він міг виконувати вже іншу роботу (надавати іншу послугу) за новим ЦПД для цього або іншого замовника.

З огляду на вищевикладене, виплата «лікарняних» («декретних») за період страхового випадку підряднику (виконавцю) є компенсацією втраченого ним доходу, тобто компенсацією втраченої винагороди за ЦПД, яку міг би отримати підрядник (виконавець) за виконану роботу (надану послугу) в період страхового випадку. Тому, вважаємо, що незалежно від того, виконає чи ні роботу (надасть чи ні послугу) в повному обсязі підрядник (виконавець) вже після закінчення страхового випадку, а також незалежно від того, в якому розмірі йому замовник виплатить винагороду за ЦПД, всі календарні дні страхового випадку повинні бути оплачені Фондом.

Якщо роботодавець (страхувальник) після закінчення страхового випадку нарахує винагороду підряднику (виконавцю) в повному обсязі за виконану роботу (надану послугу) за ЦПД, але, керуючись Роз’ясненням ФССУ, не нарахує страхову виплату підряднику (виконавцю), у якого в період дії ЦПД настав страховий випадок, то фактично роботодавець (страхувальник) проігнорує право такої застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення, надане їй частиною 1 статті 19 Закону № 1105, і не виконає свій обов’язок, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105, — надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат і соціальних послуг згідно із цим Законом. Роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених Законом № 1105 (п. 4 ч. 5 ст. 15 Закону № 1105).

Розрахунок суми страхової виплати особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

У Листі № 571 зазначено, що у випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, ЦПД, є фізичною особою – підприємцем тощо), розрахунок страхової виплати має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам⁷, встановленому пунктом 30 Порядку № 1266). Тобто якщо працівник у одного і того ж роботодавця одночасно працює за трудовим договором і за ЦПД, розрахунковий період, сума виплат в розрахунковому періоді, середньоденна заробітна плата і середньоденний дохід, сума страхової виплати визначаються окремо для роботи за трудовим договором і для роботи за ЦПД.

Середній дохід для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДФС (п. 32 Порядку № 1266). Але звертаємо увагу, що з 1 січня 2021 року відомості про нарахований застрахованим особам дохід і нарахований на нього єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) відображаються в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), який подається до ДПС.

Таким чином, розрахунок страхової виплати для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, повинен здійснюватися після подання Звіту з ЄСВ, а починаючи з 2021 року — Податкового розрахунку за місяці розрахункового періоду, коли відомі сума нарахованої винагороди та сума сплаченого з неї ЄСВ в розрахунковому періоді (див. Лист № 571).

Нагадаємо, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.

Сплата ЄСВ здійснюється в день виплати суми винагороди (доходу) фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, а якщо таку винагороду нараховано, але не виплачено, ЄСВ сплачується не пізніше 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому нараховано винагороду (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку № 1266 за місцем здійснення діяльності на умовах ЦПД, під час дії якого настав страховий випадок (див. Лист № 571).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Що стосується кількості календарних днів, що підлягають оплаті, то необхідно враховувати наступне.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1105 «лікарняні» виплачуються Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми був прийнятий і наразі діє Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 (далі — Порядок № 440). Відповідно до пункту 2 цього Порядку оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Отже, норми Порядку № 440 поширюються тільки на осіб, які працюють за трудовим договором (за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом) і яким нараховується заробітна плата (дохід) за відпрацьований час. На таких осіб (далі — працівники) поширюються норми трудового законодавства (зокрема, Кодексу законів про працю України), вони зобов’язані виконувати роботу в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, а в разі тимчасової непрацездатності в період роботи роботодавець нараховує їм оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності як компенсацію втрати заробітної плати в ці дні.

На осіб, які виконують роботу (надають послуги) за ЦПД, трудове законодавство не поширюється, а правовідносини з роботодавцем (замовником), як зазначено вище, регламентуються ЦКУ. Такі особи не зараховуються до штату підприємства, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, вони самостійно організовують свою роботу. При цьому роботодавцем (замовником) оплачується не процес праці, а його кінцеві результати, які оформляються актами прийому-передачі виконаної роботи (наданої послуги).⁸

Таким чином, у разі хвороби фізичної особи під час дії ЦПД оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності йому роботодавцем (замовником) не здійснюється, а починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від припинення підприємницької чи іншої діяльності такої особи в період втрати працездатності, нарахування «лікарняних» здійснюється за рахунок коштів Фонду. Сума таких «лікарняних» відображається страхувальником (роботодавцем) в заяві-розрахунку, що подається до Фонду з метою отримання від нього відповідного фінансування.

Якщо фізичній особі під час дії ЦПД видано ЛН по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, то відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 1105 «лікарняні» по догляду за хворою дитиною віком до 14 років за рахунок Фонду виплачуються застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів.

Що стосується розрахунку середньоденного доходу для оплати днів тимчасової непрацездатності фізичної особи під час дії ЦПД на виконання робіт (надання послуг), то згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за ЦПД, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Отже, для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, середньоденний дохід в розрахунковому періоді визначається шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період доходу (винагороди за ЦПД), з якого сплачено ЄСВ, на кількість календарних днів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД в розрахунковому періоді.

Виходячи з норм пунктів 25 – 27 Порядку № 1266 розрахунковим періодом для особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД, є:

– останні 12 календарних місяців виконання роботи (надання послуги) за ЦПД, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок;

– фактично відпрацьовані календарні місяці, якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше 12 календарних місяців;

– фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку, якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше ніж календарний місяць.

Звертаємо увагу, що період (дати початку і закінчення) виконання роботи (надання послуги), тобто період дії ЦПД, зазначається в ЦПД (ст. 847, 905 ЦКУ).

Відомості про укладення з фізичною особою ЦПД на виконання робіт (надання послуг) з 1 січня 2021 року відображаються в додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (форма Д5) Податкового розрахунку, який подають за звітний квартал. У реквізиті 10 «Період … цивільно-правових відносин …» форми Д5 вказуються дати початку і закінчення дії ЦПД. Тривалість (у календарних днях) цивільно-правових відносин протягом календарного місяця відображається в реквізиті 14 «Кількість календарних днів перебування у … цивільно-правових відносинах … протягом звітного місяця» додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (форма Д1) Податкового розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, з метою контролю за використанням коштів Фонду до заяви-розрахунку, яка подається страхувальником до Фонду, бажано додавати копію форми Д5 Податкового розрахунку, що містить дані про період відносин за ЦПД, під час дії якого настав страховий випадок. Таку рекомендацію (але тільки стосовно подачі таблиці 5 Звіту з ЄСВ) містять Лист № 571 та з посиланням на нього Роз’яснення ФССУ.

Частиною 2 статті 7 Закону про ЄСВ визначено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД та отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Таким чином, якщо за ЦПД фізичною особою робота виконувалася (послуга надавалася) протягом декількох календарних місяців, а сума винагороди за виконану роботу (надану послугу) виплачена роботодавцем разово, то цю суму винагороди з метою нарахування ЄСВ необхідно розподілити по місяцях, протягом яких виконувалася робота (надавалася послуга). В результаті такого розподілу суми винагороди по місяцях у фізичної особи, яка захворіла в період дії ЦПД, будуть розрахунковий період і нарахований в ньому дохід, з якого сплачено ЄСВ (якщо, звичайно, дата початку дії ЦПД не збігається з першим днем хвороби фізичної особи). Відповідно, такій фізичній особі, яка надала ЛН роботодавцю (замовнику), останній повинен нарахувати «лікарняні» починаючи з 6-го календарного дня хвороби, які виплачуються за рахунок Фонду (див. приклади 2 і 3 нижче).

Якщо фізичною особою протягом одного календарного місяця виконувалася робота за ЦПД, за яку в цьому ж місяці йому виплачено винагороду, то в цілях визначення доходу в розрахунковому періоді для оплати ЛН, виданого в період дії ЦПД, рекомендуємо нараховану суму винагороди за виконану роботу розподілити на всі календарні дні дії ЦПД (за аналогією з віднесенням відпускних і «лікарняних» до календарних днів, за які вони нараховані). В цьому випадку у фізичної особи буде розрахунковий період і нарахований в ньому дохід (див. приклад 1 нижче).

При нарахуванні «лікарняних» як працівникам, так і особам, які виконують роботи за ЦПД, роботодавцям необхідно враховувати їхній страховий стаж, обчислення якого має здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр соцстрахування). Для підтвердження страхового стажу, наявного у застрахованої особи на день настання страхового випадку, така особа повинна надати роботодавцю довідку форми ОК-7, що видається органом Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) застрахованій особі, яка особисто звернулася до такого органу за місцем проживання. Крім того, роботодавець за згодою застрахованої особи може самостійно звернутися із запитом до ПФУ, в тому числі в електронній формі, для отримання інформації по такій застрахованій особі з Держреєстру соцстрахування (ч. 1, 5, 6 ст. 17 Закону про ЄСВ).

Нагадаємо, що до страхового стажу включаються також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно із Законом № 1105, але нею або роботодавцем за неї сплачено ЄСВ відповідно до Закону про ЄСВ (ч. 4 ст. 21 Закону № 1105).

Наприклад, якщо фізична особа у 2016–2020 роках не працювала на умовах трудового договору, але виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД, і роботодавці (замовники) нарахували та сплатили ЄСВ з сум винагород, виплачених такій фізичній особі, то місяці виконання робіт (надання послуг) за ЦПД включаються до страхового стажу фізичної особи пропорційно сплаченому ЄСВ за такі місяці. Якщо за місяці, в яких діяли ЦПД, ЄСВ з сум винагород за ЦПД був сплачений роботодавцями (замовниками) в розмірі не менше мінімального страхового внеску, то такі місяці повністю включаються до страхового стажу фізичної особи.

Розрахунок страхового стажу кожної застрахованої особи повинен здійснювати роботодавець (страхувальник) на підставі інформації з Держреєстру соцстрахування. При цьому якщо в особи, яка виконує роботи за ЦПД, протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, то на неї поширюються обмеження щодо максимальної суми «лікарняних» і «декретних», встановлені частиною 4 статті 19 Закону № 1105:

1) «лікарняні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;⁹

2) «декретні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.¹⁰

Якщо фізична особа, яка не працює на умовах трудового договору, виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД для декількох роботодавців, то для нарахування страхової виплати така особа повинна надати довідки про середній дохід за місцями роботи за ЦПД. В такому випадку сумарний дохід, з якого розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за місцем (місцями) роботи за ЦПД не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам — п. 30 Порядку № 1266).

Що стосується строків виплати матеріального забезпечення особам, які працюють за ЦПД, то документи (в т. ч. ЛН) для призначення страхових виплат розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Заява-розрахунок повинна бути передана страхувальником до робочого органу ФССУ не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією із соціального страхування підприємства рішення про призначення матеріального забезпечення. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку. «Лікарняні» і «декретні» виплачуються застрахованим особам, які працюють на умовах ЦПД, здійснюють підприємницьку або іншу діяльність, протягом 10 днів після призначення страхової виплати (ч. 1, 2 ст. 32, абз. третій ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 2, 4, 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12).

Розглянемо порядок нарахування страхових виплат особам, які працюють за ЦПД, на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних» фізичній особі,
яка виконувала роботу за цивільно-правовим договором протягом одного місяця

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою укладено ЦПД на виконання роботи (ремонт електроприладів) з 4 по 29 січня 2021 року. Ця фізична особа в січні 2021 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Передача фізичною особою результатів роботи роботодавцю (замовнику) за актом була здійснена 29 січня і в цей же день фізичній особі була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 10 000 грн., з якої сплачено ЄСВ в сумі 2200 грн. (10 000 грн. х 22%). Суми нарахованого фізичній особі доходу (винагороди за ЦПД) і сплаченого з нього ЄСВ роботодавець має відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому в формі Д5 в реквізиті 10 датою початку цивільно-правових відносин з фізичною особою необхідно вказати 04.01.2021, а датою закінчення таких відносин — 29.01.2021. У формі Д1 (за січень) зазначаються: в реквізиті 08 — 26 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 14 — 26 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), в реквізитах 16 і 17 — 10 000,00 (сума винагороди за ЦПД).

Одночасно з передачею результатів роботи фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, з якої видно, що фізична особа хворіла з 11 по 20 січня (10 календарних днів).

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить менше 6 місяців, тому застосовується обмеження, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105. Загальний страховий стаж фізичної особи згідно з довідкою ОК-7 становить 7 років, тому «лікарняні» в загальному випадку нараховуються в розмірі 70% середнього доходу, але для застосування обмеження, передбаченого пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105, загальний страховий стаж застрахованої особи значення не має.

У цій ситуації фізична особа має право за місцем виконання роботи за ЦПД на нарахування «лікарняних» за рахунок Фонду за період хвороби з 16 по 20 січня (5 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 11 по 15 січня) їй не оплачуються, оскільки це не передбачено Порядком № 440.

Оскільки ЦПД діяв в період з 4 по 29 січня 2021 року, а фізична особа хворіла в період з 11 по 20 січня, розрахунковий період включає фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку: з 4 по 10 січня (7 календарних днів).

Для визначення доходу, нарахованого в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ, необхідно загальну суму винагороди розподілити за календарними днями дії ЦПД. Враховуючи, що ЦПД укладено на період з 4 по 29 січня 2021 року, який включає 26 календарних днів, сума винагороди, що припадає на розрахунковий період з 4 по 10 січня, який включає 7 календарних днів (далі — к. д.), становить:

10 000 грн. : 26 к. д. х 7 к. д. = 2692,31 грн.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

2692,31 грн. : 7 к. д. = 384,62 грн.

Середньоденний дохід фізичної особи з урахуванням страхового стажу:

384,62 грн. х 70% = 269,23 грн.

Максимальний середньоденний дохід для осіб, у яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців (визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) — п. 5 Порядку № 1266):

6000 грн. : 30,44 = 197,11 грн.

Оскільки середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу більше ніж максимальний середньоденний дохід (269,23 грн. > 197,11 грн.), для розрахунку суми «лікарняних» застосовується остання величина.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 16 по 20 січня, що повністю фінансується Фондом:

197,11 грн. х 5 к. д. хвороби = 985,55 грн.

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому вона в розділі I таблиці Податкового розрахунку відображається у графі 1 (січень) в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 і в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У формі Д1 за січень в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 12 — 10 (загальна кількість календарних днів хвороби), в реквізитах 16 та 17 — 985,55 (сума «лікарняних»).

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних» фізичній особі,
яка виконувала роботу за цивільно-правовим договором протягом 5 місяців

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою був укладений ЦПД на виконання роботи (установка, налагодження та запуск обладнання) з 5 жовтня 2020 року по 26 лютого 2021 року. Ця фізична особа в жовтні 2020 року – лютому 2021 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Передача результатів роботи замовнику за актом була здійснена 25 лютого 2021 року, а 26 лютого фізичній особі була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 40 000 грн. зі сплатою в цей день ЄСВ в сумі 8800 грн. (40 000 грн. х 22%). У таблиці 5 Звіту з ЄСВ за жовтень 2020 року в реквізиті 11 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 05.10.2020.

В кінці лютого 2021 року фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, відповідно до якої фізична особа хворіла з 25 січня по 5 лютого 2021 року (12 календарних днів). «Лікарняні» за рахунок Фонду нараховуються фізичній особі за період хвороби з 30 січня по 5 лютого (7 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 25 по 29 січня) їй не оплачуються.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить більше 6 місяців. Загальний страховий стаж згідно з довідкою ОК-7 становить 15 років, тому фізична особа має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середнього доходу.

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 5 календарних місяців (жовтень 2020 року – лютий 2021 року), суму винагороди за ЦПД, виплачену в лютому, необхідно розподілити на 5 місяців. Після такого розподілу отримуємо, що на кожний місяць з жовтня по лютий припадає частина винагороди в сумі 8000 грн. (40 000 грн. : 5 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 1760 грн. (8000 грн. х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 8800 грн. (1760 грн. х 5 міс. або 40 000 грн. х 22%).

Суми нарахованої фізичній особі винагороди за ЦПД і сплаченого з неї ЄСВ роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. Сума винагороди за ЦПД фізичної особи відображається з розподілом по місяцях у формі Д1 за січень 2021 року (в окремих рядках по 8000 грн. — за жовтень, листопад і грудень 2020 року, за січень 2021 року) і формі Д1 за лютий 2021 року (8000 грн.). При цьому в реквізиті 14 форми Д1 за січень 2021 року необхідно вказати: в рядку за жовтень — 27 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), за листопад — 30, за грудень — 31, за січень — 31. У реквізиті 14 форми Д1 за лютий 2021 року необхідно вказати 26. У формі Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 26.02.2021.

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 5 жовтня 2020 року, а захворіла 25 січня 2021 року, розрахунковий період включає 2 календарні місяці, які повністю відпрацьовано до настання страхового випадку: листопад – грудень 2020 року.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ:

8000 грн. (винагорода, що припадає на листопад) + 8000 грн. (винагорода, що припадає на грудень) = 16 000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) = 61 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

16 000 грн. : 61 к. д. = 262,30 грн.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 30 січня по 5 лютого, що повністю фінансується Фондом:

262,30 грн. х 7 к. д. хвороби = 1836,10 грн.

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому вона в розділі I таблиці Податкового розрахунку відображається у графі 2 (лютий — місяць нарахування «лікарняних») в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 і в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У формі Д1 за січень в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 12 — 2 (кількість календарних днів хвороби в січні), в реквізитах 16 та 17 — 524,60 (сума «лікарняних», що припадають на січень: 262,30 грн. х 2 к. д.). У формі Д1 за лютий в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29, в реквізиті 12 — 5 (кількість календарних днів хвороби в лютому), в реквізитах 16 та 17 — 1311,50 (сума «лікарняних», що припадають на лютий: 262,30 грн. х 5 к. д.).

ПРИКЛАД 3

Нарахування «лікарняних» працівнику, який в одного роботодавця
одночасно працює за трудовим договором і виконує роботу за ЦПД

Працівник Борисов Б. Б. працює на підприємстві за трудовим договором системним адміністратором з 2018 року. З цим же підприємством працівник уклав ЦПД на виконання роботи (створення сайту для підприємства) з 28 грудня 2020 року по 26 лютого 2021 року. 22 лютого 2021 року працівник достроково виконав роботу за ЦПД і передав її результати за актом, а 23 лютого підприємство виплатило йому винагороду за ЦПД в сумі 18 000 грн. зі сплатою в цей день ЄСВ в розмірі 3960 грн. (18 000 грн. х 22%). У таблиці 5 Звіту з ЄСВ за грудень 2020 року в реквізиті 11 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 28.12.2020.

Працівник хворів у період з 2 по 12 лютого 2021 року (11 календарних днів), тому 15 лютого надав підприємству ЛН. Оригінал ЛН є підставою для нарахування працівнику Борисову Б. Б. «лікарняних» за основним місцем роботи (де він працює за трудовим договором), а копія такого ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) підприємства, є підставою для нарахування «лікарняних» Борисову Б. Б. як фізичній особі, яка працює за ЦПД.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить більше 6 місяців. Загальний страховий стаж працівника згідно з довідкою ОК-7 становить 10 років, тому він має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати і 100% середнього доходу.

Визначення суми «лікарняних», яку належить виплатити Борисову Б. Б. як працівнику і як фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД, здійснюється окремо.

1. Сума «лікарняних» за основним місцем роботи.

Оскільки працівник хворів у період з 2 по 12 лютого 2021 року, розрахунковий період у нього становить останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку: лютий 2020 року – січень 2021 року. У цьому розрахунковому періоді, який включає 366 календарних днів, він працював, був у щорічній відпустці 24 календарні дні, хворів протягом 16 календарних днів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати (у т. ч. на період карантину) 45 календарних днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки»), тобто був відсутній на роботі з поважних причин сумарно протягом 61 (16 + 45) календарних днів. Загальний дохід працівника в розрахунковому періоді без урахування «лікарняних», але з урахуванням відпускних і всіх інших виплат, з яких сплачено ЄСВ, становить 84 900 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

84 900 грн. : (366 к. д. – 61 к. д.) = 278,36 грн.

Загальна сума «лікарняних» за період хвороби:

278,36 грн. х 11 к. д. хвороби = 3061,96 грн.

Сума «лікарняних», яка виплачується за перші 5 календарних днів хвороби (з 2 по 6 лютого) за рахунок роботодавця:

278,36 грн. х 5 к. д. хвороби = 1391,80 грн.

Сума «лікарняних», що виплачується за 6 календарних днів хвороби (з 7 по 12 лютого) за рахунок Фонду:

278,36 грн. х 6 к. д. хвороби = 1670,16 грн.¹⁰

2. Сума «лікарняних» фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД.

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 3 календарні місяці (грудень – лютий), суму винагороди за ЦПД, виплачену в лютому, необхідно розподілити на 3 місяці. Після такого розподілу отримуємо, що на кожний місяць з грудня по лютий припадає частина винагороди в сумі 6000 грн. (18 000 грн. : 3 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 1320 грн. (6000 грн. х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 3960 грн. (1320 грн. х 3 міс. або 18 000 грн. х 22%).

Суми нарахованого фізичній особі доходу за ЦПД і сплаченого з нього ЄСВ роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. Сума винагороди за ЦПД фізичної особи відображається з розподілом по місяцях у формі Д1 за січень 2021 року (в окремих рядках по 6000 грн. — за грудень 2020 року та січень 2021 року) і формі Д1 за лютий 2021 року (6000 грн.). При цьому в реквізиті 14 форми Д1 за січень 2021 року необхідно вказати: в рядку за грудень — 4 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах: з 28 по 31 грудня), за січень — 31. У реквізиті 14 форми Д1 за лютий 2021 року необхідно вказати 23. У формі Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 23.02.2021.

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 28 грудня 2020 року, а захворіла 2 лютого 2021 року, розрахунковий період включає 1 календарний місяць — січень, який повністю відпрацьовано до настання страхового випадку.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді (січні) становить 6000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (січні) — 31 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

6000 грн. : 31 к. д. = 193,55 грн.

«Лікарняні» за рахунок Фонду нараховуються фізичній особі за період з 7 по 12 лютого (6 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 2 по 6 лютого) їй не оплачуються.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 7 по 12 лютого, яка повністю фінансується Фондом:

193,55 грн. х 6 к. д. хвороби = 1161,30 грн.

Таким чином, за дні хвороби в лютому підприємство повинно нарахувати Борисову Б. Б.:

– «лікарняні» як працівнику в сумі 3061,96 грн.;

– «лікарняні» як фізичній особі, яка виконувала роботу за ЦПД, в сумі 1161,30 грн.

____________________________________________________________________________

Звертаємо увагу на такий нюанс: якщо працівнику в розрахунковому періоді, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем нараховувалася винагорода за ЦПД за виконану роботу, з якої сплачено ЄСВ, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати за основним місцем роботи для нарахування страхової виплати.

Наприклад, якщо працівник за основним місцем роботи хворів в період з 15 по 26 лютого 2021 року, а в розрахунковому періоді (лютий 2020 року – січень 2021 року) йому, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем 15 грудня 2020 року була виплачена винагорода за виконану роботу за ЦПД, що діяв в період з 1 по 15 грудня 2020 року, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді за основним місцем роботи.

Крім того, якщо фізичній особі за поточним ЦПД, що діє в період з 04.01.2021 р. по 30.04.2021 р., нараховано винагороду за виконану роботу 30.04.2021 р., і така особа в період дії цього ЦПД хворіла з 5 по 16 квітня, а в розрахунковому періоді (лютий – березень 2021 року) цим же роботодавцем фізичній особі нараховувалася винагорода за виконану роботу за іншим ЦПД, який діяв в період з 25.01.2021 р. по 12.02.2021 р., то така (інша) винагорода не враховується при обчисленні середнього доходу в розрахунковому періоді за поточним ЦПД. Тобто при обчисленні середнього доходу для розрахунку страхової виплати за страховим випадком, що припадає на період дії поточного ЦПД, в розрахунковому періоді враховується лише сума винагороди, яка виплачується за поточним ЦПД.

Що стосується нарахування «декретних» за ЛН, виданим фізичній особі в період дії ЦПД, то порядок розрахунку середнього доходу в розрахунковому періоді і визначення загальної суми «декретних» є аналогічним вищерозглянутому. Але, як зазначено в Роз’ясненні ФССУ, враховуючи, що «декретні» є компенсацією втраченого доходу за період «декретної» відпустки, вони повинні надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період від початку настання страхового випадку і до завершення дії ЦПД.

Обмеження строку виплати «декретних» датою завершення дії ЦПД пояснюється тим, що після закінчення строку дії ЦПД фізична особа втрачає статус застрахованої особи та, відповідно, втрачає право на отримання «декретних» (на відміну від «лікарняних», які виплачуються незалежно від припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, — ч. 2 ст. 22 Закону № 1105). Крім того, частиною 1 статті 26 Закону № 1105 передбачено виплату «декретних» за весь період «декретної» відпустки, яка може надаватися лише працівникам і, як зазначалося вище, не надається особам, які працюють за ЦПД.

Наприклад, якщо між роботодавцем (замовником) і фізичною особою (підрядником, виконавцем) укладено ЦПД на період з 01.02.2021 р. по 30.04.2021 р., а фізична особа надала ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами, датований з 15.03.2021 р. по 18.07.2021 р. (126 календарних днів), то такий «декретний» ЛН оплачується Фондом частково — тільки за період з 15.03.2021 р. по 30.04.2021 р. (47 календарних днів). Отже, в заяві-розрахунку, що подається до Фонду, роботодавцю (страхувальнику) необхідно вказувати суму «декретних» не за 126 календарних днів, які зазначені в «декретному» ЛН, а лише за 47 календарних днів.

Крім того, слід пам’ятати, що сума «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачено ЄСВ, і не може бути меншою за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

Отже, якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи є меншим ніж мінімальний середньоденний дохід, обчислений із мінімальної заробітної плати (у вересні – грудні 2020 року становив 164,26 грн. (5000 грн. : 30,44), а в січні – листопаді 2021 року становить 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44)), то сума «декретних» розраховується шляхом множення мінімального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.¹²

Якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи буде більше ніж максимальний середньоденний дохід, обчислений із максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (при нарахуванні «декретних» у жовтні 2020 року – січні 2021 року становив 2463,86 грн. (5000 грн. х 15 : 30,44), в лютому – грудні 2021 року становить 2956,64 грн. (6000 грн. х 15 : 30,44)), то сума «декретних» розраховується шляхом множення максимального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.