Надання відпусток для догляду за дитиною

Одним з видів соціальних відпусток, перелік яких наведено у статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Порядок надання цієї відпустки регламентується статтями 179, 181 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і статтями 18, 20 Закону про відпустки.

Частиною першою статті 18 Закону про відпустки встановлено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка)¹ за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 3 років).

Підприємства за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ч. четверта ст. 179 КЗпП, ч. друга ст. 18 Закону про відпустки).

Якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 6 років), а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною 16–річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18–річного віку (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1162.

Всі вищевказані відпустки можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. сьома ст. 179 КЗпП, ч. третя ст. 18 Закону про відпустки).

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу (ч. п’ята ст. 179 КЗпП, ч. п’ята ст. 20 Закону про відпустки).

Отже, якщо один з батьків дитини під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років передав дитину на повне державне забезпечення, він повинен перервати зазначену відпустку і вийти на роботу, оскільки у нього не буде законних підстав для подальшого перебування в такій відпустці. Те ж саме необхідно зробити і в разі смерті дитини, за якою здійснювався догляд.

Підстави для надання та документальне оформлення відпусток по догляду за дитиною

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років (далі разом — відпустка по догляду за дитиною) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, які мають право на таку відпустку, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця (ч. перша ст. 181 КЗпП, ч. третя ст. 20 Закону про відпустки).

Працюючі батьки дитини самостійно вирішують, хто з них буде отримувати за місцем роботи відпустку по догляду за дитиною. У заяві про надання відпустки по догляду за дитиною мати чи батько дитини повинні зазначити, що інший з батьків за місцем своєї роботи не використовує своє право на отримання такої відпустки або взагалі не працює за трудовими договорами.

Для оформлення відпустки по догляду за дитиною один з батьків дитини (особа, яка фактично доглядає за дитиною) повинен надати роботодавцю також свідоцтво про народження дитини (для підтвердження віку дитини), при цьому підприємство повинно мати копію такого свідоцтва.²

Крім того, для надання відпустки по догляду за дитиною до 6 років необхідно надати медичний висновок про те, що дитина потребує домашнього догляду (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Відпустка по догляду за дитиною до 6 років надається на строк, зазначений у медичному висновку — довідці форми № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далі — довідка), затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).³ Довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК). Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних та реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців (п.п. 4, 17 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Якщо строк, на який видана вищезазначена довідка, закінчився, а дитина ще потребує догляду, то особа, яка бажає і далі перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, має отримати в закладі охорони здоров’я нову довідку (на новий строк), надати її роботодавцю і одночасно подати нову заяву про продовження відпустки по догляду за дитиною до 6 років.³ Працівник може вказати в заяві на відпустку і менший строк, ніж вказано в медичному висновку (довідці).

На підставі поданих заяви, довідки та свідоцтва про народження дитини роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання (продовження) працівнику відпустки по догляду за дитиною до 6 років.

Типову форму наказу про надання відпустки (форма № П-3) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489). Згідно з типовою формою у наказі про надання відпустки мають бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові працівника, якому надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид і період відпустки (в наказі не передбачено зазначення відомостей про дитину, для догляду за якою надається відпустка, в т. ч. дати народження, прізвища, імені та по батькові, статі дитини).

Оскільки особа, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, може в будь-який час перервати цю відпустку і стати до роботи, в наказі про надання такої відпустки можна, але не обов’язково вказувати точну дату закінчення відпустки. Зокрема, період відпустки можна вказати в наказі таким чином: «з … (дата початку відпустки) до фактичного виходу на роботу».

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, час перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до 3 років позначається з кодом «ВП» («16»), у відпустці по догляду за дитиною до 6 років — з кодом «ДД» («17»).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону про відпустки бабі, діду чи іншим родичам дитини, які фактично доглядають за нею, відпустка по догляду за дитиною до 3 років надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що він (вона) вийшов (вийшла) на роботу до закінчення терміну цієї відпустки.

Отже, право на відпустку по догляду за дитиною до 3 років баби, діда чи інших родичів дитини, які фактично доглядають за нею, є похідним від права одного з батьків дитини на таку відпустку, тобто один з батьків дитини може делегувати право на відпустку вище переліченим особам тільки після свого виходу на основну роботу.⁴

Звертаємо увагу, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини незалежно від того, працює він чи ні (детально про виплату такої допомоги йдеться нижче).

Таким чином, право баби, діда чи інших родичів дитини, які фактично доглядають за нею, на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років може бути реалізовано тільки за умови надання довідки з місця роботи одного з батьків дитини про те, що він перервав свою відпустку по догляду за дитиною до 3 років і вийшов на основну роботу. Крім такої довідки, для отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років баба, дід чи інший родич дитини, які фактично доглядають за нею, за місцем своєї роботи повинні подати заяву на відпустку, надати медичний висновок (довідку) і документ, що підтверджує спорідненість з дитиною.

Якщо один з батьків перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, для надання такої відпустки іншому з батьків для догляду за другою дитиною до 3 років в цей же період немає підстав (право на таку відпустку має лише один з батьків незалежно від кількості дітей у сім’ї віком до 3 років).⁵ Однак якщо один з батьків перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, то інший з батьків в цей же період має право на отримання відпустки по догляду за другою дитиною до 6 років, оскільки відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років є різними видами відпусток.

Використання відпустки по догляду за дитиною

Використання відпустки по догляду за дитиною до 3 років є правом, а не обов’язком працівника. Якщо працівник не бажає скористатися зазначеним правом, то після закінчення «декретної» відпустки він повинен вийти на роботу.

Відпустку по догляду за дитиною до 3 років працівник може використовувати на свій розсуд по день виповнення дитині 3 років.

Відпустку по догляду за дитиною до 6 років працівник може використовувати у строки, встановлені в медичному висновку, але не більш як по день виповнення дитині 6 років.

Якщо працівник, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, приступає до виконання своїх посадових обов’язків на умовах неповного робочого часу, зазначена відпустка не переривається. Тому при таких умовах інші родичі не мають права на оформлення відпустки по догляду за дитиною.

Якщо один з батьків дитини під час відпустки по догляду за дитиною перебуває на лікуванні в медичній установі, інші родичі не мають права на оформлення зазначеної відпустки, оскільки в такій відпустці перебуває один з батьків дитини.

Чинним законодавством не передбачено використання одночасно двома або більше особами відпустки по догляду за дітьми до 3 років, народжених однією матір’ю⁵, за умови, що ці діти продовжують жити з матір’ю (батьком) і не усиновлені або не узяті під опіку чи на піклування іншими особами.

Якщо один з батьків, які мають дитину віком до 3 років, є фізичною особою – підприємцем (далі — ФОП), а інший з батьків — працівником підприємства, то перший з батьків, як ФОП, не має права на будь-який вид відпусток, в т. ч. і на відпустку по догляду за дитиною до 3 років, оскільки не перебуває у трудових відносинах. В цьому випадку другий з батьків за місцем роботи за трудовим договором має право на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, і по ній оформлено листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретний» ЛН), то такий ЛН їй оплачується (допомога по вагітності та пологах нараховується⁶) тільки у разі припинення (переривання) відпустки по догляду за дитиною до 3 років та надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). У цьому випадку роботодавець на підставі заяви працівниці має видати два накази: перший наказ — про припинення (зупинення) відпустки по догляду за дитиною до 3 років; другий наказ — про надання «декретної» відпустки працівниці.

Вищевикладене пояснюється тим, що законодавством не передбачено оформлення працівнику одночасно двох різних відпусток, а також не передбачено надання працівнику одночасно двох відпусток по догляду за першою та другою дитиною віком до 3 років.⁷

Якщо працівниця є сумісником — має два місця роботи за трудовим договором, на яких перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, і по ній оформлено «декретний» ЛН, то вона може за основним місцем роботи оформити «декретну» відпустку з отриманням «декретних», а за місцем роботи за сумісництвом продовжувати перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, оскільки, на думку Пенсійного фонду України, «декретні» можуть надаватися застрахованій особі лише за одним місцем роботи.

Закінчення відпустки по догляду за дитиною

Працівник, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, на свій розсуд має право в будь-який час перервати її та вийти на роботу, а потім знову піти в таку відпустку протягом строку по день досягнення дитиною 3 років (6 років).⁸

Відповідно до частини дев’ятої статті 179 КЗпП особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Форма повідомлення (усна, письмова) не визначена, але рекомендуємо роботодавцям у локальному документі встановити, що повідомлення про дострокове припинення відпустки по догляду за дитиною подається у вигляді письмової заяви із зазначенням дати припинення цієї відпустки. Однак на період воєнного стану можна передбачити подання повідомлення на електронну пошту роботодавця у вигляді сканованої копії паперового повідомлення.

У разі якщо працівник перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років з метою отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, від нього не повинні вимагати, щоб він відпрацював певний період (наприклад, один день) перед наданням йому навчальної відпустки. Переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років і надання навчальної відпустки здійснюються на підставі заяви працівника та наказу роботодавця. Аналогічно після закінчення навчальної відпустки працівнику на підставі його заяви на наказу роботодавця знову може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років.⁹

Останнім днем перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до 3 років (6 років) є день виповнення дитині 3 років (6 років), тобто день народження дитини. Працівник, який повністю використав відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6 років), повинен стати до роботи на наступний день після дня, в якому дитині виповнюється 3 роки (6 років).¹⁰

Посада працівника, якому надано відпустку по догляду за дитиною, не є вакантною посадою, оскільки на період такої (і будь-якої іншої) відпустки за працівником, як зазначено у статті 2 Закону про відпустки, зберігається робоче місце (посада), і роботодавець не має права вивести працівника за штат.⁸

На період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною роботодавець має право прийняти на роботу іншого працівника для виконання обов’язків по тимчасово не зайнятій посаді до фактичного виходу на роботу працівника, який перебуває в зазначеній відпустці. З новим працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП). При виході працівника з відпустки по догляду за дитиною особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором для заміщення цього працівника, підлягає звільненню в день, що передує дню виходу на роботу працівника, який перебував у відпустці.¹¹

Допомога при народженні дитини в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років

Порядок і умови призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, яку можуть отримувати жінки (інші особи) під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 № 2811-ХII (далі — Закон № 2811) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі — Порядок № 1751).

Нагадаємо, що ще з 1 липня 2014 року було внесено зміни до Закону № 2811, внаслідок чого з зазначеного Закону було виключено пункт 3 частини першої статті 3 та розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» (включав статті 13–15), в яких визначалися умови отримання, порядок виплати та розмір допомоги по догляду за дитиною до 3 років. Як наслідок, з 1 липня 2014 року припинилося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років, але одночасно в новій редакції було викладено статтю 12 Закону № 2811, якою передбачено виплату допомоги при народженні дитини у розмірі 41 280 грн. Виплата цієї допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн., решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (тобто в сумі 860 грн. щомісяця).

Аналогічні зміни були внесені урядом і до Порядку № 1751.

Таким чином, з 1 липня 2014 року допомога по догляду за дитиною до 3 років фактично «влилася» в допомогу при народженні дитини і окремо не надається. При цьому призначення допомоги при народженні дитини, яка надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, здійснюється незалежно від того, працює чи ні батько (мати) або опікун дитини. Тому якщо один з батьків дитини, який отримує допомогу при народженні дитини, перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років і виходить на роботу, то виплата йому допомоги при народженні дитини не припиняється.

Якщо після переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років та виходу на роботу одного з батьків дитини інший працюючий родич (інший з батьків, баба, дід, інший родич дитини) фактично доглядає за дитиною, то такому працівнику може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років незважаючи на те, що один з батьків дитини продовжує отримувати допомогу при народженні дитини.

Робота на умовах неповного робочого часу в період відпустки по догляду за дитиною

За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП і частині третій статті 18 Закону про відпустки (баба, дід чи інший родич дитини, які фактично доглядають за нею, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків або батьків-вихователів), у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. восьма ст. 179 КЗпП, ч. четверта ст. 18 Закону про відпустки). З цієї норми випливає, що вищезазначені особи можуть одночасно перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Чинне законодавство не визначає, де саме один з батьків дитини (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) може працювати на умовах неповного робочого часу — на підприємстві, з яким він перебуває у трудових відносинах і на якому йому надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 3 років, або на іншому підприємстві. Отже, один з батьків дитини (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) має право в період такої відпустки працювати на умовах неповного робочого часу як на цьому підприємстві (яке є основним місцем роботи), так і на будь-якому іншому підприємстві або вдома. Якщо працівник під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років стає до роботи на іншому підприємстві, то трудовий договір, який укладається з ним на такому підприємстві з виконанням роботи на умовах неповного робочого часу, має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.¹²

Нагадаємо, що згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оскільки ініціатором встановлення неповного робочого часу в розглянутому нами випадку є працівник, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною, то він повинен подати роботодавцю заяву, в якій вказується, з яким режимом роботи він бажає працювати, період, протягом якого він бажає працювати з таким режимом (зазвичай до закінчення відпустки по догляду за дитиною), підстава для зміни режиму роботи (відпустка по догляду за дитиною).

На підставі заяви працівника роботодавець видає наказ, в якому вказує новий режим роботи для нього.

Якщо неповний робочий час вводився на певний період (наприклад, до закінчення відпустки по догляду за дитиною), про що зазначено в наказі керівника, то після закінчення такого періоду (закінчення відпустки по догляду за дитиною) неповний робочий час скасовується автоматично (встановлюється звичайний режим роботи) і керівнику не потрібно видавати додатковий наказ.

Якщо неповний робочий час вводився до закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, але після закінчення цієї відпустки працівнику на підставі його заяви та медичного висновку надається відпустка по догляду за дитиною до 6 років, і він бажає продовжувати роботу на умовах неповного робочого часу, то йому необхідно подати нову заяву із зазначенням нового періоду роботи з таким режимом, на підставі якої видається наказ керівника із зазначенням нового періоду роботи на умовах неповного робочого часу.

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, за кодом «РС» («05») проставляються фактично відпрацьовані дні (години) роботи. У дні, які є неробочими для працівника відповідно до індивідуального графіка його роботи (в які не відображаються відпрацьовані години), в табелі проставляється код відпустки, в якій перебуває працівник: «ВП» («16») — відпустка по догляду за дитиною до 3 років; «ДД» («17») — відпустка по догляду за дитиною до 6 років.

Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо працівник (особа, яка фактично доглядає за дитиною) в період відпустки по догляду за дитиною працює на умовах неповного робочого часу, він користується всіма трудовими правами, встановленими для працівників, які працюють на умовах повного робочого часу, в тому числі має право на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості (не менше 24 календарних днів — ч. перша ст. 6 Закону про відпустки). До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, навіть якщо в цей час працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною (п. 1 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Якщо працівник не працює, перебуваючи у відпустках по догляду за дитиною до 3 років або 6 років, то період таких відпусток не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).

У разі якщо за основним місцем роботи працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і одночасно виявив бажання стати до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою він працював до відпустки і яка зберігається за ним на період перебування у такій відпустці, укладення окремого (додаткового) трудового договору про роботу за сумісництвом законодавством не передбачено.

У такій ситуації працівник, який є «чорнобильцем» категорії 1 або 2, має право також на додаткову «чорнобильську» відпустку тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів, яка надається тільки один раз протягом календарного року і оплачується органами соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII).¹³

Відпустки (щорічні, додаткові), на які працівник має право, працюючи на умовах неповного робочого часу під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, можуть бути надані тільки на підставі наказу про надання таких відпусток, що тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, оскільки законодавством не передбачено одночасне перебування працівника у двох відпустках. Але після закінчення щорічної або будь-якої додаткової відпустки працівнику знову може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років на підставі наказу керівника.

Що стосується страхових виплат в період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною і роботи на умовах неповного робочого часу, то оскільки в період такої роботи працівник отримує заробітну плату, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, він є застрахованою особою.¹⁴

У статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність працюючої особи в період відпустки по догляду за дитиною до 3 років. Тому в разі тимчасової непрацездатності застрахованої особи (працівника), що працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, ЛН оформляється і оплачується на загальних підставах.¹⁵

Але якщо працівник, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, працює на цьому ж підприємстві на умовах неповного робочого часу, то він не має права на отримання ЛН по догляду за хворою дитиною (п. 3.11, пп. «б» п. 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455) і, відповідно, не має права на отримання «лікарняних» по догляду за хворою дитиною.¹⁶

Страховий та інший стаж в період відпустки по догляду за дитиною

За осіб, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, відповідно до пункту 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178, органами соціального захисту населення сплачується ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску за повний місяць догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Якщо період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років становить менш як один календарний місяць, ЄСВ розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів відпустки у місяці, за який сплачується ЄСВ. Зазначена сплата ЄСВ за осіб, які отримують допомогу при народженні дитини, дозволяє зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років до страхового стажу для нарахування пенсії та страхових виплат.¹⁷

Так, до страхового стажу для нарахування пенсії включається період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і отримання допомоги при народженні дитини, оскільки особи, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, є застрахованими особами, за яких ЄСВ сплачують органи соціального захисту населення (абзаци сьомий і дванадцятий п. 1 ч. 1 ст. 4, абзаци другий і третій п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Крім того, період відпустки по догляду за дитиною до 3 років включається до страхового стажу для нарахування страхових виплат як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (ч. 1 ст. 14 Закону № 1105).

Період відпустки по догляду за дитиною до 6 років до страхового стажу не включається.

Період відпустки по догляду за дитиною до 3 (6) років зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Але, як зазначено вище, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, час зазначених відпусток не зараховується (ст. 181 КЗпП, п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).