Лист Міністерства економіки України «Щодо збереження гарантій за працівником, призваним на військову службу під час призупинення дії трудового договору» від 10.05.2022 № 4711-06/23239-07

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.05.2022  № 4711-06/23239-07

Щодо збереження гарантій за працівником, призваним на військову службу
під час призупинення дії трудового договору

Відповідно до статті 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон)¹ призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.²

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначені норми передбачають, що між працівником, призваним або прийнятим на військову службу в особливий період, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання обов’язків із збереженням місця роботи, посади та виплатою збереженого середнього заробітку строком до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

Виплати компенсації роботодавцям у межах середнього заробітку працівникам, призваним або прийнятим на військову службу в особливий період, за рахунок коштів державного бюджету діючим законодавством не передбачено. Тобто виплата середнього заробітку зазначеним працівникам здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Додатково інформуємо, що згідно зі статтею 10 Закону заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Враховуючи зазначене, на нашу думку, за працівником, призваним або прийнятим на військову службу в особливий період, під час призупинення дії трудового договору на підприємстві зберігається місце роботи, посада та виплачується збережений середній заробіток за рахунок коштів роботодавця.

Заступник Міністра                                                                                Ігор ДЯДЮРА

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Із вищенаведеного листа випливає, що якщо під час воєнного стану було призупинено дію трудового договору з працівником, а після цього його призвали (прийняли за контрактом) на військову службу в особливий період, то за ним до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, на підставі частини третьої статті 119 КЗпП, яка є спеціальною нормою.

Аналогічний висновок був зроблений і нами у статті «Трудові відносини, режим роботи та оплата праці в умовах воєнного стану» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2022, стор. 10.

Але є один нюанс: з останнього абзацу вищенаведеного листа випливає, що з призваним (прийнятим) на військову службу працівником одночасно може бути призупинено трудовий договір і він має бути увільнений від виконання трудових обов’язків із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення.

На нашу думку, одночасне існування цих двох подій неможливе. Тому для юридичної коректності статусу трудових відносин у разі призову (прийняття за контрактом) на військову службу в особливий період працівника, з яким призупинено трудовий договір, потрібно скасувати наказ про призупинення дії трудового договору з працівником і видати наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження військової служби в особливий період із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичного звільнення з військової служби.³

Якщо працівник перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку) і під час воєнного стану був призваний (прийнятий за контрактом) на військову службу в особливий період, то за ним до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.⁴ При цьому радимо видати два накази:

– про дострокове припинення (закінчення) такої відпустки;

– про увільнення працівника від роботи на час проходження військової служби в особливий період із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичного звільнення з військової служби.

Після звільнення з військової служби працівнику знову може бути надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.

Під час проходження військової служби в особливий період із збереженням середнього заробітку працівник у табелі обліку використання робочого часу відображається за кодом «ІН» або «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством).