Лист Пенсійного фонду України «Щодо документального підтвердження ненадання страхової виплати за основним місцем роботи працівника для її надання за місцем роботи за сумісництвом» від 22.02.2023 № 2800-030401-8/9174
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 22.02.2023 № 2800-030401-8/9174
Щодо документального підтвердження ненадання страхової виплати
за основним місцем роботи працівника для її надання
за місцем роботи за сумісництвом
(Витяг)
Розглянувши Ваше звернення <…> про надання страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за сумісництвом, Пенсійний фонд України повідомляє.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону з 01.01.2023 уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.
При реалізації права застрахованих осіб на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Пенсійний фонд України керується виключно нормами чинного законодавства України.
Враховуючи, що частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності), і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу — вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом).
Водночас частиною третьою статті 22 Закону передбачено, що страхувальник або уповноважені ним особи приймають рішення про призначення страхової виплати, а також рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково).
Отже, документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати.
З урахуванням наведеного нормами Закону не передбачено інших варіантів дій страхувальника за основним місцем роботи працівника при розгляді питання призначення або відмови в призначенні страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Але враховуючи актуальність зазначеної Вами ситуації, на думку Пенсійного фонду України, страхувальник за місцем роботи за сумісництвом працівника для реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності може керуватися інформацією з основного місця роботи працівника про припинення діяльності страхувальника, оголошення простою, призупинення дії трудового договору, що підтверджується відповідними копіями наказів роботодавця за основним місцем роботи працівника.
Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Світлана ЗАРУБІНА
__________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) у вищенаведеному листі (як і в інших своїх листах1) продовжує наполягати на тому, що працівник може отримати страхову виплату («лікарняні», «декретні») лише за одним місцем роботи. І тільки у разі не реалізації працівником права на страхову виплату за основним місцем роботи вона надається за місцем роботи за сумісництвом (за одним з них).
1 Див. листи ПФУ від 16.01.2023 № 1468-1025/Я-03/8-2800/23, від 26.01.2023 № 2748-2294/К-03/8-2800/23 та від 24.01.2023 № 2371-2159/Я-03/8-2800/23 в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2021 та № 2/2023, стор. 123, 124 та 125.
Оскільки законодавство, зокрема Закон № 1105, не визначає порядок документального підтвердження ненадання страхової виплати за основним місцем роботи, то, на думку ПФУ, відмова в призначенні страхової виплати за основним місцем роботи може бути обумовлена, зокрема, припиненням діяльності, оголошенням простою чи призупиненням дії трудового договору, що підтверджується відповідними копіями наказів роботодавця за основним місцем роботи працівника.
Отже, лише після отримання копії відповідного наказу та довідки про середню заробітну плату (довідки про відмову в наданні страхової виплати) від «основного» роботодавця працівник може реалізувати своє право на страхову виплату за місцем роботи за сумісництвом. Для цього він має подати заяву роботодавцю за місцем роботи за сумісництвом з проханням призначити страхову виплату та надати йому вищевказані документи з основного місця роботи.