Роз’яснення Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо виконання працівниками своїх посадових обов’язків під час оголошеної повітряної тривоги» від 14.02.2023

ПІВНІЧНО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 14.02.2023

Щодо виконання працівниками своїх посадових обов’язків
під час оголошеної повітряної тривоги

Чи має право роботодавець змушувати працівників виконувати свої посадові обов’язки під час оголошеної повітряної тривоги?

Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру.

Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту України забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій — прямий обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.

Громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути (стаття 21 Кодексу цивільного захисту України).

Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів. Тому керівник суб’єкта господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.

Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

При цьому прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає.

Пам’ятайте: під час війни повітряна тривога не буває навчальною — щоразу, коли її оголошують, існує загроза життю. Це сповіщення про реальну загрозу удару з повітря.

Тому не нехтуйте правилами!

Якщо, перебуваючи на робочому місці, почули сирену, мусите виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству — інструкції або плані реагування.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: До вищенаведеного додамо, що згідно зі статтею 2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівники мають право, зокрема, на здорові і безпечні умови праці.

Відповідно до статті 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Таким чином, якщо роботодавець вимагає від працівників виконувати свої посадові обов’язки під час оголошеної повітряної тривоги, то працівник в цей час за власним бажанням має право відмовитися від виконання роботи, оскільки створюється виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя та здоров’я такого працівника. Якщо працівник під час оголошеної повітряної тривоги скористається своїм правом відмовитися від виконання роботи, то жодного порушення (в тому числі трудової дисципліни) з боку працівника не буде, і, відповідно, роботодавець не матиме підстав для притягнення працівника до будь-якої відповідальності.

Звертаємо увагу, що наразі в законодавстві немає норми, яка б встановлювала відповідальність роботодавця саме за факт примусу працівників виконувати роботу під час повітряної тривоги. Однак за порушення законодавства про охорону праці до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (ч. п’ята ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Крім того, згідно зі статтею 271 Кримінального кодексу України порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 1000 до 3000 нмдг або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Але відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України суб’єкт господарювання зобов’язаний розробити та затвердити план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єкт господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше — інструкцію щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Також суб’єкт господарювання зобов’язаний розробити та затвердити план проведення заходів з евакуації працівників (населення) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у випадку оголошення повітряної тривоги та план проведення заходів з евакуації працівників під час повітряної тривоги (далі — плани). З зазначеними документами потрібно ознайомити всіх працівників підприємства під підпис. Також бажано проінформувати персонал про місцезнаходження найближчого укриття (якщо його немає на території підприємства).

Якщо працівник відмовляється ознайомлюватися з планами або відмовляється виконувати їхні вимоги, то такого працівника рекомендуємо не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля його безпеки. У випадку настання нещасного випадку орган Держпраці буде вивчати не тільки вжиті роботодавцем заходи для безпеки працівника, а й те, чи дотримувався працівник, життю та здоров’ю якого завдано шкоди, вимог планів.

Що стосується оплати робочого часу, протягом якого працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги, то згідно з частиною третьою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Водночас трудовим або колективним договором (іншим внутрішнім документом підприємства) можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою.

Проте якщо під час перебування в укритті при оголошенні повітряної тривоги у працівника зберігається можливість виконувати свої трудові обов’язки (наприклад, в нього з собою є ноутбук, на якому можна виконувати роботу), то запроваджувати простій для нього немає потреби, а оплата праці здійснюється в загальному порядку.