Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо законності дій роботодавця, який через неможливість забезпечення роботою за два місяці до скорочення штату наполягає на наданні працівникам відпусток без збереження заробітної плати» від 05.06.2023

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 05.06.2023

Щодо законності дій роботодавця, який через неможливість забезпечення роботою
за два місяці до скорочення штату наполягає на наданні працівникам відпусток
без збереження заробітної плати

На підприємстві зупинено виробничу діяльність і, як наслідок, працівників попереджено за два місяці про майбутнє звільнення через скорочення штату. Чи законі дії роботодавця, якщо протягом цих двох місяців він не може забезпечувати працівників роботою та наполягає на наданні відпусток без збереження заробітної плати?

Ні.

Згідно з діючим законодавством відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника (ст. 25 Закону України «Про відпустки») або за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Враховуючи викладене, наполягання роботодавця на наданні відпусток без збереження заробітної плати працівникам є незаконним.

Час, протягом якого неможливо забезпечити працівників роботою, є періодом простою, оскільки простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних умов, потрібних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП України).

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (стаття 113 КЗпП України). При цьому на умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі.