Щодо нарахування «лікарняних» працівникам, один з яких лікувався від коронавірусної хвороби в медичному закладі, а інший перебував на самоізоляції під медичним наглядом

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).

Якщо працівник захворів на коронавірусну хворобу і лікувався спочатку в стаціонарі закладу охорони здоров’я, а потім вдома, та за період цієї хвороби йому видано ЛН, оформлений в установленому порядку, то працівнику за весь період хвороби в загальному порядку нараховується оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця згідно з Порядком оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності — допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд).

Що стосується перебування на самоізоляції під медичним наглядом, то слід враховувати таке.

Відповідно статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III самоізоляція — перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

До 21 травня 2020 року діяв Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, а з 21 травня 2020 року діє Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392. Цими Порядками встановлено, що лікуючим лікарем встановлюється самоізоляція для осіб, які, зокрема:

– хворіють на COVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації;

– мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 та несуть ризик поширення хвороби.

Інформація про осіб, які потребують самоізоляції, вноситься лікуючим лікарем або працівниками державних установ Міністерства охорони здоров’я України епідеміологічного профілю до електронного сервісу «Дій вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні (далі — антикоронавірусні заходи), відкриття ЛН може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу, на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Пунктом 5.2 Інструкції № 455 встановлено, що на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів, крім хворих осіб, ЛН видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я України в листі від 13.05.2020 р. № 03.4-26/13138/2-20 повідомило, що з метою недопущення порушення права застрахованих осіб на своєчасне отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за період їх перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів для такої категорії застрахованих осіб лікуючими лікарями в бланках ЛН як причина непрацездатності зазначається «ізоляція від COVID-19 – 11». Якщо таким застрахованим особам були попередньо видані довідки, то вони підлягають заміні на ЛН із відповідним зазначенням причини тимчасової непрацездатності.

З 18 березня 2020 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX внесено зміни до Закону № 1105, якими, зокрема, встановлено новий страховий випадок.

Так, відповідно до нового пункту 5-1 частини 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів.

Частиною 2 статті 22 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1105 особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Враховуючи вищезазначене, якщо працівник пройшов обстеження (тест) на коронавірус, який спочатку дав позитивний результат (наявність вірусу в організмі), на підставі чого йому лікуючим (сімейним) лікарем була призначена самоізоляція під медичним наглядом, а після неї повторне обстеження (тест) на коронавірус дало негативний результат (немає вірусу в організмі), і працівнику лікуючим (сімейним) лікарем видано ЛН з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», то такий ЛН є підставою для нарахування працівнику починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу (ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Що стосується нарахування застрахованим особам, які перебували на самоізоляції під медичним наглядом, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, то окремого порядку для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів за рахунок коштів роботодавця Законом № 1105 не передбачено.

Отже, при визначенні розміру оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів слід застосовувати норми частини 2 статті 24 Закону № 1105 з нарахуванням оплати у розмірі 50% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Що стосується обчислення середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» у вищезазначених випадках, то воно жодних особливостей не має і здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.